Іврит: відмінності між версіями

299 байтів додано ,  1 місяць тому
Коректура, посилання
[перевірена версія][перевірена версія]
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Коректура, посилання)
 
::[[Південно-західні семітські мови|Південно-західні]]
| Державна = {{ISR}}
| Офіційна =
| Регулює = [[Академія мови іврит]] הָאָקָדֶמְיָה לַלָּשׁוֹן הָעִבְרִית‎‎, HaAkademya laLashon ha'Ivrit
| ISO_639 = he
 
== Назва ==
В українській мові, окрім назв '''''староєврейська мова''''' або '''''іврит''''' (сучасний '''іврит'''), вживаються назви '''''давньоєврейська мова (староєврейська)''''', '''''гебрайська''''' та '''''іврит''''' для класичної мови Біблії. Слово «'''іврит'''» повторює сучасне звучання самоназви мови (давня самоназва така ж, але звучала як «''''ivri'''»). Слово «'''єврейська'''» можливо виникло у результаті перетворення назви на слов'янський лад та слово «'''гебрайська'''» ({{lang-la|lingua '''Hebraica'''}} ''(досл. — мова '''гебрайська''')'', [[Польська мова|пол]]. "«''język '''hebrajski'''''"», {{lang-en|'''Hebrew''' language (/ˈhiːbruː/; עברית ʿivrit [ʔivˈʁit] / [ʕivˈɾit])}} ''(досл. — '''гебрайська''' мова)'') — на латинський. У польській вживається слово «język '''hebrajski'''» (досл. — мова '''гебрайська''').
 
== Історія ==
 
=== Походження й вік ===
У другій половині другого тисячоліття до нашої ери давньоєврейський іврит стає самостійною семітською мовою, остаточно відділившись від родинних мов і [[діалект]]ів. Найбільш прадавнє [[Джерело інформаційного матеріалу|літературне джерело]] івритом з виявлених дотепер — «[[Пісня Девори]]» ([[XII століття до н. е.|XII століття до н. е.]]), що входить до складу [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] (Суд.5). Найстаріший напис івритом, «календар з Гезера», датується X століттям до н. е.
 
=== Давньоєврейська мова ===
[[Файл:Alphabet Hebrew.svg|thumb|Єврейські літери, що засновані на «[[Зірка Давида|Зірці Давида]]»]]
 
==== Біблійний період (XII—II століттяст. до н. е.) ====
[[Файл:Sefer-torah-vayehi-binsoa.jpg|thumb|250px|Біблійний текст мовою іврит]]
Особливості: [[граматика]] й [[фонетика]] все ще зберігають риси, притаманні семітським мовам. Голосні бувають надкороткі, короткі й довгі.
 
==== Післябіблійний період ([[I століття до н. е.|I ст. до н. е.]] — [[II століття|ІІ століттяст. н. е.]]) ====
Джерела:
* [[Мішна]] (звід законів юдаїзму ([[Усний Закон]]))
* [[Сувої Мертвого моря|Кумранські рукописи]] (розкопки в районі [[Мертве море|Мертвого моря]] в 1940-х роках)
 
До кінця II століття н. е. давньоєврейська перестає бути розмовною мовою, залишаючись мовою богослужіння.
У цей час одні з представників єврейської релігії, що називають себе «[[масорет|масо́ретами]]» («хранителі традицій»), винаходять систему «голосних» значків («[[некудот|некудо́т]]») при «приголосних» літерах. Це дозволяє стандартизувати вимову голосних при читанні прадавніх текстів. Іврит значно збагачується [[арамейська мова|арамейською]] лексикою (цей процес триває й у середньовічну епоху). Відбувається перебудова системи [[дієслово|дієслова]] — колишні види ([[Доконаний вид дієслова|доконаний]] і [[недоконаний вид дієслова|недоконаний]]) переосмислюються; в результаті перебудови системи дієслівних часів деякі «якісні» [[прислівник]]и стають самостійними словами.
 
=== Середньовічний іврит ([[10X століття|X]]-[[13XIII століття|XIII]] століття) ===
[[Файл:Rashiscript.PNG|thumb|200px|[[Шрифт Раші]]]]
 
* Шкільні підручники з усіх предметів освіти.
 
=== Відродження мови у 20-муXX столітті ===
 
[[Файл:Eliezer Ben-Yehuda at his desk in Jerusalem - c1912.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Еліезер Бен-Єгуда]] за роботою]]
 
Наприкінці [[XIX століття|19-гоXIX]] та у [[XX століття|20-му століттіXX]] встоліттях у [[Європа|Європі]] та [[Ізраїль|Ізраїлі]] відбувся процес, завдяки якому гебрейська мова з суто літургійної, писемної мови стала розмовною, що має [[державна мова|державний статус]] в Ізраїлі. Це був не тільки [[лінгвістика|лінгвістичний]] процес: відродження мови стало складовою цілої хвилі змін, пов'язаних з одночасним поширенням [[сіонізм|сіоністичного руху]] та заснуванням [[Держава Ізраїль|держави Ізраїль]] у [[1948|1948-му]] році. Це стало можливим завдяки зусиллям ряду ентузіастів, найвідоміший з яких — [[Еліезер Бен-Єгуда]].
 
