Кирило і Мефодій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 40:
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в [[Єресь|єресі]] [[Адалвін]]ом, архієпископом Зальцбургу. В [[866]] на виклик Папи Римського [[Адріан II|Адріана II]] їздили до [[Рим]]у. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму [[Кирило Філософ|Кирило]] помер. Похований у [[Базиліка Святого Климента|Базиліці Святого Климента]] у [[Рим]]і. [[Мефодій Солунський|Мефодій]] був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в [[870]] повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. У 874 році почалося протистояння з новим зальцбурзьким архієпископом [[Дітмар I (архієпископ Зальцбургу)|Дітмаром I]]. 878 року Мефодія було викликано на церковний суд в Римі. Втім 879 року папа римський [[Іван VIII (папа)|Іван VIII]] став на бік Мефодія, який 880 року повернувся до Паннонії.
В [[882]]–[[884]] жив у [[Візантія|Візантії]]. В середині [[884]] повернувся до Моравії, де перекладав [[Біблія|Біблію]] на слов'янську мову. Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.<ref>Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 2000. — С. 292—295.</ref>
| |||