Стамбульська конвенція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Посилання: портали |
оновлення структури статті, вичитка, вікіфікація, розкривання списків |
||
Рядок 4:
{{legend|#800080ff|Колишні учасниці}}
{{legend|#C0C0C0|Не підписано (Держави не члени Ради Європи)}} |дата підписання=11 травня 2011|місце підписання=[[Стамбул]], [[Туреччина]]|набуття чинності=1 серпня 2014|умови=10 ратифікацій, 8 з яких від членів Ради Європи|підписаний=45 країн + Євросоюз|сторони=34 країни підписали Конвенцію|місце зберігання=Генеральний Секретар Ради Європи|мови=[[Англійська мова|Англійська]] та [[Французька мова|Французька]]|сайт=https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/home|дата підготовки=7 квітня 2011}}
{{Насильство проти жінок|expanded=all}}
'''Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами''', або '''Стамбульська конвенція'''<ref name=":0">[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту]. Київ, К. І. С., 2014 р.</ref> ({{lang-en|Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence; Istanbul Convention}}) — міжнародна угода [[Рада Європи|Ради Європи]] щодо [[Насильство проти жінок|насильства проти жінок]] та [[Сімейне насильство|домашнього насильства]], відкрита для підписання [[11 травня]] [[2011 у праві|2011]] у [[Стамбул]]і, [[Туреччина]].
Рядок 271:
|
|}
=== Експертна група з протидії насильству ===▼
Конвенція визначає незалежну експертну групу з протидії насильству проти жінок та домашньому насильству (''Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence, GREVIO''), яка відслідковує впровадження Конвенції. Її учасниці та учасники обираються країнами-учасницями; залежно від кількості країн-учасниць, група складається з 10—15 осіб<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/grevio About GREVIO — Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence]. Council of Europe.</ref>.▼
Перші десять учасниць були обрані у 2014 році:▼
* Президентка {{Не перекладено|Феріде Акар|Феріде Акар|tr|Feride Acar}} (Туреччина),▼
* Перша Віце-Президентка Marceline Naudi (Мальта),▼
* Друга Віце-Президентка Simona Lanzoni (Італія),▼
* Biljana Brankovic (Сербія),▼
* Françoise Brie (Франція),▼
* {{Не перекладено|Джемма Гальєго|Джемма Гальєго|es|Gemma Gallego Sánchez}} (Іспанія),▼
* Helena Leitao (Португалія),▼
* Rosa Logar (Австрія),▼
* Iris Luarasi (Албанія)▼
* Vesna Ratkovic (Чорногорія)<ref name=":4">https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/members</ref>.▼
У 2018 обрано п'ятьох додаткових осіб:▼
* Per Arne Håkansson (Швеція),▼
* Sabine Kräuter-Stockton (Німеччина),▼
* Vladimer Mkervalishvili (Грузія),▼
* Rachel Eapen Paul (Норвегія),▼
* Aleid van den Brink (Нідерланди)<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/-/five-additional-members-joining-grevio Five additional members joining GREVIO]. Council of Europe</ref>.▼
=== Відхилення Конституційним судом Болгарії ===▼
[[File:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|міні|250x250пкс|Протест проти Стамбульської конвенції в Софії (лютий 2018 р.)]]▼
У січні 2018 року Рада міністрів Болгарії прийняла пропозицію до парламенту про ратифікацію конвенції. Це рішення швидко засудили деякі урядові міністри, депутати парламенту, медіагрупи та громадські організації, припустивши, що конвенція врешті призведе до офіційного визнання третьої статі та одностатевих шлюбів. Після широкої реакції третій уряд Борисова відклав ратифікацію та передав рішення Конституційному суду, який вирішить, чи буде воно законним. Президент Румен Радев, противник ратифікації, привітав відкладення як "тріумф здорового глузду", заявивши, що конвенція неоднозначна і що домашнє насильство може бути вирішене лише адекватними болгарськими законами та вдосконаленими правоохоронними органами.<ref>{{cite web|url=https://news.bg/politics/rumen-radev-ne-iska-ratifikatsiya-na-istanbulskata-konventsiya.html|title=Rumen Radev opposes the Istanbul convention|date=1 лютого 2018|access-date=12 лютого 2019}}</ref>▼
