Елегія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mykola7 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.211.38.170 (обговорення) до зробленого Леонід Панасюк Мітка: Відкіт |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
Рядок 19:
Елегійним настроєм переймалася лірика українських [[Романтизм|романтиків]] ([[Метлинський Амвросій|А. Метлинський]], [[Петренко Михайло Миколайович|М. Петренко]], [[Віктор Забіла|В. Забіла]], [[Писаревський Степан|С. Писаревський]] та ін.). Невдовзі елегія розмежувалася на елегію-сповідь ([[Степан Руданський]]), елегію-думу ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]), елегію-пісню ([[Леонід Глібов]]). Зверталися до цього жанру [[Іван Франко|І. Франко]] («Майові елегії» — елегійний дистих), [[Леся Українка]] («До мого фортеп'яно»), особливо [[символізм|символісти]] ([[Олександр Олесь|О. Олесь]], [[Карманський Петро Сильвестрович|П. Карманський]] та ін.). Поезія [[Іван Багряний|Івана Багряного]] пройнята елегійними і філософськими мотивами.
Своєрідної тональності набула елегія у творчості [[Богдан-Ігор Антонич|Б.-І. Антонича]], власне, у його другій збірці «[[Три перстені]]», де вона виповнювалася [[міфологізм|
Елегія в сучасній поезії узалежнюється від індивідуального стилю певного автора, не втрачаючи своїх домінантних ознак, тому вона щоразу має свої відмінності у доробку [[Андрій Малишко|А. Малишка]], [[Іван Драч|І. Драча]], [[Микола Вінграновський|М. Вінграновського]], [[Ліна Костенко|Ліни Костенко]], [[Талалай Леонід|Л. Талалая]], [[Римарук Ігор Миколайович|І. Римарука]], [[Плужник Євген_Павлович|Є. Плужника]] та ін.
| |||