Вікіпедія

Фемінізм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті, повідомлення про помилки вікіфікації
вичитка, оновлення вікіфікації, часткове покращення стилю, структура розділу Історія
Рядок 2:
{{Фемінізм}}
{{Феміністична філософія}}
'''Феміні́зм''' (англ. ''Feminism'' від {{lang-la|femina}} «жінка»)&nbsp;— низка [[Політичний рух|політичних]], [[Суспільний рух|суспільних рухів]], [[Ідеологія|ідеологій]] та [[НауковаФеміністська теоріянаука|теоретичних]] [[парадигма|парадигм]], якіспрямованих поділяютьна спільну мету: досягтидосягнення [[Статева рівність|політичної, економічної, культурної, особистої та соціальної рівності жінок із чоловіками]]<ref>{{Cite book|title = Globalization and Feminist Activism|url = https://archive.org/details/globalizationfem0000hawk|last = Hawkesworth|first = M.E.|year = 2006|publisher = Rowman & Littlefield|location = |pages = [https://archive.org/details/globalizationfem0000hawk/page/25 25]-27|language = Англійська|isbn = 9780742537835}}</ref><ref>{{Cite book|title = What is Feminism?|url = https://archive.org/details/whatisfeminismin0000beas|last = Beasley|first = Chris|year = 1999|publisher = Sage|location = New York|pages = [https://archive.org/details/whatisfeminismin0000beas/page/3 3]-11|language = Англійська|isbn = 9780761963356}}</ref>. Це включає боротьбу з [[Насильство проти жінок|насильством проти жінок]], [[Мізогінія|мізогінією]], [[сексизм]]ом, [[Гендерні стереотипи|гендерними стереотипами]], створення можливостей для жінок у сфері [[Сексизм в освіті|освіти]] та [[Гендерний розрив в оплаті праці|праці]]. Кінцевою метою фемінізму є усунення [[сексизм]]у та подолання [[ГендернаҐендерна нерівність|гендерноїґендерної нерівності]]. '''Феміністкою'''Феміністичний називаютьрух жінку,[[Історія якафемінізму|від боретьсясвого зародження]] виступає за жіночі[[права жінок]], включно з [[Жіноче виборче право|виборчими]] (голосувати та [[Гендерні квоти|бути обраними у владу]]), {{Не перекладено|Трудові права|трудовими|en|Labor ізrights}} патріархальною([[Жіноча системоюосвіта|здобувати освіту]], нормами[[Право на працю|працювати]] та стандартами.отримувати Жінку[[Рівна оплата за рівну працю|справедливу]] [[Гендерний розрив в оплаті праці|(рівну з чоловіками)]] [[Заробітна плата|платню]]), що[[Право підтримуєвласності|володіти ідеївласністю]], фемінізмуукладати договори, алерівними неправами єу частиною[[шлюб]]і суспільного([[Право рухуопіки|опіка над дітьми]], називають[[Декретна відпустка|декрети]]), [[Репродуктивні права|репродуктивними]] ([[Планування сім'ї|планувати сім''профеміністкою'''ю]], [[Контроль над народжуваністю|контролювати народжуваність]]). ЦейФемінізм термінбореться можез щеусіма використовуватисяформами для[[Насильство проти жінок|насильства проти жінок]] і [[Дівчина|дівчат]] (передовсім [[Сексуальне насильство|сексуального]] і [[Сімейне насильство|домашнього]]), якіза неїх розібралисяфізичну ізнедоторканість, матчастиноюцілісність фемінізму.і Але[[Жіноче ізздоров'я|здоров'я]] недавніх(проти часівтаких практик, терміняк помилково[[Жіноче почалиобрізання|калічення використовуватигеніталій]], чоловіки[[Убивство честі|«вбивства честі»,]] забираючи{{Не йогоперекладено|Спалювання собінаречених|спалювання йнаречених|en|Bride закриваючиburning}}, цим[[селективні жінокаборти]], {{Не перекладено|Дитячі шлюби|дитячі шлюби|en|Child marriage}}, [[проституція]], [[баад]]).<ref>{{Cite book|title = Daring to Be Bad: Radical Feminism in America, 1967–1975|last = Echols|first = Alice|year = 1989|publisher = University of Minnesota Press|location = Minneapolis|pages = |language = Англійська|isbn = 0-8166-1787-2|url-access = registration|url = https://archive.org/details/daringtobebadrad0000echo}}</ref>
Феміністичний рух від свого зародження виступає за [[права жінок]], включно з [[Жіноче виборче право|виборчими]] (голосувати та [[Гендерні квоти|бути обраними у владу]]), {{Не перекладено|Трудові права|трудовими|en|Labor rights}} ([[Жіноча освіта|здобувати освіту]], [[Право на працю|працювати]] та отримувати [[Рівна оплата за рівну працю|справедливу]] [[Гендерний розрив в оплаті праці|(рівну з чоловіками)]] [[Заробітна плата|платню]]), [[Право власності|володіти власністю]], укладати договори, рівними правами у [[шлюб]]і ([[Право опіки|опіка над дітьми]], [[Декретна відпустка|декрети]]), [[Репродуктивні права|репродуктивними]] ([[Планування сім'ї|планувати сім'ю]], [[Контроль над народжуваністю|контролювати народжуваність]]). Фемінізм бореться з усіма формами [[Насильство проти жінок|насильства проти жінок]] і [[Дівчина|дівчат]] (передовсім [[Сексуальне насилля|сексуального]] і [[Сімейне насильство|домашнього]]), за їх фізичну недоторканість, цілісність і [[Жіноче здоров'я|здоров'я]] (проти таких практик, як [[Жіноче обрізання|калічення геніталій]], «[[Вбивство честі|вбивства честі]]», {{Не перекладено|Спалювання наречених|спалювання наречених|en|Bride burning}}, [[Селективний аборт|селективні аборти]], {{Не перекладено|Дитячі шлюби|дитячі шлюби|en|Child marriage}}, [[проституція]]).<ref>{{Cite book|title = Daring to Be Bad: Radical Feminism in America, 1967–1975|last = Echols|first = Alice|year = 1989|publisher = University of Minnesota Press|location = Minneapolis|pages = |language = Англійська|isbn = 0-8166-1787-2|url-access = registration|url = https://archive.org/details/daringtobebadrad0000echo}}</ref>
 
Феміністичні кампанії&nbsp;— головна рушійна сила масштабних [[Соціальна зміна|'''соціальних змін''']], особливо в [[Західна цивілізація|західній цивілізації]]. За останні 200 років вони вибороли для жінок до того недосяжні впродовж всієї історії людства [[Жіноче виборче право|виборчі права]],&nbsp;права укладати контракти і [[Право власності|володіти майном]]<ref name="Messer-Davidow">{{Cite book
Рядок 15 ⟶ 14:
|location=Durham, [[North Carolina|NC]]
|isbn=0-8223-2843-7
}}</ref>, [[Жіноча освіта|здобувати освіту]] та оплачувано працювати, доступ до ефективної [[Контрацепція|контрацепції]] і [[Підтримка легалізації абортів|абортів]], криміналізацію [[Сексуальне насильство|сексуального]] і [[Домашнє насильство|домашнього насильства]], [[Гендерні квоти|гендерне квотування]], [[ФемінізмШведська умодель Швеціїпротидії проституції|дієву боротьбу з проституцією]], [[ГендернаФеміністична мовна нейтральністьреформа|гендерний паритет]] {{нп|Гендерна нейтральність в англійській мові|у ряді мов|en|Gender neutrality in English}}.&nbsp;
 
[[Теорія фемінізму|'''Феміністська теорія''']], що виникла з феміністичного руху, досліджує природу [[Гендерна нерівність|гендерної нерівності]], вивчаючи [[Гендерна роль|соціальні ролі жінок і чоловіків]] та пережитий[[Жіноча історія|пережиті жінками досвіддосвіди]]; її відгалуження у різних галузях знаньдисциплінах, від [[Феміністична філософія|феміністичної філософії]] дой [[Феміністична політична теорія|теорії права]] до [[Феміністична літературна критика|літературної критики]] і {{Не перекладено|Феміністична психологія|психології|en|Feminist psychology}}, вливають на [[Соціальне конструювання гендеру|соціальне конструювання]] [[гендер]]у та соціум загалом.<ref>{{Cite book|title = In a Different Voice: Women's Conceptions of Self and Morality|last = Gilligan|first = Carol|year = 1977|publisher = Harvard Educational Review|location = |pages = 481–517|language = Англійська|isbn = |volume = 47 (4)}}</ref><ref>{{Cite book|title = Feminism and Psychoanalytic Theory|last = Chodorow|first = Nancy|year = 1989|publisher = Yale University Press|location = New Haven, Conn.|pages = |language = Англійська|isbn = 978-0-300-05116-2|url-access = registration|url = https://archive.org/details/feminismpsychoan00chod_0}}</ref>
 
НаВ [[Історія фемінізму|'''історії фемінізму''']] від [[Протофемінізм|прото-]] та [[суфражизм]] до фемінізму [[Фемінізм другої хвилі|другої]], [[Фемінізм третьої хвилі|третьої]] та [[Фемінізм четвертої хвилі|четвертої хвиль]], на стиках культур розвинулися численні '''[[феміністичніФеміністські рухи та ідеології|'''феміністичні рухи та ідеології]]''']] з різними точками зору та цілями., Критикащо основноїдоповнюють феміністичноїосновну думкифеміністичну задумку репрезентаціюрепрезентаціями переважно[[чорний білих освічених жінок середнього класу породила етнічно специфічні тафемінізм|кольорових]], [[МультикультуралізмЛесбійський фемінізм|мультикультурнінегетеросексуальних]], фемінізми ([[чорнийІсламський фемінізм|чорнийісламських]] жінок,&nbsp; [[ІнтерсекціональністьЕкофемінізм|інтерсекційнийекологічних]]) та інших проблем<ref name=Weedon>{{cite journal |last=Weedon |first=Chris |title=Key Issues in Postcolonial Feminism: A Western Perspective |year=2002 |url=http://www.genderforum.org/issues/genderealisations/key-issues-in-postcolonial-feminism-a-western-perspective/ |journal=Gender Forum |issue=1 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131203002056/http://www.genderforum.org/issues/genderealisations/key-issues-in-postcolonial-feminism-a-western-perspective/ |archivedate=3 December 2013 }}</ref>.
 
'''Феміністкою''' є людина, яка обстоює рівні з чоловічими [[права людини]] для жінок, активно долучається до поширення феміністичних принципів.<ref name=":0">{{Cite book
Хоча феміністична правозахисна діяльність була і є здебільшого зосереджена на жіночих правах, деякі феміністки, зокрема&nbsp;[[белл гукс]]<ref name="hooks" />, [[Кессі Джей]], [[Кеті Янґ]], відстоюють включення [[Чоловічий визвольний рух|чоловічого звільнення]] та [[Рух за права чоловіків|руху за права чоловіків]] до кола її цілей, вважаючи, що чоловіки теж страждають від традиційних [[Соціальна роль|соціальних]] чи [[Гендерна роль|гендерних ролей]], [[Стереотип соціальний|стереотипів]] та [[Упередженість|упередженостей]] і залучення їх до обговорення загальних соціальних проблем піде на користь усьому соціуму.
|url=https://archive.org/details/feminismisforeve00hook
|title=Feminism Is for Everybody: Passionate politics
|last=hooks
|first=bell
|year=2000
|publisher=South End Press
|location=Cambridge, Mass
|pages=
|language=Англійська
|isbn=0-89608-629-1
|url-access=registration
}}</ref><ref>{{СУМ-11|Фемініст}}</ref> Людину, що підтримує деякі ідеї фемінізму, або не бере участі в суспільному русі, називають '''профеміністкою'''.<ref>Lingard, Bob; Douglas, Peter (1999). ''Men Engaging Feminisms: Pro-Feminism, Backlashes and Schooling''. Buckingham, England: Open University Press. с. 192. ISBN <bdi>978-0-335-19818-4</bdi>.</ref><ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/againsttide00rces
|title=Against the Tide
|last=Michael S. Kimmel
|date=1992-02-00
|publisher=Beacon Pr
|isbn=978-0-8070-6767-3
}}</ref>
 