Прем'єр-міністр Бойко Борисов послався на ізоляцію своєї партії ГЕРБ, яку не підтримав навіть її партнер по коаліції - ультраправі "Об'єднані патріоти". Борисов висловив подив, що опозиційна Болгарська соціалістична партія (БСП) також категорично проти конвенції, і висловив припущення, що соціалісти взагалі виступають проти Європейського Союзу. БСП твердо заявила проти конвенції, спричинивши розрив між Партією європейських соціалістів та новою політичною лінією БСП за Корнелії Нінової. Згідно з програмою соціалістів "Бачення Болгарії", конвенція "не призначена для захисту жінок. Конвенція суперечить основним цінностям європейської цивілізації".<ref>{{cite web|url=https://www.capital.bg/politika_i_ikonomika/bulgaria/2019/01/12/3374025_bsp_za_evrovota_-_ne_na_istanbulskata_konvenciia_pakta/|title=BSP at the eurovote - "No" to Istanbul convention, migration pact and sanctions against Russia"|publisher=Kapital Daily|date=12 січня 2019|access-date=12 лютого 2019}}</ref>▼
27 липня 2018 року Конституційний Суд проголосив резолюцію 13 за конституційною справою №3/2018, зазначивши, що "Конвенція Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству не відповідає Конституції Республіки Болгарія". У своєму рішенні Суд визначив зв’язок між попередніми документами Ради Європи проти домашнього насильства та розширенням прав трансгендерів. На думку Конституційного Суду, Конвенція пропонує бінарне тлумачення статі як біологічної, так і соціальної категорії, що суперечить конституції Болгарії, де люди безповоротно визначаються як біологічно чоловіки чи жінки, з рівним статусом громадян. Отже, Конвенція закладає офіційні підстави для пропаганди небіологічних визначень статі, які вважаються неконституційними.▼
Правозахисні групи жінок були обурені рішенням уряду Болгарії не ратифікувати Стамбульську конвенцію. У листопаді 2018 року, з нагоди Міжнародного дня боротьби з насильством проти жінок, сотні людей провели демонстрацію в центрі Софії проти насильства проти жінок під девізом #YouAreNotAlone (#ТиНеСама), вимагаючи ефективних дій від установ, включаючи створення профілактичних програм та притулків для жертв. Організатори, болгарський Фонд для жінок, посилаються на той факт, що за перші одинадцять місяців 2018 року в Болгарії було вбито майже 30 жінок, більшість з яких - їхні партнери.<ref>{{Cite news|url=https://www.youtube.com/watch?v=zxyDFjS0U0g|title=Sofia: in piazza contro la violenza sulle donne/Sofia: in the streets against violence against women|author=Francesco Martino|via=YouTube|publisher=OBC Transeuropa|date=28 листопада 2018|access-date=4 квітня 2020}}</ref>▼
=== Відхилення Національною радою Словаччини ===▼
Консервативні, християнсько-демократичні, латинсько-католицькі, націоналістичні та ультраправі групи та партії у Словаччині висловились проти того, щоб країна ратифікувала конвенцію, особливо через положення, що стосуються прав ЛГБТ, які вони зобразили як "крайній лібералізм", що роз'їдає "традиційні цінності "вони відчували потребу в захисті.<ref name="Sirotnikova">{{Cite news|url=https://balkaninsight.com/2019/12/11/slovak-right-accused-of-forcing-abortion-as-election-issue/|title=Slovak Right Accused of Forcing Abortion as Election Issue|author=Miroslava German Sirotnikova|work=Balkan Insight|date=11 грудня 2019|access-date=17 березня 2020}}</ref> 29 березня 2019 року, за день до виборів президента Словаччини 2019 року, націоналістичні політики змусили резолюцію парламенту просити уряд Словаччини не ратифікувати Стамбульську конвенцію, намагаючись мобілізувати консервативних виборців голосувати за Мароша Шефчовіча замість прогресивного кандидата Зузани Чапутової, яка підтримувала права ЛГБТ та права жінок на аборти.