Україна: відмінності між версіями

Виправлення помилок, оновлення зображення. Поділив храми на християнські, ісламські мечеті.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(оскільки стаття - кандидат у добрі, то і шаблон має бути відповідним)
(Виправлення помилок, оновлення зображення. Поділив храми на християнські, ісламські мечеті.)
[[Файл:In Kyiv, Volodymyr Zelenskyy met with the Presidents of Poland, Latvia, Lithuania and Estonia (52001410927).jpg|міні|[[Президент України]] [[Володимир Зеленський]] разом з [[Президент Литви|Президентом Литви]] [[Ґітанас Науседа|Ґітанасом Науседою]], [[Президент Польщі|Президентом Польщі]] [[Анджей Дуда|Анджеєм Дудою]], [[Президенти Латвії|Президентом Латвії]] [[Егілс Левітс|Егілсом Левітсом]] та [[Президент Естонії|Президентом Естонії]] [[Алар Каріс|Аларом Карісом]].]]
[[Файл:Dmitry Medvedev in Kharkov - 21 April 2010-9.jpeg|міні|праворуч|[[Харківська угода Януковича — Медведєва]].]]
[[Файл:President Joe Biden and President Volodymyr Zelensky.jpg|міні|[[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] під час візиту до [[США]], 1 вересня 2021 рік]]
[[Файл:G W Bush in Kiev 13.jpg|праворуч|міні|[[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] та [[президент США]] [[Джордж Вокер Буш|Джордж Буш молодший]] під час офіційного візиту до Києва, 2008.]]
* {{flagicon|POL}}{{flagicon|EU}} [[Польща]]
{{main|Українсько-польські відносини}}
{{main|Українсько-литовські відносини|Українсько-латвійські відносини|Українсько-естонські відносини}}
 
* {{UK}}
{{main|Українсько-британські відносини}}
* {{flagicon|FRA}}{{flagicon|EU}} [[Франція]]
== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили України}}
[[Файл:T-64 tanksBM ofBulat, theKyiv Ukrainian2021, Army14.jpg|міні|Український танк [[Т-64БМ «Булат»]] під час військового [[Парад на честь дня Незалежності України|параду]]]]
Україна має багату військову історію, що налічує понад 1000 років. [[Дружина (військо)|Княжа дружина]], що існувала в часи [[Київська Русь|Київської Русі]] була однією з найгрізніших армій у тогочасній [[Європа|Європі]], що дозволяло київським князям здійснювати неодноразові успішні військові походи у [[Візантійська імперія|Візантію]] — одну з наймогутніших світових імперій того часу. Княже військо протистояло орді під час [[Монгольська навала на Русь|Монгольської навали]] у [[XIII століття|XIII столітті]], що посприяло зупинці подальшого просування загарбників у Європу. [[Українське козацтво]] в XVI—XVIII століттях являло собою потужну військову структуру, за прикладом якої була організована козацька держава [[Гетьманщина]]. У [[XX століття|XX столітті]] під час [[Українська революція (1917—1921)|Визвольної боротьби 1917—1922]] років на території України діяло одразу декілька українських збройних формувань та армій: [[Армія Української Народної Республіки|Армія УНР]], війська під командуванням гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]], [[Махновський рух|Українська повстанська армія Нестора Махна]], різноманітні отаманські загони тощо. Також українці брали участь у боротьбі на боці [[Червоне козацтво|червоного козацтва]], згодом багато українців проходило службу у складі [[Червона армія|Червоної армії]]. Під час [[ДСВДруга світова війна|Другої світової]] українцями з метою відновлення державности та боротьби за неї було організовано [[УПАУкраїнська повстанська армія|Українську повстанську армію]], що вела партизанську боротьбу до кінця 1950-х років. Також значна частина українців воювала на боці [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у складі підрозділів Червоної армії. Після війни українці служили в [[Радянська армія|Радянській армії]] на території колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та за його межами.
 