Хоча феміністична [[Правозахисник|правозахисна]] діяльність була і є зосереджена на правах жінок, деякі феміністки ([[белл гукс]]<ref name="hooks" />, [[Кессі Джей]], [[Кеті Янґ]]) відстоюють включення [[Чоловічий визвольний рух|чоловічого звільнення]] та [[Рух за права чоловіків|руху за права чоловіків]] до кола її цілей, вважаючи, що чоловіки теж страждають від [[Гендерна роль|гендерних ролей]] та [[Гендерні стереотипи|стереотипів]] і залучення їх до фемруху піде на користь соціуму. Чоловіків, що підтримують ідеї фемінізму, називають '''профеміністами''' (іноді: '''феміністами'''<ref>{{Cite web|title=«Чоловіки-феміністи щасливіші, здоровіші і мають більше сексу»|url=https://hromadske.ua/posts/choloviki-feministi-shaslivishi-zdorovishi-i-mayut-bilshe-seksu|website=hromadske.ua|accessdate=2020-02-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Як чоловіки стають феміністами. Досвід Майкла Щура|url=https://www.radiosvoboda.org/a/svoboda-v-detalyah-yak-choloviky-stayut-feministamy/30008658.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-02-18|language=ua|first=Ольга|last=Комарова}}</ref>)
 
== Етимологія ==
Створення слова «féminisme» приписують [[Шарль Фур'є|Шарлю Фур'є]] в 1837 році.<ref>[[Фемінізм#Reference-idGoldstein1982|Goldstein 1982]], p.92.{{wikicite|id = idGoldstein1982|reference = Goldstein, L (1982). "Early Feminist Themes in French Utopian Socialism: The St.-Simonians and Fourier", ''Journal of the History of Ideas'', vol.43, No. 1.}}</ref> Слова ''«féminisme»'' та ''«féminist»'' вперше з'явилися у Франції та Нідерландах у1872у 1872 році,<ref>Голландська феміністка Міна Круземан у листі до Александра Дюма&nbsp;— у: Maria Grever, Strijd tegen de stilte. Johanna Naber (1859—1941) en de vrouwenstem in geschiedenis (Hilversum 1994) ISBN 90-6550-395-1, ст. 31</ref> у Великій Британії в 1890-х роках, і в Сполучених ШтатахСША у 1910 році.<ref>{{Cite book|title = The Grounding of Modern Feminism|url = https://archive.org/details/groundingofmoder0000cott|last = Cott|first = Nancy F.|year = |publisher = Yale University Press|location = New Haven|pages = |language = |isbn = |at = 13-5|date = 1987}}</ref><ref>Offen, Karen. «Les origines des mots 'feminisme' et 'feministe'». <nowiki>''</nowiki>Revue d'histoire moderne et contemporaine<nowiki>''</nowiki>. July–September 1987 34: 492—496</ref> Залежно від історичного моментуперіоду, культури та країни, послідовниці фемінізму у всьому світі мали різні причинимотиви та цілі. Більшість західних дослідниць[[Історія феміністичноїфемінізму|історикинь історіїфемінізму]] стверджують,вважають щофеміністичними всі рухи, які борються за визнання [[Права жінок|прав жінок]], слід вважати феміністичними, навіть якщо вони самі не вживали (чи не вживають-ють) цей термін щодо себе.<ref>{{Cite book|title = Feminism: A very short introduction|last = Walters|first = Margaret|year = 2005|publisher = Oxford University|location = |pages = [https://archive.org/details/feminismveryshor00walt/page/1 1–176]|language = Англійська|isbn = 0-19-280510-X|url = https://archive.org/details/feminismveryshor00walt/page/1}}</ref><ref>{{Cite book|title = There's Always Been a Women's Movement this Century|url = https://archive.org/details/theresalwaysbeen00spenrich|last = Spender|first = Dale|year = 1983|publisher = Pandora Press|location = London|pages = [https://archive.org/details/theresalwaysbeen00spenrich/page/n10 1]–200|language = Англійська|isbn = }}</ref><ref>{{Cite book|title = The Creation of Feminist Consciousness From the Middle Ages to Eighteen-seventy|url = https://archive.org/details/creationoffemini02lern|last = Lerner|first = Gerda|year = 1993|publisher = Oxford University Press|location = |pages = [https://archive.org/details/creationoffemini02lern/page/n18 1]–20|language = Англійська|isbn = }}</ref><ref>{{Cite book|title = There's always been a women's movement|url = https://archive.org/details/theresalwaysbeen00spenrich|last = Kinnaird|first = Joan|year = 1983|publisher = Pandora Press|location = London|pages = [https://archive.org/details/theresalwaysbeen00spenrich/page/29 29]–|language = |isbn = |last2 = Astell|first2 = Mary|chapter = Inspired by ideas (1668–1731)|editor-last = Spender|editor-first = Dale}}</ref><ref>{{Cite web|url = http://plato.stanford.edu/entries/feminism-femhist/index.html|title = Feminist History of Philosophy|last = Witt|first = Charlotte|date = 2006|website = |publisher = Stanford Encyclopedia of Philosophy|language = Англійська|accessdate = 23 Січня 2012|trans_title = феміністична історія філософії}}</ref><ref>{{Cite book|title = Feminism, Social Science, and the Meanings of Modernity: The Debate on the Origin of the Family in Europe and the United States, 1860–1914 104 (4):|last = Allen|first = Ann Taylor|year = 1999|publisher = |location = |pages = 1085–113|language = |isbn = |doi = 10.1086/ahr/104.4.1085|jstor = 2649562|pmid = 19291893|journal = The American Historical Review|volume = 104|issue = 4}}</ref> Інші дослідниці фемінізму стверджують, що термін повиненстосується обмежуватисясучасного сучасним жіночим рухом та його послідовницями і послідовниками. Вонируху, говорячи проа ранні рухи, використовують термінназивають «[[Протофемінізм|протофеміністичнийпротофеміністичними]]<nowiki/>».<ref>{{Cite book|title = 'Drawing the Line of Equality': Hannah Mather Crocker on Women's Rights|last = Botting|first = Eileen Hunt|year = 2006|publisher = |location = |pages = |language = |isbn = |last2 = Houser|first2 = Sarah L.|doi = 10.1017/S0003055406062150|jstor = 27644349|journal = The American Political Science Review|issue = 2|volume = 100|at = 265–78}}</ref>
 
=== Українська специфіка ===
Попри лінгвістично коректний переклад прикметника ''feminist'' як ''феміністський'' (-а, -е), у вітчизняному слововживанні[[Слововжиток|слововжитку]] частіше зустрічається варіант ''феміністичний''<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/феміністичний Феміністичний]. Публічний онлайн-словник української мови.</ref><ref>[http://sum.in.ua/s/feministychnyj Феміністичний]. Академічний тлумачний словник.</ref>. {{Доробити розділ|дата=квітень 2019}}
 
== Історія фемінізму ==
[[Файл:Feminist Suffrage Parade in New York City, 1912.jpeg|thumb|Парад суфражисток у Нью-Йорку, 6 травня 1912 року.|альт=|ліворуч]]
{{main|Історія фемінізму}}
{{see also|Протофемінізм}}
 
Історія сучасних західних феміністичнихфемрухів рухів поділяєтьсяділиться на три (іноді чотири) «хвилі»<ref>{{Cite book|title = The Dictionary of Feminist Theory|url = https://archive.org/details/dictionaryoffemi0000humm|last = Humm|first = Maggie|year = 1995|publisher = Ohio State University Press|location = Columbus|pages = [https://archive.org/details/dictionaryoffemi0000humm/page/251 251]|language = |isbn = }}</ref><ref name="Walker1992">{{cite journal |last=Walker |first=Rebecca |title=Becoming the Third Wave |journal=Ms. |date=January–February 1992 |pages=39–41}}</ref>, кожна з яких мала справу з різними аспектами однихзавдань і тих же питань феміністичного порядку денногоборотьби. [[ПершаФемінізм хвиляпершої фемінізмухвилі|Перша хвиля]] включає [[Суфражизм|суфражистські]] рухи ХІХ і початку ХХ ст., які домагалисьза [[Жіноче виборче право|виборчоговиборчі права для жінок]]. Після успіху суфражисток наступні етапи тривають досі. [[Фемінізм другої хвилі|Друга хвиля]] почалася у(з 1960-х і була), пов'язана з ідеями та виступами [[Рух визволення жінок|жіночогожіночим визвольноговизвольним рухурухом]]., Другау хвиляпошуках агітувалапричин занерівности розробила [[Теорія фемінізму|теорію фемінізму]] і продовжує виборювати правову і соціальну рівність для жінок. Третя хвиля, починаючиліквідацію з[[Насильство 1990-хпроти років,жінок|насильства єпроти продовженнямжінок]] іта переглядом[[Сексизм|системної помилокдискримінації]]. другої[[Фемінізм третьої хвилі|Третя фемінізму.хвиля]] (з 1990-х) доповнює другу<ref>{{Cite book|title = Gender Communication Theories and Analyses: From Silence to Performance|last = Krolokke|first = Charlotte|year = 2005|publisher = Sage|location = |pages = 24|language = |isbn = 0-7619-2918-5|last2 = Sorensen|first2 = Anne Scott|chapter = Three Waves of Feminism: From Suffragettes to Grrls}}</ref> [[Інтерсекційність|інтерсекційно]], [[Фемінізм четвертої хвилі|четверта]] (з 2010-тих) залучає в боротьбу [[соціальні медіа]]. [[Постфемінізм]] та [[антифемінізм]] представляють рефлексію фемінізму та [[беклеш]], передовсім реакцію на другу хвилю.
 
