Імператорський університет Святого Володимира: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
м протягом 1838—1842 років зведено величезний університетський корпус у стилі російського класицизму. |
||
Рядок 7:
Першого навчального року (1834—1835) в університеті працював лише філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним і фізико-математичним. На перший курс зараховано 62 студенти і [[28 серпня]] 1834 року в університеті розпочалися заняття. Обряд «посвячення в студенти», на відміну від інших російських університетів, проведено за старовинними лицарським правилами і ним керував фельдмаршал, який придушив [[Листопадове повстання (1830—1831)|польське повстання]], князь [[Остен-Сакен Фабіан Вільгельмович|Ф. В. Остен–Сакен]]. За задумом організаторів, ця посвята виглядала як символічне передання наступності між старим і новим поколінням.
[[Файл:Nikolaysad2.JPG|ліворуч|міні|200x200пкс|Пам'ятник засновнику університету [[Микола I (російський імператор)|імператору Миколі I]]]]
Під керівництвом професора архітектури [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]] на безлюдній околиці стародавнього Києва протягом 1838—1842 років зведено величезний [[Червоний корпус КНУ|університетський корпус]] у стилі російського класицизму. Головна будівля університету являє собою замкнений корпус (з довжиною фасаду 145 м) із внутрішнім двором і має кольори нагородної стрічки [[Орден Святого Володимира|ордена Святого Володимира]] — червоний і чорний (червоні стіни, чорні основи й капітелі колон). Девіз цього ж ордена «Utilitas, Honor et Gloria» («Користь, честь і слава» в перекладі з латині) також став девізом університету. 1842 року університет переїхав у нову будівлю, де містився до 1917 року.
Університет спочатку засновано в складі 2-х факультетів: філософського (пізніше розділеного на історико-філологічний і фізико-математичний) та юридичного. Першого року відкрито тільки філософський факультет. Склад викладачів на початку був змішаний: з Кременця переведено професорів-поляків, до них приєднались професори росіяни і німці. 1838 року польський рух призвів до тимчасового закриття університету і звільнення або переведення професорів і студентів польського походження. Число слухачів дуже скоротилася; половина кафедр спорожніла і була заміщена потім росіянами або німцями. 1841 року, замість скасованої Віленської медико-хірургічної академії, в Київському університеті відкрито [[Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира|медичний факультет]].
| |||