Вікіпедія

Греція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SalweenBot (обговорення | внесок)
Боти
518 717 редагувань
м правопис
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 804 редагування
Виправлено джерел: 68; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
Рядок 21:
|population_estimate = {{зменшення}} 10 768 477 осіб
|population_estimate_year = 2017
|population_estimate_rank =&nbsp;— |population_census = 10 816 286 осіб<ref name="ELSTAT">{{cite web|format=PDF|title=Απογραφή Πληθυσμού – Κατοικιών 2011. ΜΟΝΙΜΟΣ Πληθυσμός|trans_title=Results of Population-Housing Census 2011 concerning the permanent population of the country|language=грецькою|url=http://www.statistics.gr/documents/20181/1210503/resident_population_census2011rev.xls/956f8949-513b-45b3-8c02-74f5e8ff0230|date=20 березня 2014|accessdate=25 жовтня 2016|archive-date=13 листопада 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151113175736/http://www.statistics.gr/documents/20181/1210503/resident_population_census2011rev.xls/956f8949-513b-45b3-8c02-74f5e8ff0230}}</ref>
|population_census_year = 2011
|population_density = 82 осіб
|population_density_rank = 125
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = {{збільшення}} $313&nbsp;млрд.<ref>{{cite web |url=http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPD@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC |title=GDP, current prices|work=World Economic Outlook Database|publisher=Міжнародний валютний фонд|accessdate=January 2018|location=Washington, D.C.|date=5 січня 2018|archive-date=5 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180705233835/http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPD@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/}}</ref>
|GDP_PPP_rank = 57
|GDP_PPP_per_capita = $29 090<ref name="imf.org">[{{Cite web |url=http://www.imf.org/external/datamapper/PPPPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/International |title=Monetary Fund GDP statistics around the world] |accessdate=5 липня 2018 |archive-date=5 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180705234126/http://www.imf.org/external/datamapper/PPPPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/International }}</ref>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 47
|GDP_nominal = {{збільшення}} $221&nbsp;млрд.<ref>[{{Cite web |url=http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPDPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/ |title=International Monetary Fund GDP statistics around the world] |accessdate=5 липня 2018 |archive-date=5 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180705234136/http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPDPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/ }}</ref>
|GDP_nominal_rank = 52
|GDP_nominal_year = 2018
Рядок 59:
Знаходячись на південній околиці [[Балканський півострів|Балканського півострова]], Греція розташована на перехресті [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]]&nbsp;— з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні&nbsp;— [[Іонічне море|Іонічним]], східні&nbsp;— [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131&nbsp;957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]). Країна складається з дев'яти [[Географічні регіони Греції|традиційних географічних регіонів]]: [[Македонія (Греція)|Македонія]], [[Центральна Греція]], [[Пелопоннес]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Егейські острови]] (включаючи [[Додеканес]] і [[Кіклади]]), [[Фракія]], [[Крит]] та [[Іонічні острови]].
 
Сучасна Греція&nbsp;— спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php |title=Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.] |accessdate=5 лютого 2010 |archive-date=15 листопада 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101115061427/http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php }}</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php |title=Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.] |accessdate=5 лютого 2010 |archive-date=18 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110618094327/http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php }}</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered — Discovery Channel |accessdate=5 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопада 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н.&nbsp;е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я.&nbsp;А.&nbsp;Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm|archivedate=20081028104455}}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]]. З [[VIII століття до н. е.|VIII століття]] до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як [[поліс]]и, які охоплювали весь регіон [[Середземномор'я]] і [[Чорне море]]. [[Філіпп II Македонський]] об'єднав більшу частину грецького материка в [[IV століття до н. е.|IV столітті]] до нашої ери, а його син [[Александр Македонський]] швидко [[Стародавня Македонія|завоював]] більшу частину стародавнього світу, від Східного [[Середземномор'я]] до [[Індія|Індії]]. Греція [[Римська Греція|була анексована]] [[Римська республіка|Римом]] у [[II століття до н. е.|II столітті]] до нашої ери, ставши невіддільною частиною [[Римська імперія|Римської імперії]] та її наступника, [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], яка прийняла грецьку мову та культуру. [[Грецька православна церква]], що виникла в [[II століття до н. е.|I]] столітті нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому [[Православна церква|православному світові]]. Підпавши під владу [[Османська імперія|Османської імперії]] в середині [[XV століття]], сучасна національна держава Греція виникла в [[1830]] році після війни за незалежність.
 
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія|Франкофонію]].
 
Багата культурна спадщина, вигідне географічне розташування роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу<ref>[{{Cite web |url=http://www.go-worldwide.ru/Greece.html |title=Міжнародне консалтингове агентство] |accessdate=1 лютого 2010 |archive-date=28 грудня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121228083848/http://www.go-worldwide.ru/Greece.html }}</ref>. Вона приваблює туристів одночасно [[рекреація|рекреаційними]] [[курорт]]ами, різнобічним історико-культурним [[туризм в Греції|туризмом]] та [[паломництво]]м до святинь всього [[християнство|християнського]] світу. Багата історична спадщина країни частково зображена на її [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Греції|18 об'єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]].
 