=== Перша хвиля (суфражизм): ХІХ і початок ХХ ст. ===
[[Файл:Emmeline Pankhurst addresses crowd.jpg|міні|Після продажу свого будинку [[Еммелін Панкгерст]], постійно подорожувала, виступаючи з промовами повсією всійВеликою Великій БританіїБританією і США (Нью-Йорк, 1913)|альт=|ліворуч]]
[[Файл:Wilhelmina Drucker IMG0020.tif|міні|У Нідерландах {{нп|Вільгельміна Друкер||en|Wilhelmina Drucker}} (1847—1925) успішно боролася за голосування і рівні права для жінок, зазаснувавши допомогою заснованих нею політичнихполітичні і феміністичнихфеміністичні організацій.організації]]
[[Файл:Simone Veil (1984).jpg|міні|[[Сімона Вейль (політик)|Симона Вейль]] (1927—2017), колишня французька міністерка охорони здоров'я (1974-79), полегшила доступ до [[контрацептив]]ів та легалізувала [[аборт]]и (1974-75), що було її найбільшим і найважчим досягненням.]]{{main|ПершаФемінізм хвиляпершої фемінізмухвилі|Суфражизм}}
[[Файл:Louise Weiss.jpg|міні|{{нп|Луїза Вайс||en|Louise Weiss}} з паризькими [[Суфражизм|суфражистками]], 1935 рік. Газетний заголовок: «Француженка повинна голосувати»|альт=|ліворуч]]Термін ''«перша хвиля»'' впроваджено постфактум, щоб класифікувати ці західні рухи після того, як термін ''друга хвиля фемінізму'' стали вживати для опису нового руху, що боровся проти фактичної соціальної, культурної і політичної нерівности<ref name="NoTurningBack464">{{cite book
[[Файл:Louise Weiss.jpg|міні|{{нп|Луїза Вайс||en|Louise Weiss}} з паризькими [[Суфражизм|суфражистками]], 1935 рік. Газетний заголовок: «Француженка повинна голосувати».|альт=|ліворуч]] [[Файл:Kitchen and fashion - that's NOT freedom.jpg|міні|Фем-графіті у Санкт-Петербурзі, 2005.|альт=|ліворуч]]Першою хвилею фемінізму був період активності упродовж ХІХ і початку ХХ століть. У Великій Британії і зрештою США вона зосереджувалась на впровадження рівних договірних, шлюбних, батьківських (материнських) та майнових прав для жінок. До кінця ХХ ст. було зроблено цілу низку важливих кроків, з прийняттям таких законів, як британський {{нп|Акт про опіку над дітьми 1839 року||en|Custody of Infants Act 1839}}, який представив {{нп|Доктрина перших років життя|Доктрину перших років життя|en|Tender years doctrine}} і вперше дав жінкам [[право опіки]] над своїми дітьми<ref>{{cite book|last=Wroath|first=John|title=Until They Are Seven, The Origins of Women's Legal Rights|year=1998|publisher=Waterside Press|isbn=1 872 870 57 0|url-access=registration|url=https://archive.org/details/untiltheyareseve00wroa}}</ref><ref>{{cite book|last=Mitchell|first=L. G.|title=Lord Melbourne, 1779–1848|year=1997|publisher=Oxford University Press|isbn=}}</ref><ref>{{cite book|last=Perkins|first=Jane Gray|url=https://archive.org/details/bub_gb_FJBpAAAAMAAJ|title=The Life of the Honourable Mrs. Norton|year=1909|publisher=John Murray|isbn=}}</ref>. Інші закони, такі як {{нп|Акт власності заміжніх жінок 1870 року||en|Married Women's Property Act 1870}} у Великій Британії і розширений {{нп|Акт власності заміжніх жінок 1882 року|закон 1882 року|en|Married Women's Property Act 1882}}<ref name="MWPA1882">{{cite web |url=http://www.legislation.gov.uk/ukpga/Vict/45-46/75/introduction |title=Married Women's Property Act 1882 |year=1882 |publisher=UK Government |website=legislation.gov.uk |accessdate=17 квітня 2017}}</ref>, стали зразками для аналогічних актів на інших британських територіях. Наприклад, [[Вікторія (штат)|штат Вікторія]] прийняв закон 1884 року, [[Новий Південний Уельс]] у 1889 році, а інші австралійські колонії між 1890 і 1897 роками. Таким чином, від кінця ХІХ ст. активність феміністок фокусувалась передусім довкола здобуття політичної влади для жінок, зокрема [[Право голосу|права голосу]], хоча деякі феміністки вели активну агітацію і за [[Сексуальне та репродуктивне здоров'я та права|сексуальні]], [[Репродуктивні права|репродуктивні]] та [[Економічні, соціальні та культурні права|економічні права]] для жінок<ref name="NoTurningBack464">{{cite book |author=Freedman, Estelle B. |title=No Turning Back : The History of Feminism and the Future of Women |year=2003 |publisher=Ballantine Books |isbn=0-345-45053-1 |page=[https://archive.org/details/noturningbackhis00free/page/464 464] |url=https://archive.org/details/noturningbackhis00free/page/464 }}</ref>.▼
|url=https://archive.org/details/noturningbackhis00free/page/464
|title=No Turning Back : The History of Feminism and the Future of Women
|author=Freedman, Estelle B.
|year=2003
|publisher=Ballantine Books
|page=[https://archive.org/details/noturningbackhis00free/page/464 464]
|isbn=0-345-45053-1
}}</ref><ref name="DuBois" /><ref name="Flexner" /><ref name="Wheeler" />.
 
Від кінця ХІХ ст. феміністки фокусувалась на доступі жінок до політичної влади, перш за все [[Виборче право|виборчих прав]], хоча деякі феміністки активно агітували і за [[Сексуальне та репродуктивне здоров'я та права|сексуальні]], [[Репродуктивні права|репродуктивні]] та [[Економічні, соціальні та культурні права|економічні права]]<ref name="NoTurningBack464" />. У Великій Британії і зрештою США суфражизм виборював договірні, шлюбні, батьківські (материнські) та майнові права. До кінця ХХ ст. суфражизм досяг реформ у законодавстві.
Жіноче виборче право у Великій Британії вперше надано в [[Австралоазія|австралійських]] колоніях наприкінці ХІХ ст., із яких самоврядні колонії в {{нп|Фемінізм у Новій Зеландії|Новій Зеландії|en|Feminism in New Zealand}} надали жінкам [[право голосу]] в 1893 році, а в Південній Австралії право обирати і бути обраними на парламентські посади в 1895 році. Наступною була Австралія, де жінки змогли голосувати у 1902 році<ref>{{cite web |url=http://www.elections.org.nz/votes-women |title=Votes for Women Electoral Commission |publisher=Elections New Zealand |date=13 квітня 2005 |accessdate=31 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130914135838/http://www.elections.org.nz/votes-women |archivedate=14 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.aec.gov.au/Elections/Australian_Electoral_History/wright.htm|title=Women and the right to vote in Australia|publisher=Australian Electoral Commission |date=28 січня 2011 |accessdate=26 квітня 2013}}</ref>.
 
▲[[Файл:Louise Weiss.jpg|міні|{{нп|Луїза Вайс||en|Louise Weiss}} з паризькими [[Суфражизм|суфражистками]], 1935 рік. Газетний заголовок: «Француженка повинна голосувати».|альт=|ліворуч]] [[Файл:Kitchen and fashion - that's NOT freedom.jpg|міні|Фем-графіті у Санкт-Петербурзі, 2005.|альт=|ліворуч]]Першою хвилею фемінізму був період активності упродовж ХІХ і початку ХХ століть. У Великій Британії і зрештою США вона зосереджувалась на впровадження рівних договірних, шлюбних, батьківських (материнських) та майнових прав для жінок. До кінця ХХ ст. було зроблено цілу низку важливих кроків, з прийняттям таких законів, як британськийБританський {{нп|Акт про опіку над дітьми 1839 року||en|Custody of Infants Act 1839}}, який представив {{нп|Доктрина перших років життя|Доктрину перших років життя|en|Tender years doctrine}} і вперше дав жінкам [[право опіки]] над своїмивласними дітьми<ref>{{cite book|last=Wroath|first=John|title=Until They Are Seven, The Origins of Women's Legal Rights|year=1998|publisher=Waterside Press|isbn=1 872 870 57 0|url-access=registration|url=https://archive.org/details/untiltheyareseve00wroa}}</ref><ref>{{cite book|last=Mitchell|first=L. G.|title=Lord Melbourne, 1779–1848|year=1997|publisher=Oxford University Press|isbn=}}</ref><ref>{{cite book|last=Perkins|first=Jane Gray|url=https://archive.org/details/bub_gb_FJBpAAAAMAAJ|title=The Life of the Honourable Mrs. Norton|year=1909|publisher=John Murray|isbn=}}</ref>. Інші закони, такі як {{нп|Акт власності заміжніходружених жінок 1870 року||en|Married Women's Property Act 1870}} у Великій Британії і розширений {{нп|Акт власності заміжніх жінок 1882 року|закон 1882 року|en|Married Women's Property Act 1882}}<ref name="MWPA1882">{{cite web |url=http://www.legislation.gov.uk/ukpga/Vict/45-46/75/introduction |title=Married Women's Property Act 1882 |year=1882 |publisher=UK Government |website=legislation.gov.uk |accessdate=17 квітня 2017}}</ref>, стали зразками законів для аналогічних актів на інших британських територіяхтериторій. Наприклад, [[Вікторія (штат)|штат Вікторія]] прийняв закон 1884 року, [[Новий Південний Уельс]] у 1889 році, а інші австралійські колонії між 1890 і 1897 роками. ТакимВиборче чином,право віду кінцяБританії ХІХвперше ст.вибороли активністьжінки феміністок[[Австралоазія|австралійських]] фокусуваласьколоній: передусімсамоврядні довколаколонії здобуттяв політичної{{нп|Фемінізм владиу дляНовій жінок,Зеландії|Новій зокремаЗеландії|en|Feminism in New Zealand}} надали жінкам [[Право голосу|праваправо голосу]] в 1893 році, хочаа деяків феміністкиПівденній велиАвстралії активнуправо агітаціюобирати і забути [[Сексуальнеобраними тана репродуктивнепарламентські здоров'япосади тав права|сексуальні]],1895 [[Репродуктивніроці. права|репродуктивні]]В таАвстралії [[Економічні,жінки соціальнізмогли таголосувати культурніу права|економічні1902 права]] для жінокроці<ref name="NoTurningBack464">{{cite bookweb |authorurl=Freedman, Estelle Bhttp://www.elections.org.nz/votes-women |title=NoVotes Turningfor BackWomen :Electoral TheCommission History|publisher=Elections ofNew FeminismZealand and|date=13 theквітня Future of Women2005 |yearaccessdate=200331 |publisher=Ballantineберезня Books2013 |isbnarchiveurl=0-345-45053-1 |page=[https://web.archive.org/detailsweb/noturningbackhis00free20130914135838/pagehttp:/464/www.elections.org.nz/votes-women 464]|archivedate=14 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite web |url=httpshttp://archivewww.orgaec.gov.au/detailsElections/noturningbackhis00freeAustralian_Electoral_History/page/464wright.htm|title=Women and the right to vote in Australia|publisher=Australian Electoral Commission |date=28 січня 2011 |accessdate=26 квітня 2013}}</ref>.
В [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Англії]] [[Суфражетка|суфражетки]] і {{нп|Національний союз суфражистських товариств|суфражистки|en|National Union of Women's Suffrage Societies}} домоглися прийняття 1918 року {{нп|Акт про народне представництво 1918|Акту про народне представництво|en|Representation of the People Act 1918}} (могли голосувати жінки віком від 30 років, котрі володіли нерухомістю), що у 1928 році поширився на всіх жінок віком від 21 року<ref name="Phillips">{{cite book |author=Phillips, Melanie |title=The Ascent of Woman: A History of the Suffragette Movement and the Ideas Behind it |url=https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil |year=2004 |publisher=Abacus |location=London |isbn=978-0-349-11660-0 |pages=[https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil/page/n14 1]–370}}</ref>. [[Еммелін Панкгерст]] була найпомітнішою активісткою в Англії, а журнал ''[[Тайм (журнал)|Тайм]]'' назвав її однією зі {{нп|100 найважливіших людей 20-го століття за версією журналу Тайм|100 найважливіших людей 20-го століття|en|Time 100: The Most Important People of the Century}}: «вона сформувала уявлення про сучасних жінок, розхитала суспільство до нової моделі, від якої не може бути ніякого повернення»<ref>{{cite news |title=Emmeline Pankhurst&nbsp;– Time 100 People of the Century |url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html |publisher=[[Time Magazine]] |accessdate= |first=Marina |last=Warner |date=14 червня 1999 |archive-date=26 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130826120542/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html }}</ref>. У США серед визначних лідерок руху були [[Лукреція Мотт]], [[Елізабет Кеді Стентон]] і [[Сьюзен Ентоні]], кожна з яких боролася за {{нп|Аболіціонізм у США|скасування рабства|en|Abolitionism in the United States}} перед тим, як відстоювати право голосу для жінок. Ці діячки перебували під впливом ідей [[Квакерство|квакерського]] богослов'я про духовну рівність, де стверджується, що чоловіки і жінки рівні перед Богом<ref>{{cite book|last=Ruether|first=Rosemary Radford|title=Women and Redemption: A Theological History|publisher=Fortress Press|location=Minneapolis|isbn=0-8006-9816-9|pages=112–18, 136–39|edition=2nd|year=2012}}</ref>. Вважається, що в США перша хвиля фемінізму закінчилася з прийняттям [[Дев'ятнадцята поправка до Конституції США|Дев'ятнадцятої поправки до Конституції]] (1919), яка надала жінкам право голосу в усіх Штатах. Термін ''«<nowiki/>[[Перша хвиля фемінізму|перша хвиля]]<nowiki/>»'' впроваджено постфактум, щоб класифікувати ці західні рухи після того, як термін ''друга хвиля фемінізму'' стали вживати для опису нового феміністичного руху, спрямованого на боротьбу проти соціальної та культурної, а також політичної нерівності<ref name="NoTurningBack464" /><ref name="DuBois">{{cite book |author=DuBois, Ellen Carol |title=Harriot Stanton Blatch and the Winning of Woman Suffrage |url=https://archive.org/details/harriotstantonbl0000dubo |year=1997 |publisher=Yale University Press |location=New Haven, Conn. |isbn=0-300-06562-0}}</ref><ref name="Flexner">{{cite book |last=Flexner |first=Eleanor |title=Century of Struggle: The Woman's Rights Movement in the United States |url=https://archive.org/details/century_fle_1996_00_7206 |publisher=The Belknap Press |year=1996 |isbn=978-0-674-10653-6 |pages=xxviii–xxx}}</ref><ref name="Wheeler">{{cite book |last=Wheeler |first=Marjorie W. |title=One Woman, One Vote: Rediscovering the Woman Suffrage Movement |year=1995 |publisher=NewSage Press |location=Troutdale, OR |isbn=0-939165-26-0 |page=[https://archive.org/details/onewomanonevoter00spru/page/127 127] |url=https://archive.org/details/onewomanonevoter00spru/page/127 }}</ref><ref name="Stevens">{{cite book |last1=Stevens |first1=Doris |last2=O'Hare |first2=Carol |title=Jailed for Freedom: American Women Win the Vote |year=1995 |publisher=NewSage Press |location=Troutdale, OR |isbn=0-939165-25-2 |pages=[https://archive.org/details/jailedforfreedom00stev/page/1 1–388] |url=https://archive.org/details/jailedforfreedom00stev/page/1 }}</ref>.▼
 
