Міжзоряний політ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Fixed typo
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS
Fidie720 (обговорення | внесок)
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Завдання новачку Запропоноване: додати посилання
Рядок 9:
Чотири автоматичні космічні зонди — [[Піонер-10]], [[Піонер 11]], [[Вояджер-1]], [[Вояджер-2]] — досягли [[третя космічна швидкість|третьої космічної швидкості]] і покинули [[Сонячна система|Сонячну систему]]; тепер з їх допомогою вивчають [[міжзоряний простір]].
 
Апаратів, прямим призначенням яких був би політ до найближчих зірок, на початок [[XXI]]&nbsp;ст. не існує, проте в 2011 році [[DARPA]] спільно з [[НАСА]] оголосили про початок проекту «[[Столітній космічний корабель|Через 100 років до зірок]]», метою якого є здійснення пілотованого польоту до інших зоряних систем<ref>[http://www.gazeta.ru/science/2011/06/24_a_3674841.shtml Пентагон нацелился на звезды] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129032530/http://www.gazeta.ru/science/2011/06/24_a_3674841.shtml |date=29 листопада 2014 }} / [[Gazeta.ru]], 24 июня 2011.</ref><ref>[http://www.darpa.mil/NewsEvents/Releases/2011/2011/06/15_DARPA_Encourages_Individuals_and_Organizations_to_Look_to_the_Stars.aspx DARPA Encourages Individuals and Organizations to Look to the Stars; Issues Call for Papers for 100 Year Starship Study Public Symposium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129051945/http://www.darpa.mil/NewsEvents/Releases/2011/2011/06/15_DARPA_Encourages_Individuals_and_Organizations_to_Look_to_the_Stars.aspx |date=29 листопада 2014 }} / Сайт [[DARPA]], 15 июня 2011 {{ref-en}}</ref>. За словами Поля Єременко, координатора проекту в DARPA, метою даного проекту є не спорудження космічного апарату, а стимулювання декількох поколінь вчених на дослідження в різних дисциплінах і створення проривних технологій. За словами директора [[Дослідницький центр Еймса|Дослідницького центру Еймса]] ([[НАСА]]) Симона П. Вордена проект двигуна для польотів у дальній космос може бути розроблено протягом 15-20 років<ref>Ирина Шлионская, [http://www.pravda.ru/science/planet/space/02-07-2011/1082094-interstellar_overdrive-0/ Політ все ж відбудеться?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129084700/http://www.pravda.ru/science/planet/space/02-07-2011/1082094-interstellar_overdrive-0/ |date=29 листопада 2014 }} // Правда.ру, 02.07.2011.</ref>.
 
== Схема міжзоряного польоту з Теорії експансій ==
Рядок 28:
|archive-url=https://web.archive.org/web/20160822064058/http://www.lulu.com/shop/vadim-romanko/теория-экспансий-информационных-систем/ebook/product-22564272.html
}}</ref>
, розглядає розширення цивілізацій зі швидкістю близькою до [[Швидкість світла|швидкості світла]]. З ціллю доказу такої можливості Вадимом Романько, для [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-17 експансії першого типу зі швидкістю близько 58&nbsp;% швидкості світла] розглядається наступна [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-3 модель міжзоряних перельотів]. Модель побудована відповідно до [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-1 жорстких вимог теорії експансій до місій] та [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-1-2 технологічного моделювання] на основі [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-2 найбільш пророблених моделей], які є її елементами ([https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-2-4 прямоточний двигун Бассарда], [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-2-5 електромагнітний прискорювач], схема гальмування за допомогою магнітного вітрила, [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-2-2-3 термоядерні реактивні двигуни]). Модель супроводжена діаграмою перельоту від Сонця до зірки α-Центавра. Масштаби осей x і у на діаграмі різні. По осі х представлено відстань між зірками в світлових роках. Для осі y обраний масштаб, відповідний ефективному розміру магнітного вітрила в тисячах кілометрів. Відповідно, співвідношення між осями x та y приблизно один до мільйона. Космічний зонд на схемі представлений точкою. Червоним кольором позначено плазма. Цифрами позначені етапи польоту.
 
[[Файл:Teis-dtm-2-1.png|thumb|400px|Модель міжзоряного перельоту (ДТМ 2.1. із «Теорія експансій інформаційних систем»)]]
Рядок 40:
3. Завантаження паливом. На цьому етапі прискорювач виконує розгін космічного зонда дейтерієм і літієм або іншими компонентами термоядерного палива. Космічний зонд переводить магнітне вітрило в режим магнітної пастки, вловлюючи і збагачуючи паливо і заповнюючи їм паливні сховища. До моменту повного заповнення сховищ швидкість космічного зонда наближається до [https://web.archive.org/web/20160822061909/http://teis.space/#tm-b-1-5 70&nbsp;% швидкості світла]. Конфігурація космічного зонда така, що житлові блоки знаходиться в найбільш безпечному місці між паливними сховищами. Основною силовою конструкцією космічного зонда такого розміру, що витримує силові навантаження, як тисяч тон палива, так і прискорення 1,5g може бути магнітна система, яка рівномірно розподіляє навантаження по всьому об'єму космічного зонда.
 
4. Наступний період космічний зонд проводить в режимі пасивного польоту на субсвітловій швидкості. Проблема зіткнення з космічним пилом вже вирішена. Паливо, розігнане прискорювачем до субсвітлової швидкості, і не захоплене магнітної пасткою, рухається попереду космічного зонда, перетворюючи в плазму всі частинки пилу на своєму шляху. Новоутворена після згоряння пилу плазма встигає рівномірно розсіятися до прийнятної щільності до моменту наближення до неї космічного зонда. Великі астероїди, горять в плазмі і світяться, як зірки, їх добре видно в телескоп на достатній відстані для незначної корекції траєкторії космічного зонда. Магнітний вітрило працює в режимі захисту космічного зонда від міжзоряного водню, який утворює зустрічний потік на швидкості близькій до швидкості світла. Гравітація на космічному зонді може створюватися обертанням житлових блоків в його магнітній системі. На різних рівнях блоків гравітація може бути різною від [[Невагомість|невагомості]] до 1,5g.
 
5. Приблизно за світловий рік до цільової зірки розкривається магнітне вітрило. Вітрило використовує міжзоряний газ і сонячний вітер зірки, до якої наближається космічний апарата, для гасіння субсвітлової швидкості з прискоренням спочатку можливо 1,5g. Вітрило збільшує свій радіус в міру падіння швидкості космічного апарата. На заключному етапі магнітного гальмування розмір вітрила досягає десятків тисяч кілометрів.