Збаразький районний краєзнавчий музей: відмінності між версіями

В період радянського правління такі унікальні пам’ятки архітектури як костели і церкви спіткала жахлива доля. В радянський період відбувалося інтенсивне закриття церков. Ця ідеологічна робота проводилась під приводом потреби в складах. Щоправда в ці часи інтелігенція підняла питання щодо збереження пам’яток культури. Приміщення церков надавали під музейні експозиції, особливо часто для створення атеїстичних музеїв. Тоді ж в одному із храмів міста Збаража, в церкві “Успіння Пресвятої Богородиці” , було створено краєзнавчий музей. Фонди, як основу музейної справи, на зорі її становлення у Збаражі, створювали при діяльній підтримці громадськості ентузіасти краєзнавства: П.Д.Войтина, А.П.Малевич, А.В.Маціпура, Г.Й.Макарчук та ін.

З проголошенням Незалежності нашої держави, була переглянута роль Збаража в історії України, зокрема такої унікальної пам’ятки археології як Старозбаразька фортеця ХІV-ХVІ ст., та пам’ятки архітектури ХVІІ ст. Збаразької фортеці. 8 лютого 1994 року Кабінет міністрів України видав постанову про створення на базі замкового комплексу у м. Збаражі '''державного історико-архітектурного заповідника'''. Його директором став, тоді ще науковець краєзнавчого музею, Анатолій Вікторович Маціпура. '''Фондові матеріали Збаразького краєзнавчого музею перейшли у фонди заповідника.'''