Європейський Союз: відмінності між версіями

42 626 байтів вилучено ,  1 місяць тому
Країна не член ЄС
(Доповнення інформації.)
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Країна не член ЄС)
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
|url-access=limited
}}</ref> Учений Томас Рісс писав у 2009 році, "у літературі щодо Східної Європи існує консенсус щодо того, що перспектива членства в ЄС мала величезний якірний ефект для нових демократій".<ref name=":2" /> Однак Р. Даніель Келемен стверджує, що ЄС виявився корисним для лідерів, які контролюють демократичне відступлення, оскільки ЄС неохоче втручається у внутрішню політику, дає авторитарним урядам кошти, які вони можуть використовувати для зміцнення своїх режимів, а також через свободу пересування в межах ЄС дозволяє різним громадянам залишати країни, що відступають. У той же час, союз забезпечує зовнішнє обмеження, яке не дозволяє м'яким авторитарним режимам переростати у жорстку диктатуру.<ref>{{Cite journal|last=Kelemen|first=R. Daniel|date=3 березня 2020|title=The European Union's authoritarian equilibrium|journal=Journal of European Public Policy|volume=27|issue=3|pages=481–499|doi=10.1080/13501763.2020.1712455|issn=1350-1763|doi-access=free}}</ref>
 
== Україна та ЄС ==
{{Main|Україна і Європейський Союз}}
Першим договором що регулював стосунки України та Європейського Союзу була [[Угода про партнерство та співробітництво]] підписана 16 червня 1994 року.
[[Файл:Flickr - europeanpeoplesparty - EPP Summit 21 June 2007 (24).jpg|міні|240пкс|[[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] та [[Ангела Меркель]] на саміті [[Європейська народна партія|Європейської народної партії]], 21 червня 2007. Після перемоги [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] в ЄС вперше широко заговорили про європейські перспективи України.]]
У [[2005]] році, після перемоги [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]], Президент України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою [[Зовнішня політика України|зовнішньої політики України]]. Всі фракції у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] 5-го скликання 2006—2007 років (окрім комуністів&nbsp;— 5&nbsp;% місць) підтримали найшвидше приєднання до ЄС, зокрема перехід до тісніших форм інтеграції (перший крок&nbsp;— створення [[Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС|зони вільної торгівлі]] відразу після вступу до [[Світова організація торгівлі|СОТ]], що було запропоновано ЄС у 2006).
 
У жовтні [[2005]]&nbsp;р. президент [[Європейська комісія|Єврокомісії]] [[Жозе Мануел Дурау Баррозу|Жозе Мануел Баррозу]] заявив, що майбутнє України&nbsp;— у ЄС. Проте [[9 листопада]] [[2005]] року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ [[Румунія|Румунії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Хорватія|Хорватії]] й інших країн колишньої [[Югославія|Югославії]] може блокувати можливість майбутнього вступу України, [[Білорусь|Білорусі]] і [[Молдова|Молдови]]. Комісар ЄС з розширення [[Оллі Рен]] заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим.
 
В березні 2007 було розпочато переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво. [[12 липня]] [[2007]] [[Європейський парламент|Європарламент]] у Страсбурзі ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспективи членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за результатами обговорення доповіді депутата Міхала Томаша Камінські щодо мандату на переговори з Україною про нову поглиблену угоду — [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом|Угоду про асоціацію між Україною та ЄС]].<ref>[http://novynar.com.ua/politics/3172 Європарламент виступив за надання Україні перспективи членства в ЄС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081223071228/http://novynar.com.ua/politics/3172 |date=23 грудня 2008 }} ''novynar.com.ua''</ref> Переговори щодо цієї угоди були закінчені в грудні 2011, однак її остаточне підписання загальмувалося на тлі погіршення відносин України та ЄС під час президенства [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]. Європейські чиновники часто звинувачували українську владу в погіршенні громадянських прав, свободи слова, переслідуванні опозиції та інших основоположних демократичних принципів в Україні.
[[Файл:Euromaidan Kyiv 1-12-13 by Gnatoush 005.jpg|міні|240пкс|[[Євромайдан]] та наступна після цього [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російська агресія]], на думку багатьох, остаточно закріпили курс України на інтеграцію з ЄС.]]
Від початку президенства Януковича, в Україні офіційно продовжувалася політика європейської інтеграції, однак 21 листопада 2013 року [[Другий уряд Миколи Азарова|Уряд Азарова]] раптово повідомив про призупинення підготовки до укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це викликало проєвропейські протестні акції в Україні під назвою [[Євромайдан]] який згодом переріс у більш широку [[Революція гідності|Революцію гідності]] — за демократичні права та проти корупції в країні. Наслідком подій, під час яких загинуло 128 людей, стала повна зміна політичного керівництва в Україні та відновлення активної євроінтеграційної політики. Також одразу після цього почалася [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російська збройна агресія проти України]].
 