== Географія ==
Рядок 73:
{{Карта Греції}}
 
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131&nbsp;990&nbsp;км². На островах мешкає близько 20&nbsp;% всього населення Греції, їх близько 2 тисяч<ref name="cia">{{Cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html |title=CIA Fact Book. Greece overview |accessdate=14 травня 2009 |archive-date=25 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160825033157/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html }}</ref>, проте населених&nbsp;— близько 160<ref>[{{Cite web |url=http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html |title=Найбільші острови Греції] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=15 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110715131717/http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.the-greek-islands.biz/ |title=Discover Greece and the beautiful Greek islands |accessdate=2 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110614032608/http://www.the-greek-islands.biz/ |archivedate=14 червня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Найбільші острови Греції&nbsp;— [[Крит]], [[Евбея]], [[Керкіра (острів)|Керкіра]] та [[Родос]].
 
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря&nbsp;— [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
Рядок 84:
=== Рельєф ===
[[Файл:Greece topo.jpg|міні|200пкс|Фізична мапа<br/>[[Балкани|Балканського півострова]]]]
Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найбільш гористих країн Європи, після [[Норвегія|Норвегії]] та [[Албанія|Албанії]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.greeceindex.com/About_Greece/Greece_Geography_Mountains.html |title=Гори Греції] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=4 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090604081543/http://www.greeceindex.com/About_Greece/Greece_Geography_Mountains.html }}</ref>. Гора [[Олімп]] із піком Мітікос висотою 2&nbsp;917&nbsp;м&nbsp;— найвища в Греції. Завдяки легендарному [[пантеон]]у давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним із найпопулярніших маршрутів як для альпіністів, так і для туристів.
 
[[Західна Греція]] вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма [[Пінд]]. Останнє є продовженням гірської системи [[Динарські Альпи|Динарських Альп]] і сягає максимальної висоти 2&nbsp;637&nbsp;м&nbsp;— вершина [[Смолікас]]. Динарські Альпи простягаються через центральний [[Пелопоннес]], перетинають острови [[Кітера]] та [[Антикітера]], [[Егейське море]] та закінчуються на острові [[Крит]]. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені [[карст]]ові ландшафти.
 
На північному сході Греції розташований інший гірський масив&nbsp;— [[Родопі]], який у межах країни займає всю територію периферії [[Східна Македонія та Фракія|Східної Македонії та Фракії]]. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа»<ref>[{{Cite web |url=http://www.greekembassy.org/embassy/content/en/Article.aspx?office=1&folder=228&article=259 |title=Dadia Forest Wildlife Reserve&nbsp; — Посольство Греції (Вашингтон, США)] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=14 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100414132750/http://www.greekembassy.org/Embassy/content/en/Article.aspx?office=1&folder=228&article=259 }}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.malawicichlidhomepage.com/aquainfo/evros_dadia.html |title=Evros Delta & Dadias Forest&nbsp; — An unforgettable experience] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=22 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100122125015/http://www.malawicichlidhomepage.com/aquainfo/evros_dadia.html }}</ref> в адміністративному плані належить до [[Номи Греції|ному]] [[Еврос]], що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у периферіях [[Фессалія]], [[Центральна Македонія]] та [[Фракія]]. До них приурочені основні сільськогосподарські регіони Греції.
 
=== Клімат ===
Рядок 96:
Завдяки своїй унікальній географії, Греція має низку [[мікроклімат]]ичних зон із місцевими відмінностями<ref>{{Cite web |url=http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |title=Міністерство охорони навколишнього середовища та міського планування Греції |accessdate=3 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090430081034/http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |archivedate=30 квітня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма [[Пінд]], клімат вологіший і має деякі риси, типові для [[Морський клімат|морського клімату]]. На схід від Пінду підсоння здебільшого посушливе, а погода порівняно більш вітряна.
 
Типовий посушливий [[середземноморський клімат]] панує на [[Егейські острови|островах Егейського моря]], особливо островах [[архіпелаг]]ів [[Кіклади|Кіклад]] та [[Додеканес]]у, південній і центральній частинах острова [[Евбея]], рівнинних районах [[Аттика|Аттики]], східних та південних районах [[Пелопоннес]]у і низинних районах на [[Крит]]і. Впродовж літа погода майже завжди сонячна й посушлива, рідкі опади набувають рис [[злива|зливи]] із [[гроза]]ми. Зими тривають тут недовго, випадає [[мокрий сніг]], але здебільшого взимку трапляються тривалі, стійкі [[дощ]]і, що можуть призводити до тимчасових затоплень прибережних районів. У січні 2022 року у Греції випала аномальна кількість [https://www.eumetsat.int/heavy-snowfall-greece снігу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220208150740/https://www.eumetsat.int/heavy-snowfall-greece |date=8 лютого 2022 }}, що зупинила роботу інфраструктури міст на декілька днів.
 
