Сексизм: відмінності між версіями

4 байти додано ,  4 місяці тому
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Немає опису редагування
[[Файл:Suffragette arrest, London, 1914.jpg|thumb|Арешт [[Суфражизм|суфражистки]] в Лондоні, 1914. Суфражистські організації боролися за [[Жіноче виборче право|право голосу для жінок]].]]{{Сексизм}}{{Насильство проти жінок}}{{Фемінізм}}
{{Жінки в суспільстві}}
'''Секси́зм''' ({{lang-en|sexism}}, від {{lang-la|sexus}}&nbsp;— стать; також '''гендерна дискримінація''', '''дискримінація за статтю''')&nbsp;— [[упередження]] чи [[дискримінація]] людей через їхню [[стать]] або [[гендер]]. Це поняття пов'язане зі [[стереотипи|стереотипами]] та [[Гендерна роль|гендерними ролями]]<ref>Nakdimen, K. A. (1984). «The Physiognomic Basis of Sexual Stereotyping». American Journal of Psychiatry. 141 (4): 499—503. doi:[[doi:10.1176/ajp.141.4.499|10.1176/ajp.141.4.499]].</ref>. Сексизм може включати віру в природну вищість; конструюється системною суспільною недооцінкою чи упередженнями щодо певної статі, стереотипізацією суджень про стать людини; проявляється в [[Гендерна нерівність|диспропорції влади, прав та можливостей між статями]].<ref name="Унгер">{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм |title=Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии |accessdate=28 березня 2022 |archive-date=22 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220322173111/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм }}</ref> Інституціолізованими наслідками сексизму є [[гендерна нерівність]] у різних сферах людської діяльності, особливо на [[Нерівність на робочому місці|робочому місці]] ([[Гендерний розрив в оплаті праці|розрив в оплаті праці]], [[скляна стеля]]).
 
Людина, що підтримує ідеї сексизму, називається '''''сексистом / сексисткою'''''. Авангард у подоланні сексизму становить '''[[маскулізм]]''' і '''[[фемінізм]]''' як рухи та '''[[Теорія фемінізму|феміністична наука]]''' як галузь знань. У багатьох західних країнах сексизм є предметом законодавства ([[Гендерна політика|гендерні політики]]: [[Гендерний мейнстримінг|гендерний менстримінг]], [[гендерні квоти]]) і [[Соціологічне дослідження|соціальних досліджень]], зокрема [[Гендерні дослідження|гендерних студій]] та [[Жіноча історія|жіночої історії]].
{{main|Сексизм в освіті}}Через систему освіти, наряду з домашнім вихованням та впливом медія, сексизм масово закріплюється і передається наступним поколінням жінок і чоловіків. [[Феміністська педагогіка]] розглядає практики освіти та виховання, позбавлені гендерних упереджень.
 
* Обмеження доступу до освіти. До XIX &nbsp;ст. жінки не мали права навчатися в університеті, у деяких країнах не мають досі. Середня тривалість перебування жінок в освіті (в цілому по світу) менша через безліч жінок із [[Країни, що розвиваються|країн, що розвиваються]], котрі не мають доступу часто навіть до середньої освіти.
* Нав'язування стереотипів про «жіночі» і «чоловічі» професії, схильності, «особливості мозку», через що дівчатка з дитинства уникають обирати високоприбуткові області та інтереси, «заскладні» чи «занадто чоловічі» ([[STEM]], [[IT]], [[інженерія]], [[юриспруденція]], [[хірургія]]), а також набувають хибних уявлень про свою інтелектуальну спроможність.
* «[[Прихований навчальний план]]»: різне відношення до учениць та учнів у школі (передача гендерних стереотипів про «належну» поведінку, наприклад, агресія хлопчиків заохочується, лідерські якості та ініціатива дівчаток пригнічуються), відмінний зміст курсів та спотворені контексти при офіційно єдиній програмі (роздільне відвідування уроків (трудове виховання), відмінності в програмах та нормативах (фізичне виховання)).
* Закритість ряду дисциплін для жінок. Організатор [[Бостонський марафон|Бостонського марафону]] напав на [[Кетрін Швітцер]] під час участі в ньому (1967).
* Заборона, відсутність, недофінансування жіночих команд, клубів, матчів та спортивної освіти для дівчат. Жінки не можуть знаходитись на майданчику для [[сумо]].
* Різниця гонорарів для спортсменок і спортсменів.
* [[Сексуальна об'єктивація|Об'єктивуюча]], незручна спортивна форма (купальники, коротші шорти, облягаючі майки, вкорочені топи, надмірний декор) для спортсменок, яка ускладнює виконання (за сповзання костюма з інтимних зон (''засвіт'') у [[Художня гімнастика|художній гімнастиці]], до того ж, знімають бали).
* Участь людей з чоловічим тілом (з об'єктивно переважаючими фізичними характеристиками) у жіночому спорті. Див. [[трансгендерні люди у спорті]] та [[допінг]].
* [[Стамбульська конвенція]]&nbsp;— комплексний інструмент боротьби з [[Насильство проти жінок|насильством проти жінок]] та [[Домашнє насильство|домашнім насильством]]. Ратифікований 36-ма державами, підписаний, але не ратифікований&nbsp;— ще 15-ма (серед яких Україна).
* [[Декларація про усунення насильства проти жінок]].
* [[Шведська модель протидії проституції]] (''Nordic model'')&nbsp;— законодавчий механізм, при якому кримінальну відповідальність несе клієнт (той, хто користується сексуальними послугами іншої людини), а проституйованим жінкам надаються фінансова, юридична, медична, психологічна підтримка, освіта/профорієнтація та державні програми для виходу з проституції.
 
Гендерно-чутливими державами реалізуються політики та ініціативи, покликані усунути гендерні нерівності та дискримінацію:
136 847

редагувань