<ref name="Shotter">{{Cite news|url=https://www.ft.com/content/c8a2787a-5322-11e9-a3db-1fe89bedc16e|title=Anti-corruption lawyer elected Slovakia’s first female president|author=James Shotter|work=Financial Times|date=31 березня 2019|access-date=17 березня 2020}}</ref> Хоча Чапутова перемогла на виборах і стала першою жінкою-президентом Словаччини, консервативні групи активізували свою кампанію, щоб не допустити, щоб Словаччина ратифікувала конвенцію та обмежила доступ до абортів у наступні місяці. 25 лютого 2020 року парламент Словаччини, Національна рада, відхилив Конвенцію на позачерговій сесії голосуванням 17–96 (37 відсутні).<ref>{{Cite web|url=https://www.nrsr.sk/web/Default.aspx?sid=schodze/hlasovanie/hlasklub&ID=43645|title=National Council of the Slovak Republic - votes by members of parliament|date=25 лютого 2020|website=Parliament of Slovakia|access-date=17 березня 2020|language=sk}}</ref> Після рішення парламенту президент Зузана Чапутова направила лист до Ради Європи 6 березня 2020 року, повідомляючи, що Словацька Республіка не може стати учасницею Стамбульської конвенції. Прес-секретар президента Мартін Стризінець прокоментував: "Оскільки необхідною умовою для ратифікації конвенції є згода парламенту, але цього не сталося, ця конвенція не буде ратифікована президентом", додавши, що Чапутова неодноразово заявляв, що якщо парламент прийме рішення щодо{{Чого}}. У встановленому конституцією порядку вона поважала б волю його членів.<ref>{{Cite web|url=https://enrsi.rtvs.sk/articles/news/219271/president-informed-council-of-europe-about-slovakias-stance-on-convention|title=President informed Council of Europe about Slovakia's stance on convention|website=rtvs.sk|language=sk|access-date=17 березня 2020}}</ref>▼
=== Польща ===▼
У липні 2020 року міністр юстиції Польщі [[Збігнев Зьобро]] заявив, що розпочне підготовку офіційного процесу виходу з договору. Він зазначив, що цей договір шкідливий, оскільки вимагає, щоб школи вчили дітей про стать в ідеологічному плані та знецінювали біологічну стать.<ref name=":02">{{cite news|last1=Murray|first1=Shona|title='Pathetic': Poland's plan to quit domestic violence treaty slammed|url=https://www.euronews.com/2020/07/27/istanbul-convention-poland-s-plan-to-quit-domestic-violence-treaty-causes-concern|access-date=28 липня 2020|work=euronews|date=27 липня 2020|language=en}}</ref> У 2012 році, коли був проти, Зіобро назвав договір "винаходом, феміністичним творінням, спрямованим на виправдання гей-ідеології".<ref name=":1">{{Cite web|last=Santora|first=Marc|date=27 липня 2020|title=Poland Considers Leaving Treaty on Domestic Violence, Spurring Outcry|url=https://www.nytimes.com/2020/07/27/world/europe/poland-domestic-violence-treaty.html|access-date=31 липня 2020|website=The New York Times}}</ref> Польський уряд також розкритикував угоду за те, що "культура, звичаї, релігія, традиції або так звана «честь» не повинні розглядатися як виправдання" актів насильства проти жінок.<ref>{{cite news|last1=SCISLOWSKA|first1=MONIKA|title=Poles split over govt plan to exit domestic violence treaty|url=https://abcnews.go.com/International/wireStory/poles-split-govt-plan-exit-domestic-violence-treaty-72007737|access-date=6 серпня 2020|work=ABC News|agency=[[Associated Press]]|date=27 липня 2020|language=en}}</ref> У Варшаві сотні людей виступили проти виходу.<ref name=":02" /> Про це було повідомлено незабаром після того, як Європейський Союз послабив зв'язок між фінансуванням та верховенством права під тиском Польщі та Угорщини.<ref name=":1" /> Рада Європи заявила, що "залишення Стамбульської конвенції викликало б великий жаль і це було б великим кроком назад у захисті жінок від насильства в Європі."<ref name=":02" />▼
=== Угорщина ===▼