Україна має багату військову історію, що налічує понад 1000 років. [[Дружина (військо)|Княжа дружина]], що існувала в часи [[Київська Русь|Київської Русі]] була однією з найгрізніших армій у тогочасній [[Європа|Європі]], що дозволяло київським князям здійснювати неодноразові успішні військові походи у [[Візантійська імперія|Візантію]] — одну з наймогутніших світових імперій того часу. Княже військо протистояло орді під час [[Монгольська навала на Русь|Монгольської навали]] у [[XIII століття|XIII столітті]], що посприяло зупинці подальшого просування загарбників у Європу. [[Українське козацтво]] в XVI—XVIII століттях являло собою потужну військову структуру, за прикладом якої була організована козацька держава [[Гетьманщина]]. У [[XX століття|XX столітті]] під час [[Українська революція|Визвольної боротьби 1917—1922]] років на території України діяло одразу декілька українських збройних формувань та армій: [[Армія УНР]], війська під командуванням гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]], [[Махновський рух|Українська повстанська армія Нестора Махна]], різноманітні отаманські загони тощо. Також українці брали участь у боротьбі на боці [[Червоне козацтво|червоного козацтва]], згодом багато українців проходило службу у складі [[Червона армія|Червоної армії]]. Під час [[ДСВ|Другої світової]] українцями з метою відновлення державности та боротьби за неї було організовано [[УПА|Українську повстанську армію]], що вела партизанську боротьбу до кінця 1950-х років. Також значна частина українців воювала на боці [[СРСР]] у складі підрозділів Червоної армії. Після війни українці служили в [[Радянська армія|Радянській армії]] на території колишнього [[СРСР]] та за його межами.
 
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала військовий персонал чисельністю 780 тисяч осіб на власній території і третій у світі за величиною арсенал ядерної зброї<ref name="mil.gov.ua">Історія створення Збройних Сил України: [http://www.mil.gov.ua/index.php?part=history&lang=ua&sub=historyZSY] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111028191157/http://www.mil.gov.ua/index.php?part=history&lang=ua&sub=historyZSY |date=28 жовтня 2011 }} ''Міністерство Оборони України''</ref><ref>Ukraine Special Weapons: [http://www.globalsecurity.org/wmd/world/ukraine/index.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118091617/https://www.globalsecurity.org/wmd/world/ukraine/index.html |date=18 січня 2021 }} ''globalsecurity.org''</ref>. У травні 1992 року Україна підписала [[СНО-1|договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-1]], в якому країни домовилися відмовитися від всієї ядерної зброї для утилізації в Росію, та приєдналася до [[Договір про нерозповсюдження ядерної зброї|Договору про нерозповсюдження ядерної зброї]] як неядерна держава. Україна ратифікувала цей договір у 1994 році, а до 1996 року стала вільною від ядерної зброї<ref name="mil.gov.ua"/>.
[[Файл:BM-30 Smerch, Kyiv 2021, 10.jpg|ліворуч|міні|Українська [[БМ-30 «Смерч»]] під час військового параду]]
[[Файл:Ukrainian Air Force Sukhoi Su-27P Flanker (29583343448).jpg|міні|ліворуч|[[Винищувач]] [[Винищувач четвертого покоління|четвертого покоління]] [[Су-27|Су-27 ''Flanker'']] [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил України]] на авіабазі [[RAF Fairford]]]]
Україна здійснювала послідовні кроки в напрямку скорочення звичайних озброєнь. Вона підписала [[Договір про звичайні збройні сили в Європі]] про скорочення танків, артилерії та бронетехніки (військовий персонал був скорочений до {{nts|300000}}).
[[Файл:Kissing the flag.jpg|міні|праворуч|[[Миротворчі місії України|Українські миротворці]] в [[Українська миротворча місія в Іраку|Іраку]]]]
Україна відіграє дедалі більшу роль у миротворчих операціях. Українські війська були розгорнуті в [[Косово]] у складі українсько-польського батальйону<ref>Місія ООН у Косово (МООНК): [http://www.mil.gov.ua/index.php?part=peacekeeping&lang=ua&sub=sry_un ''Міністерство Оборони''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111101111532/http://www.mil.gov.ua/index.php?part=peacekeeping&lang=ua&sub=sry_un |date=1 листопада 2011 }}</ref>. Починаючи з 1992 року близько 37 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях, у тому числі в таких країнах як [[Республіка Східна Славонія, Бараня і Західний Срем|Східна Славонія]], [[Ангола]], [[Косово]], [[Північна Македонія]], [[Гватемала]], [[Таджикистан]], [[Афганістан]], [[Хорватія]], [[Кувейт]], [[Сьєрра-Леоне]], [[Грузія]], [[Ірак]], [[Ліван]], [[Ефіопія]] тощо<ref>Історія участі збройних сил України у миротворчих операціях: [http://www.mil.gov.ua/index.php?part=peacekeeping&lang=ua&sub=history] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111028193333/http://www.mil.gov.ua/index.php?part=peacekeeping&lang=ua&sub=history |date=28 жовтня 2011 }} ''[[Міністерство оборони України|Міністерство Оборони]]''</ref>.
 
