Стамбульська конвенція: відмінності між версіями

{{legend|#C0C0C0|Не підписано (Держави не члени Ради Європи)}} |дата підписання=11 травня 2011|місце підписання=[[Стамбул]], [[Туреччина]]|набуття чинності=1 серпня 2014|умови=10 ратифікацій, 8 з яких від членів Ради Європи|підписаний=45 країн + Євросоюз|сторони=34 країни підписали Конвенцію|місце зберігання=Генеральний Секретар Ради Європи|мови=[[Англійська мова|Англійська]]  та [[Французька мова|Французька]]|сайт=https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/home|дата підготовки=7 квітня 2011}}

'''Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами''', або '''Стамбульська конвенція'''<ref name=":0">[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту]. Київ, К. І. С., 2014&nbsp;р.</ref> ({{lang-en|Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence; Istanbul Convention}})&nbsp;— міжнародна угода [[Рада Європи|Ради Європи]], яка криміналізує, захищає постраждалих та попереджує [[насильство проти жінок]] та [[Дівчина|дівчат]], а саме [[домашнє насильство]] (включаючи [[Психологічне насильство|психологічне]] та [[Економічне насильство|економічне]]), [[сексуальне насильство]] ([[Зґвалтування|згвалтування]], зокрема й [[Зґвалтування у шлюбі|шлюбні]], та [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]]), [[Убивство честі|убивства честі]] та інші злочини, виправдовувані "«честю"» ([[обливання кислотою]], [[Саті (ритуал)|спалювання вдів]], вбивства наречених), [[Жіноче обрізання|калічення жіночих геніталій]], {{Не перекладено|Примусова стерилізація|примусові стерилізації|en|Forced sterilisation}}, {{Не перекладено|Примусовий аборт|аборти|en|Forced abortion}} та {{Не перекладено|Примусовий шлюб|шлюби|en|Forced marriage}}, [[Сталкінг|переслідування (сталкінг)]] та інше [[Гендерне насильство|насильство, асоційоване зі статтю]]. Конвенція визначає насильство проти жінок порушенням [[Права людини|прав людини]] та формою [[Сексизм|дискримінації]] і пропонує системні та контрольовані стратегії викорінення цих явищ.

Метою конвенції є запобігання насильству, захист постраждалих і «покінчення з безкарністю злочинців»<ref name="Full_list">{{Cite web|url=http://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/210/signatures|title=Full list: Chart of signatures and ratifications of Treaty 210|publisher=Council of Europe}}</ref>. Конвенція не вимагає узаконення [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]] чи іншої регуляції особистого життя, не стосується [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]], гендерної ідентичності чи трансгендерності, а також не регулює сімейні структури: вона не містить визначення „«<nowiki/>[[Сім'я|сім'ї]]<nowiki/>“» і не сприяє певному типу сімейних умов. Конвенція захищає не лише жінок, а також не регулює релігійні норми чи вірування.<ref name=":5" />

|{{flag|Bulgaria}} [[Болгарія]]|| {{Yes|21/04/2016}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Czech Republic}} [[Чехія]]|| {{Yes|02/05/2016}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Hungary}} [[Угорщина]]|| {{Yes|14/03/2014}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Liechtenstein}} [[Ліхтенштейн]]|| {{Yes|10/11/2016}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Lithuania}} [[Литва]]|| {{Yes|07/06/2013}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Moldova}} [[Молдова]]|| {{Yes|06/02/2017}} ||{{no2}} 14/10/2021|| {{no2}}

|{{flag|Slovakia}} [[Словаччина]]|| {{Yes|11/05/2011}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|United Kingdom}} [[Велика Британія|Сполучене Королівство]]|| {{Yes|08/06/2012}} || {{no2}} || {{no2}}

|{{flag|Ukraine}} [[Україна]]||{{Yes|07/11/2011}} ||{{Yes|20/06/2022}} || {{no2}}