=== Ґрунти й рослинність ===
Рядок 129:
[[Файл:Smog Athens.jpg|міні|200пкс|[[Смог]] над Афінами, вигляд з [[Афінський акрополь|Акрополя]], вересень [[2008]]]]
[[Файл:Smoke Above Sintagma.jpg|міні|200пкс|Дим від [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісових пожеж]], [[площа Синтагма]], серпень [[2009]]]]
Загалом територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3&nbsp;млн осіб або 26&nbsp;% всього населення країни. Зокрема [[моніторинг]] [[Організація економічного співробітництва та розвитку|OECD]] показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів&nbsp;— високий рівень забрудненості атмосферного повітря [[Викиди|викидами]] CO<sub>2</sub>, сполук SO<sub>x</sub> та NO<sub>x</sub>, а також недостатній ступінь [[Очищення стічних вод|очищення]] [[Стічні води|стічних вод]], які скидаються у природні водотоки та водойми<ref name="OECD">[{{Cite web |url=http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:xEcwcnbcWYkJ:www%3AxEcwcnbcWYkJ%3Awww.oecd.org/dataoecd/9/1/2448632%2Fdataoecd%2F9%2F1%2F2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg |title=Звіт Організації економічного співробітництва і розвитку, с. 2] |accessdate=12 червня 2022 |archive-date=1 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220401021514/http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache%3AxEcwcnbcWYkJ%3Awww.oecd.org%2Fdataoecd%2F9%2F1%2F2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg }}</ref>.
 
Забруднення води&nbsp;— результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], як-от [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]]&nbsp;— одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54&nbsp;км³ водних ресурсів, але 81&nbsp;% з них залучено у [[сільське господарство|сільському господарстві]] та 3&nbsp;% у промислових цілях.<ref name="Encyclopedia of the Nations">[{{Cite web |url=http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html |title=Encyclopedia of the Nations] |accessdate=3 лютого 2010 |archive-date=4 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100204134440/http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html }}</ref> Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50&nbsp;% індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того, [[Геоморфологія|геоморфологічні умови]] [[Аттика|Аттики]] перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі.<ref name="Hlepas">[https://archive.is/20121210055826/video.minpress.gr/wwwminpress/aboutgreece/aboutgreece_environment.pdf N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment]</ref> Зокрема [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісові пожежі 2009]] року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
 
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50&nbsp;%, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями<ref name="Encyclopedia of the Nations"/>. Для скорочення викидів [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] заборонено використання [[Нафта сира|сирої нафти]] для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту [[сірка|сірки]] у [[дизельне паливо|дизельному паливі]] та сирій нафті. Розв'язанню
Рядок 164:
[[Файл:Kyriakos Mitsotakis - EPP Malta Congress 2017.jpg|міні|праворуч|160пкс|Чинний [[прем'єр-міністр Греції]] [[Кіріакос Міцотакіс]]]]
 
У грудні [[2008]] року в Афінах спалахнули [[Масові заворушення в Греції (2008)|масові заворушення]], які швидко охопили країну та сколихнули всю Європу. Причиною заворушень було давно наростаюче невдоволення економічним становищем, яке значно ускладнювалось у зв'язку із [[Економічна криза 2008 року|Всесвітньою економічною кризою 2008]]&nbsp;року. Приводом до розгортання масових акцій протесту, що нерідко переростали у погроми та безлад, стало вбивство [[6 грудня]] 16-річного підлітка патрульним афінської поліції. Від весни [[2010]] року справжнім випробуванням для [[уряд Йоргоса Папандреу|уряду Йоргоса Папандреу]] стали майже безперервні [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|загальнонаціональні страйки, заворушення та теракти]]<ref>[{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2010/05/05/deaths-in-athens-shock-greeks/ |title=Народный протест в Греции привёл к гибели людей] |accessdate=2 серпня 2010 |archive-date=8 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100708012924/http://ru.euronews.net/2010/05/05/deaths-in-athens-shock-greeks/ }}</ref>. Проте [[боргова криза в Греції|боргова криза]] спричинила ще більше напруження та зрештою політичну кризу. У листопаді 2011 року Йоргос Папандреу пішов у відставку. Було сформовано уряд широкої коаліції на чолі із безпартійним [[Лукас Пападімос|Лукасом Пападімосом]]. Нові [[Парламентські вибори у Греції 2012|дострокові вибори]] в парламент відбулися 6 травня [[2012]] року<ref>[http://ru.euronews.com/2012/04/11/may-6-snap-election-expected-in-greece/ Досрочные парламентские выборы в Греции состоятся 6 мая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120413205611/http://ru.euronews.com/2012/04/11/may-6-snap-election-expected-in-greece/ |date=13 квітня 2012 }}, 11/04/12, euronews.com</ref>, на яких перемогла [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], а новим прем'єр-міністром став її лідер [[Антоніс Самарас]].
 
