Антигон II (Хасмоней): відмінності між версіями

Після втечі із Єрусалима до Масади, Ірод залишає там свою заручену [[Маріамна (друга жінка Ірода Великого)|Маріамну]] та поспішає за допомогою до [[Рим]]а. Там він дещо несподівано отримує допомогу та признання [[Сенат (Стародавній Рим)|Сенатом Риму]] та [[Тріумвірат|тріумвіром]] [[Марк Антоній|Марком Антонієм]] як новий цар Юдеї&nbsp;— Цар-союзник та друг римського народу ({{lang-la|Rex socius et amicus populi Romani}}<ref>Abraham Schalit: [https://books.google.com.ua/books?id=rnPvLaabYegC&pg=PA146&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false König Herodes: der Mann und sein Werk.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180115071625/https://books.google.com.ua/books?id=rnPvLaabYegC&pg=PA146&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false |date=15 січня 2018 }} Walter de Gruyter, 2001, ISBN 978-3-11-017036-8, ст. 146–.{{ref-de}}</ref>). Це призначення привело до збройної боротьби проти Антигона. У 39 р. до н.&nbsp;е. Ірод повернувся у Юдею та зібрав своє військо і за допомогою римських військ разом із намісником Сирії та Кілікії [[Гай Сосій|Гаєм Сосієм]] у 37 р. до н.&nbsp;е. завоював Єрусалим. Розбивши парфян, римляни надали активну допомогу Іроду, і після взяття [[Єрусалим]]у, Антигон зазнав остаточної поразки. Він просить помилування у римлян. Проводить перед ними палкі промови. Через те римський воєначальник Соцій називає його лише Антигон&nbsp;— метафорично за символом самопожертви і відданості&nbsp;— [[Антігона|Антігони]], героїні грецьких трагедій. Однак провадить його у у Антіохію.