У травні 2020 року Національна асамблея прийняла політичну декларацію, в якій закликала уряд не йти далі у приєднанні до конвенції та лобіювати Європейський Союз зробити те саме. Декларація була прийнята 115 голосами "за", 35 "проти" та трьома утримались.<ref>{{Cite web|date=2020-05-05|title=Parliament Adopts Declaration Rejecting Istanbul Convention|url=https://hungarytoday.hu/hungary-istanbul-convention-parliament-declaration/|access-date=2020-08-16|website=Hungary Today|language=en}}</ref>▼
=== Україна ===
Спроба ратифікувати Стамбульську конвенцію була 14 листопада 2016 року, це питання виносив на розгляд депутатів [[президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]. Але більшість депутатів не захотіли розглядати ратифікацію, мовляв, конвенція містить «норми, які не прийнятні для українського суспільства і української духовності». Каменем спотикання стали зафіксовані в ній поняття «<nowiki/>[[гендер]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[гендерна ідентичність]]<nowiki/>». Українські законодавці вважали, якщо ці терміни внести до вітчизняного законодавчого поля, то це з часом може викликати підміну «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]]. Приміром, в коментарі інтернет-виданню «<nowiki/>[[Кампанія проти сексизму «Повага»|Повага]]<nowiki/>» (
Категорично проти ратифікації Стамбульської конвенції виступила і [[Всеукраїнська Рада Церков|Всеукраїнська рада церков]]. Церковники наголосили — вони, звичайно, проти домашнього насильства, але… є «проблемна термінологія» — той самий «гендер».
7 грудня 2019 року
14 травня 2020 року петиція про ратифікацію Стамбульської конвенції на сайті президента України набрала понад 25 тисяч голосів. Після чого президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] пообіцяв винести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо ратифікації Конвенції
17 лютого 2021 року генеральна прокурорка [[Венедіктова Ірина Валентинівна|Ірина Венедіктова]], коментуючи ситуацію навколо інформації в соцмережах про факти жорстокості щодо дітей із боку стоматолога з Рівного,<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/12/7283276/|назва=У Рівному перевіряють стоматолога через травми у дітей|видавець=[[Українська правда]]|дата=12 лютого 2021|url-архіву=http://web.archive.org/web/20210304173842/https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/12/7283276/|дата-архіву=4 березня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref> зазначила, що у неї «питання номер один — ратифікація Стамбульської конвенції». За словами Венедіктової, кількість злочинів, скоєних щодо дітей, зросла і тому треба подумати «про ратифікацію Стамбульської конвенції».
8 березня 2021 року відбувся
18 червня 2022 року президент України Володимир Зеленський зареєстрував
20 червня 2022 року конвенцію ратифіковано (259 голосів проти 8).<ref>{{Cite web|url=https://hromadske.ua/posts/verhovna-rada-ratifikuvala-stambulsku-konvenciyu-sho-ce-oznachaye|назва=Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію. Що це означає?|видавець=Громадське|дата=20 червня 2022}}</ref>
=== Туреччина ===
Туреччина вирішила вийти зі Стамбульської конвенції
== Головні положення ==
[[File:Istanbul_Convention_English.pdf|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Istanbul_Convention_English.pdf|міні|353x353пкс|Англомовна версія Стамбульської конвенції, яку можна натиснути]]▼
=== Переваги ===
Стамбульська конвенція — революційний документ<ref name=":0" />, адже вона:
Рядок 348 ⟶ 305:
* оснащена потужним і незалежним механізмом контролю реалізації на національному рівні, в якому активну роль гратимуть національні парламентарі.
Стамбульська конвенція — перший законодавчо закріплений інструмент, котрий «створює вичерпну законодавчу рамку та підхід до боротьби з насильством проти жінок» та сфокусований на запобіганні домашньому насильству, захисті постраждалих та провадженні судових справ над обвинувачуваними злочинцями.