[[Суфражетка|Суфражетки]] і {{нп|Національний союз суфражистських товариств|суфражистки|en|National Union of Women's Suffrage Societies}} Англії домоглися прийняття 1918 року {{нп|Акт про народне представництво 1918|Акту про народне представництво|en|Representation of the People Act 1918}} (могли голосувати жінки від 30 років, котрі володіли нерухомістю), що у 1928 році поширився на всіх жінок від 21 року<ref name="Phillips">{{cite book |author=Phillips, Melanie |title=The Ascent of Woman: A History of the Suffragette Movement and the Ideas Behind it |url=https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil |year=2004 |publisher=Abacus |location=London |isbn=978-0-349-11660-0 |pages=[https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil/page/n14 1]–370}}</ref>. [[Еммелін Панкгерст]], найпомітніша британська активістка, одна з {{нп|100 найважливіших людей 20-го століття за версією журналу Тайм|100 найважливіших людей 20-го століття|en|Time 100: The Most Important People of the Century}} ([[Тайм (журнал)|Тайм]]), «сформувала уявлення про сучасних жінок, розхитала суспільство до нової моделі, від якої не може бути ніякого повернення»<ref>{{cite news |title=Emmeline Pankhurst&nbsp;– Time 100 People of the Century |url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html |publisher=[[Time Magazine]] |accessdate= |first=Marina |last=Warner |date=14 червня 1999 |archive-date=26 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130826120542/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html }}</ref>.
У {{нп|Жінки у Франції|Франції|en|Women in France}} жінки отримали [[Жіноче виборче право|право голосувати]] тільки після приходу [[Тимчасовий уряд (Франція)|Тимчасового уряду]] від 21 квітня 1944 року. Консультативна асамблея Алжиру 1944 року 24 березня запропонувала надати жінкам право бути обраними, але після внесення поправки від {{нп|Фернан Греньє|Фернана Греньє|en|Fernand Grenier}} жінки отримали повне громадянство, включно з правом голосу. Пропозицію Греньє прийняли 51 голосом проти 16. У травні 1947 року, після {{нп|Французькі законодавчі вибори листопаду 1946|листопадових виборів 1946 року|en|French legislative election, November 1946}}, соціолог Роберт Вердьє мінімізував «[[Гендер-геп|гендерний розрив]]<nowiki/>», заявивши в ''[[Le Populaire]]'', що жінки не голосували узгоджено, розділившись, подібно до чоловіків, за соціальними класами.▼
 
▲ВЛідерками [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Англії]] [[Суфражетка|суфражетки]] і {{нп|Національний союз суфражистських товариств|суфражистки|en|National Union of Women's Suffrage Societies}} домоглися прийняття 1918 року {{нп|Акт про народне представництво 1918|Акту про народне представництво|en|Representation of the People Act 1918}} (могли голосувати жінки віком від 30 років, котрі володіли нерухомістю), що у 1928 році поширився на всіх жінок віком від 21 року<ref name="Phillips">{{cite book |author=Phillips, Melanie |title=The Ascent of Woman: A History of the Suffragette Movement and the Ideas Behind it |url=https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil |year=2004 |publisher=Abacus |location=London |isbn=978-0-349-11660-0 |pages=[https://archive.org/details/ascentofwomanhis0000phil/page/n14 1]–370}}</ref>. [[Еммелін Панкгерст]] була найпомітнішою активісткоюфемінізму в Англії, а журнал ''[[Тайм (журнал)|Тайм]]'' назвав її однією зі {{нп|100 найважливіших людей 20-го століття за версією журналу Тайм|100 найважливіших людей 20-го століття|en|Time 100: The Most Important People of the Century}}: «вона сформувала уявлення про сучасних жінок, розхитала суспільство до нової моделі, від якої не може бути ніякого повернення»<ref>{{cite news |title=Emmeline Pankhurst&nbsp;– Time 100 People of the Century |url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html |publisher=[[Time Magazine]] |accessdate= |first=Marina |last=Warner |date=14 червня 1999 |archive-date=26 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130826120542/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,991250,00.html }}</ref>. У США серед визначних лідерок руху булилбули [[Лукреція Мотт]], [[Елізабет Кеді Стентон]] і [[Сьюзен Ентоні]], кожна з яких боролася за {{нп|Аболіціонізм у США|скасування рабства|en|Abolitionism in the United States}} перед тим, як відстоювати право голосу для жінок. Ці діячки перебували під впливомдотримувалися ідей [[Квакерство|квакерського]] богослов'я про духовну рівність, де стверджується, що чоловікичоловіків і жінки рівніжінок перед Богом<ref>{{cite book|last=Ruether|first=Rosemary Radford|title=Women and Redemption: A Theological History|publisher=Fortress Press|location=Minneapolis|isbn=0-8006-9816-9|pages=112–18, 136–39|edition=2nd|year=2012}}</ref>. Вважається, що в США перша хвиля фемінізму закінчилася з прийняттям [[Дев'ятнадцята поправка до Конституції США|Дев'ятнадцятої поправки до Конституції]] (1919), яка надала жінкам право голосу в усіх Штатах. Термін ''«<nowiki/>[[Перша хвиля фемінізму|перша хвиля]]<nowiki/>»'' впроваджено постфактум, щоб класифікувати ці західні рухи після того, як термін ''друга хвиля фемінізму'' стали вживати для опису нового феміністичного руху, спрямованого на боротьбу проти соціальної та культурної, а також політичної нерівності<ref name="NoTurningBack464" /><ref name="DuBois">{{cite book |author=DuBois, Ellen Carol |title=Harriot Stanton Blatch and the Winning of Woman Suffrage |url=https://archive.org/details/harriotstantonbl0000dubo |year=1997 |publisher=Yale University Press |location=New Haven, Conn. |isbn=0-300-06562-0}}</ref><ref name="Flexner">{{cite book |last=Flexner |first=Eleanor |title=Century of Struggle: The Woman's Rights Movement in the United States |url=https://archive.org/details/century_fle_1996_00_7206 |publisher=The Belknap Press |year=1996 |isbn=978-0-674-10653-6 |pages=xxviii–xxx}}</ref><ref name="Wheeler">{{cite book |last=Wheeler |first=Marjorie W. |title=One Woman, One Vote: Rediscovering the Woman Suffrage Movement |year=1995 |publisher=NewSage Press |location=Troutdale, OR |isbn=0-939165-26-0 |page=[https://archive.org/details/onewomanonevoter00spru/page/127 127] |url=https://archive.org/details/onewomanonevoter00spru/page/127 }}</ref><ref name="Stevens">{{cite book |last1=Stevens |first1=Doris |last2=O'Hare |first2=Carol |title=Jailed for Freedom: American Women Win the Vote |year=1995 |publisher=NewSage Press |location=Troutdale, OR |isbn=0-939165-25-2 |pages=[https://archive.org/details/jailedforfreedom00stev/page/1 1–388] |url=https://archive.org/details/jailedforfreedom00stev/page/1 }}</ref>.
 
▲У {{нп|Жінки у Франції|Франції|en|Women in France}} жінки отримали [[Жіноче виборче право|право голосуватиголосу]] тільки після приходу [[Тимчасовий уряд (Франція)|Тимчасового уряду]] від 21 квітня 1944 року. Консультативна асамблея Алжиру 1944 року 24 березня запропонувала надати жінкам право бути обраними, але після внесення поправки від {{нп|Фернан Греньє|Фернана Греньє|en|Fernand Grenier}} жінки отримали повне громадянство, включно з правом голосу. Пропозицію Греньє прийняли 51 голосом проти 16. У травні 1947 року, після {{нп|Французькі законодавчі вибори листопаду 1946|листопадових виборів 1946 року|en|French legislative election, November 1946}}, соціолог Роберт Вердьє мінімізував «[[Гендер-геп|гендерний розрив]]<nowiki/>», заявивши в ''[[Le Populaire]]'', що жінки не голосували узгоджено, розділившись, подібно до чоловіків, за соціальними класами.
 
В період пізньої [[Династія Цін|династії Цін]] в рамках реформістських рухів, таких, як [[Сто днів реформ в Китаї|Сто днів реформ]], {{нп|Фемінізм у Китаї|китайські феміністки|en|Feminism in China}} закликали до звільнення жінок від [[Гендерна роль|традиційних ролей]] і [[Неоконфуціанство|неоконфуціанської]] {{нп|Гендерна нерівність у Китаї|гендерної сегрегації|en|Gender inequality in China}}<ref>{{cite book |last1=Ko |first1=Dorothy |first2=JaHyun Kim |last2=Haboush |first3=Joan R. |last3=Piggott |title=Women and Confucian cultures in premodern China, Korea, and Japan |publisher=University of California Press |year=2003 |isbn=0-520-23138-4}}{{page needed|date=October 2012}}</ref><ref>{{cite book |last1=Ma |first1=Yuxin |title=Women journalists and feminism in China, 1898–1937 |publisher=Cambria Press |year=2010 |isbn=1-60497-660-8}}{{page needed|date=October 2012}}</ref><ref>{{cite book |last1=Farris |first1=Catherine S. |first2=Anru |last2=Lee |first3=Murray A. |last3=Rubinstein |title=Women in the new Taiwan: gender roles and gender consciousness in a changing society |url=https://archive.org/details/womeninnewtaiwan0000unse |publisher=M.E. Sharpe |year=2004 |isbn=0-7656-0814-6}}{{page needed|date=October 2012}}</ref>. Пізніше [[Комуністична партія Китаю]] створила проєкти, спрямовані на інтеграцію жінок до складу робочої сили, і стверджувала, що революція успішно досягла звільнення жінок<ref name="Dooling">{{cite book |last=Dooling |first=Amy D. |title=Women's literary feminism in 20th-century China |publisher=Macmillan |year=2005 |isbn=1-4039-6733-4}}{{page needed|date=October 2012}}</ref>.
 
За даними Навара Аль-Гасана Голлі, [[Ісламський фемінізм|арабський фемінізм]] був тісно пов'язаний з {{нп|Арабський нацоналізм|арабським націоналізмом|en|Arab nationalism}}. 1899 року {{нп|Касім Амін||en|Qasim Amin}}, проголошений «батькомбатько» арабського фемінізму, написав ''Звільнення жінки'', де закликав до правових і соціальних реформ для жінок<ref>{{cite book |last1=Stange |first1=Mary Zeiss |first2=Carol K. |last2=Oyster |first3=Jane E. |last3=Sloan |title=Encyclopedia of Women in Today's World |url=https://archive.org/details/encyclopediawome00zmar |publisher=SAGE |year=2011 |isbn=1-4129-7685-5 |pages=[https://archive.org/details/encyclopediawome00zmar/page/n143 79]–81}}</ref>. Він показав зв'язки між положенням жінок у єгипетському суспільстві і [[націоналізм]]ом, що вело до розвитку Каїрського університету та національного руху<ref name="Golley">{{cite book |last=Golley |first=Nawar Al-Hassan |title=Reading Arab women's autobiographies: Shahrazad tells her story |url=https://archive.org/details/readingarabwomen00goll |publisher=University of Texas Press |year=2003 |pages=[https://archive.org/details/readingarabwomen00goll/page/n48 30]–50 |isbn=0-292-70545-X}}</ref>. 1923 року {{нп|Хода Шаараві||en|Hoda Shaarawi}} заснувала {{нп|Єгипетський феміністичний союз||en|Egyptian Feminist Union}}, стала його президенткою і символом арабського жіночого правозахисного руху<ref name="Golley" />.
 