Зрештою й НД не спромоглася вивести економіку Греції із рецесії. Наприкінці листопада 2014 року в Греції пройшли загальнонаціональні страйки проти заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2014/11/27/general-strike-grips-greece-as-troika-talks-stall/ Всеобщая забастовка транспортников парализовала Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210030223/http://ru.euronews.com/2014/11/27/general-strike-grips-greece-as-troika-talks-stall/ |date=10 грудня 2014 }} // «[[Euronews]]».</ref><ref>[http://ru.euronews.com/2014/11/27/greece-paralysed-as-tens-of-thousands-strike-against-further-cutbacks/ Греция: забастовка против мер жесткой экономии.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210025337/http://ru.euronews.com/2014/11/27/greece-paralysed-as-tens-of-thousands-strike-against-further-cutbacks/ |date=10 грудня 2014 }} // «[[Euronews]]».</ref>. Після цього опозиція на чолі із [[СІРІЗА]] виступила із вимогою дострокових виборів. Самарас ініціював проведення [[Президентські вибори в Греції (2014-2015)|дострокових президентських виборів]], які відбулися у три тури. Однак парламент так і не зміг обрати нового президента країни. 29 грудня 2014 року призначені нові [[Парламентські вибори у Греції (січень 2015)|позачергові парламентські вибори]] на 25 січня 2015 року<ref name="vybory">[http://ru.euronews.com/2014/12/29/greek-mps-reject-presidential-nominee-forcing-snap-election/ Греция: президента будет выбирать новый парламент.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141230090123/http://ru.euronews.com/2014/12/29/greek-mps-reject-presidential-nominee-forcing-snap-election/ |date=30 грудня 2014 }} // «[[Euronews]]»</ref>. На цих виборах перемогла раніше опозиційна ліворадикальна коаліція «[[СІРІЗА]]». Відтак [[Кабінет міністрів Греції]] очолив її лідер [[Алексіс Ципрас]]. Коаліцію сформували власне [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]]<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/01/26/greece/|title=В Греции создана правящая коалиция|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 января 2015|accessdate=|archive-date=28 січня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150128020053/http://lenta.ru/news/2015/01/26/greece/}}</ref>.
 
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів [[Яніс Варуфакіс]] неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ)<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/|title=Греческая драма. Афины попросили найти управу на Германию у России, Китая и США|publisher=[[Lenta.ru]]|date=12 февраля 2015|accessdate=|archive-date=5 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150705062936/http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/}}</ref>. 5 червня 2015&nbsp;р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece/|title=Греция отказалась перечислить 5 июня очередной платеж в МВФ|publisher=[[Lenta.ru]]|date=5 июня 2015|accessdate=|archive-date=2 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150702152025/http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece}}</ref>. 26 червня 2015&nbsp;р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/|title=Греческий премьер обвинил кредиторов в шантаже|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 июня 2015|accessdate=|archive-date=29 червня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150629145417/http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/}}</ref>. 1 липня 2015&nbsp;р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/|title=Греция допустила дефолт|publisher=[[Lenta.ru]]|date=1 июля 2015|accessdate=|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304232140/http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/}}</ref>. 5 липня 2015&nbsp;р. відбувся [[Референдум у Греції 2015|національний референдум]] про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію [[Грексіт|Grexit]]'у.
 
Втім 14 серпня 2015&nbsp;р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформи та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], [[ПАСОК]] та «[[Ріка (партія)|Ріка (To Potami)»]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.dw.com/ru/парламент%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82-греции%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B8-одобрил%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BB-программу%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D1%83-реформ%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC/a-18648589 |title=Парламент Греции одобрил программу реформ] |accessdate=12 червня 2022 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923055911/http://www.dw.com/ru/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B8-%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BB-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D1%83-%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC/a-18648589 }}</ref>, це довело, що [[СІРІЗА]] втратила більшість. [[20 серпня]] 2015&nbsp;р. після отримання першого траншу допомоги [[Алексіс Ципрас]] подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила [[Васілікі Тану-Христофілу|Васіліка Тану-Христофілу]]<ref>{{cite web|url= http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date| title= Greece's 1st female prime minister sworn in to head interim government ahead of early election |author = Elena Becatoros and Nicholas Paphitis|date = 2015-08-27 |work= |publisher= [[Associated Press]] |accessdate= 2015-08-28|lang= en|archiveurl= https://web.archive.org/web/20150911143014/http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date|archivedate= 11 вересня 2015}}</ref>. На [[Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)|нових дострокових парламентських виборах]] 20 вересня 2015&nbsp;р.<ref>[{{Cite web |url=http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml |title=Президент Греции назначил выборы на 20 сентября] |accessdate=2 лютого 2016 |archive-date=25 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925083016/http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml }}</ref> знову перемогла [[СІРІЗА]], набравши 35,46&nbsp;% (випередивши НД із 28,10&nbsp;% голосами виборців)<ref>[{{Cite web |url=http://ekloges.ypes.gr/current/v/public/index.html?lang=en# |title=Parliamentary Elections September 2015] |accessdate=2 лютого 2016 |archive-date=9 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150409012126/http://ekloges.ypes.gr/current/v/public/index.html?lang=en }}</ref>. Нову коаліцію в парламенті сформували [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]] 23 вересня 2015&nbsp;р.
 
