Область зберігання даних в апаратній частині [[комп'ютер]]а ([[ОПОперативна пам'ять|пам'ять]], [[Регістр процесора|регістри]] та [[Зовнішня пам'ять|зовнішні запам'ятовувальні пристрої]]) зазвичай мають доволі просту структуру в вигляді послідовності бітів, згрупованих в байти або слова. Проте в віртуальному комп'ютері, як правило, організовано складнішим чином — в різні моменти виконання програми використовуються такі форми зберігання даних, як [[стек]]и, [[Масив (структура даних)|масиви]], [[число|числа]], [[Рядок (програмування)|символьні рядки]] та інші. Один або декілька однотипних елементів даних, об'єднаних в одне ціле в віртуальному комп'ютері в певний момент виконання програми, заведено називати ''об'єктом даних''. При виконанні програми існує багато об'єктів даних різних типів. ''[[Тип даних]]'' — це деякий клас об'єктів даних разом з набором операцій для створення і роботи з ним<ref>Пратт Т., Зелкович М. 2002- С.186</ref>. В кожній мові програмування є певний набір вбудованих примітивних типів даних. Додатково в мові можуть бути передбачені засоби, що дозволяють програмісту визначати нові типи даних.