[[Перська конституційна революція]] 1905 року ініціювала [[Іранський рух за права жінок|іранський жіночий рух]] зарадидля забезпечення {{нп|Іранські гендерні обмеження в освіті|рівності жінок в галузі освіти|en|Iranian gender restrictions in education}}, шлюбу, кар'єри та {{нп|Жіночі права в Ірані|юридичних прав|en|Women's rights in Iran}}<ref>{{cite book |last=Ettehadieh |first=Mansoureh |authorlink=Mansoureh Ettehadieh |year=2004 |chapter=The Origins and Development of the Women's Movement in Iran, 1906–41 |chapterurl=https://books.google.com/books?id=tLRgXf_e_CEC&pg=PA85 |pages=85–106 |title=Women in Iran from 1800 to the Islamic Republic |editor1-first=Lois |editor1-last=Beck |editor2-first=Guity |editor2-last=Nashat |publisher=University of Illinois Press |isbn=978-0-252-07189-8}}</ref>. Однак, під час [[Ісламська революція в Ірані|Ісламської революції]] 1979 року багато прав, які виборов [[Жінки в Ірані|жінкидля жінок]] отримали від рухурух, були систематично ліквідованіліквідували (наприклад, {{нп|Іранський закон про захист сім'ї|Закон про захист сім'ї|en|Iran's Family Protection Law}})<ref>{{cite book |chapter=Chronology of Events Regarding Women in Iran since the Revolution of 1979 |title=Iran since the Revolution |first=Elham |last=Gheytanchi |series=Social Research, Volume 67, No. 2 |year=2000 |editor1-first=Arien |editor1-last=Mack |url=http://www.iranchamber.com/society/articles/chronology_events_women_iran.php}}</ref>.
 
Під час {{нп|Бебі-бум після Другої світової війни|бебі-буму|en|Post-World War II baby boom}} фемінізмстався знизився[[Сексизм|сексистський]] у важливості[[беклеш]]. ПідОбидві чассвітові обохвійни світовихсприяли воєнтрудовій відбуваласяемансипації емансипаціяжінок, деякихшироко жінокзалучених у промисловість ряду країн, але в післявоєнний період ознаменувавїх поверненняповернули до [[Консерватизм|консервативних]] ролей<ref name="Bard">{{cite journal |first=Christine |last=Bard |url=http://www.histoire-politique.fr/index.php?numero=01&rub=dossier&item=7 |title=Les premières femmes au Gouvernement (France, 1936–1981) |trans-title=First Women in Government (France, 1936–1981) |journal=[[Histoire@Politique]] |issue=1 |date=May–June 2007 |language=fr}}</ref>.
 
=== Друга хвиля: середина ХХ ст. ===
{{main|Фемінізм другої хвилі}}
ДоВ середининизці ХХєвропейських ст.країн вдо низцісередини європейськихХХ країнст. жінки залишались позбавленими ряду істотних прав. ДругаРух хвилядругої фемінізму&nbsp;— це рух, якийхвилі зародився на початку 1960-х<ref name="Whelehan">{{cite book|title=Modern Feminist Thought: From the Second Wave to 'Post-Feminism'|url=https://archive.org/details/modernfeministth0000whel|last=Whelehan|first=Imelda|year=1995|publisher=Edinburgh University Press|location=Edinburgh|pages=[https://archive.org/details/modernfeministth0000whel/page/25 25]–43|isbn=978-0-7486-0621-4}}</ref> і триває дотепер, співіснуючи з третьою хвилею. Друга хвиля фемінізму значною мірою пов'язана здля питаннямидосягнення рівності за межами виборчого права, такими як ліквідація фактичної [[Сексизм|дискримінації зажінок статтючерез стать]] у всіх областях буття, і і триває донині, співіснуючи з наступними хвилями<ref name="NoTurningBack464" />.
 
1963 року [[Бетті Фрідан]] опублікувала книгу ''[[Загадка жіночності]]'', котра допомогла озвучитиозвучивши фрустрацію, що її переживали американкиамериканок між нав'язуваних стандартів «щасливої дружини-домогосподарки» та дефіцитом можливостей для професійної тай суспільної реалізації. КнизіКнига приписуютьстала роль іскриіскрою, що запалила [[Фемінізм другої хвилі|другу хвилю фемінізму]] в США<ref name="nytimes2006">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2006/02/05/us/betty-friedan-who-ignited-cause-in-feminine-mystique-dies-at-85.html|title=Betty Friedan, Who Ignited Cause in 'Feminine Mystique,' Dies at 85|author=Margalit Fox|date=5 лютого 2006|publisher=The New York Times|accessdate=19 лютого 2017}}</ref>. Успіх книги дав Фрідан можливість читатичитала лекції проу фемінізм під час турутурі 1970 року. Через 10 років після цієї публікації жінки становили понадбільше половину від загальної частки вполовини робочійробочої силісили першого світу<ref>{{Cite book|title=The World Transformed|url=https://archive.org/details/worldtransformed0000hunt_e9u3|last=Hunt|first=Michael|year=2016|publisher=Oxford University Press|location=New York|pages=[https://archive.org/details/worldtransformed0000hunt_e9u3/page/220 220]–223|isbn=978-0-19-937102-0}}</ref>.
 
Феміністки другої хвилі бачать культурну та політичну нерівність нерозривно пов'язаними і заохочують жінок розуміти [[Особисте — це політичне|аспекти власного життя як глибоко політизовані]] й такі, що віддзеркалюють [[Сексизм|сексистські]] владні структури та наслідки інституціалізованого [[патріархат]]ного утиску. Фемактивістка і авторка {{нп|Керол Ганіш||en|Carol Hanisch}} винайшла гасло «особисте є політичнеполітичним», які у другу хвилю стали синонімами<ref name="Echols">{{Cite book |last=Echols |first=Alice |authorlink=Alice Echols |title=Daring to Be Bad: Radical Feminism in America, 1967–1975 |year=1989 |publisher=University of Minnesota Press |location=Minneapolis |isbn=978-0-8166-1787-6 |ref=harv |url-access=registration |url=https://archive.org/details/daringtobebadrad0000echo }}</ref><ref name="Hanisch">{{cite web |url=http://scholar.alexanderstreet.com/pages/viewpage.action?pageId=2259 |title=Hanisch, New Intro to 'The Personal is Political' – Second Wave and Beyond |accessdate=8 червня 2008 |last=Hanisch |first=Carol |date=1 січня 2006 |work=The Personal Is Political |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080515014413/http://scholar.alexanderstreet.com/pages/viewpage.action?pageId=2259 |archivedate=15 May 2008}}</ref>.
 
ФемінізмТим далічасом виборював право голосу. Жителькижительки {{нп|Жінки у Швейцарії|Швейцарії|en|Women in Switzerland}} отримали {{нп|Право голосу для жінок у Швейцарії|право голосу|en|Women's suffrage in Switzerland}} лише на федеральних {{нп|Вибори у Швейцарії|виборах|en|Elections in Switzerland}} 1971 року<ref name="switzerland-chronology">{{cite web|url=http://history-switzerland.geschichte-schweiz.ch/chronology-womens-right-vote-switzerland.html|title=The Long Way to Women's Right to Vote in Switzerland: a Chronology|publisher=History-switzerland.geschichte-schweiz.ch|accessdate=2011-01-08}}</ref>, а в кантоні [[Аппенцелль — Іннерроден]] змогли голосувати з питань місцевого значення лишетільки 1991 року, коли (кантон змушений був дозволити це під тиском [[Федеральний суд Швейцарії|Федерального суду Швейцарії]]<ref>{{cite web|url=https://www.un.org/News/Press/docs/2003/WOM1373.doc.htm|title=United Nations press release of a meeting of the Committee on the Elimination of Discrimination against Women (CEDAW), issued on 14 January 2003|publisher=Un.org|accessdate=2011-09-02}}</ref>). У [[Ліхтенштейн]]і громадянки отримализдобули право голосу {{нп|Референдум про виборче право для жінок у Ліхтенштейні 1984|референдумом про виборче право для жінок 1984|en|Liechtenstein women's suffrage referendum, 1984}}. Три попередні референдуми, проведені у {{нп|Референдум про виборче право для жінок у Ліхтенштейні 1968|1968|en|Liechtenstein women's suffrage referendum, 1968}}, {{нп|Референдум про виборче право для жінок у Ліхтенштейні 1971|1971|en|Liechtenstein women's suffrage referendum, 1971}} і {{нп|Референдум про виборче право для жінок у Ліхтенштейні 1973|1973|en|Liechtenstein women's suffrage referendum, 1973}} роках, не змогли забезпечити жінкам це право.[[Файл:Photograph of American Women Replacing Men Fighting in Europe - NARA - 535769.tif|міні|Американські жінкиАмериканки доповнюють лави солдатів-чоловіків, що воюють у Європі, 1945.]]
 
Феміністки продовжували реформу [[Сімейне право|сімейного права]], яке на той час надавало чоловікам контроль над дружинами. Хоча до ХХ ст. {{нп|Ковертюра|ковертюра|en|Coverture}} була скасована у Великій Британії і США, але в багатьох [[Континентальна Європа|континентальних європейських]] країнах одружені жінки досі мали дуже мало прав. Наприклад, у Франції жінка(француженка у шлюбі не могла отримати [[Право на працю|право на роботу]] без дозволу чоловіка до 1965 року<ref name="Guillaumin">{{cite book|title=Racism, Sexism, Power, and Ideology|last=Guillaumin|first=Colette|year=1994|pages=193–95}}</ref><ref name="Meltzer">{{cite book|title=Hot Property: The Stakes and Claims of Literary Originality|url=https://archive.org/details/hotpropertystake00melt|last=Meltzer|first=Françoise|year=1995|page=[https://archive.org/details/hotpropertystake00melt/page/88 88]}}</ref>). Феміністки намагалисядомагалися скасуватискасування законодавчезаконодавчого [[Зґвалтування у шлюбі|«сімейне виключення» для покарань за зґвалтування]], яке унеможливлювало судове переслідування чоловіків за [[зґвалтування]] своїх дружин<ref name="Allison">{{cite book|title=Rape: The Misunderstood Crime|last=Allison|first=Julie A.|year=1995|page=89}}</ref>. Зусилля феміністок першої хвилі, таких як {{нп|Вольтерін де Клейр||en|Voltairine de Cleyre}}, {{нп|Вікторія Вудгалл||en|Victoria Woodhull}} і {{нп|Елізабет Кларк Волстенголм Елмі||en|Elizabeth Clarke Wolstenholme Elmy}}, щоб зробити підсудним зґвалтування у шлюбі наприкінці ХІХ ст., зазнали невдачі<ref name="Bland">{{cite book|url=https://books.google.com/?id=Cl8nLdfgz1IC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false|title=Banishing the Beast: Feminism, Sex and Morality|last=Bland|first=Lucy|year=2002|pages=135–49|isbn=9781860646812|accessdate=25 серпня 2013}}</ref><ref>{{Cite journal|issn=1040-0656|volume=7|issue=3|pages=54–68 [60]|last=Palczewski|first=Catherine Helen|title=Voltairine de Cleyre: Sexual Slavery and Sexual Pleasure in the Nineteenth Century|journal=NWSA Journal|date=1995-10-01|jstor=4316402}}</ref>; цього вдалося досягнутидосягнуто в більшості західних країн лише у кінці ХХ ст., і досі не досягнуто в багатьох частинах світу<ref>{{cite book|title=Understanding Violence Against Women|last1=Crowell|first1=Nancy A.|last2=Burgess|first2=Ann W.|year=1997|page=127}}</ref>.
 
Французька філософиня [[Симона де Бовуар]] представила [[Марксизм|марксистське]] вирішення і [[Екзистенціалізм|екзистенціалістський]] погляд на численні питання фемінізму, опублікувавши культову працю ''[[Друга стать]] (''1949)<ref>{{cite web|url=http://plato.stanford.edu/entries/beauvoir/|title=Simone de Beauvoir|last=Bergoffen|first=Debra|date=16 серпня 2010|publisher=Metaphysics Research Lab, CSLI, Stanford University|accessdate=4 грудня 2011|origyear=17 August 2004}}</ref>. Ця монографія виражала феміністичне почуття несправедливості, провістивши фемінізм другої хвилі.
 