27 лютого 2014 року, після подій Євромайдану, Європарламент ухвалив резолюцію у якій вперше йдеться про те, що Україна має право стати повноправною членкинею Євросоюзу. У ній зазначено, що підписання Угоди про асоціацію не є кінцевою метою партнерства з Києвом і відповідно до Статуту ЄС всі європейські країни, включаючи Україну, «мають довгострокову можливість подавати заявку на членство в ЄС».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/27/7016551/ Європарламент надав Україні право у майбутньому вступити в ЄС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140302224530/http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/27/7016551/ |date=2 березня 2014 }} ''[[Українська правда]]'', 27 лютого 2014</ref> 21 березня 2014 року було підписано політичну частину угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а 27 червня цього ж року — економічну. В дію угода вступила з 1 листопада 2014 року. 11 червня 2017 року почав діяти [[безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом]].
 
Після подій 2014 року, висловлювалися різні думки та прогнози щодо термінів можливого вступу України в ЄС. 3 березня 2016 року, глава Єврокомісії [[Жан-Клод Юнкер]], напередодні [[Консультативний референдум Нідерландів щодо асоціації України і ЄС|референдуму в Нідерландах щодо асоціації України і ЄС]], висловив думку що Україна не зможе стати членкинею ЄС в найближчі 20-25 років.<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3638059-yunker-ukraina-ne-zmozhe-staty-chlenom-yes-rokiv-25 Юнкер: Україна не зможе стати членом ЄС років 25] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304225157/http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3638059-yunker-ukraina-ne-zmozhe-staty-chlenom-yes-rokiv-25 |date=4 березня 2016 }} ''[[korrespondent.net]]'', 3 березня 2016</ref> Натомість Прем'єр-міністр України, [[Гройсман Володимир Борисович|Володимир Гройсман]], 1 липня 2016 висловив упевненість в тому, що Україна стане членкинею ЄС через 10 років.<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3706416-hroisman-ukraina-bude-v-yes-cherez-desiat-rokiv Гройсман: Україна буде в ЄС через десять років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160702145706/http://ua.korrespondent.net/ukraine/3706416-hroisman-ukraina-bude-v-yes-cherez-desiat-rokiv |date=2 липня 2016 }} ''[[korrespondent.net]]'', 1 липня 2016</ref> Тоді ж в [[Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини|МЗС Німеччини]] заявили, що не бачать перспектив членства України у ЄС в осяжному майбутньому, зазначивши про багато невирішених питань, зокрема в тому, що стосується [[Корупція в Україні|подолання корупції]].<ref>[http://www.dw.com/uk/у-берліні-не-бачать-перспектив-членства-україни-в-єс-в-осяжному-майбутньому/a-19371451 У Берліні не бачать перспектив членства України в ЄС в осяжному майбутньому] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160704040518/http://www.dw.com/uk/у-берліні-не-бачать-перспектив-членства-україни-в-єс-в-осяжному-майбутньому/a-19371451 |date=4 липня 2016 }} ''[[Deutsche Welle]]'', 01.07.2016</ref>
 
9 січня 2019, Міністр закордонних справ України [[Клімкін Павло Анатолійович|Павло Клімкін]] назвав [[Маніпуляція|маніпуляцією]] як тих хто говорить що Україна може вступити в ЄС за рік-два так і тих що це можливо не раніше як за 25-30 років, додавши що ''"Це залежить найперше від нас. Нам потрібно продовжити зміни в цій країні... і це йдеться не просто про реформи, а про фундаментальні зміни в цій країні. Чим краще ми будемо виконувати Угоду про асоціацію, чим краще ми будемо перебирати європейські стандарти, тим швидше ми набудемо членства в Європейському Союзі після того, як отримаємо європейську перспективу. Я вважаю що це можна зробити дійсно в середньостроковій перспективі"''. Він зазначив що це залежить і від Європейського Союзу, від "настроїв які відбуваються там" але "головне залежить від нас".<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=BbBeC33uvH4 Клімкін назвав можливі терміни вступу України до ЄС та НАТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200519125807/https://www.youtube.com/watch?v=BbBeC33uvH4&gl=US&hl=en |date=19 травня 2020 }} ''[[YouTube]]'', 9.01.2019</ref>
 