== Політична система ==
Рядок 223:
{{main|Адміністративний поділ Греції|Периферії Греції|Міста Греції}}
 
Адміністративно Греція поділяється на 13 [[периферії Греції|периферій]], 9 з них розташовані на материковій частині, решта 3&nbsp;— острівні. За [[Адміністративний поділ Греції (1997)|адміністративним поділом 1997]] року, існували 3 [[гіперноми Греції|гіперноми]], а периферії поділялись на 50 номів. Крім того, номархія Аттика включала 4 номи: [[Афіни (номархія)|Афіни]], [[Східна Аттика]], [[Пірей (ном)|Пірей]] та [[Західна Аттика]]. Номи, своєю чергою, поділялись на [[деми]] (муніципалітети). Після прийняття [[2010]] року [[Програма «Каллікратіс»|Програми «Каллікратіс»]] поділ на [[номи Греції|номи]] скасований<ref>[http://www.ypes.gr/el/Regions/programma/ Περιφερειακή Διοίκηση&nbsp;— Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181012033021/http://www.ypes.gr/el/Regions/programma |date=12 жовтня 2018 }}{{ref-el}}</ref>. [[адміністративний поділ Греції (2011)|Новий адміністративний поділ Греції]] набрав чинності 1 січня [[2011]] року<ref>[http://www.ypes.gr/el/Regions/programma/ Το Πρόγραμμα Καλλικράτης&nbsp;— Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181012033021/http://www.ypes.gr/el/Regions/programma |date=12 жовтня 2018 }}{{ref-el}}</ref>.
 
<div align="center">
Рядок 339:
На початку 2000-х років Греція була одним із провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46&nbsp;% акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44&nbsp;% акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1&nbsp;900 годин на рік, друге місце посіли іспанці&nbsp;— 1&nbsp;800 годин на рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων — Свята греків |accessdate=14 травня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 грудня 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
 
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46&nbsp;% від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48&nbsp;% від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих у країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс із 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8&nbsp;% в жовтні 2009 року до 12,6&nbsp;% у вересні 2010 року та до 13,5&nbsp;% в жовтні 2010 року<ref>[{{Cite web |url=http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 |title=Unemployment Rate Reached 13,5&nbsp; % In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011] |accessdate=19 січня 2011 |archive-date=6 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140706104204/http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 }}</ref>. За даними [[Індекс людського розвитку|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>[{{Cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=13 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190513065729/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf }}</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7&nbsp;% [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3&nbsp;% від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[{{Cite web |url=http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ |title=Греція: дефолт неминучий] |accessdate=2 серпня 2010 |archive-date=22 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100722232441/http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ }}</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[{{Cite web |url=http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html |title=Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму] |accessdate=2 серпня 2010 |archive-date=10 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100510232934/http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html }}</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/business/1072976 |title=Греція отримає 110&nbsp; млрд євро від ЄС та МФВ] |accessdate=2 серпня 2010 |archive-date=4 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100504232819/http://ua.korrespondent.net/business/1072976 }}</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Протести в Греції (2010—2012)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошика» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[{{Cite web |url=https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html |title=Греция проведет налоговую амнистию] |accessdate=3 серпня 2019 |archive-date=3 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190803231542/https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html }}</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
Рядок 372:
{{main|Транспорт Греції}}
 
Впродовж останнього десятиліття транспортна мережа країни значно модернізована та інтегрована. Періодично впроваджуються нові проєкти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Зокрема [[міст Ріо-Антіріо]] (офіційна назва ''«[[Харілаос Трикупіс]]»'') 2004 року з'єднав західний [[Пелопоннес]] із західною частиною [[Центральна Греція|Центральної Греції]] через [[Коринфська затока|Коринфську затоку]], сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим [[Вантовий міст|вантовим мосто]]<nowiki/>м у Є[[Європа|вропі]] (довжина 2880&nbsp;м)<ref>[{{Cite web |url=http://www.gefyra.gr/en/index.php?ID=2ybqTBbWXdUn4xZd#137 |title=Rio-Antirrio bridge//Concept & Construction&nbsp; — Офіційна сторінка] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=5 липня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090705012906/http://www.gefyra.gr/en/index.php?ID=2ybqTBbWXdUn4xZd#137 }}</ref>. У Північній Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни&nbsp;— [[Егнатія-Одос]] (загальна протяжність близько 680&nbsp;км). Влітку [[2009]] року відкритий рух ділянкою [[Грецька національна дорога 1|Автобану 1]] сполученням Афіни&nbsp;— Салоніки (східне узбережжя)&nbsp;— перша черга швидкісної автомагістралі [[PATHE]]&nbsp;— осьового шляху, який сполучить міста [[Патри]], [[Афіни]] та [[Салоніки]].
 
Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення [[Олімпіада 2004|Олімпійських ігор 2004]] року в Афінах. [[Список аеропортів Греції|Міжнародні аеропорти]] були радикально модернізовані, [[Організація грецьких залізниць|залізничні лінії]] вдосконалені та оснащені сучасним, швидким рухомим складом. В [[Аттика|Аттиці]] побудовано приватним капіталом швидкісну автомагістраль [[Аттікі-Одос]], яка сполучила передмістя агломерації Афін із [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос»]] і вважається однією з найбезпечніших автомагістралей у Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2&nbsp;млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди<ref>[{{Cite web |url=http://www.roadtraffic-technology.com/projects/attiki_odos/ |title=Attiki Odos Motorway, Greece] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=9 жовтня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101009204104/http://www.roadtraffic-technology.com/projects/attiki_odos/ }}</ref>. Крім того, будівництво Аттікі-Одос&nbsp;— наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії&nbsp;— виявило розмаїття [[артефакт]]ів, які передано археологічному товариству.
 
Напередодні Олімпіади власне в Афінах вдосконалено весь міський [[громадський транспорт]], запущено [[Афінський трамвай|швидкісний приміський трамвай]], введено в експлуатацію [[Лінія 2 Афінського метрополітену|2]] і [[Лінія 3 Афінського метрополітену|3 гілку]] [[Афінський метрополітен|афінського метрополітену]]. Триває будівництво [[Салонікський метрополітен|Салонікського метрополітену]]. Цілком оновлено рухомий склад гілки [[Проастіакос]] «Афіни-Пірей». Електрична магістраль була продовжена та сполучена із [[Організація грецьких залізниць|національною залізничною мережею]]. Зрештою будівництво нових терміналів та реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|аеропорту «Елефтеріос Венізелос»]], сертифікованого Європейським агентством авіаційної безпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком [[Airbus A380]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.aia.gr/entry.asp?pageid=741&tablepageid=12&langid=2&entryID=207 |title=Athens International Airport: Diversion airport for A380 flight] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=10 вересня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120910065713/http://www.aia.gr/entry.asp?pageid=741&tablepageid=12&langid=2&entryID=207 }}</ref>, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення.
 
=== Туризм ===
Рядок 384:
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15&nbsp;% [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36&nbsp;% на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18—20&nbsp;% [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |archivedate=27 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9&nbsp;% загальної кількості населення, це третій показник у Є[[ЄС|С]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березня 2012 }}</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів із країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймання російськомовного персоналу<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 |title=Крит в режиме ожидания] |accessdate=27 серпня 2009 |archive-date=19 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220419081506/https://www.tourdom.ru/news?read=23596 }}</ref>.
 
Серед найбільш відомих та популярних туристичних центрів Греції: історико-культурних&nbsp;— [[Афіни]], [[Дельфи]], острів [[Керкіра (острів)|Корфу]], [[Крит]]; центри [[пляж]]ного відпочинку&nbsp;— півострів [[Халкідіки]], острови-курорти [[Міконос]], [[Санторіні]], [[Парос]] і [[Крит]]; центри паломництва християн&nbsp;— [[Афон|Свята гора Афон]], [[Метеора|Метеорські]] монастирі, візантійські пам'ятки [[Салоніки|Салонік]] ([[Базиліка Святого Дімітрія]], [[Базиліка Святої Софії]] та інші), занесені до переліку об'єктів [[світова спадщина|світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]].
Рядок 418:
Головні [[етнос]]и, що складають грецьку націю: [[греки]]&nbsp;— 98,5&nbsp;%, [[албанці]], [[турки]], [[македонці]], [[вірмени]].
 
За кордоном мешкає понад 4&nbsp;млн греків, з них понад 2&nbsp;млн у [[Північна Америка|Північній Америці]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канаді]]<ref>[{{Cite web |url=http://greece.kiev.ua/page2.html |title=Посольство Греції в Україні] |accessdate=30 січня 2009 |archive-date=2 березня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090302005248/http://greece.kiev.ua/page2.html }}</ref>.
 
{{see also|Греки в Україні|Греки Приазов'я}}
Рядок 466:
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати у двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися {{lang-el|Ενιαίο Λύκειο}}, 2006 року перейменовані на {{lang-el|Γενικό Λύκειο}}) та закладах професійно-технічної освіти ({{lang-el|Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο}}&nbsp;— [[технікум]]ах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки зі здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі&nbsp;— 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки ({{lang-el|Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης}}), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
 
Згідно з чинною [[Конституція Греції 1975|Конституцією Греції]] (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів у країні заборонено<ref>[{{Cite web |url=http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 |title=Конституція Греції] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=31 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181231023722/http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 }}</ref>. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти ({{lang-el|Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα}}). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцею. Крім того, у віці 22 повних років у результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час, як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. Упродовж року тривалі канікули присвячені до [[Різдво|Різдвяних свят]] та [[Пасха|Пасхи]], їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів<ref name="eurydice">{{Cite web |url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |title=Eurybase — Descriptions of National Education Systems and Policies |accessdate=2 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100525003826/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |archivedate=25 травня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Університет Арістотеля|Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm |title=Перелік університетів&nbsp; — Міносвіти та релігії Греції] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=7 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100307230940/http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm }}</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100410041548/http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm |date=10 квітня 2010 }} інститутів технічної освіти).
 