Друга і третя хвилі Китаю переоцінювали [[Гендерна роль|ролі жінок]] під час комуністичної революції та інших реформаторських рухів. ВелисьЗнову нові дискусії про тедискутувалося, чи рівність жінокрівності вже справді вповні досягнуто<ref name="Dooling" />.
 
1956 року президент [[Ґамаль Абдель Насер]] у {{нп|Фемінізм у Єгипті|Єгипті|en|Feminism in Egypt}} ініціював «{{нп|державний фемінізм||en|State feminism}}<nowiki/>», який заборонив {{нп|Права людей у Єгипті#Статус жінок|дискримінацію за статтю|en|Human rights in Egypt}} і надав жінкам виборче право, але водночас заблокував політичний [[активізм]] феміністичних лідерок<ref>{{cite book |last=Badran |first=Margot |title=Feminists, Islam, and nation: gender and the making of modern Egypt |url=https://archive.org/details/feministsislamna0000badr |publisher=Princeton University Press |year=1996 |isbn=0-691-02605-X}}{{page needed|date=October 2012}}</ref>. Під час президентства [[Анвар Садат|Анвара Садата]] йогоперша дружина,леді {{нп|Джехан Садат||en|Jehan Sadat}}, публічно висловилася за необхідність розширення жіночих прав, хоча єгипетська політика і суспільство почали відходити від рівності для жінок разом з новим [[Ісламізм|ісламістським]] рухом і зростанням консерватизму<ref>{{cite book |last=Smith |first=Bonnie G. |title=Global feminisms since 1945 |publisher=Psychology Press |year=2000 |isbn=0-415-18491-6}}</ref>. Втім, активістки започаткували новий феміністичний рух, [[ісламський фемінізм]], який виступає за рівність жінок в рамках ісламу<ref>{{cite web |url=http://www.milligazette.com/Archives/2004/16-31Jan04-Print-Edition/1631200425.htm |title='Islamic feminism means justice to women' |work= The Mili Gazette |accessdate=31 березня 2013}}</ref>.
 
У {{нп|Фемінізм у Латинській Америці|Латинській Америці|en|Feminism in Latin America}} революції привнесли зміни в положення жіноцтва у таких країнах, як {{нп|Роль жінок у Нікарагуанській революції|Нікарагуа|en|Role of women in Nicaraguan Revolution}}, де {{нп|феміністична ідеологія в ході Сандиністської революції||en|Feminist ideology during the Sandinista Revolution}} допомогла підвищити рівень життя жінок, але не змогла досягти соціальних та ідеологічних змін<ref name="parpart">{{Cite book |last=Parpart |first=Jane L. |last2=Connelly |first2=M. Patricia |last3=Connelly |first3=Patricia |last4=Barriteau |first4=V. Eudine |last5=Barriteau |first5=Eudine |title=Theoretical Perspectives on Gender and Development |url=https://archive.org/details/theoreticalpersp00parp_528 |location=Ottawa, Canada |publisher=International Development Research Centre |year=2000 |isbn=0-88936-910-0 |page=[https://archive.org/details/theoreticalpersp00parp_528/page/n229 215]}}</ref>.
 
=== Третя хвиля +: кінець ХХ і початок ХХІ ст.1990-ті ===
 
==== Третя хвиля фемінізму ====
{{main|Фемінізм третьої хвилі}}
[[Файл:Lozu mont oct8 bellhooooooooks.png|праворуч|міні|Феміністка,Феміністська письменниця і громадська діячка [[белл гукс]] (нар. 1952).]]
Зародження [[Фемінізм третьої хвилі|третьої хвилі фемінізму]] прослідковують до появи [[Riot grrrl]]&nbsp;— феміністичної [[Панки|панк]]-субкультури в [[Олімпія (Вашингтон)|Олімпії]] (штат Вашингтон) на початку 1990-х<ref>Steve Feliciano (New York Public Library, 2013): «The emergence of the Riot Grrrl movement began in the early 1990s, when a group of women in Olympia, Washington, held a meeting to discuss how to address sexism in the punk scene. The women decided they wanted to start a 'girl riot' against a society they felt offered no validation of women's experiences. And thus the Riot Grrrl movement was born.»</ref><ref>{{cite web|last1=Feliciano|first1=Steve|title=The Riot Grrrl Movement|url=http://www.nypl.org/blog/2013/06/19/riot-grrrl-movement|publisher=New York Public Library|date=19 червня 2013}}</ref>, а також до телесвідчення [[Аніта ХіллГілл|Аніти Гілл]] (1991) перед {{нп|Юридичний комітет Сенату|Юридичним комітетом Сенату|en|Senate Judiciary Committee}}, який складався лише з білих чоловіків, що {{нп|Висування Кларенса Томаса до Верховного суду США|Кларенс Томас, висунутий кандидатомкандидат|en|Clarence Thomas Supreme Court nomination}} до [[Верховний суд США|Верховного суду США]], [[Сексуальне домагання|сексуально домагався]] її. Термін ''третя хвиля'' приписуютьвжила [[Ребекка Вокер|Ребецці Вокер]], яка відгукнуласявідреагувавши на призначення Томаса до Верховного Суду статтею в журналі ''[[Ms. (журнал)|Ms.]]'' «Настання третьої хвилі» (1992)<ref name="MsMagazineThirdWave">{{cite journal| last1 = Walker| first1 = Rebecca| authorlink1 = Rebecca Walker| editor-last = | editor-first = | editor-link = | title = Becoming the Third Wave| journal = [[Ms. (журнал)|Ms.]]| issue = | pages = 39–41| location = | issn = 0047-8318| oclc = 194419734| date = January 1992| url = http://www.msmagazine.com/spring2002/BecomingThirdWaveRebeccaWalker.pdf| format = pdf| accessdate = 5 липня 2018| archiveurl = https://web.archive.org/web/20170115202333/http://www.msmagazine.com/spring2002/BecomingThirdWaveRebeccaWalker.pdf| archivedate = 15 січня 2017| deadurl = yes}}</ref><ref name="Baumgardner_Richards">{{cite book |title=Manifesta: Young Women, Feminism, and the Future |last1=Baumgardner |first1=Jennifer |author1-link=Jennifer Baumgardner |last2=Richards |first2=Amy |author2-link=Amy Richards |year=2000 |publisher=[[Farrar, Straus and Giroux]] |location=New York |isbn=978-0-374-52622-1 |p=[https://archive.org/details/manifestayoungwo00baum/page/77 77] |ref=harv |url=https://archive.org/details/manifestayoungwo00baum/page/77 }}</ref>:
 
{{цитата|
Тому я пишу це, благаючи всіх жінок, особливо жінок мого покоління: нехай призначення Томаса нагадує вам, як воно нагадує мені, що боротьба ще далеко не закінчена. Нехай це заперечення досвіду жінки розгніває вас. Перетворіть це обурення на політичну владу. Не голосувати за них, якщо вони не працюють для нас. Не займайтеся сексом з ними, не діліть з ними хліб, не турбуйтеся про них, якщо вони не ставлять на перше місце нашу свободу контролювати свої тіла та своє життя. Я не феміністка постфемінізму. Я третя хвиля. {{oq|en|So I write this as a plea to all women, especially women of my generation: Let Thomas’ confirmation serve to remind you, as it did me, that the fight is far from over. Let this dismissal of a woman's experience move you to anger. Turn that outrage into political power. Do not vote for them unless they work for us. Do not have sex with them, do not break bread with them, do not nurture them if they don't prioritize our freedom to control our bodies and our lives. I am not a post-feminism feminist. I am the Third Wave.}}|40||}}
 
Третя хвиля також намагалася оскаржити те, що називалаоскаржувала "[[Есенціалізм|есенціалістськимиесенціалістськ]] визначеннямивизначення [[Жіночність|жіночностіжіночности]]", притаманнимипритаманні другій хвилі, які,яка зарепрезентувала твердженнямв третьої, перебільшувалиосновному досвід білих жінок верхньо-середнього класу. Феміністки третьої хвилі часто орієнтувались на «мікро-політикумікрополітику» і кидалиперевизначали виклик парадигмі другої хвилі щодо тоготе, що є добре чи погано для жінок, і схилялисьсхиляючись до [[Постструктуралізм|постструктуралістської]] інтерпретації [[гендер]]у та [[Жіноча сексуальність|сексуальності]]<ref name=NoTurningBack464/><ref name=Henry>{{cite book |last=Henry |first=Astrid |title=Not my mother's sister: generational conflict and third-wave feminism |url=https://archive.org/details/notmymotherssist00henr_204 |year=2004 |publisher=Indiana University Press |location=Bloomington |isbn=978-0-253-21713-4 |pages=[https://archive.org/details/notmymotherssist00henr_204/page/n15 1]–288}}</ref><ref name=Gillis>{{cite book |last1=Gillis |first1=Stacy |last2=Howie |first2=Gillian |last3=Munford |first3=Rebecca |title=Third wave feminism: a critical exploration |year=2007 |publisher=Palgrave Macmillan |location=Basingstoke |isbn=978-0-230-52174-2 |pages=xxviii, 275–76}}</ref><ref name=Faludi>{{cite book |last=Faludi |first=Susan |authorlink=Susan Faludi |title=Backlash: the undeclared war against women |year=1992 |publisher=Vintage |location=London |isbn=978-0-09-922271-2}}{{page needed|date=October 2012}}</ref>. Фем-лідеркиФемлідерки, закорінені в другій хвилі, такі як {{нп|Глорія Анзалдуа||en|Gloria Anzaldúa}}, [[белл гукс]], {{нп|Чела Сандоваль||en|Chela Sandoval}}, {{нп|Черрі Морага||en|Cherríe Moraga}}, [[Одрі Лорд]], {{нп|Максін Гонг Кінгстон||en|Maxine Hong Kingston}} та багато інших небілих феміністок, намагалися в рамках феміністичної думки розглянути питання расових суб'єктивностей<ref name=Gillis/><ref name="Walker">{{Cite book |author=Walker, Alice |title=In Search of Our Mothers' Gardens: Womanist Prose |year=1983 |publisher=Harcourt Brace Jovanovich |location=San Diego |isbn=978-0-15-144525-7 |page=[https://archive.org/details/insearchofourmot00walk/page/397 397] |title-link=In Search of Our Mothers' Gardens: Womanist Prose }}</ref><ref name=Heywood>{{cite book |last1=Leslie |first1=Heywood |last2=Drake |first2=Jennifer |title=Third Wave Agenda: Being Feminist, Doing Feminism |year=1997 |publisher=University of Minnesota Press |location=Minneapolis |isbn=0-8166-3005-4 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/thirdwaveagendab0000unse }}{{page needed|date=October 2012}}</ref>. Всередині третьої хвилі також присутні дискусії між [[Фемінізм відмінності|фемінізмом відмінностей]], котрий стверджує, щоіснування значних відмінностей між статямижінками існуютьі значнічоловіками психологічні(котрі відмінностіне відміняють вимоги рівності), і рештою феміністок, котрі вважають,не щобачать між статями немає жодних невід'ємних психологічних відмінностей, і відстоюють загальну максиму [[Гендерні дослідження|гендерних досліджень]], що [[Гендерна роль|гендерні ролі]] є [[Соціальне конструювання гендеру|створеними соціально]]<ref name=Gilligan>{{cite book |last=Gilligan |first=Carol |authorlink=Carol Gilligan |title=In a different voice: psychological theory and women's development |url=https://archive.org/details/indifferentvoice0000gill |year=1993 |publisher=Harvard University Press |location=Cambridge, Massachusetts |isbn=0-674-44544-9 |page=[https://archive.org/details/indifferentvoice0000gill/page/184 184]}}</ref>.
 