Під час 23-го саміту Україна - Європейський Союз, 12 жовтня 2021 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, віце-президент Європейської комісії, високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель та надзвичайний і повноважний посол Словенії в Україні Томаж Менцін підписали угоду між Україною та Європейським Союзом і його державами-членкинями про [[Єдине європейське небо|Спільний авіаційний простір]].<ref>{{cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/u-mezhah-23-go-samitu-ukrayina-yes-pidpisano-nizku-dokumenti-71033|title=У межах 23-го Саміту Україна – ЄС підписано низку документів, зокрема Угоду про Спільний авіаційний простір|publisher=[[Офіс Президента України]]|date=12 жовтня 2020|accessdate=14 жовтня 2020|archive-date=12 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211012103211/https://www.president.gov.ua/news/u-mezhah-23-go-samitu-ukrayina-yes-pidpisano-nizku-dokumenti-71033}}</ref>
 
23 червня 2022 року на саміті ЄС Україна офіційно отримала статус Кандидата на вступ до ЄС
 
=== Угода про асоціацію та Порядок денний асоціації ===
{{main|Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом}}
 
Станом на 2021 рік, основним документом що регулює відносини України та ЄС є [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом]], яка набрала чинности 1 листопада 2014 року, юридичної сили набула з 1 вересня 2017 року.<ref name=rr>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/16/rada_ratyfikuvala_asociaciyu_z_yes |title=Верховна Рада та Європарламент ратифікували Угоду про асоціацію |accessdate=12 квітня 2019 |archive-date=19 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140919002309/http://espreso.tv/news/2014/09/16/rada_ratyfikuvala_asociaciyu_z_yes }}</ref><ref name="CEU">{{Cite web|url=http://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2017/07/11-ukraine-association-agreement/|title=Ukraine: Council adopts EU-Ukraine association agreement - Consilium|website=www.consilium.europa.eu|language=en|accessdate=2017-07-11|archive-date=25 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171025012345/http://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2017/07/11-ukraine-association-agreement/}}</ref> Дана угода стала наступним етапом в зближенні України та ЄС (після [[Угода про партнерство та співробітництво|Угоди про партнерство та співробітництво]]) та дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної [[Асоціація|асоціації]] та [[Економічна інтеграція|економічної інтеграції]] двох сторін.
 
Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів. У частині «Преамбула, загальні цілі та принципи» описане зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торговельних відносин, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення [[Права людини|прав людини]] та [[Основні права і свободи|основоположних свобод]], повага до принципу [[Верховенство права|верховенства права]], дотримання принципів [[Державний суверенітет|суверенітету]] і [[Територіальна цілісність|територіальної цілісности]], непорушности кордонів і [[Незалежність|незалежности]]. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної [[Ринкова економіка|ринкової економіки]], верховенства права, ефективному урядуванні тощо.<ref name="МЗСУ">[http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association Угода про асоціацію між Україною і ЄС (анотація основних розділів Угоди)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131109182335/http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association |date=9 листопада 2013 }}. ''[[Міністерство закордонних справ України]]''</ref>
 
1 січня 2016 року набула чинности [[Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС]] (ЗВТ) яка передбачає суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років.<ref name="МЗСУ"/> Станом на 2019 рік, створення даної ЗВТ вже позитивно вплинуло на торгівлю України з ЄС та часткову компенсацію від втрати російського ринку. Так, за даними [[Державна служба статистики України|Держстату України]], якщо сукупний експорт українських товарів і послуг до ЄС становив 15,9 млрд дол. США у 2015 році та 16,5 млрд у 2016, то у 2017-2018 роках він виріс до 20,9 та 24,1 млрд відповідно (зростання на 51%). В той час в країни [[СНД]] український експорт у ці роки становив 11,3, 9,7, 10,6 та 10,7 млрд відповідно (падіння на 5%), в країни Азії 13,5, 12,9, 14,2 та 15,2 млрд (зростання на 12%) а загалом в усі країни світу 47,8, 46,2, 53,9 та 58,9 млрд (зростання на 23%). За ці роки частка ЄС в експорті України зросла з 33% до 40%. Частка ЄС в імпорті Україною товарів і послуг залишилася практично без змін — на рівні 42%, але в розмірах збільшилася на 46% (з 18 млрд дол. США у 2015 до 26,5 млрд у 2018).<ref>[http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gs_rik_u.html Динаміка географічної структури зовнішньої торгівлі товарами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190604222953/http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gs_rik_u.html |date=4 червня 2019 }} ''[[Державна служба статистики України]]'', процитовано: 12.06.2019</ref><ref>[http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gsp_u.html Динаміка географічної структури зовнішньої торгівлі послугами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170702135057/http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gsp_u.html |date=2 липня 2017 }} ''[[Державна служба статистики України]]'', процитовано: 12.06.2019</ref>
 
