Музичний інтервал: відмінності між версіями

нема опису редагування
м (неоднозначність посилання)
Немає опису редагування
{{Otheruses|Інтервал}}
'''Інтерва́лом''' в [[музика|музиці]] називається відношення висот двох [[тон]]ів, що визначається відношенням частот їх [[коливання|коливань]]. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья ''мелодичним'', якщо одночасно - ''гармонічним''. Нижній звук інтервалу називається його ''основою'', а верхній - ''вершиною''.
 
== Класифікація музика ==
Найменш розрізнимий інтервал між двома сусідніми за частотою [[звук музичний|музичними звуками]] (кожний музичний звук має строго визначену [[частота|частоту]]) називається [[півтон]]ом, а інтервал частот з відошенням 2''':'''1 — [[октава|октавою]] (музична октава складаєтсья з 12 напівтонів); інтервал з відношенням 10''':'''1 називають [[декада|декадою]].
В сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних ступенів, які він охоплює від його основи до вершини включно.
 
Інтервали, що утворюються в межах октави називаються '''простими, таких інтервалів вісім''': [[Файл:Interval_numbers.gif|leftright|250px]]
{| class="wikitable"
1 — ''[[Прима (інтервал)|Прима]]'',
! кількість<br>ступенів || Назва<br>інтервалу
2 — ''[[Секунда (музичний інтервал)|Секунда]]'',
|-
3 — ''[[Терція (музичний інтервал)|Терція]]'',
4|1 || ''[[КвартаПрима (музичний інтервал)|КвартаПрима]]'',
|-
5 — ''[[Квінта (музичний інтервал)|Квінта]]'',
|2 || ''[[Секунда (музичний інтервал)|Секунда]]'',
6 — ''[[Секста]]'',
|-
7 — ''[[Септима]]'',
|3 || ''[[Терція (музичний інтервал)|Терція]]'',
8 — ''[[Октава]]''.
|-
|4 || ''[[Кварта (музичний інтервал)|Кварта]]'',
|-
|5 || ''[[Квінта (музичний інтервал)|Квінта]]'',
|-
|6 || ''[[Секста]]'',
|-
|7 —|| ''[[Септима]]'',
|-
|8 || ''[[Октава]]''.
|}
 
Інтервали поза межами октави називаються '''складеними''':
Далі йдуть складні інтервали — ''нона'' (9, або секунда через октаву), ''децима'' (10, терція через октаву), ''ундецима'' (11), ''дуодецима''(12), ''терцдецима'' (13), ''квартдецима'' (14) та ''квінтдецима'' (подвійна октава).
{| class="wikitable"
! кількість<br>ступенів || Назва<br>інтервалу || альтернативна<br>назва
|-
|9 — ''[[нона]]'' || секунда через октаву
|-
|10||''[[децима]]''|| терція через октаву
|-
|11||''[[ундецима]]''|| кварта через октаву
|-
|12||''[[дуодецима]]''|| квінта через октаву
|-
|13||''[[терцдецима]]''|| секста через октаву
|-
|14||''[[квартдецима]]''|| септима через октаву
|-
|15||''[[квінтдецима]]''|| подвійна октава
|}
 
В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервал може бути чистими (ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) або зменшеними (зм).
Також інтервали бувають збільшеними (зб) та зменшеними (зм), великими (в) й малими (м) (2, 3, 6, 7), чистими (ч) (1, 4, 5, 8).
 
В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс (музика)|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима - секунду, секста - терцію, а квінта - кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.
Теоретично в «правильних» інтервалах частоти мають співвідноситись як невеликі цілі числа; проте на практиці це можливо лише при можливості плавної зміни висоти тону (вокал, скрипка, ...). В сучасній музичній практиці (перш за все при настроюванні клавішних інструментів) застосовують т.зв. рівнотемперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{x/12}</math>, де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{7/12}</math>.
 
== Проблеми темперації ==
В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс (музика)|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.
Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще [[Піфагор]]у, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення - 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у [[натуральинй стрій|натуральному строї]], проте як і [[піфагорейський стрій]], натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-ступеневому звукоряді.
 
Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує [[рівно-темперований стрій]], при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{x/12}</math>, де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{7/12}</math>. [[Рівно-темперований стрій]] використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.
<center>
 
Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 ступені — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - [[цент (музика)|цент]], що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву - відповідно - на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:
{| border="1" style="text-align:center"
 
!&nbsp;напівтонів&nbsp;!!співвідношення <br />частот!!варіанти
{{перекладаю}}
{| class="wikitable"
|- valign=bottom
!rowspan=2| # semitones<BR/>
!rowspan=2| Interval<BR/>class
!rowspan=2| Generic<BR/>interval
!rowspan=2| Common<BR/>diatonic name
!rowspan=2| Comparable<BR/>just interval
!colspan=2| Comparison of interval width in cents
|-
! equal<BR>temperament
! just<BR>intonation
|-
| 0 || 0 || 1 || perfect unison || 1:1 ||align="right"| 0 ||align="right"| 0
|0||1:1||ч 1 (чиста прима)
|-
| 1 || 1 || 2 || minor second || 16:15 ||align="right"| 100 ||align="right"| 112
|1||16:15||зб 1, м 2
|-
| 2 || 2 || 2 || major second || 9:8 ||align="right"| 200 ||align="right"| 204
|2||9:8 ||в 2, зм 3
|-
| 3 || 3 || 3 || minor third || 6:5 ||align="right"| 300 ||align="right"| 316
|3||6:5 ||зб 2, м 3
|-
| 4 || 4 || 3 || major third || 5:4 ||align="right"| 400 ||align="right"| 386
|4||5:4 ||в 3, зм 4
|-
| 5 || 5 || 4 || perfect fourth || 4:3 ||align="right"| 500 ||align="right"| 498
|5||4:3||зб 3, ч 4
|-
| 6 || 6 || 4 <br /> 5 || augmented fourth <br /> diminished fifth|| 45:32 <br /> 64:45 ||align="right"|600 ||align="right"| 590 <br /> 610
|6||7:5||зб 4, зм 5 («тритон»)
|-
| 7 || 5 || 5 || perfect fifth || 3:2 ||align="right"| 700 ||align="right"| 702
|7||3:2||ч 5, зб 6
|-
| 8 || 4 || 6 || minor sixth || 8:5 ||align="right"| 800 ||align="right"| 814
|8||8:5||зб 5, м 6
|-
| 9 || 3 || 6 || major sixth || 5:3 ||align="right"| 900 ||align="right"| 884
|9||5:3||в 6, зм 7
|-
| 10 || 2 || 7 || minor seventh || 16:9 ||align="right"| 1000 ||align="right"| 996
|10||16:9 ||м 7, зб 6
|-
| 11 || 1 || 7 || major seventh || 15:8 ||align="right"| 1100 ||align="right"| 1088
|11||15:8 ||в 7, зм 8
|-
| 12 || 0 || 1 <br /> 8 || perfect octave || 2:1 ||align="right"| 1200
|12||2:1||зб 7, ч 8, зм 9
|}
 
101 925

редагувань