Спроба ратифікувати Стамбульську конвенцію була 14 листопада 2016 року, це питання виносив на розгляд депутатів [[президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]. Але більшість депутатів не захотіли розглядати ратифікацію, мовляв, конвенція містить «норми, які не прийнятні для українського суспільства і української духовності». Каменем спотикання стали зафіксовані в ній поняття «<nowiki/>[[гендер]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[гендерна ідентичність]]<nowiki/>». Українські законодавці вважали, якщо ці терміни внести до вітчизняного законодавчого поля, то це з часом може викликати підміну «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]]. Приміром, в коментарі інтернет-виданню «<nowiki/>[[Кампанія проти сексизму «Повага»|Повага]]<nowiki/>» (кампанія проти [[Сексизм|сексизмусексизм]]у в українських ЗМІ і політиці) депутат-радикал [[Мосійчук Ігор Володимирович|Ігор Мосійчук]] заявляв: «Нам не подобається 4 стаття конвенції. Вона може відкрити ворота, що ведуть до впровадження в українське законодавство понять, пов'язаних з одностатевими шлюбами. Якщо будуть застереження, які не визначають „гендер“, у непритаманному для традиційного українського суспільства значення, то 300 голосів у Раді будуть. Сама ж конвенція абсолютно нормально сприймається парламентом».<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3035854-comu-ukraina-tagne-zi-stambulskou-konvencieu.html|назва=Чому Україна тягне зі Стамбульською конвенцією|видавець=[[Укрінформ]]|дата=29 травня 2020|url-архіву=http://web.archive.org/web/20200616164808/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3035854-comu-ukraina-tagne-zi-stambulskou-konvencieu.html|дата-архіву=16 червня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>

Стаття 4 забороняє дискримінуючі формулювання: застосування положень Конвенції партіями, зокрема для захисту прав постраждалих від насильства, має бути захищеним від дискримінації на будь-який підставі, як-то [[Сексизм|стать]], гендер, [[Расизм|раса]], колір шкіри, мова чи інші переконання, національна приналежність, належність до [[Меншина (соціологія)|національних меншин]], власність, народження, [[сексуальна орієнтація]], [[гендерна ідентичність]], [[Ейджизм|вік]], [[Ейблізм|стан здров'я]], [[інвалідність]], [[Шлюб|шлюбнийшлюб]]ний, [[Мігрант|мігрантськиймігрант]]ський, [[Біженці|біженський]] чи інший статус.

* '''«[[Сімейне насильство|Домашнє насильство]]»''' (domestic violence) належить до зазначених вище видів насильства, але воно відбувається в сім'ї, сімейному колі або між нинішніми чи колишніми партнерами, що перебували або не перебували в [[Шлюб|шлюбішлюб]]і, незалежно від того, чи кривдник наразі чи колись жив із жертвою. «Усі акти фізичного, [[Сексуальне насилля|сексуального]], [[Психологічне насильство|психологічного]] чи [[Економічне насильство|економічного]] насильства, що виникають у родині, домашньому союзі, між минулими чи поточними членами подружжя чи партнерами». Це охоплює жертв і правопорушників обох статей та брутальне поводження з дітьми та літніми людьми так само, як і насильство над інтимною партнеркою (партнером)<ref name=":0" />.

|'''«Переслідування (сталкінг)»''' &nbsp;— неодноразове погрожування комусь через фізичне переслідування, залучення до небажаного спілкування чи навмисне інформування когось про те, що за ними ведеться нагляд, щоб змусити їх боятися за свою безпеку. Це може бути завдання шкоди власності, дії проти сім'ї жертви, її друзів чи домашніх улюбленців або поширення невірогідної інформації через інтернет.

|'''«[[Сексуальне насильство]]»''', зокрема '''«[[зґвалтування]]»''' &nbsp;— будь-який статевий акт, виконаний із кимось без [[Згода на секс|згоди]] цієї особи (non-consensual sex). Передбачає проникнення до будь-якої частини тіла жертви будь-якої частини тіла кривдника чи предмета. Злочини, вчинені на сексуальному ґрунті, часто залишаються не покараними через невіру жертв у можливість довести, що вони намагалися протистояти нападові.

|'''«[[Сексуальне домагання]]»''' &nbsp;— будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, мета або наслідок якої&nbsp;— порушення гідності особи, зокрема шляхом створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища.