Військові з'єднання інших держав регулярно беруть участь у багатонаціональних військових навчаннях із українськими силами в Україні, в тому числі зі [[Збройні сили США|збройними силами США]].<ref>Parliament approves admission of military units of foreign states to Ukraine for exercises: [http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/67094] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100522053812/http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/67094 |date=22 травня 2010 }} ''kyivpost''</ref>
Після відновлення незалежності Україна оголосила себе нейтральною державою. Країна мала обмежене військове партнерство з Росією, іншими пост-радянськими країнами і НАТО з [[1994]] року. У 2000-х роках уряд починає схилятися до Організації Північноатлантичного договору, а також поглиблювати співпрацю з альянсом, для чого був встановлений між Україною і НАТО План дій, підписаний у 2002 році. Пізніше було вирішено, що на запитання вступу до НАТО повинен дати відповідь всенародний [[референдум]] у певний момент у майбутньому<ref>{{Cite web |url=http://www.mil.gov.ua/files/white_book_eng2006.pdf |title=Архівована копія |accessdate=8 листопада 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071108143812/http://www.mil.gov.ua/files/white_book_eng2006.pdf |archivedate=8 листопада 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Під час [[Бухарестський саміт НАТО 2008|Бухарестського саміту]] 2008 року НАТО заявило, що Україна стане членом альянсу, коли вона захоче і коли буде відповідати всім критеріям для вступу<ref>{{Cite web |url=http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/63797/ |title=Архівована копія |accessdate=5 листопада 2011 |archive-date=19 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100419050336/http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/63797/ }}</ref>. 2 квітня 2010 [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] своїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в [[НАТО]] і ліквідував національний центр із питань євроатлантичної інтеграції. 12 червня 2020 року [[Північноатлантична рада]] [[НАТО]] визнала Україну партнером із розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP)<ref>{{Cite web|url=https://www.nato.int/cps/ru/natohq/news_176327.htm?selectedLocale=uk|title=НАТО визнає Україну партнером з розширеними можливостями|date=12 липня 2020|website=nato.int|publisher=North Atlantic Treaty Organization|accessdate=10 грудня 2020|archive-date=13 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200613125657/https://www.nato.int/cps/ru/natohq/news_176327.htm?selectedLocale=uk}}</ref>.
 