<ref>{{Cite news|url=http://www.maltastar.com/dart/20120521-malta-signs-convention-on-domestic-violence|title=Malta signs convention on domestic violence|date=21 травня 2012|work=Malta Star|accessdate=12 вересня 2012}}</ref> Конвенція може та має допомогти покращити як становище жінок, так і повагу до [[Права людини|прав людини]] за умови ратифікації її в достатній кількості держав<ref name=":0" />. {{Цитата|Існує багато причин, чому ми маємо підтримати конвенцію. (...) Але понад усе, я вірю, що ми маємо підтримати цю конвенцію тому, що свобода від насильства – основне право людини. Насильство проти жінок позбавляє постраждалих гідності. Воно позбавляє їх упевненості щодо вимог рівноправності. Жодна жінка не буде здатна користуватися правами людини сповна, допоки вона може бути жертвою насильства. Ми маємо розірвати це замкнене коло. Необхідність у цій конвенції давно назріла. Не підтримати цю конвенцію означає поступитися насильству. Не підтримати цю конвенцію означає вчинити злочин. Не підтримати цю конвенцію означає вчинити ще один злочин проти жінок. (Хосе Мендес Бота, генеральний доповідач з питань насильства проти жінок, політичний координатор парламентської мережі «Жінки вільні від насильства»)|3=|4=}}
Рядок 362 ⟶ 321:
=== Структура ===
▲[[File:Istanbul_Convention_English.pdf|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Istanbul_Convention_English.pdf|міні|353x353пкс|Англомовна версія Стамбульської конвенції, яку можна натиснути]]
Конвенція включає 81 статтю, згруповану у 12 розділів. Структура базується на «чотирьох П»: Попередження (Prevention), Захист та підтримка постраждалих (Protection and support of victims), Суд над злочинцями (Prosecution of offenders) та Загальні принципи (Integrated Policies). Для кожної області передбачаються блоки специфічних заходів<ref>{{Cite web|url=http://www.coe.int/t/dghl/standardsetting/convention-violence/CAHVIO/CAHVIO_2009_4%20FIN_en%20_2.pdf|title=Ad Hoc Committee on preventing and combating violence against women and domestic violence (CAHVIO) interim report|date=27 травня 2009|publisher=Council of Europe|accessdate=18 грудня 2012}}</ref>. Конвенція також встановлює обов'язки стосовно збору даних та підтримки досліджень насильства проти жінок (Стаття 11).
Рядок 503 ⟶ 461:
* захист і підтримка дітей — свідків насильства. Реалізується центрами допомоги жінкам-жертвам, включає психо-соціологічні консультації. Забезпечення будь-якої підтримки має бути спрямоване на благо дитини.
== Механізм
▲=== Експертна група з протидії насильству ===
▲Конвенція визначає незалежну експертну групу з протидії насильству проти жінок та [[Домашнє насильство|домашньому насильству]] (''Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence, GREVIO''), яка відслідковує впровадження Конвенції, тобто моніторить впровадження. Її учасниці та учасники обираються країнами-учасницями, а саме їх державними партіями; залежно від кількості країн-учасниць, група складається з 10—15 осіб<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/grevio About GREVIO — Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence]. Council of Europe.</ref>.<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/grevio About GREVIO – Group of Experts on Action against Violence against Women and Domestic Violence]. Council of Europe.</ref>
▲Перші десять учасниць були обрані у 2014 році:
▲* Президентка {{Не перекладено|Феріде Акар|Феріде Акар|tr|Feride Acar}} (Туреччина),
== Критика конвенції ==▼
▲* Членкиня Біляна Бранкович (Biljana Brankovic) (Сербія),
▲* Членкиня Франсуаза Брі (Françoise Brie) (Франція),
▲* Членкиня {{Не перекладено|Джемма Гальєго|Джемма Гальєго|es|Gemma Gallego Sánchez}} (Іспанія),
▲* Членкиня Гелена Лейтао (Helena Leitao) (Португалія),
▲* Членкиня Роза Логар (Rosa Logar) (Австрія),
▲* Членкиня Іріс Луарасі (Iris Luarasi) (Албанія),
▲* Членкиня Весна Раткович (Vesna Ratkovic) (Чорногорія)<ref name=":4">https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/members</ref>.