Теорія точки зору&nbsp;— [[Феміністська теорія|феміністично-теоретичний]] концепт,про згідновплив з яким соціальнесоціального положення людей впливає на їхні знання. ЦяЗгідно позиціяз стверджуєцим, що дослідницька практика і теоретична наука в усіх областях знання подають жінок з їх проблемами і досвідами та феміністичний рух як щось незначуще і відмовляються бачити традиційну науку як гендерно упереджену<ref>{{Cite web|title = standpoint theory {{!}} feminism|url = http://www.britannica.com/topic/standpoint-theory|website = Encyclopædia Britannica|access-date = 2016-02-10}}</ref>. Починаючи з 1980-х {{нп|Фемінізм точки зору|фемінізм точки зору|en|Standpoint feminism}} стверджує, що феміністичний рух має вирішувати {{нп|Глобальна проблема|глобальні проблеми|en|Global issue}} (такі, як [[зґвалтування]], [[інцест]] і [[проституція]]) та культурно специфічні питання (такі як [[Жіноче обрізання|калічення жіночих геніталій]] у деяких частинах [[Жінки в країнах Африки|Африки]] та [[Жінки в арабських суспільствах|Близького Сходу]] чи практики [[Скляна стеля|«скляної стелі»]] та [[сексизм]], які перешкоджають поліпшенню становища жінок в розвинених країнах) для того, щоб зрозуміти, як [[гендерна нерівність]] взаємодіє з [[расизм]]ом, [[Гомофобія|гомофобією]], [[класизм]]ом і [[Колонізація|колонізацією]] в «{{нп|Матриця панування|матриці панування|en|Matrix of domination}}<nowiki/>»<ref name="BFT">{{cite book |last=Hill Collins |first=P. |title=Black Feminist Thought: Knowledge, Consciousness, and the Politics of Empowerment |url=https://archive.org/details/blackfeministtho0000coll |location=New York |publisher=Routledge |year=2000 |pages=[https://archive.org/details/blackfeministtho0000coll/page/n18 1]–335}}</ref><ref name=Harding2003>{{cite book |last=Harding |first=Sandra |authorlink=Sandra Harding |title=The Feminist Standpoint Theory Reader: Intellectual and Political Controversies |year=2003 |publisher=Routledge |location=London |isbn=978-0-415-94501-1 |pages=1–16, 67–80}}</ref>.▼
==== Теорія точки зору ====
▲Теорія точки зору&nbsp;— [[Феміністська теорія|феміністично-теоретичний]] концепт, згідно з яким соціальне положення людей впливає на їхні знання. Ця позиція стверджує, що дослідницька практика і теоретична наука в усіх областях знання подають жінок з їх проблемами і досвідами та феміністичний рух як щось незначуще і відмовляються бачити традиційну науку як гендерно упереджену<ref>{{Cite web|title = standpoint theory {{!}} feminism|url = http://www.britannica.com/topic/standpoint-theory|website = Encyclopædia Britannica|access-date = 2016-02-10}}</ref>. Починаючи з 1980-х {{нп|Фемінізм точки зору|фемінізм точки зору|en|Standpoint feminism}} стверджує, що феміністичний рух має вирішувати {{нп|Глобальна проблема|глобальні проблеми|en|Global issue}} (такі, як [[зґвалтування]], [[інцест]] і [[проституція]]) та культурно специфічні питання (такі як [[Жіноче обрізання|калічення жіночих геніталій]] у деяких частинах [[Жінки в країнах Африки|Африки]] та [[Жінки в арабських суспільствах|Близького Сходу]] чи практики [[Скляна стеля|«скляної стелі»]] та [[сексизм]], які перешкоджають поліпшенню становища жінок в розвинених країнах) для того, щоб зрозуміти, як [[гендерна нерівність]] взаємодіє з [[расизм]]ом, [[Гомофобія|гомофобією]], [[класизм]]ом і [[Колонізація|колонізацією]] в «{{нп|Матриця панування|матриці панування|en|Matrix of domination}}<nowiki/>»<ref name="BFT">{{cite book |last=Hill Collins |first=P. |title=Black Feminist Thought: Knowledge, Consciousness, and the Politics of Empowerment |url=https://archive.org/details/blackfeministtho0000coll |location=New York |publisher=Routledge |year=2000 |pages=[https://archive.org/details/blackfeministtho0000coll/page/n18 1]–335}}</ref><ref name=Harding2003>{{cite book |last=Harding |first=Sandra |authorlink=Sandra Harding |title=The Feminist Standpoint Theory Reader: Intellectual and Political Controversies |year=2003 |publisher=Routledge |location=London |isbn=978-0-415-94501-1 |pages=1–16, 67–80}}</ref>.
 
==== Четверта хвиля: фемінізму2010-ті ====
{{main|Фемінізм четвертої хвилі}}
Під [[Фемінізм четвертої хвилі|четвертою хвилею фемінізму]] розуміють відродження інтересу до фемінізму, розпочате близько 2012 року і пов'язане з використанням [[Соціальні медіа|соціальнихсоціальними медіа]], що почалося біля 2012<ref name="4thWave-Guardian20131210" />. За словамифеміністичною феміністичної науковицінауковицею Пруденс Чемберлен, у центрі уваги четвертої хвилі перебуває справедливість для жінок та протидія [[Сексуальне домагання|сексуальним домаганням]] і [[Насильство проти жінок|насильству проти жінок]]. За визначенням Чемберлен,: сутністюсуттю четвертої хвилі є «невіра в те, що [[Гендерні стереотипи|певні ставлення]] все ще можуть існувати»<ref>{{cite book|ref=harv|last=Chamberlain|first=Prudence|title=The Feminist Fourth Wave: Affective Temporality|url=https://books.google.com/books?id=8AIkDwAAQBAJ&pg=PA115|year=2017|publisher=Springer|location=Cham|isbn=978-3-319-53682-8|page=115}}</ref>.
 
Четверта хвиля фемінізму, за даними {{нп|Кіра Кокрейн|Кіри Кокрейн|en|Kira Cochrane}} «визначається технологією», і характеризується, зокрема, використанням [[Facebook]], [[твіттер]]у, [[Instagram]], [[YouTube]], [[Tumblr]], а також блогів, таких як [[Feministing]], для протистояння [[Мізогінія|мізогінії]] та досягнення [[Статева рівність|гендерної рівності]]<ref name="4thWave-Guardian20131210">{{cite news|last=Cochrane|first=Kira|authorlink=Kira Cochrane|title=The Fourth Wave of Feminism: Meet the Rebel Women|url=https://www.theguardian.com/world/2013/dec/10/fourth-wave-feminism-rebel-women|newspaper=The Guardian|date=10 грудня 2013}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/11/15/magazine/15fob-q4-t.html|title=The Blogger and Author on the Life of Women Online|last=Solomon|first=Deborah|date=13 листопада 2009|work=The New York Times|access-date=16 березня 2016}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://nowtoronto.com/news/feminisms-fourth-wave-is-the-shitlist/|title=Feminism's Fourth Wave is the Shitlist|last=Zerbisias|first=Antonia|date=16 вересня 2015|website=NOW Toronto|publisher=|access-date=21 квітня 2016}}</ref><ref name="4thWave-Guardian20131210" />.
 
Феміністки четвертої хвилі зосередилися на питаннях [[Вуличні домагання|домагань на вулиці]] і [[Домагання на робочому місці|робочому місці]], {{нп|Сексуальне насильство в кампусах|сексуального насильства в кампусахуніверситетах|en|Campus sexual assault}} і [[Культура зґвалтування|культури зґвалтування]]. Скандали навколо [[Сексуальне домагання|сексуальних домагань]], насиллянасильства та [[Феміцид|вбивств жінок і дівчаток]] стимулювали рух. Серед цих справ: {{нп|групове зґвалтування в Делі 2012|групове зґвалтування в Делі|en|2012 Delhi gang rape}} та {{нп|скандал з сексуальним насиллям Джиммі Севіла||en|Jimmy Savile sexual abuse scandal}} 2012 року, {{нп|Справа сексуального насилля Білла Косбі|звинувачення Білла Косбі|en|Bill Cosby sexual assault case}}, [[Вбивства в Ісла-Вісті у 2014|вбивства в Айла Вісті]] (2014), {{нп|суд над Джіаном Гомеші||en|Trial of Jian Ghomeshi}} (2016), [[звинувачення Гарві Вайнштейна в сексуальному домаганні|звинувачення Гарві ВайнштейнаВайнштайна]] (2017) і подальший [[ефект ВайнштейнаВайнштайна]], а також {{нп|вестмінстерські сексуальні скандали 2017|вестмінстерські сексуальні скандали|en|2017 Westminster sexual scandals}} (2017)<ref>For Cosby, Ghomeshi, #MeToo, and fourth wave, see Matheson, Kelsey (17 October 2017). [http://www.huffingtonpost.ca/kelsey-matheson/you-said-metoo-now-what-are-we-going-to-do-about-it_a_23246129/ «You Said #MeToo. Now What Are We Going To Do About It?»], ''The Huffington Post''.{{pb}}
For Savile and fourth wave, see {{harvnb|Chamberlain|2017|pp=114–115}}{{pb}}
For page three, Thorpe, Vanessa (27 July 2013). [https://www.theguardian.com/world/2013/jul/27/new-generation-of-feminists-set-agenda «What now for Britain's new-wave feminists&nbsp;— after page 3 and £10 notes?»], ''The Guardian''.{{pb}}
For Isla Vista killings, see {{cite news|url=http://time.com/3319081/whyistayed-hashtag-feminism-activism/ |title=Behold the Power of #Hashtag Feminism |last=Bennett |first=Jessica |date=10 вересня 2014 |work=Time|ref=harv}}</ref>.
 
Серед прикладів феміністичних кампаній четвертої хвилі: {{нп|Проєкт Щоденний сексизм||en|Everyday Sexism Project}}, [[No More Page 3]], [[Stop Bild Sexism]], ''[[Mattress Performance (Carry That Weight)]]'', ''{{нп|10 годин прогулянки по Нью-Йорку як жінка||en|10 Hours of Walking in NYC as a Woman}}'', [[YesAllWomen|#YesAllWomen]], {{нп|Звільни сосок (кампанія)|Звільни сосок|en|Free the Nipple (campaign)}}, [[One Billion Rising]], [[Марш жінок (2017)|Жіночий березень 2017]], {{нп|Жіночий марш 2018||en|2018 Women's March}}, і рух #[[MeToo]]. У грудні 2017 року журнал [[Тайм (журнал)|''Тайм'']] обрав кількох відомих активісток, які взяли участь у русі #MeToo, що дістали назву «порушниці мовчання», [[Людина року (Time)|Людьми року]]<ref name="Zacharek6Dec2017">Zacharek, Stephanie; Dockterman Eliana; and Sweetland Edwards, Haley (6 December 2017). [http://time.com/time-person-of-the-year-2017-silence-breakers/ «The Silence Breakers»], ''Time'' magazine.</ref><ref>Redden, Molly, and agencies (6 December 2017). [https://www.theguardian.com/media/2017/dec/06/metoo-movement-named-time-magazines-person-of-the-year «#MeToo movement named Time magazine's Person of the Year»], ''The Guardian''.</ref>. Українським аналогом #MeToo, що набув міжнародного розголосу, став флешмоб #[[ЯНеБоюсьСказати]] у 2016 році.
 