Конвенція визначає незалежну експертну групу з протидії насильству проти жінок та [[Домашнє насильство|домашньому насильству]] (''Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence, GREVIO''), яка відслідковує впровадження Конвенції, тобто моніторить впровадження. Її учасниці та учасники обираються країнами-учасницями, а саме їх державними партіями; залежно від кількості країн-учасниць, група складається з 10—15 осіб<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/grevio About GREVIO&nbsp;— Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence]. Council of Europe.</ref>.<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/grevio About GREVIO –&nbsp;— Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence]. Council of Europe.</ref>

* Друга Віцепрезидентка Симона Ланцоні (Simona Lanzoni) (Італія),

На думку ''Balkan Insight'', критика конвенції, найсильніша в Центральній та Східній Європі та переважно [[Ультраправі|ультраправих]] та національних консерваторів, має мало підґрунтя у своєму фактичному змісті. «Використовуючи дезінформацію, популістську риторику та заклики до християнської та ісламської моралі, [критики] зуміли перетворити те, що є, по суті, набором настанов, що створюють всеосяжну правову базу та підхід до боротьби з насильством проти жінок», у зловісну спробу західноєвропейців поширювати надмірно ліберальну політику щодо суспільств, що не бажають цього, на схід»".<ref>{{cite news|title=Domestic Violence Treaty Falling Victim to Political Obtuseness|url=https://balkaninsight.com/2020/08/04/istanbul-treaty-falling-victim-to-political-obtuseness/|access-date=5 серпня 2020|work=Balkan Insight|date=4 серпня 2020}}</ref>

[[FileФайл:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|міні|250x250пкс|Протест проти Стамбульської конвенції в Софії (лютий 2018 &nbsp;р.)]]

У січні 2018 року Рада міністрів Болгарії прийняла пропозицію до парламенту про ратифікацію конвенції. Це рішення швидко засудили деякі урядові міністри, депутати парламенту, медіагрупи та громадські організації, припустивши, що конвенція врешті призведе до офіційного визнання третьої статі та [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]]. Після широкої реакції третій уряд Борисова відклав ратифікацію та передав рішення Конституційному суду, який вирішить, чи буде воно законним. Президент Румен Радев, противник ратифікації, привітав відкладення як "«тріумф здорового глузду"», заявивши, що конвенція неоднозначна і що домашнє насильство може бути вирішене лише адекватними болгарськими законами та вдосконаленими правоохоронними органами.<ref>{{cite web|url=https://news.bg/politics/rumen-radev-ne-iska-ratifikatsiya-na-istanbulskata-konventsiya.html|title=Rumen Radev opposes the Istanbul convention|date=1 лютого 2018|access-date=12 лютого 2019}}</ref>

Прем'єр-міністр Бойко Борисов послався на ізоляцію своєї партії ГЕРБ, яку не підтримав навіть її партнер по коаліції -&nbsp;— [[ультраправі]] "«Об'єднані патріоти"». Борисов висловив подив, що опозиційна Болгарська соціалістична партія (БСП) також категорично проти конвенції, і висловив припущення, що соціалісти взагалі виступають проти Європейського Союзу. БСП твердо заявила проти конвенції, спричинивши розрив між Партією європейських соціалістів та новою політичною лінією БСП за Корнелії Нінової. Згідно з програмою соціалістів "«Бачення Болгарії"», конвенція "«не призначена для захисту жінок. Конвенція суперечить основним цінностям європейської цивілізації"».<ref>{{cite web|url=https://www.capital.bg/politika_i_ikonomika/bulgaria/2019/01/12/3374025_bsp_za_evrovota_-_ne_na_istanbulskata_konvenciia_pakta/|title=BSP at the eurovote - "No" to Istanbul convention, migration pact and sanctions against Russia"|publisher=Kapital Daily|date=12 січня 2019|access-date=12 лютого 2019}}</ref>

27 липня 2018 року Конституційний Суд проголосив резолюцію 13 за конституційною справою №3№&nbsp;3/2018, зазначивши, що "«Конвенція Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству не відповідає Конституції Республіки Болгарія"». У своєму рішенні Суд визначив зв’язокзв'язок між попередніми документами Ради Європи проти домашнього насильства та розширенням прав [[Трансгендерність|трансгендерів]]. На думку Конституційного Суду, Конвенція пропонує бінарне тлумачення статі як біологічної, так і соціальної категорії, що суперечить конституції Болгарії, де люди безповоротно визначаються як біологічно чоловіки чи жінки, з рівним статусом громадян. Отже, Конвенція закладає офіційні підстави для пропаганди небіологічних визначень статі, які вважаються неконституційними.