11 червня 2017 року почав діяти [[Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом]]. Він дозволяє громадянам України, які мають [[Біометричний паспорт|біометричні]] [[Паспорт громадянина України для виїзду за кордон|паспорти]], без попереднього оформлення [[Віза|віз]] приїжджати з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду до 26 з 28 країн ЄС (усі, за винятком [[Велика Британія|Сполученого Королівства]] й [[Ірландія|Ірландії]]) та 4 інших членкинь [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]] ([[Ісландія]], [[Норвегія]], [[Швейцарія]] і [[Ліхтенштейн]]). За даними [[Державна міграційна служба України|Державної міграційної служби України]], за два роки існування, безвізом з країнами ЄС скористалися майже 3 мільйони українців.<ref>[https://24tv.ua/dva_roki_bezvizu_skilki_ukrayintsiv_otrimali_biometrichni_pasporti_a_skilki__skoristalisya_nimi_n1165245 Два роки безвізу: скільки українців отримали біометричні паспорти, а скільки – скористалися ними] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191220075608/https://24tv.ua/dva_roki_bezvizu_skilki_ukrayintsiv_otrimali_biometrichni_pasporti_a_skilki__skoristalisya_nimi_n1165245 |date=20 грудня 2019 }} ''[[24 (телеканал)]]'', 11 червня 2019</ref> Після запровадження безвізу з ЄС, Україна також підписала аналогічні угоди з багатьма іншими країнами, так якщо у 2016 році громадяни України могли вільно їздити у 81 країну світу, то, станом на червень 2019, їх кількість зросла до 128.<ref>[https://www.henleypassportindex.com/global-ranking Henley Passport Index] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200312171315/https://www.henleypassportindex.com/global-ranking |date=12 березня 2020 }} ''henleypassportindex.com'', процитовано: 12.06.2019</ref>
 
7 вересня 2017 року, Президент України [[Петро Порошенко]] у посланні до [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] назвав головним пріоритетом України на її шляху до євроінтеграції виконання Угоди про асоціацію. Також у промові він виділив наступні п'ять завдань:<ref name="eurointegration7070861">[https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/09/13/7070861/ Майже членство у ЄС: що запропонував Порошенко і що ще може зробити Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190428140546/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/09/13/7070861/ |date=28 квітня 2019 }} ''eurointegration.com.ua'', 13 вересня 2017</ref>
* '''Асоціація із Шенгенською зоною'''. Йдеться, по суті, про членство України в [[Шенгенська зона|Шенгенській зоні]]. Для країни поза межами Євросоюзу такий формат має назву "асоціація з Шенгеном". Саме такі стосунки мають з ЄС Швейцарія, Ісландія або Норвегія. Це, якщо станеться, фактично означатиме руйнацію західного кордону України, який стане точно таким прозорим, як кордон між [[Франція|Францією]] і [[Німеччина|Німеччиною]] чи Німеччиною і [[Польща|Польщею]]. На думку аналітиків, це завдання може виявитися ще складнішою метою, аніж членство в ЄС. Для прикладу, станом на 2018 рік, такі найновіші членкині ЄС як [[Хорватія]], [[Румунія]], [[Болгарія]] – досі не набули повноправного членства у Шенгені, між ними і рештою країн ЄС досі існує прикордонний контроль.
* '''Приєднання до митного союзу ЄС'''. [[Митний союз Європейського Союзу|Митний союз з ЄС]] означає, що країна повністю синхронізує своє митне законодавство з європейським, торгівля з країнами ЄС стає безмитною, а у зовнішній торгівлі починають діяти ті мита, що встановлені для держав-членкинь Євросоюзу. Митний союз навряд чи включатиме агропродукцію. Станом на 2018 рік, є одна країна за межами ЄС, яка перебуває у митному союзі з Євросоюзом – [[Туреччина]] (з обмеженнями щодо агропродукції та торгівлі послугами).
* '''Приєднання до енергетичного союзу ЄС'''. Означатиме повноцінне входження до спільного енергетичного ринку ЄС та приєднання до спільної зовнішньоенергетичної політики. Це серед іншого мало би передбачати і український голос в ухваленні спільних рішень про європейську енергетичну безпеку, зокрема у відносинах з Росією. (''див. також [[Енергетична політика Європейського Союзу]]'').
* '''Вступ в дію спільного авіаційного простору'''. Означає формування спільного авіаційного простору між державами-членкинями ЄС та Україною, який заснований, зокрема, на ідентичних правилах в сфері безпеки польотів, [[Авіаційна безпека|авіаційної безпеки]], [[Керування повітряним рухом|управління повітряним рухом]], захисту навколишнього середовища, захисту прав споживачів, систем комп’ютерного бронювання, а також, що стосується соціальних норм в авіаційній галузі. Станом на 2018 рік, угода є фактично готовою, але заблокована для остаточного підписання через спір [[Велика Британія|Сполученого Королівства]] та [[Іспанія|Іспанії]] щодо статусу [[Гібралтар]]у.
* '''Вступ до єдиного цифрового ринку'''. Є складовою частиною Угоди про асоціацію, означає гармонізацію законодавства у галузі інформаційно-комунікативних технологій, телекомунікацій, електронних послуг та торгівлі тощо. Серед конкретних досягнень означатиме, наприклад, скасування (або зменшення) плати за [[роумінг]] між Україною та членкинями ЄС.
За словами Порошенка, ''"Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до Союзу... І тоді членство стане лише формальним питанням часу"''.<ref name="eurointegration7070861"/>
 