▲У 2018 році обрано п'ятьох додаткових осіб:
▲* Пер Арне Хаканссон (Per Arne Håkansson) (Швеція),
▲* Сабіне Кройтер-Стоктон (Sabine Kräuter-Stockton) (Німеччина),
▲* Владимер Мкервалішвілі (Vladimer Mkervalishvili) (Грузія),
▲* Рейчел Іпен Пол (Rachel Eapen Paul) (Норвегія),
▲* Алейд ван ден Бринк (Aleid van den Brink) (Нідерланди)<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/-/five-additional-members-joining-grevio Five additional members joining GREVIO]. Council of Europe</ref>.<ref>[https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/-/five-additional-members-joining-grevio Five additional members joining GREVIO]. Council of Europe.</ref>
{{Брак інформації||механізми моніторингу та звітність щодо імплементації Конвенції, а також статистику впровадження та ефективності дії за країнами}}
[[Файл:Stop_Istanbulskoj_20180324_DSC_8500.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Stop_Istanbulskoj_20180324_DSC_8500.jpg|міні|250x250пкс|Желька Маркич та інші закликають [[Хорватія|Хорватію]] не ратифікувати конвенцію (2018)]]У прес-релізі в листопаді 2018 року Рада Європи заявила, що «незважаючи на чітко сформульовані цілі, кілька релігійних та ультраконсервативних груп поширюють неправдиві розповіді про Стамбульську конвенцію». У звіті зазначено, що Конвенція не має на меті нав'язати певний спосіб життя або втручатися в особисту організацію приватного життя; натомість вона прагне лише запобігти насильству проти жінок та домашньому насильству. У звіті зазначається, що «Конвенція, безумовно, не стосується припинення статевих розбіжностей між жінками та чоловіками». Ніде в Конвенції ніколи не передбачається, що жінки та чоловіки є або повинні бути «однаковими», і, що «Конвенція не спрямована на регулювання сімейного життя та/або сімейні структури: вона не містить визначення поняття „сім'я“ і не сприяє певному типу сімейних умов».<ref>{{cite press release|title=Ending misconceptions about the Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence|publisher=Council of Europe|date=22 листопада 2018|url=https://search.coe.int/directorate_of_communications/Pages/result_details.aspx?ObjectId=09000016808f0fb1|access-date=21 лютого 2019}}</ref>
На думку ''Balkan Insight'', критика конвенції, найсильніша в Центральній та Східній Європі та переважно [[Ультраправі|ультраправих]] та національних консерваторів, має мало підґрунтя у своєму фактичному змісті. «Використовуючи дезінформацію, популістську риторику та заклики до християнської та ісламської моралі, [критики] зуміли перетворити те, що є, по суті, набором настанов, що створюють всеосяжну правову базу та підхід до боротьби з насильством проти жінок», у зловісну спробу західноєвропейців поширювати надмірно ліберальну політику щодо суспільств, що не бажають цього, на схід».<ref>{{cite news|title=Domestic Violence Treaty Falling Victim to Political Obtuseness|url=https://balkaninsight.com/2020/08/04/istanbul-treaty-falling-victim-to-political-obtuseness/|access-date=5 серпня 2020|work=Balkan Insight|date=4 серпня 2020}}</ref>
▲=== Відхилення Конституційним судом Болгарії ===
▲[[File:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Protest_Against_The_Istanbul_Convention_in_Sofia.jpg|міні|250x250пкс|Протест проти Стамбульської конвенції в Софії (лютий 2018 р.)]]