Правозахисні групи жінок були обурені рішенням уряду Болгарії не ратифікувати Стамбульську конвенцію. У листопаді 2018 року, з нагоди Міжнародного дня боротьби з насильством проти жінок, сотні людей провели демонстрацію в центрі Софії проти насильства проти жінок під девізом #YouAreNotAlone (#ТиНеСама), вимагаючи ефективних дій від установ, включаючи створення профілактичних програм та притулків для жертв. Організатори, болгарський Фонд для жінок, посилаються на той факт, що за перші одинадцять місяців 2018 року в Болгарії було вбито майже 30 жінок, більшість з яких -&nbsp;— їхніми партнерами.<ref>{{Cite news|url=https://www.youtube.com/watch?v=zxyDFjS0U0g|title=Sofia: in piazza contro la violenza sulle donne/Sofia: in the streets against violence against women|author=Francesco Martino|via=YouTube|publisher=OBC Transeuropa|date=28 листопада 2018|access-date=4 квітня 2020}}</ref>

[[Консервативні сили|Консервативні]], християнсько-демократичні, латинсько-[[Католицька церква|католицькі]], націоналістичні та ультраправі групи та партії у [[Словаччина|Словаччині]] висловились проти того, щоб країна ратифікувала конвенцію, особливо через положення, що стосуються [[Права ЛГБТ|прав ЛГБТ]], які вони зобразили як "«крайній лібералізм"», що роз'їдає "традиційні цінності "вони відчували потребу в захисті.<ref name="Sirotnikova">{{Cite news|url=https://balkaninsight.com/2019/12/11/slovak-right-accused-of-forcing-abortion-as-election-issue/|title=Slovak Right Accused of Forcing Abortion as Election Issue|author=Miroslava German Sirotnikova|work=Balkan Insight|date=11 грудня 2019|access-date=17 березня 2020}}</ref> 29 березня 2019 року, за день до виборів президента Словаччини 2019 року, націоналістичні політики змусили резолюцію парламенту просити уряд Словаччини не ратифікувати Стамбульську конвенцію, намагаючись мобілізувати консервативних виборців голосувати за Мароша Шефчовіча замість прогресивної кандидатки [[Зузана Чапутова|Зузани Чапутової]], яка підтримувала права ЛГБТ та [[Полеміка щодо аборту|права жінок на аборти]].<ref name="Shotter">{{Cite news|url=https://www.ft.com/content/c8a2787a-5322-11e9-a3db-1fe89bedc16e|title=Anti-corruption lawyer elected Slovakia’s first female president|author=James Shotter|work=Financial Times|date=31 березня 2019|access-date=17 березня 2020}}</ref> Хоча Чапутова перемогла на виборах і стала першою жінкою-президенткою Словаччини, консервативні групи активізували свою кампанію, щоб не допустити, щоб Словаччина ратифікувала конвенцію та обмежила доступ до абортів у наступні місяці. 25 лютого 2020 року парламент Словаччини, Національна рада, відхилив Конвенцію на позачерговій сесії голосуванням 17–96 (37 відсутні).<ref>{{Cite web|url=https://www.nrsr.sk/web/Default.aspx?sid=schodze/hlasovanie/hlasklub&ID=43645|title=National Council of the Slovak Republic - votes by members of parliament|date=25 лютого 2020|website=Parliament of Slovakia|access-date=17 березня 2020|language=sk}}</ref> Після рішення парламенту президентка Зузана Чапутова направила лист до Ради Європи 6 березня 2020 року, повідомляючи, що Словацька Республіка не може стати учасницею Стамбульської конвенції. Прес-секретар президентки Мартін Стризінець прокоментував: "«Оскільки необхідною умовою для ратифікації конвенції є згода парламенту, але цього не сталося, ця конвенція не буде ратифікована президенткою"», додавши, що Чапутова неодноразово заявляв, що якщо парламент прийме рішення щодо{{Чого}}. У встановленому конституцією порядку вона поважала б волю його членів.<ref>{{Cite web|url=https://enrsi.rtvs.sk/articles/news/219271/president-informed-council-of-europe-about-slovakias-stance-on-convention|title=President informed Council of Europe about Slovakia's stance on convention|website=rtvs.sk|language=sk|access-date=17 березня 2020}}</ref>