На думку директора «Європейської програмної ініціативи», Дмитра Шульги, Україні слід було б визначити дві амбітні "мегаідеї" щодо її інтеграції до ЄС: Першою є повна економічна інтеграція до ЄС шляхом входження України до [[Європейська економічна зона|Європейської економічної зони]], що для прикладу є зараз у [[Норвегія|Норвегії]] або [[Швейцарія|Швейцарії]]. На думку експерта це б більше відповідало українським інтересам аніж митний союз. Другою є повна реалізація принципу політичної асоціації з ЄС що вже прописано в Угоді про асоціацію. Її реалізація означатиме виконання першого [[Копенгагенські критерії|"копенгагенського критерію"]] членства у ЄС — наявність в країни-кандидата стабільної та дієвої демократії та гарантування дотримання ключових прав та свобод на своїй території. Таке визнання дозволило б Україні з впевненістю підійти до рішення про подання заявки на початок переговорів про вступ до ЄС у майбутньому.<ref name="eurointegration7070861"/>
 
В березні-квітні 2019 року, новообраний Президент України [[Володимир Зеленський]], під час своєї передвиборчої компанії, заявляв про підтримку євроінтеграційного курсу України, а серед конкретних кроків для цього пропонував проведення референдуму щодо членства в ЄС та створення офісу з координації процесу євроінтеграції всередині [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів]], щоб пришвидшити імплементацію Угоди про асоціацію.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/03/22/7209965/ Зеленський про євроінтеграцію: Потрібен референдум] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190322160845/https://www.pravda.com.ua/news/2019/03/22/7209965/ |date=22 березня 2019 }} ''[[Українська правда]]'', 22 березня 2019</ref><ref>[https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/04/22/7095484/ Євроінтеграція справжня чи фейкова: 4 питання до новообраного президента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190423122508/https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/04/22/7095484/ |date=23 квітня 2019 }} ''[[Європейська правда]]'', 22 квітня 2019</ref>
 
==== Суспільна думка ====
За даними соціологічних опитувань, станом на 2007 рік абсолютна більшість українців (55&nbsp;%) підтримували вступ України до Європейського Союзу. При цьому 25&nbsp;% були проти вступу України до ЄС, а 20&nbsp;% не змогли визначитись щодо цього питання.
 