Згідно з рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Україна займає 12 місце в рейтингу найбільших експортерів зброї. За даними інституту, найбільше зброї вона продає в [[Азербайджан]], [[Грузія|Грузію]] та [[Китай]]. Крім цього, Україна є експортером зброї в країни Африки&nbsp;— [[Південний Судан]], [[Республіка Конго|Республіку Конго]] тощо<ref>Новини ТСН: [http://tsn.ua/svit/indiya-stala-naybilshim-importerom-zbroyi.html Україна вилетіла з десятки найбільших експортерів зброї] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110816024627/http://tsn.ua/svit/indiya-stala-naybilshim-importerom-zbroyi.html |date=16 серпня 2011 }}</ref>. Керівник Центру аналізу світової торгівлі зброєю ([[ЦАСТЗ]]) Ігор Коротченко повідомив, що Україна займає третє місце у світовому рейтингу експортерів бронемашин на період [[2007]]—[[2014]] рр<ref>Новини ТСН: [http://tsn.ua/groshi/ukrayina-uviyshla-do-triyki-svitovih-lideriv-z-prodazhu-bronemashin.html Україна увійшла до трійки світових лідерів з продажу бронемашин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110814104707/http://tsn.ua/groshi/ukrayina-uviyshla-do-triyki-svitovih-lideriv-z-prodazhu-bronemashin.html |date=14 серпня 2011 }}</ref>.
 
ЗСУ комплектуються шляхом призову на строкову службу чоловіків 18—27 років<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/UKRAINE/rada-progolosuvala-za-pidvischennya-prizovnogo-viku-do-27-rokiv-i-prodovzhennya-terminu-sluzhbi-161471_.html |title=Підвищення призовного віку |accessdate=28 лютого 2015 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402154934/http://dt.ua/UKRAINE/rada-progolosuvala-za-pidvischennya-prizovnogo-viku-do-27-rokiv-i-prodovzhennya-terminu-sluzhbi-161471_.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://tvi.ua/new/2015/02/06/prezydent_pidpysav_zakon_pro_zbilshennya_pryzovnoho_viku_do_27_rokiv |title=ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИЗОВНОГО ВІКУ |accessdate=28 лютого 2015 |archive-date=6 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150206134059/http://tvi.ua/new/2015/02/06/prezydent_pidpysav_zakon_pro_zbilshennya_pryzovnoho_viku_do_27_rokiv }}</ref>. Чисельність на 2015 рік становить {{nts|250000}}{{nbsp}}осіб.<ref>{{Cite news|url=http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/235-19|title=Про чисельність Збройних Сил України|language=uk|work=Законодавство України|accessdate=2017-11-27|archive-date=2017-12-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201052502/http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/235-19}}</ref> Військове управління Збройними силами здійснює [[Генеральний штаб Збройних сил України|Генеральний штаб]].
В Україні, яка є унітарною державою, існує єдиний вид територіального устрою: адміністративно-територіальний устрій (поділ). Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Сучасна система областей та районів України сформована з липня [[2020]] року, коли були утворені 136 районів (де-факто районів 140, бо 14 районів у АР Крим будуть ліквідовані лише після деокупації) замість старих 460.
 
Станом на 1 січня [[2021]] року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: 1 автономна республіка&nbsp;— Автономна Республіка Крим, 24 області, 140 районів, 461 місто (з них 187&nbsp;— міста спеціального статусу, республіканського, обласного значення; 2 міста загальнодержавного значення&nbsp;— [[Київ]], столиця України, та [[Севастополь]]), 108 районів у містах, 882 селища міського типу, 870 сільських рад, 27 205 сіл. З 15 квітня 2014 року внаслідок [[Анексія АР Крим та Севастополя Росією|російської окупації]] Автономна Республіка Крим і м.&nbsp;Севастополь мають [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|статус тимчасово окупованої території України]]<ref name=occup>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-vii |title=Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» |accessdate=20.05.2014 |archive-date=25.12.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181225104842/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-vii }}</ref><!--blockquote-->.
 
Для порівняння, станом на грудень [[1965]] року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів.
* населення 44 429 471 ос. (разом із Кримом) (липень 2015), 31 місце в світі, 6-те місце в Європі.
 
