Музичний інтервал: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) м неоднозначність посилання |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Інтервал}}
'''Інтерва́лом''' в [[музика|музиці]] називається відношення висот двох [[тон]]ів, що визначається відношенням частот їх [[коливання|коливань]]. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья ''мелодичним'', якщо одночасно - ''гармонічним''. Нижній звук інтервалу називається його ''основою'', а верхній - ''вершиною''.
== Класифікація музика ==
В сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних ступенів, які він охоплює від його основи до вершини включно.
Інтервали, що утворюються в межах октави називаються '''простими
{| class="wikitable"
! кількість<br>ступенів || Назва<br>інтервалу
2 — ''[[Секунда (музичний інтервал)|Секунда]]'', ▼
|-
3 — ''[[Терція (музичний інтервал)|Терція]]'', ▼
|-
5 — ''[[Квінта (музичний інтервал)|Квінта]]'', ▼
6 — ''[[Секста]]'', ▼
|-
7 — ''[[Септима]]'', ▼
8 — ''[[Октава]]''. ▼
|-
|4 || ''[[Кварта (музичний інтервал)|Кварта]]'',
|-
|-
|-
▲|7 —|| ''[[Септима]]'',
|-
|}
Інтервали поза межами октави називаються '''складеними''':
{| class="wikitable"
! кількість<br>ступенів || Назва<br>інтервалу || альтернативна<br>назва
|-
|9 — ''[[нона]]'' || секунда через октаву
|-
|10||''[[децима]]''|| терція через октаву
|-
|11||''[[ундецима]]''|| кварта через октаву
|-
|12||''[[дуодецима]]''|| квінта через октаву
|-
|13||''[[терцдецима]]''|| секста через октаву
|-
|14||''[[квартдецима]]''|| септима через октаву
|-
|15||''[[квінтдецима]]''|| подвійна октава
|}
В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервал може бути чистими (ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) або зменшеними (зм).
В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс (музика)|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима - секунду, секста - терцію, а квінта - кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.▼
== Проблеми темперації ==
▲В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс (музика)|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.
Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще [[Піфагор]]у, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення - 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у [[натуральинй стрій|натуральному строї]], проте як і [[піфагорейський стрій]], натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-ступеневому звукоряді.
Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує [[рівно-темперований стрій]], при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{x/12}</math>, де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{7/12}</math>. [[Рівно-темперований стрій]] використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.
Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 ступені — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - [[цент (музика)|цент]], що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву - відповідно - на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:
{{перекладаю}}
{| class="wikitable"
|- valign=bottom
!rowspan=2| # semitones<BR/>
!rowspan=2| Interval<BR/>class
!rowspan=2| Generic<BR/>interval
!rowspan=2| Common<BR/>diatonic name
!rowspan=2| Comparable<BR/>just interval
!colspan=2| Comparison of interval width in cents
|-
! equal<BR>temperament
! just<BR>intonation
|-
| 0 || 0 || 1 || perfect unison || 1:1 ||align="right"| 0 ||align="right"| 0
|-
| 1 || 1 || 2 || minor second || 16:15 ||align="right"| 100 ||align="right"| 112
|-
| 2 || 2 || 2 || major second || 9:8 ||align="right"| 200 ||align="right"| 204
|-
| 3 || 3 || 3 || minor third || 6:5 ||align="right"| 300 ||align="right"| 316
|-
| 4 || 4 || 3 || major third || 5:4 ||align="right"| 400 ||align="right"| 386
|-
| 5 || 5 || 4 || perfect fourth || 4:3 ||align="right"| 500 ||align="right"| 498
|-
| 6 || 6 || 4 <br /> 5 || augmented fourth <br /> diminished fifth|| 45:32 <br /> 64:45 ||align="right"|600 ||align="right"| 590 <br /> 610
|-
| 7 || 5 || 5 || perfect fifth || 3:2 ||align="right"| 700 ||align="right"| 702
|-
| 8 || 4 || 6 || minor sixth || 8:5 ||align="right"| 800 ||align="right"| 814
|-
| 9 || 3 || 6 || major sixth || 5:3 ||align="right"| 900 ||align="right"| 884
|-
| 10 || 2 || 7 || minor seventh || 16:9 ||align="right"| 1000 ||align="right"| 996
|-
| 11 || 1 || 7 || major seventh || 15:8 ||align="right"| 1100 ||align="right"| 1088
|-
| 12 || 0 || 1 <br /> 8 || perfect octave || 2:1 ||align="right"| 1200
|}
| |||