Acquis communautaire: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Loveless (обговорення | внесок)
м робот змінив: pt:Acervo comunitário
Lazareva (обговорення | внесок)
→‎Ресурси Інтернет: зовнішні посилання
Рядок 33:
[[sv:Gemenskapens regelverk]]
[[tr:Avrupa Birliği müktesebatı]]
 
 
Право ЄС звернене передусім до держав - членів ЄС. Вони повинні неухильно дотримуватися правових настанов директив, регламентів, рішень та інших актів ЄС, оскільки в момент вступу до цього об’єднання добровільно віддали йому частину свого суверенітету.<br />
Одночасно чимало держав Європи, які на сьогодні не є членами ЄС, висловили своє бажання в майбутньому вступити до цього Союзу. А однією з основних умов прийняття до ЄС нових членів є адаптація їх внутрішнього законодавства до права ЄС. При цьому під адаптацією розуміють систему односторонніх заходів, що вживаються державами, які мають намір вступити до ЄС, з метою приведення своїх законодавчих систем у відповідність з обов’язковим мінімумом законодавства ЄС. '''''Такий обов’язковий мінімум отримав назву acquis communautaire, що у перекладі з французької означає доробок співдружності.''''' Цей доробок співдружності було відпрацьовано в середині 90-х років для 10 держав Центральної та Східної Європи, а також Кіпру, з якими ЄС на той час встановив відносини асоційованого членства. <br />
 
На теперішній час acquis communautaire складається з наступних Глав: <br />
Глава 1. Вільний рух товарів<br />
Глава 2. Вільний рух робочої сили<br />
Глава 3. Вільний рух надання послуг<br />
Глава 4. Вільний рух капіталів<br />
Глава 5. Державні закупівлі<br />
Глава 6. Законодавство про компанії<br />
Глава 7. Законодавство щодо інтелектуальної власності<br />
Глава 8. Політика щодо конкуренції<br />
Глава 9. Фінансові послуги<br />
Глава 10. Інформаційне суспільство та медіа<br />
Глава 11. Сільське господарство і сільський розвиток<br />
Глава 12. Безпека іжі, ветеринарна та фитосанітарна політика<br />
Глава 13. Рибальство<br />
Глава 14. Транспортна політика<br />
Глава 15. Енергетика<br />
Глава 16. Оподаткування<br />
Глава 17. Економіка та монетарна політика<br />
Глава 18. Статистика<br />
Глава 19. Соціальна політика та зайнятість<br />
Глава 20. Підприємн та індустріальна політика<br />
Глава 21. Трансєвропейські мережі<br />
Глава 22. Регіональна політика та координація структурних інструментів<br />
Глава 23. Судове провадження та основні права<br />
Глава 24. Юстиція, свобода та безпека<br />
Глава 25. Наука та дослідження<br />
Глава 26. Освіта та культура<br />
Глава 27. Зовнішнє середовище<br />
Глава 28. Захист прав споживачів та охорона здоров'я<br />
Глава 29. Митний союз<br />
Глава 30. Зовнішні стосунки<br />
Глава 31. Іноземна політика, політика захисту та оборони<br />
Глава 32. Фінансовий контроль<br />
Глава 33. Фінансова та бюджетна політика<br />
Глава 34. Інституції<br />
Глава 35. Інші проблеми<br />
 
 
З країнами, які мають Європейські Угоди, відбувається так звана процедура скрінінга законодавства, коли весь об’єм законодавства країн-кандидатів, який відноситься до компетенції ЄС, послідовно перевіряється на відповідність законодавству ЄС, на що виділяється відповідна експертна та фінансова підтримка. Таким чином за п’ять – сім років законодавство країни-кандидата повність приводиться у відповідність до законодавства ЄС, що зробило можливим їх інтеграцію у внутрішній ринок, та, насамкінець, вступ до ЄС.
 
 
<u>''Посилання на сайт Європейської Комісії:''</u>
<ref>http://ec.europa.eu/enlargement/enlargement_process/accession_process/how_does_a_country_join_the_eu/negotiations_croatia_turkey/index_en.htm</ref>