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001&nbsp; року]], етнічні [[українці]] становлять 77,8&nbsp;% населення. Етнічними меншинами є [[росіяни]] (17,3&nbsp;%), [[білоруси]] (0,6&nbsp;%), [[молдовани]] (0,5&nbsp;%), [[кримські татари]] (0,5&nbsp;%), [[болгари]] (0,4&nbsp;%), [[угорці]] (0,3&nbsp;%), [[румуни]] (0,3&nbsp;%), [[поляки]] (0,3&nbsp;%), [[євреї]] (0,2&nbsp;%), [[вірмени]] (0,2&nbsp;%), [[греки]] (0,2&nbsp;%) і [[татари]] (0,2&nbsp;%).<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ Національний склад населення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191123050001/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ |date=23 листопада 2019 }} // Державний комітет статистики</ref>
 
=== Урбанізація ===
{{main|Мови в Україні|Українська мова}}
[[Файл:Ukraine census 2001 Ukrainian.svg|міні|праворуч|200пкс|Українська мова в Україні (2001)]]
Згідно зі ст.&nbsp;10, р.&nbsp;1 Конституції України «[[Державна мова|державною мовою]] в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування [[Українська мова|української мови]] в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист [[Російська мова|російської]], інших мов національних меншин України»<ref>http://www.rada.gov.ua/konst/CONST1.HTM#r1 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090603175116/http://www.rada.gov.ua/konst/CONST1.HTM#r1 |date=3 червня 2009 }} Конституція України, Розділ I, Стаття 10</ref>. Історично українська мова походить із [[давньоруська мова|давньоруської]] (давньоукраїнської)&nbsp; — розмовної мови [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref>[http://www.britannica.com/eb/article-9074133 Ukrainian language] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071219084908/http://www.britannica.com/eb/article-9074133 |date=19 грудня 2007 }}, ''Encyclopædia Britannica''{{ref-en}}</ref>. З ЧМ століття українська мова зазнавала тиску з боку [[польська мова|польської]] ([[полонізація]]), а з XVIII століття&nbsp; — з боку [[російська мова|російської]] ([[русифікація]]).
 
78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську, свідчать дані опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.<ref>{{Cite web|title=78% українців вважають рідною мовою українську – опитування|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrainska-mova-opytuvannia/31551498.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-08-07|language=uk}}</ref>
Згідно зі [[Всеукраїнський перепис населення 2001|Всеукраїнським переписом населення 2001&nbsp;р.]] українську мову вважають рідною 67,5&nbsp;% населення України, [[російська мова|російську]]&nbsp;— 29,6&nbsp;%<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120306160701/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ |date=6 березня 2012 }} Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року</ref>. При цьому українською мовою спілкуються приблизно 53&nbsp;% громадян України, російською&nbsp;— 45&nbsp;%, хоча існують й інші цифри<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/7/6567769/ |title=Українці перехотіли другу державну |accessdate=6 березня 2012 |archive-date=28 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201028205137/https://www.pravda.com.ua/news/2011/09/7/6567769/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dif.org.ua/uploads/Мова%282%29.doc |title=Громадська думка щодо статусу основних мов в Україні |accessdate=14 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304213745/http://dif.org.ua/uploads/Мова(2).doc |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://www.rb.com.ua/eng/politics/research/2009/4689.html{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} PROJECT «PRACTICE OF THE USE OF UKRAINIAN AND RUSSIAN LANGUAGE IN UKRAINE»</ref>.
 
Українська мова переважає як мова спілкування в родині на заході України, у центрі та на північному сході, російська&nbsp; — на території Донбасу, в Криму та на півдні.<ref>{{Cite web |url=http://uabooks.info/ua/book_market/analytics/?pid=2386 |title=Мовний баланс України (Пункт «Мова, якою громадяни спілкуються у родині в залежності від регіону») |accessdate=6 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130620131040/http://uabooks.info/ua/book_market/analytics/?pid=2386 |archivedate=20 червня 2013 |deadurl=yes }}</ref> В Україні, особливо в етнічно змішаних районах ([[Закарпаття]], [[Донбас]], [[Одеська область]], [[Крим]]) поширені явища [[білінгвізмДвомовність|білінгвізму]]у (двомовности) та [[полілінгвізм]]у (багатомовности). З XIX&nbsp; ст. формується ''[[суржик]]'' (змішана українсько-російська мова), найпоширеніший на Лівобережжі.
 