▲У січні 2018 року Рада міністрів Болгарії прийняла пропозицію до парламенту про ратифікацію конвенції. Це рішення швидко засудили деякі урядові міністри, депутати парламенту, медіагрупи та громадські організації, припустивши, що конвенція врешті призведе до офіційного визнання третьої статі та [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]]. Після широкої реакції третій уряд Борисова відклав ратифікацію та передав рішення Конституційному суду, який вирішить, чи буде воно законним. Президент Румен Радев, противник ратифікації, привітав відкладення як "тріумф здорового глузду", заявивши, що конвенція неоднозначна і що домашнє насильство може бути вирішене лише адекватними болгарськими законами та вдосконаленими правоохоронними органами.<ref>{{cite web|url=https://news.bg/politics/rumen-radev-ne-iska-ratifikatsiya-na-istanbulskata-konventsiya.html|title=Rumen Radev opposes the Istanbul convention|date=1 лютого 2018|access-date=12 лютого 2019}}</ref>
▲Прем'єр-міністр Бойко Борисов послався на ізоляцію своєї партії ГЕРБ, яку не підтримав навіть її партнер по коаліції - [[ультраправі]] "Об'єднані патріоти". Борисов висловив подив, що опозиційна Болгарська соціалістична партія (БСП) також категорично проти конвенції, і висловив припущення, що соціалісти взагалі виступають проти Європейського Союзу. БСП твердо заявила проти конвенції, спричинивши розрив між Партією європейських соціалістів та новою політичною лінією БСП за Корнелії Нінової. Згідно з програмою соціалістів "Бачення Болгарії", конвенція "не призначена для захисту жінок. Конвенція суперечить основним цінностям європейської цивілізації".<ref>{{cite web|url=https://www.capital.bg/politika_i_ikonomika/bulgaria/2019/01/12/3374025_bsp_za_evrovota_-_ne_na_istanbulskata_konvenciia_pakta/|title=BSP at the eurovote - "No" to Istanbul convention, migration pact and sanctions against Russia"|publisher=Kapital Daily|date=12 січня 2019|access-date=12 лютого 2019}}</ref>
▲27 липня 2018 року Конституційний Суд проголосив резолюцію 13 за конституційною справою №3/2018, зазначивши, що "Конвенція Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству не відповідає Конституції Республіки Болгарія". У своєму рішенні Суд визначив зв’язок між попередніми документами Ради Європи проти домашнього насильства та розширенням прав [[Трансгендерність|трансгендерів]]. На думку Конституційного Суду, Конвенція пропонує бінарне тлумачення статі як біологічної, так і соціальної категорії, що суперечить конституції Болгарії, де люди безповоротно визначаються як біологічно чоловіки чи жінки, з рівним статусом громадян. Отже, Конвенція закладає офіційні підстави для пропаганди небіологічних визначень статі, які вважаються неконституційними.
▲Правозахисні групи жінок були обурені рішенням уряду Болгарії не ратифікувати Стамбульську конвенцію. У листопаді 2018 року, з нагоди Міжнародного дня боротьби з насильством проти жінок, сотні людей провели демонстрацію в центрі Софії проти насильства проти жінок під девізом #YouAreNotAlone (#ТиНеСама), вимагаючи ефективних дій від установ, включаючи створення профілактичних програм та притулків для жертв. Організатори, болгарський Фонд для жінок, посилаються на той факт, що за перші одинадцять місяців 2018 року в Болгарії було вбито майже 30 жінок, більшість з яких -
▲=== Відхилення Національною радою Словаччини ===
▲[[Консервативні сили|Консервативні]], християнсько-демократичні, латинсько-[[Католицька церква|католицькі]], націоналістичні та ультраправі групи та партії у [[Словаччина|Словаччині]] висловились проти того, щоб країна ратифікувала конвенцію, особливо через положення, що стосуються [[Права ЛГБТ|прав ЛГБТ]], які вони зобразили як "крайній лібералізм", що роз'їдає "традиційні цінності "вони відчували потребу в захисті.<ref name="Sirotnikova">{{Cite news|url=https://balkaninsight.com/2019/12/11/slovak-right-accused-of-forcing-abortion-as-election-issue/|title=Slovak Right Accused of Forcing Abortion as Election Issue|author=Miroslava German Sirotnikova|work=Balkan Insight|date=11 грудня 2019|access-date=17 березня 2020}}</ref> 29 березня 2019 року, за день до виборів президента Словаччини 2019 року, націоналістичні політики змусили резолюцію парламенту просити уряд Словаччини не ратифікувати Стамбульську конвенцію, намагаючись мобілізувати консервативних виборців голосувати за Мароша Шефчовіча замість
▲=== Польща ===
▲У липні 2020 року міністр юстиції Польщі [[Збігнев Зьобро]] заявив, що розпочне підготовку офіційного процесу виходу з
▲=== Угорщина ===
▲У травні 2020 року Національна асамблея прийняла політичну декларацію, в якій закликала уряд не йти далі у приєднанні до конвенції та лобіювати Європейський Союз зробити те саме. Декларація була прийнята 115 голосами "за", 35 "проти" та трьома утримались.<ref>{{Cite web|date=2020-05-05|title=Parliament Adopts Declaration Rejecting Istanbul Convention|url=https://hungarytoday.hu/hungary-istanbul-convention-parliament-declaration/|access-date=2020-08-16|website=Hungary Today|language=en}}</ref>
== Див. також ==
| |||