У липні 2020 року міністр юстиції Польщі [[Збігнев Зьобро]] заявив, що розпочне підготовку офіційного процесу виходу з конвенції. Він заявив, що договір Конвенції шкідливий, оскільки вимагає, щоб школи вчили дітей про стать в ідеологічному плані та знецінювали біологічну стать.<ref name=":02">{{cite news|last1=Murray|first1=Shona|title='Pathetic': Poland's plan to quit domestic violence treaty slammed|url=https://www.euronews.com/2020/07/27/istanbul-convention-poland-s-plan-to-quit-domestic-violence-treaty-causes-concern|access-date=28 липня 2020|work=euronews|date=27 липня 2020|language=en}}</ref> У 2012 році, коли був проти, Зьобро назвав договір "«винаходом, феміністичним творінням, спрямованим на виправдання гей-ідеології"».<ref name=":1">{{Cite web|last=Santora|first=Marc|date=27 липня 2020|title=Poland Considers Leaving Treaty on Domestic Violence, Spurring Outcry|url=https://www.nytimes.com/2020/07/27/world/europe/poland-domestic-violence-treaty.html|access-date=31 липня 2020|website=The New York Times}}</ref> Польський уряд також розкритикував угоду за те, що "«культура, звичаї, релігія, традиції або так звана «„<nowiki/>[[Убивство честі|честь]]<nowiki/>»“ не повинні розглядатися як виправдання"» актів насильства проти жінок.<ref>{{cite news|last1=SCISLOWSKA|first1=MONIKA|title=Poles split over govt plan to exit domestic violence treaty|url=https://abcnews.go.com/International/wireStory/poles-split-govt-plan-exit-domestic-violence-treaty-72007737|access-date=6 серпня 2020|work=ABC News|agency=[[Associated Press]]|date=27 липня 2020|language=en}}</ref> У Варшаві сотні людей виступили проти виходу країни з конвенції.<ref name=":02" /> Про це було повідомлено незабаром після того, як Європейський Союз послабив зв'язок між фінансуванням та верховенством права під тиском Польщі та Угорщини.<ref name=":1" /> Рада Європи заявила, що "«залишення Стамбульської конвенції викликало б великий жаль і це було б великим кроком назад у захисті жінок від насильства в Європі."»<ref name=":02" />

У травні 2020 року Національна асамблея прийняла політичну декларацію, в якій закликала уряд не йти далі у приєднанні до конвенції та лобіювати Європейський Союз зробити те саме. Декларація була прийнята 115 голосами "«за"», 35 "«проти"» та трьома утримались.<ref>{{Cite web|date=2020-05-05|title=Parliament Adopts Declaration Rejecting Istanbul Convention|url=https://hungarytoday.hu/hungary-istanbul-convention-parliament-declaration/|access-date=2020-08-16|website=Hungary Today|language=en}}</ref>

Туреччина вирішила вийти зі Стамбульської конвенції, заявляючи, що відбулася підміна її суті і вона використовувалася для «нормалізації гомосексуальності».<ref name=":3" /> «Початкова мета щодо захисту [[Права жінок|прав жінок]] була захоплена групою людей, які намагаються нормалізувати гомосексуальність, що є несумісним із соціальними і сімейними цінностями Туреччини», &nbsp;— йдеться 21 березня 2021 року у заяві управління зі зв'язків з громадськістю президента. В заяві зазначається, що вихід Туреччини жодним чином не означає, що країна ставить під загрозу захист жінок, а країна проведе реформи для того, щоб боротися зі зростаючим насильством проти жінок.<ref name=":3" /><ref name=":2" />

* [https://rm.coe.int/ukr-2020-infographic-ic-myths-and-facts-ukr-25112020/1680a07eed 9 фактів про Стамбульську конвенцію (інфографіка)] / Рада Європи, 2020.

* [https://rm.coe.int/ukr-2020-brochure-ic-myths-and-facts-ukr-25112020/1680a07ee9 Міфи та факти про Стамбульську конвенцію (брошура)] / Рада Європи, 2020.

* [https://rm.coe.int/ukr-2020-infographic-ic-system-of-assistance-ukr-25112020/1680a07f28 Як працюватиме Стамбульська конвенція? (інфографіка)] / Рада Європи, 2020.