=== Релігія ===
{{main|Релігія в Україні|Хронологія християнства в Україні|Православна церква України|Католицька церква в Україні|Протестантизм в Україні}}
{{Bar box
|title=Конфесійна приналежність українців<ref name="razumkov.org.ua">{{Cite web |url=http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=300 |title="What religious group do you belong to?". Sociology poll by Razumkov Centre about the religious situation in Ukraine (2006) |accessdate=12 січня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140408220038/http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=300 |archivedate=8 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite web |url=http://old.risu.org.ua/eng/news/article%3b16706 |title=Ukrainians Trust Church, Army, Media Most: |publisher=Old.risu.org.ua |accessdate=31 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120121001316/http://old.risu.org.ua/eng/news/article%3b16706 |archivedate=січень 21, 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite news |last=Eke |first=Steven |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8169849.stm |title=Russian patriarch visits Ukraine |publisher=BBC News |date=27 липня 2009 |accessdate=31 жовтня 2011 |archive-date=червень 20, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190620221207/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8169849.stm }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html |title=CIA the World Fact Book |publisher=Cia.gov |accessdate=30 грудня 2010 |archive-date=липень 9, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160709035611/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.stratfor.com/analysis/20081118_part_3_outside_intervention |title=Countries in Crisis: Ukraine Part 3 |publisher=Stratfor.com |date=20 листопада 2008 |accessdate=30 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118215455/http://www.stratfor.com/analysis/20081118_part_3_outside_intervention |archivedate=січень 18, 2012 |deadurl=yes }}</ref>
}}
 
Україна&nbsp; — світська держава, в якій церква відділена від держави й школи. Конституція України гарантує [[Свобода совісті|свободу совісті]] та [[Свобода віросповідання|свободу віросповідання]].
 
Панівною релігією в Україні є [[Православна церква|православ'я]], яке представлене двома Церквами: помісна [[Православна церква України]] та [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська Православна церква (Московський патріархат)]], автономний церковний орган при [[Патріарх Московський і всієї Русі|Патріархові Московському]].
 
Друге місце за кількістю послідовників має [[Східні католицькі церкви|Східна]] [[Українська греко-католицька церква]], яка на практиці подібна літургійним і духовним традиціям православ'я, але перебуває у спілкуванні зі Святим Престолом [[Католицька церква|Римо-католицької церкви]] і визнає [[Папа Римський|Папу Римського]] як главу Церкви<ref>{{Cite web |url=http://www.ugcc.org.ua/eng/ugcc_history/definition/ |title=Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC) |accessdate=26 лютого 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080226124455/http://www.ugcc.org.ua/eng/ugcc_history/definition/ |archivedate=26 лютого 2008 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Крім того, є 863 Католицькі громади [[ЛатинськийРимсько-католицька обрядцерква в Україні|латинськогоРимо-католицької обрядуцеркви]] йта 474 представників духівництва, які представляють інтереси близько одного мільйона католиків латинського обряду в Україні<ref>{{Cite web |url=http://www.derzhkomrelig.gov.ua/info_zvit_2003.html |title=State Department of Ukraine on Religious |accessdate=4 грудня 2004 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20041204115821/http://www.derzhkomrelig.gov.ua/info_zvit_2003.html |archivedate=4 грудня 2004 |deadurl=no }}</ref>. Це приблизно 2,19&nbsp; % населення, яке складається, в основному, з етнічних поляків і, угорців, що проживають переважно в західних регіонах країни.
 