Еліезер Бен-Єгуда в [[1881]] р. переїхав до Палестини в надії відродити там іврит. Він розробив декілька програм, з яких три можна вважати найважливішими: «Іврит вдома» («Іврит ба-баіт»), «Іврит в школі» («Іврит беіт а-сефер») і «Словниковий запас».
Бен-Єгуда вважав, що це вкрай важливо для успіху відродження мови, бо й батьки такої дитини, та їхні гості будуть змушені розмовляти з ним тільки івритом, причому на різні побутові теми. А коли дитина нарешті заговорить сама, у Бен-Єгуди з'явиться живий доказ здійсненности відродження мови. У передмові до свого словника Бен-Єгуда писав: «Якщо можна відновити мову, якою перестали говорити, і зробити її розмовною, такою, що виражає все, що хоче сказати хоча б одна людина, то безумовно таку мову можна зробити розмовною мовою і для всього суспільства» .
 
Розроблена Бен-Єгудою програма «Іврит в школі» мала величезне значення. У своїх перших статтях, написаних ще до приїзду в [[Ерец-Ісраель]], він розглядав практику російських гімназій, де [[Російська мова|російську мову]] впроваджували в середовище молоді, для якої вона не була рідною, через викладання винятково російською. Бен-Єгуда запропонував, щоб за тим же принципом викладання і релігійних, і світських предметів в єврейських школах Палестини велося івритом. Він розумів, що головна, а може, і єдина умова відродження мови буде забезпечена лише тоді, коли івритом вільно заговорить нове покоління. Тому, коли в [[1882]] р. Нісіма Бехар, директор школи «Біблія і праця» («Тора ве-авода») при єрусалимському [[Коледж|коледжіколедж]]і [[Всесвітній єврейський альянс|Всесвітнього єврейського альянсу]], запропонував Бен-Єгуді посаду вчителя, той схопився за цю пропозицію. Бехар не сумнівався в необхідності викладання в школі івритом, бо тільки воно дозволить об'єднати в одному класі дітей з різних єврейських громад, у яких, крім івриту, немає іншої спільної мови. Бехар познайомив Бен-Єгуда з методом навчання івриту івритом без перекладу на інші мови, цебто «прямим методом», який тоді вже застосовувався в навчанні [[Французька мова|французької]] та інших мов. У Бехара був досвід такого навчання івриту в стамбульській [[Школа|школі]] Всесвітнього єврейського альянсу, директором якої він був раніше. Через хворобу Бен-Єгуда вчителював недовго, але у викладанні івриту домігся успіху. Всього лише через кілька місяців його учні вже могли побіжно розмовляти івритом на побутові теми — про їжу, про одяг, про повсякденне життя, про різні домашні та вуличні пригоди.
 
Особистий приклад Бен-Єгуди і його успіх у викладанні мови справило велике враження на інших вчителів. Щоправда, навчання івритом було пов'язане з великими труднощами через брак підготовлених вчителів, [[Підручник|підручниківпідручник]]ів, допоміжних матеріалів (наприклад ігор і пісень), термінології і багато чого іншого.
 
Поряд з навчанням молоді Бен-Єгуда прагнув захопити своїми ідеями і дорослих. Кілька років він виступав зі статтями в місцевій [[Газета|газеті]] [[Газета Ха-хавацелет|Ха-хавацелет]], а в [[1884]] р. почав видавати власну газету [[Газета Ха-цві|Ха-цві]], яка була направлена ​​на навчання дорослих. Хоча івритська [[преса]] тоді ще тільки ставала на ноги (перша газета з'явилася в середині [[1850-ті|1850-х років]]), Бен-Єгуда, прийнявши за зразок паризьку «[[Ле Фігаро]]», став висвітлювати у своїй газеті все, що представляє інтерес для жителів країни, в тому числі події за кордоном, [[Погода|погоду]], [[Мода|моду]] тощо. Він домігся того, що до кінця [[XIX століття]] майже кожен єврей в Палестині міг без особливих зусиль прочитати і зрозуміти газету івритом. Як вважав Бен-Єгуда, видавана ним недорога газета переконає людей, що вони здатні висловити івритом всі думки, і заохотить їх розмовляти ним. Свою газету Бен-Єгуда використовував і як засіб для введення в мову нових слів, що позначали поняття, яких раніше не існувало, наприклад, «газета», «редактор», «телеграма», «солдат», «мода», тощо.  
=== Іврит в СРСР ===
{{main|Ульпан}}
Вже [[1919]] року постановою [[Рада Народних Комісарів РРФСР|СНК]] іврит в [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] оголосили релігійною мовою, і заборонили його викладання в єврейських школах. Останнє художнє видання івритом було видане [[1927]] року — книга [[Бенціон Вульфович Фрадкін|Б. Фрадкіна]] «Алей асор» («На десятиструнній лірі»), після чого івритом час від часу видавалися лише релігійні матеріали (календарі, молитовники) для потреб громади.
 