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4&nbsp;% від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
Рядок 480:
 
=== Комунальні послуги ===
Оплата відбувається раз у два місяці. Наприклад за холодну воду -30—60 євро в місяць, електроенергія 100—150 євро на місяць. Послуги інтернету на місяць коштують 10—15 євро. Якщо винаймати житло, то ціни варіюють від 200 до 600 євро в середньому.<ref>{{Cite web|title=Переїзд до Греції - житло і вартість комунальних послуг в країні Південної Європи.|url=https://emigrantrus.ru/iz-rossii-v-grecziyu/|website=|date=|accessdate=|language=|last=|first=|publisher=|archive-date=17 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191217142542/https://emigrantrus.ru/iz-rossii-v-grecziyu/}}</ref>
 
== Культура ==
Рядок 490:
{{main|Архітектура Греції}}
 
В умовах [[демократія|демократії]] Стародавньої Греції вперше створюється цілісне середовище міст-держав&nbsp;— [[поліс]]ів. Розвивається система регулярного планування міста з прямокутною сіткою вулиць та головною площею&nbsp;— [[агора|агорою]]&nbsp;— центром торгівлі й громадського життя. Розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра&nbsp;— [[перистиль]]<ref>[{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/65418/Архитектура%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 |title=Історія розвитку архітектури] |accessdate=16 травня 2009 |archive-date=26 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110526012426/http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/65418/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 }}</ref>.
 
[[Файл:NeosKosmos1.JPG|міні|200пкс|Типові для Греції будинки із балконами і терасами, афінський район [[Неос-Космос]]]]
Рядок 521:
У Греції вперше [[театр]] як вид [[мистецтво|мистецтва]] став одним із чинників суспільного розвитку, поширюючи в народі релігійні та соціально-етичні поняття і об'єднуючи тим самим різноманітні верстви населення міст і сіл. Від самого початку і досить довго театр служив найурочистішим способом вшанування олімпійського бога [[Діоніс]]а. Оскільки [[давньогрецька релігія|релігія]] була тісно пов'язана із державним життям, сценічні ігри, що становили частину [[Діонісії|Діонісових свят]], були предметом турбот держави. Для грецького театру геніальними поетами створювались зразки драми, що мали грандіозний вплив на пізнішу римську та новоєвропейську драму. Деякі з цих зразків із незначними змінами присутні у репертуарі сучасного [[Національний театр Греції|Національного театру Греції]].
 
Стародавні греки були першими, хто почав зводити спеціальні споруди, пристосовані для драматичних вистав<ref>[{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/141493/Театр%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80 |title=Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона] |accessdate=16 травня 2009 |archive-date=21 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090621093012/http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/141493/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80 }}</ref>. Найдавнішим театром у світі вважається [[Театр Діоніса]], побудований на одному зі схилів [[Афінський акрополь|Афінського акрополя]]. Основні принципи облаштування давньогрецьких театрів послужили взірцем для римського та навіть сучасного театру.
 
Становлення [[театр Греції|новогрецького театру]] розпочалось зі здобуттям Грецією незалежності. Цей процес стримувала економічна скрута, відсутність допомоги з боку держави, конкуренція іноземних труп. В [[Афіни|Афінах]] перші спектаклі поставлені [[1836]]&nbsp;року. Тільки [[1901]] року виник державний [[Національний театр Греції|Королівський театр в Афінах]], в ньому працював перший вітчизняний режисер [[Фома Економу]], який здійснив значний вплив на розвиток акторського мистецтва і постановчої культури в Греції. В акторському мистецтві посилилися реалістичні тенденції, які найбільш яскраво проявилися у творчості [[Емілій Веакіс|Емілія Веакіса]], [[Маріка Котопулі|Маріки Котопулі]]. 1955 року актор [[Манос Катракіс]] створив народний театр, на сцені якого вперше поставлено твори [[Нікос Казандзакіс|Нікоса Казандзакіса]]. Серед грецьких акторів другої половини XX століття виділяються [[Меліна Меркурі]], [[Алікі Вугуклакі]], [[Нікос Куркулос]], [[Дімітріс Хорн]], а також засновниця [[Театр грецького танцю «Дора Страту»|Театру грецького народного танцю]] хореограф [[Дора Страту]] та засновниця сучасного грецького [[балет]]у уродженка Києва [[Тетяна Мамакі]].
Рядок 530:
Грецька музична традиція&nbsp;— одна з найдавніших у світі. В середні віки спадкоємицею [[Давньогрецька музика|давньогрецької музичної культури]] стала [[візантійська музика]], однак у добу [[туркократія|туркократії]] розвиток народної музики зупинився на три століття. Національна музика відновилася тільки після здобуття незалежності, до цього лише на [[Іонічні острови|Іонічних островах]] творили професіональні музиканти. Так, [[Ніколаос Мандзарос]] поклав на музику «[[Гімн свободі]]» Соломоса, який 1865 року став державним гімном. Під впливом від Грецької революції створював опери [[Павлос Каррер]]. Першим грецьким композитором, творчість якого набула широкої популярності у світі, став [[Спірідон Самарас]]&nbsp;— автор [[Олімпійський гімн|Олімпійського гімну]] на слова [[Костіс Паламас|Костіса Паламаса]].
 