[[Протестантизм|Християни-протестанти]] також становлять близько 2,19&nbsp; % населення. Їхня кількість значно зросла з початком української незалежності. [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів]] є найбільшою групою, що складається з більш ніж 150{{nbsp}}тисяч членів і близько {{nts|3000}}{{nbsp}}священнослужителів. Другою за величиною є [[Українська Церква Християн Віри Євангельської|Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської&nbsp; — п'ятдесятників]] з {{nts|110000}}{{nbsp}}членів, понад {{nts|1500}}{{nbsp}}місцевих церков і понад {{nts|2000}}{{nbsp}}священнослужителів. Інші групи включають [[Об'єднання незалежних харизматичних християнських церков України (повного євангелія)|харизматів]], [[Українська Євангельсько-реформована Церква|кальвіністів]], [[Свідки Єгови|Свідків Єгови]], [[Лютеранство|лютеран]], [[Методизм|методистів]] і [[Церква адвентистів сьомого дня|Церкви адвентистів сьомого дня]]. В Україні проживають приблизно {{nts|1 000 000 - 2 000 000}}{{nbsp}}мусульман і близько 250 тисяч із них&nbsp; — кримські татари<ref>{{Cite web |url=http://www.migrationinformation.org/USFocus/display.cfm?ID=365 |title=Caught Between East and West, Ukraine Struggles with Its Migration Policy |accessdate=22 листопада 2011 |archive-date=19 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111219015759/http://www.migrationinformation.org/USFocus/display.cfm?ID=365 }}</ref>. Є 487 зареєстровані мусульманські громади, 368 з них&nbsp; — на Кримському півострові.
 
== Економіка ==
 
=== Найбільші корпорації ===
{{Оновити|}}
{{main|Список 200 найбільших компаній України 2012 року}}
* [[Систем кепітал менеджмент|СКМ]]&nbsp;— металургія, вуглевидобування, фінанси, мобільний зв'язок
 
Переважна частина українських доріг не оновлювалася з радянських часів, і тепер є застарілою. Український уряд зобов'язався побудувати близько {{nts|4500}}{{nbsp}}км автомобільних доріг у 2012 році<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/blogs/thereporters/mihirbose/2008/07/uefa_is_happy_with_the.html |title=The long road to Kiev |accessdate=31 грудня 2011 |archive-date=6 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111206130504/http://www.bbc.co.uk/blogs/thereporters/mihirbose/2008/07/uefa_is_happy_with_the.html }}</ref>.
[[Файл:Швидкісний потяг Інтерсіті+.JPG|міні|Швидкісний електропоїзд [[Інтерсіті+|«Інтерсіті+»]] на станції [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]]]
 
[[Файл:Locomotive ChS4-109 2012 G1.jpg|міні|Електровоз [[Укрзалізниця|Укрзалізниці]] Шкода [[ЧС4]]-109, випущений у жовтні 1969 року отримав новий металевий кузов після капітального ремонту. Поїзд [[Москва]]&nbsp;— [[Одеса]] на станції [[Вінниця (станція)|Вінниця]].]]
Залізничний транспорт в Україні відіграє роль підключення всіх великих містах, портових споруд і промислових центрів із сусідніми країнами. Велика концентрація залізниць на [[Донецька залізниця|Донбасі]]. Хоча обсяг вантажів, перевезених залізницею, скоротився на 7,4&nbsp;% в 1995&nbsp;р. у порівнянні з 1994&nbsp;р., Україна, як і раніше, залишається однією із найвищих країн за обсягом пасажиропотоку у світі на залізничному транспорті<ref>{{Cite web |url=http://permanent.access.gpo.gov/lps3997/9510uktn.htm |title=Transportation in Ukraine |accessdate=31 грудня 2011 |archive-date=28 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210228161204/https://permanent.access.gpo.gov/lps3997/9510uktn.htm }}</ref>. Загальна протяжність залізничних шляхів в Україні становить понад 22&nbsp;473&nbsp;км, з яких 9250 км&nbsp;— електрифіковані. Зараз держава володіє монополією на надання пасажирського залізничного транспорту, і всі поїзди, крім тих, що співпрацюють з іншими іноземними компаніями на міжнародних маршрутах, перебувають у віданні компанії «[[Укрзалізниця]]».
[[Файл:UR-PSF (11716790615).jpg|ліворуч|міні|[[Boeing 737]] компанії [[Ukraine International Airlines]]. Київ, аеропорт «[[Бориспільський міжнародний аеропорт|Бориспіль»]]]]
Авіаційний сектор в Україні розвивається дуже швидко, чому сприяє недавно встановлений [[Візова політика України|безвізовий режим]] для громадян низки країн. Крім того, футбольний турнір [[Євро-2012]] спонукало уряд вкладати величезні гроші у транспортну інфраструктуру, зокрема, в аеропорти<ref>{{Cite web |url=http://www.uefa.com/uefaeuro2012/news/newsid=1520657.html |title=Kharkiv airport gets new terminal on |accessdate=31 грудня 2011 |archive-date=11 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110511085254/http://www.uefa.com/uefaeuro2012/news/newsid=1520657.html }}</ref>. На цей час існує три основні нові аеропортні термінали аеропорту на стадії будівництва в [[Донецький аеропорт|Донецьку]], [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького|Львові]] та Києві, новий аеропорт вже відкрився в [[Харківський аеропорт|Харкові]], у Києві розпочав роботу Термінал F Міжнародного аеропорту [[Бориспільський міжнародний аеропорт|Бориспіль]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kbp.com.ua/english/for-passengers/z-terminalu-f-pochali-zdiysnyuvatisya-mizhnarodni-reysi-2.html |title=Terminal F serviced {{nts{{!}}30000}}{{nbsp}}passengers during the first week of its operation&nbsp;— State Enterprise Boryspil International Airport |accessdate=31 грудня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120012938/http://kbp.com.ua/english/for-passengers/z-terminalu-f-pochali-zdiysnyuvatisya-mizhnarodni-reysi-2.html |archivedate=20 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— перший із двох нових міжнародних терміналів. Україна має ряд авіакомпаній, найбільшою з яких є «[[Міжнародні Авіалінії України]]».
 
