Михайлівська Борщагівка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
впорядкування шаблону, зображення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
| карта розташування = Київ
}}
'''Миха́йлівська Борщагі́вка''' — історична місцевість міста [[Київ|Києва]]
== Історія ==
Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: ''Верби'' (нинішні [[Вулиця Маршала Бірюзова (Київ)|вулиці Бірюзова]] та [[Вулиця Стратонавтів (Київ)|Стратонавтів]]), ''Долина'' (центральна частина сел — район перетину [[Вулиця Миколи Трублаїні (Київ)|вулиці Трублаїні]] та [[Вулиця Дев'ятого Травня (Київ)|9 Травня]]), ''Чевалаки'' (кінцева частина вулиці Трублаїні), ''Макаюди'' ([[Вулиця Якова Качури (Київ)|вулиця Якова Качури]]) та ''Гайок'' (кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по [[Вулиця Симиренка (Київ)|вулиці Симиренка]]) разом з [[Михайлівське кладовище (Київ)|Михайлівським кладовищем]].▼
1526 року річка Борщівка та поле Михайлівське біля неї згадуються серед переліку володінь Михайлівського монастиря. Над річкою існували монастирські хутори, один із яких був предтечею Михайлівської Борщагівки. У описі 1686 року всі ці хутори згадані як пусті селища.
На початку XVIII століття, з початком нового заселення, у селі було лише 2 хати. 1781 року, згідно з описом Київського намісництва, їх було
В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно [[Борщагівка (річка)|Борщагівкою]], але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через [[Теремки|Теремки-2]], [[Жуляни]], під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові [[Південна Борщагівка|Південної Борщагівки]] її пустили під землю. Далі русло проходить через [[Софіївська Борщагівка|Софіївську]] та [[Петропавлівська Борщагівка|Петропавлівську Борщагівку]], [[Катеринівка (Київ)|Катеринівку]] та закінчується впадаючи в [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]].▼
вже 17. Село активно зростало: 1787 року тут мешкало 105 жителів.
1900 у 106 дворах мешкало 609 жителів, така сама кількість населення була й 1913 року. Працював [[Вітряні млини села Михайлівська Борщагівка|вітряк]], що належав Тихону Сафонову. 1913 року працювали бакалії Григорія Ковален�ка та Оксентія Рудька, а також склад пива Якова Ріхерта.
1923 року село увійшло до складу Микільсько-Борщагівської сільської ради. 1926 року в селі мешкало 826 жителів, було 175 дворів. Під час голодомору 1932-1933 років з 879 селян загинуло 270.
▲Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: ''Верби'' (нинішні [[Вулиця Маршала Бірюзова (Київ)|вулиці Бірюзова]] та [[Вулиця Стратонавтів (Київ)|Стратонавтів]]), ''Долина'' (центральна частина сел — район перетину [[Вулиця Миколи Трублаїні (Київ)|вулиці Трублаїні]] та [[Вулиця Дев'ятого Травня (Київ)|9 Травня]]), ''Чевалаки'' (кінцева частина вулиці Трублаїні), ''Макаюди'' ([[Вулиця Якова Качури (Київ)|вулиця Якова Качури]]) та ''Гайок'' (залишився від сусідньогос ела Микільська Борщагівка; кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по [[Вулиця Симиренка (Київ)|вулиці Симиренка]]) разом з [[Михайлівське кладовище (Київ)|Михайлівським кладовищем]].
Куток ''Мули'', що лежав на північний захід від вулиці 9 Травня та куток ''Черепки'', що лежав на місці сучасної промислової забудови на перехресті проспекту Корольова та вулиці Булгакова, знесено у 2-й половині 1980-х.
▲В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно [[Борщагівка (річка)|Борщагівкою]], але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через [[Теремки|Теремки-2]], [[Жуляни]], під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові [[Південна Борщагівка|Південної Борщагівки]] її пустили під землю. Далі русло проходить через [[Софіївська Борщагівка|Софіївську]] та [[Петропавлівська Борщагівка|Петропавлівську Борщагівку]], [[Катеринівка (Київ)|Катеринівку]] та закінчується впадаючи в [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]].
== Див. також ==
* [[Борщагівка (Київ)]]
== Джерела ==
* Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического коммитета. – Киев: Типография Ивановой, 1900.
* Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Святошинський район. - К.: Скай Хорс, 2019.
{{kyiv-stub}}
{{Місцевості Києва}}
| |||