Діонісій I (патріарх Константинопольський): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
Рядок 5:
Народився в Диміцані, [[Пелопоннес]]. У 1440 році був ченцем у Константинопольському монастирі Мангана і послушником эфесского єпископа [[Марк Ефеський|Марка Ефеського]], який висвятив його на священика. Під час завоювання міста (1453) був взятий в полон турками, але незабаром був викуплений багатим греком.
 
В 1455 році він був висвячений Патріархом Константинопольським Геннадієм II Схоларієм в сан [[Пловдивська єпархія БПЦ|Филипопольского єпископа]]<ref name="кесякова"><span class="citation">''Кесякова, Елена.''&#x20;Книга за Пловдив.&nbsp;— Пловдив&nbsp;: Издателство „Полиграф“, 1999.&nbsp;— P.&nbsp;112.&nbsp;— ISBN 954-9529-27-4.</span></ref>. У [[1466]] року в результаті скинення патріарха [[Марк II|Марка II]] і спроби звести на престол Симеона Трапезундського виник внутрішньоцерковний конфлікт. [[15 січня|15 Січня]] [[1467]] року з метою припинити протиборство партій і відновити церковний мир Священний Синод засудив Марка і Симеона до заслання і обрав патріархом Діонісія І. Підтримку новому патріарху зробила мачуха султана [[Мехмеда II Марія]] (Мара) з серб. роду Бранковичів, яка піднесла султану в подарунок 2 тис. золотих флоринів. Після цього плата султану за вступ патріарха на престол (пешкеш) стала традицією<ref>{{Cite web|url=http://www.pravenc.ru/text/178422.html|title=ДИОНИСИЙ I|website=www.pravenc.ru|accessdate=2018-09-14|archive-date=14 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180914165333/http://www.pravenc.ru/text/178422.html}}</ref>.
 
В період 1-го Патріарства Д. визнав єдино законним митрополитом Київським і всієї Русі [[Григорій II Болгаринович|Григорія Болгарина]] (грамота від 14 березня 1467 р.), що погіршило відносини між Константинопольським Патріархатом і Великим князівством Московським. В 1471 році Діонісій був відлучений від церкви через наклеп, за яким він нібито прийняв іслам. Його останки зберігаються там до цих пір. [[РПЦ]] шанує його як святого і святкує його пам'ять 23 листопада.
Рядок 17:
* (греч.) ''Τ. Γριτσόπουλος''. Ὁ ἀπὸ Φιλιππουπόλεως οἰκουμενικὸς πατριάρχης Διονύσιος Α'. — Ἀρχεῖον τοῦ Θρακικοῦ λαογραφικοῦ καὶ γλωσσικοῦ θησαυροῦ, 20, 1955, 3—37.
* (нім.) ''Trapp, E.'' Prosopographisches Lexikon der Palaiologenzeit. — Wien, 1976—1996, № 5498.
* (греч.) ''M. Παΐζη-Aποστολοπούλου''. O Διονύσιος Α΄ και το μοναστήρι της Κοσίνιτσας: Νέες γνώσεις από νέες αναγνώσεις. // H Δράμα και η περιοχή της, Iστορία και πολιτισμός. — Δράμα, 1998. — [http://helios-eie.ekt.gr/EIE/bitstream/10442/8505/1/INR_Paizi_98_02.pdf 279-286] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304223925/http://helios-eie.ekt.gr/EIE/bitstream/10442/8505/1/INR_Paizi_98_02.pdf |date=4 березня 2016 }}.
* (фр.) ''M.-H. Blanchet''. Georges-Gennadios Scholarios (vers 1400-vers 1472): un intellectuel face à la disparition de l’Еmpire byzantin. — P., 2008. — P. 228.
* ''Герд Л. А.''&#x20;[http://www.pravenc.ru/text/178422.html Дионисий I] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180914165333/http://www.pravenc.ru/text/178422.html |date=14 вересня 2018 }}&nbsp;//&#x20;[[Православна енциклопедія|Православная энциклопедия]].&nbsp;— <abbr title="Москва">М.</abbr>&nbsp;: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007.&nbsp;— Т.&nbsp;XV.&nbsp;— С.&nbsp;304.&nbsp;— 752&nbsp;с.&nbsp;— <span class="nowrap">39&nbsp;000 экз.</span>&nbsp;— ISBN 978-5-89572-026-4.
 
{{Константинопольські патріархи}}