Морський транспорт, в основному, річковий, надає пасажирські послуги на [[Дніпро (річка)|Дніпрі]], [[Дунай|Дунаї]], [[Прип'ять|Прип'яті]] та їхніх притоках. У більшості великих міст є річкові порти, усі зручності для посадки і висадки пасажирів, навантаження і розвантаження вантажів і сировини. Міжнародні морські подорожі здійснюється головним чином через [[Одеський порт|портморський Одеситорговельний порт]], звідки [[пором]]и регулярно плавають до [[Стамбул]]а, [[Поромна переправа Варна — Чорноморськ|Варни]] і [[Хайфа|Хайфи]].
 
Частка сектору транспорту та зв'язку у валовому внутрішньому продукті України (за даними [[ДержкомстатДержавна служба статистики України|Держкомстату]]у) станом на 2009 становила 11,3&nbsp;%. Чисельність працівників галузі становить майже 7&nbsp;% від загальної чисельности зайнятого населення.
 
Україна володіє розвиненою інфраструктурою [[Залізничний транспорт в Україні|залізничного]] та водного транспорту. Вигідне географічне положення України обумовлює проходження [[міжнародніМіжнародний транспортнітранспортний коридорикоридор|міжнародних транспортних коридорів]].
 
Значний транзитний потенціал України дає змогу розвивати експорт послуг, який у 2009 році сягнув 9,5&nbsp;млрд дол. США, у тому числі транспортних&nbsp;— 6,3&nbsp;млрд дол. США. У загальній структурі експорту послуг транспортні послуги становлять 66&nbsp;%, у структурі імпорту&nbsp;— 19&nbsp;%, завдяки чому транспорт України демонструє стійке позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами.
| align=center | '''[[Файл:Nikolai Amosov - Soviet Life, October 1984.jpg|127px]]'''
|-
! align=center |[[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимович]]<br/><small>(1804—1873)</small>
! align=center |[[Мечников Ілля Ілліч|Ілля Мечников]]<br/><small>(1845—1916)</small>
! align=center |[[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]]<br/><small>(1863—1945)</small>
! align=center |[[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]]<br/><small>(1907—1966)</small>
! align=center |[[Амосов Микола Михайлович|Микола Амосов]]<br/><small>(1913—2002)</small>
|}
</center>
637

редагувань