==== Постфемінізм ====
Термін [[постфемінізмПостфемінізм]] вживаютьописує для опису різних точок зору, які реагуютьреакції на фемінізм починаючи з 1980-х. Не будучи відкрито [[Антифемінізм|антифеміністкамиантифеміністичними]], постфеміністки вважаютьстверджують, що жінки домоглися цілей другої хвилі досягнуто, і водночас критикують цілі третьої хвилі. Термін спершу застосувалиописував для опису реакції[[беклеш]] проти другої хвилі фемінізму, але тепер нимпозначає позначають широкийширший спектр теорій, які стоять на критичних позиціях щодокритикують попередньогопопередній феміністичногофеміністичний дискурсудискурс, зокрема ідейідеї другої хвилі<ref name="Wright2000">{{cite book |last=Wright |first=Elizabeth |title=Lacan and Postfeminism (Postmodern Encounters) |year=2000 |publisher=Totem Books |isbn=1-84046-182-9}}</ref>. Інші постфеміністки наполягають, що фемінізм уже не актуальний у сучасному суспільстві<ref>{{cite book |last=Modleski |first=Tania |title=Feminism without women: culture and criticism in a 'postfeminist' age |url=https://archive.org/details/feminismwithoutw00modl |year=1991 |publisher=Routledge |location=New York |isbn=0-415-90416-1 |page=[https://archive.org/details/feminismwithoutw00modl/page/188 188]}}</ref>. За словами {{нп|Амелія Джонс|Амелії Джонс|en|Amelia Jones}}, постфеміністичні тексти, які з'явилися в 1980-х і 1990-х, зображували другу хвилю фемінізму як монолітну єдність<ref>{{cite book |last=Jones |first=Amelia |chapter=Postfeminism, Feminist Pleasures, and Embodied Theories of Art |title=New Feminist Criticism: Art, Identity, Action |editor1-first=Joana |editor1-last=Frueh |editor2-first=Cassandra L. |editor2-last=Langer |editor3-first=Arlene |editor3-last=Raven |location=New York |publisher=HarperCollins |year=1994 |pages=16–41, 20}}</ref>. Дороті Чанн зазначає, що в назві постфемінізм закладене «звинувачувальне посилання», яке підриває феміністок, що продовжують висувати вимоги щодо забезпеченнявимагати [[Статева рівність|гендерної рівності]] в «постфеміністичному» суспільстві, де «гендерну рівність (вже) досягнуто». За словами Чанн, «багато феміністок висловили занепокоєння щодо того, яким чином дискурси про права і рівність тепер використовують проти них»<ref>Chunn, D. (2007). «Take it easy girls»: Feminism, equality, and social change in the media. In D. Chunn, S. Boyd, & H. Lessard (Eds.), Reaction and resistance: Feminism, law, and social change (pp. 31). Vancouver, BC: UBC Press.</ref>.
 
== Класифікація феміністичних рухів ==
[[Файл:Womanpower logo.jpg|міні|Символ фемінізму&nbsp;— модифіковане [[Венера (символ)|дзеркало Венери]]|альт=|140x140пкс]]{{Докладніше|Феміністичні рухи та ідеології}}
Докладніше: [[Феміністичні рухи та ідеології]]
 
Термін «фемінізм» не має єдиної ідеології, всередині руху продовжують розвиватись розмаїті течії і групи. Це пов'язано з історичними прецедентами, різницями положень і суспільних статусів жінок у країнах, відмінностями історичних процесів, культурними особливостями. Багато течій перекриваються в певних аспектах; феміністки можуть включатися в декілька течій водночас. Серед відомих течій фемінізму:
{{div col|colwidth=20em}}
* '''[[Радикальний фемінізм|Радикальний]]'''
* {{не перекладено|Сепаратистський фемінізм|Сепаратистський|en|Separatist feminism}}
* [[Анархо-фемінізм|Анархічний]]
Рядок 155 ⟶ 181:
{{div col end}}Сучасні дослідниці [[Історія фемінізму|історії фемінізму]] класифікують фемінізми за різними критеріями.
 
[[Тамара Марценюк]] наводить<ref>{{Cite book|url=http://worldcat.org/oclc/1085970824|title=Чому не варто боятися фемінізму|last=Mart︠s︡eni︠u︡k, Tamara, author.|isbn=9786177286348|oclc=1085970824}}</ref> «одну з найретельніших класифікацій» соціологині {{нп|Джудіт Лорбер|||Judith Lorber}}, котра групує фемінізми останнього 50-ліття в три дискурси, залежно від розв'язання проблеми [[ГендернаҐендерна нерівність|гендерної нерівності]]:
* ''Фемінізми гендерногоґендерного реформування'' (''reform'') кореняться в філософії [[лібералізм]]у з акцентом на {{нп|індивідуальні та групові права|індивідуальні права||Individual rights}}, працю жінок у приватній та культурній сферах. Змінити зміст, але не структуру гендерної ієрархії.
* ''Фемінізми гендерногоґендерного спротиву (resistance)'' зосереджені на специфічній поведінці та груповій динаміці, за допомогою якої жінкижінок утримуютьсяутримують ву підпорядкованій позиції, навіть у (суб)культурах, які заявляють про підтримку [[Гендерна рівність|гендерної рівностірівности]]. Питання [[Насильство проти жінок|насильства]], сексуального підпорядкування, жіночого досвіду в центрі знання й культури. Патріархат критикується, проте запропонована стратегія&nbsp;— дистанціювання від нього.
* ''Фемінізми гендерногоґендерного повстання (rebellion)'' прагнуть зламати [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатний]] суспільний лідлад шляхом [[Деконструкція|деконструкції]] його базових понять і категорій (поділ людей на два [[Гендеризм|гендери]]) та аналізу {{нп|культурне відтворення|культурного відтворення||Cultural reproduction}} [[Гендерна нерівність|нерівностей]]. [[ІнтерсекціональністьІнтерсекційність|Множинні стратифікації]], політики ідентичностей.<ref>{{Cite journal|last=Lorber|first=Judith|author-link=Judith Lorber|date=November 1997|title=The Variety of Feminisms and their Contributions to Gender Equality|url=http://oops.uni-oldenburg.de/1269/1/ur97.pdf|journal=Informationssystem der Universitat Oldenburg|volume=}}</ref>
 
{| class="wikitable"
Рядок 168 ⟶ 194:
!Внесок течії у [[Феміністична теорія|феміністичну теорію]]
|-
| rowspan="3" |''Фемінізми гендерногоґендерного реформування''
|[[Ліберальний фемінізм]]
|[[Гендерні стереотипи|Гендерна стереотипізація]] та знецінювання жінок, гендерна сегрегація праці за статтю
|Гендерно-нейтральна [[Сексизм в освіті|освіта]], [[Позитивна дискримінація|позитивні дії]], [[відповідальне батьківство]]
|Увага до [[Сексизм|гендерної дискримінації жінок]] і стратифікації, жінки у публічній сфері
|-
|[[Марксистський фемінізм|Марксистський]] і [[соціалістичний фемінізм]]
|Експлуатація жінок для сім'ї, жінки як [[Неоплачувана робота|резервна армія праці]]
|Державна підтримка жінок і дітей, [[Рівна оплата за рівну працю|рівна оплата праці]]
|Проблематизація [[Неоплачувана робота|неоплачуваної репродуктивної праці]], держава загального добробуту
|-
|Фемінізм розвитку
|Жіночі традиційні економічні ресурси на противагу колоніалізму, патріархатні сімейні структури та культурні практики
|[[Жіноча освіта|Освіта для дівчаток]], ліквідація «[[Жіноче обрізання|жіночого обрізання]]»
|Значення економічних ресурсів для соціального статусу жінки
|-
| rowspan="4" |''Фемінізми гендерногоґендерного спротиву''
|[[Радикальний фемінізм]]
|[[Патріархат (соціальні відносини)|Патріархат]], [[насильство проти жінок]], [[Феміністичні погляди на порнографію|порнографія]], [[проституція]], [[Сексуальна об'єктивація|об'єктивація]] жінок [[Мізогінія ув мас-медіамасмедія|у медіа]]
|Закони проти [[зґвалтування]] та [[Стамбульська конвенція|побиття]], [[БодіпозитивБодипозитив|сприйняття ненормативнихрозмаїття жіночих тіл]]
|Теорія патріархату, [[жіночі студії]], [[Феміністична теорія|фемтеорія фемінізму]], проблематикапроблематизація насильства проти жінок
|-
|[[Лесбійський фемінізм]]
|[[Примусова гетеросексуальність|Панівна гетеросексуальність]], панування чоловіків у жіночих соціальних просторах
|Тільки жіночіWomen-only робочі місця та культурні простори, [[Політичнеполітичне лесбійство|лесбійські стосунки]]
|Критичний аналіз гетеросексуальної любові, вивчення [[Жіноча сексуальність|жіночої сексуальності]]
|-
|{{Не перекладено|Психоаналітичний фемінізм||en|Psychoanalytical feminism}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінка [[:en:Psychoanalytical feminism]] (→ [[:en:Psychoanalysis]]) перекладена як [[Психоаналіз]], хоча хотіли [[Психоаналітичний фемінізм]] (SashkoR0B0T)-->
Рядок 202 ⟶ 228:
|{{Не перекладено|Фемінізм точки зору||en|Standpoint feminism}}
|Жіноча перспектива та досвіди у виробництві знань не враховуються
|Жінки в центрі уваги досліджень, [[жіноча історія]]
|Виклик універсальності наукового «факту», [[феміністична наука]]
|-
| rowspan="4" |''Фемінізми гендерногоґендерного повстання''
|{{Не перекладено|Мультирасовий фемінізм||en|Multiracial feminism}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінка [[:en:Multiracial feminism]] (→ [[:en:Feminism#Multiracial]]) перекладена як [[Фемінізм]], хоча хотіли [[Мультирасовий фемінізм]] (SashkoR0B0T)-->
|[[ІнтерсекціональністьІнтерсекційність|Інтерсекційності]], расова та етнічна субординації
|Увага до субординованих груп
|Критичний аналіз множинної системи підпорядкувань, перехресних дискримінацій
|-
|Чоловічий фемінізм
|Інституційні [[чоловічі привілеї]]
|Чоловіки відповідають за свою агресивну поведінку, щота веде до насильстванасильство
|Визнання того, що чоловіки дискримінують інші групи
|-
|Соціально-конструктивістський фемінізм
|[[Соціальне конструювання гендеру|Соціальне конструювання гендерних відмінностей]]
|Виклик гендерованійґендерованій поведінці в повсякденному житті
|Особиста взаємодія з інституційними рамками, соціальне конструювання сексуальності та контроль над нею
|-
|[[Постмодерний фемінізм]] і [[квір]]-<nowiki/>теорія
|[[Гендерний бінаризм|Бінарний]] поділ соціального світу на привілейовані гендериґендери та сексуальності
|Квіровані тіла, сексуальності та гендериґендери
|Квір-теорія і термінологія
|}
Рядок 608 ⟶ 634:
 
Критикують фемінізм не тільки його противники, до них також відносяться деякі прихильники(-ці) та послідовники(-ці) фемінізму (як от [[Кеті Янґ]], [[Крістіна Гофф Соммерс]], [[Кессі Джей]] та інші) і вони представляють до розгляду та [[Дискусія|дискусій]] щодо цієї теми на рівних умовах критику та дві протиборчі точки зору на [[Гендерна нерівність|гендерну рівність]] і розвінчують міф про те, що «''бути противником чи [[опонент]]ом фемінізму&nbsp;— це значить, бути прихильником гноблення і ненависті''», як помилково вважається чи соціально нав'язується деякими феміністками. Наприклад, в 2016 році американська режисерка, акторка, феміністка [[Кессі Джей]] зафільмувала документальну стрічку «[[Червона пігулка]]», де показала раніше приховувані (через непопулярність та замовчування в ЗМІ по причині односторонності висвітлення активності фемінізму) для масового глядача інтерв'ю з активістами та розкриває ідеї та погляди представників [[Рух за права чоловіків|руху за права чоловіків]] ({{lang-en|men's rights movement}}). В кінці фільму авторка каже, що більше не може називати себе феміністкою, тому що її погляди на питання [[Гендерна нерівність|гендерної нерівності]] змінилися<ref>{{Цитата:Новини|url=http://theredpillmovie.com/about-2/|title=Сторінка фільму «Червона пігулка»|work=THE RED PILL|accessdate=2017-03-30}}</ref>.
 
== Цитати великих людей ==
{{Цитата|«Усі пам'ятають той час, коли [[Горбачов Михайло Сергійович|Горбачов]] дозволив говорити трохи правди, і, ніби даючи вам згадати атмосферу тогочасного суспільства, пісня «Фемінізм про минуле» ({{lang-ru|Феминизм о прошлом}}). Що таке фемінізм - це прийдете додому, загляньте в словники, тому що я сам до ладу не пам'ятаю, і якщо почну пояснювати, то з'ясується, що це [[нічний горщик]]».
— [[Михайло Круг]] під час одного зі своїх концертів}}
 
== Див. також ==
Рядок 617 ⟶ 639:
* [[Історія фемінізму]]
* [[Список феміністичної літератури]]
* [[Список феміністок та феміністів|Список феміністок та профеміністів]]
* [[Сексизм]], [[гендерна нерівність]]
* [[Феміністична критика]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фемінізм