В радянській літературі іврит дуже довго називали «древньоєврейським», навіть коли питання його відродження в Ізраїлі було історично вирішене — скоріше за все, з чисто політичних міркувань, з метою протиставлення «старої і мертвої» мови іврит «сучасній і живій» єврейській мові — [[їдиш]]у. Нейтральне ставлення до сучасного івриту в СРСР мало місце між смертю [[Сталін]]а в 1953 р. і [[Шестиденна війна|Шестиденною війною]] в 1967 р., коли між Ізраїлем і СРСР існували дипломатичні відносини. [[1963]] року був виданий «Іврит-російський словник» [[Фелікс Львович Шапіро|Ф. Л. Шапіро]], що містив також розлогий граматичний нарис Б. Я. Гранде і його використовували при нелегальному вивченні івриту в 1960-1980-ті роки. Був виданий збірник «Поезія Ізраїлю», куди були включені і переклади з івриту. Радянські бібліотеки отримували в цей період деякі книги, які видавалися в Ізраїлі івритом. Проте і в цей час навчання івриту y СРСР практично не відбувалося.
 
=== Синтаксис ===
Поряд з конструкцією родового [[відмінок|відмінка]] у так званому зв'язаному стані, поширені конструкції з генитивною [[часткаЧастка (мовознавство)|часткою]] šel.
 
Для синтаксису характерні відсутність консекутивних ланцюгів і переважання вільного порядку слів. [[підрядне речення|Підрядні речення]] часто вводяться за допомогою [[сполучник]]а še.
Сьогодні в Україні іврит вивчають у таких академічних установах:
 
* [[Києво-Могилянська академія (університет)|Києво-Могилянська академія]] (Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки)<ref>[http://www.ukma.kiev.ua/ua/faculties/fac_gum/history/judaika/teachers.php Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки]{{Недоступне посилання}}</ref>;
* [[Чернівецький університет]] (Центр юдаїки)<ref>{{Cite web |url=http://chernivtsi.ws/bukovyna/u-chernivetskomu-universyteti-dlya-studentiv-bezkoshtovno-vykladatymut-ivryt.html |title=Курси івриту в Чернівецькому університеті |accessdate=15 лютого 2012 |archive-date=24 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111024064148/http://chernivtsi.ws/bukovyna/u-chernivetskomu-universyteti-dlya-studentiv-bezkoshtovno-vykladatymut-ivryt.html }}</ref>;
* [[Луганський національний університет]] (викладач Спектор Вячеслав Давидович);
 
== Література ==
* Пабло-Ісаак Галеві (Кірчук). Іврит // Дух і літера, №&nbsp;24 2012<ref>{{Cite web |url=http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/5355 |title=Архівована копія |accessdate=10 жовтня 2016 |archive-date=29 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180429193225/http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/5355 }}</ref>.
* Колода Світлана Олександрівна. Івритський текст: лінгвістичні аспекти організації структури (на матеріалі сучасної прози): автореф. дисертації канд. філол. наук: 10.02.13; НАН України, Інститут сходознавства ім. А.Кримського.&nbsp;— К., 2008.&nbsp;— 20 с.
* Ben-Yehudhah E., Thesaurus totius hebraitatis, Bd 1—17, Jerusalem&nbsp;— B., 1908—40;1908—1940.
* [[Ноам Чомскі|Chomsky N.]], Morphophonemics of modern Hebrew, Phil., 1951;.
* Even-Shoshan A., Milon xadash menukad u-metsuyar, v. 1—4, Yerushalayyim, 1960;.
* Hoffman, Joel M, ''In the Beginning: A Short History of the Hebrew Language.'' New York: NYU Press. ISBN 0-8147-3654-8.
* Izre'el, Shlomo, «The emergence of Spoken Israeli Hebrew», in: Benjamin Hary (ed.), ''[http://www.tau.ac.il/humanities/semitic/cosih.html The Corpus of Spoken Israeli Hebrew] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111227154717/http://www.tau.ac.il/humanities/semitic/cosih.html |date=27 грудня 2011 }} (CoSIH): Working Papers I'' (2001).
* Kuzar, Ron, ''Hebrew and Zionism: A Discourse Analytic Cultural Study''. Berlin & New York: Mouton de Gruyter 2001. ISBN 3-11-016993-2, ISBN 3-11-016992-4.
* Laufer, Asher. «Hebrew», in: Handbook of the International Phonetic Association. Cambridge University Press 1999. ISBN 0-521-65236-7, ISBN 0-521-63751-1.
25 123

редагування