За даними дослідження, проведеного у 2011 році, більшість жителів України підтримують підписання угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Згідно з результатами дослідження, 56&nbsp;% опитаних українців підтримують підписання угоди про ЗВТ з Євросоюзом. Разом з тим, 30&nbsp;% українців одночасно підтримують підписання угоди про ЗВТ з Євросоюзом і вступ України в [[Митний союз ЄАЕС|Митний союз]]. Проте, респонденти оцінюють, що підписання угоди про ЗВТ вигідніше (39&nbsp;%), ніж вступ до ТЗ (34&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_ukrajinci-odnochasno-hochut-i-do-evropi-i-do-soyuzu-z-rosieyu-opituvannya/403289 |title=Українці одночасно хочуть і до Європи і до союзу з Росією — опитування |accessdate=22 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130228115958/http://gazeta.ua/articles/politics/_ukrajinci-odnochasno-hochut-i-do-evropi-i-do-soyuzu-z-rosieyu-opituvannya/403289 |archivedate=28 February 2013 |deadurl=no }}</ref>.
 
За результатами опитування, проведеного групою Рейтинг в січні 2016 року, 59&nbsp;% громадян України підтримують вступ України до ЄС, проти висловилися 22&nbsp;%, решта (19&nbsp;%) або не визначилися або не брали б участі в референдумі на таке питання.<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3624916-opytuvannia-59-ukraintsiv-khochut-v-yes-47-u-nato Опитування: 59&nbsp;% українців хочуть в ЄС, 47&nbsp;%&nbsp;— у НАТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160204224754/http://ua.korrespondent.net/ukraine/3624916-opytuvannia-59-ukraintsiv-khochut-v-yes-47-u-nato |date=4 лютого 2016 }} ''[[korrespondent.net]]'', 04.02.2016</ref>
 
За результатами опитування, проведеного групою Соціопрогноз в травні 2018 року, 59,4% українців підтримують вступ України до ЄС, проти — 17,1%. 10,7% опитаних не брали участі у волевиявленні, ще 12,8% не змогли відповісти на питання.<ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/3971839-bilshist-ukraintsiv-pidtrymuuit-vstup-do-yes Більшість українців підтримують вступ до ЄС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180517175406/https://ua.korrespondent.net/ukraine/3971839-bilshist-ukraintsiv-pidtrymuuit-vstup-do-yes |date=17 травня 2018 }} ''[[korrespondent.net]]'', 17.05.2018</ref>
 
За даними опитування, проведеного в 2007 році, 55% респондентів у [[Німеччина|Німеччині]], [[Франція|Франції]], [[Велика Британія|Сполученому Королівстві]], [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Польща|Польщі]] підтримували вступ України до ЄС якщо Україна виконає необхідні для цього умови. 34&nbsp;% були проти вступу України до ЄС. Вступ до ЄС [[Росія|Росії]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Марокко]] підтримували відповідно 45%, 40% та 35% респондентів.<ref>[http://yes-ukraine.org/ua/survey_January2007.html Україна залишається кандидатом №&nbsp;1 на вступ до ЄС&nbsp;— у громадській думці європейців.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080521073300/http://yes-ukraine.org/ua/survey_January2007.html |date=21 травня 2008 }} Січень 2007, Ялтинська Європейська Стратегія</ref>
 
За даними опитування, проведеного в 2017 році в Німеччині, Франції, Італії, [[Литва|Литві]], Сполученому Королівстві, Польщі та [[Нідерланди|Нідерландах]], підтримали вступ України до ЄС 48% опитаних респондентів, не підтримали 52%. Основні аргументи проти вступу України до ЄС — загальне небажання розширення ЄС (незалежно від країни-кандидата), бідність України (побоювання надмірного навантаження на бюджет ЄС), недостатня демократичність і корупція (ризик поширення української корупції на решту Союзу). Основні аргументи за вступ України до ЄС: Україна — це частина Європи, вступ до ЄС посилить демократію в Україні, заохочуватиме українців під час [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|конфлікту з Росією]] і збільшить економічні відносини з ЄС. Щодо термінів вступу України до ЄС, 56% респондентів думають (незалежно чи вони за чи проти), що це відбудеться "впродовж 10 років або раніше", 23% — "не раніше, ніж через 15—20 років", решта 21% — "ніколи". У порівнянні з іншими гіпотетичними кандидатами Україна продовжує мати найвищий рівень підтримки інтеграції в ЄС: вступ до ЄС Росії, Туреччини та Марокко підтримали відповідно 33%, 21% та 26% респондентів.<ref>[https://dt.ua/internal/vidlunnya-nashih-sprav-254256_.html Відлуння наших справ — Хто й чому чекає/не чекає Україну в ЄС і НАТО?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190311175035/https://dt.ua/internal/vidlunnya-nashih-sprav-254256_.html |date=11 березня 2019 }} ''dt.ua'', 16 вересня 2017</ref>
 
== Див. також ==
Анонімний користувач