Жвавий інтерес до народної музики виник на початку XX століття. [[Народна музика]] Греції подібна до музики інших сусідніх балканських країн: [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]], [[Північна Македонія|Північної Македонії]]. У них часто простежуються схожі ритми та емоційне забарвлення пісень. [[Рембетика]]&nbsp;— грецька народна пісня&nbsp;— сформувалася на початку XX століття, коли після [[Греко-турецький обмін населенням 1923|малоазійської катастрофи]] в Грецію прибули тисячі біженців. Цими піснями вони розповідали про своє нелегке життя. Нині рембетику вивчають у багатьох університетах Європи<ref name="Greek_music">[{{Cite web |url=http://musplanet.narod.ru/Greek_music.htm |title=Грецька музика] |accessdate=16 травня 2009 |archive-date=25 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110625105333/http://musplanet.narod.ru/Greek_music.htm }}</ref>.
 
Серед основоположників новогрецької музичної школи [[Маноліс Каломіріс]], [[Георгіос Ламбелет]], [[Еміліос Ріадіс]], [[Георгіос Склавос]], диригент [[Дімітріс Мітропулос]]. У післявоєнний час висуваються композитори-пісенники [[Манос Хадзідакіс]] та [[Мікіс Теодоракіс]], відомий тим, що відкрив усьому світові [[сіртакі]]. Пізніше стали відомими модерніст [[Яніс Ксенакіс]], [[Діонісіс Саввопулос]], близькі до напрямку [[нью-ейдж]] [[Вангеліс]], [[Янніс Хрисомалліс]]. Оперна співачка [[Марія Каллас]] по праву вважається феноменом музичного світу, серед сучасних оперних співаків Греції виділяється [[Маріос Франгуліс]]. Справжні зірки грецької естради другої половини XX століття&nbsp;— [[Деміс Русос]] та [[Нана Мускурі]], а також [[Пасхаліс Терзіс]], [[Харіс Алексіу]], [[Алкістіс Протопсалті]].
Рядок 554:
[[Файл:2june 2007 149b.jpg|міні|200пкс|Президентська [[гвардія]] Греції ('''[[Евзони]]''') на параді [[2 червня]] [[2007]]]]
{{main|Свята Греції}}
'''День незалежності Еллади''' святкується [[25 березня]], оскільки 25 березня [[1821]]&nbsp;року розпочалась [[Грецька революція|Грецька національно-визвольна війна]] проти [[туркократія|османського панування]]. Цей день також збігається зі святкуванням [[Елладська православна церква|Елладською православною]] церквою [[Благовіщення|Благовіщення Пресвятої Богородиці]]<ref>[{{Cite web |url=http://narodna.pravda.com.ua/discussions/49ca258124094/ |title=Україна&nbsp; — Греція: спільні перемоги-спільні свята. Роздуми на День незалежності Еллади] |accessdate=5 лютого 2010 |archive-date=17 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140817154722/http://narodna.pravda.com.ua/discussions/49ca258124094/ }}</ref>.
 
{{col-begin|width=65%}}
Рядок 580:
{{main|Наука в Греції}}
 
Природничі та технічні науки отримали розвиток у Греції після здобуття незалежності, хоча і до того часу були опубліковані окремі праці з медицини, зокрема «Про дієту» ({{lang-el|Διαιτητική}}) [[Константінос Міхаїл|Константіноса Міхаїла]], 1794<ref>[{{Cite web |url=http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/100.asp |title=Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Η πρώτη Ιστορία της Ιατρικής στην Ελληνική Γλώσσα, 11 Ιουλίου 2008] |accessdate=8 березня 2011 |archive-date=11 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120111085318/http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/100.asp }}</ref>, «Історія лікарського мистецтва» ({{lang-el|Ιστορίας Ιατρικής}}) Сергіо Іоанну<ref>[{{Cite web |url=http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/108.asp |title=Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Ελληνική Παιδιατρική. Διαχρονική προσέγγιση, 15 Νοεμβρίου 2008] |accessdate=8 березня 2011 |archive-date=11 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120111085308/http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/108.asp }}</ref>, 1818; «Довідник із гігієни» ({{lang-el|Υγιεινατάριον}}) Спірідона Вландіса, 1820<ref>[{{Cite web |url=http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/66.asp |title=Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Εγκυκλοπαίδεια Νεοελληνικού Διαφωτισμού, υπό έκδοση από το Κέντρο Νεοελληνικών Ερευνών, Εθνικού Ιδρύματος Ερευνών] |accessdate=8 березня 2011 |archive-date=11 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120111150727/http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/66.asp }}</ref>.
 
Заснований 1837 року, [[Афінський університет]] швидко став науковим центром країни. 1887 року його кафедри природничих наук об'єднали у відділ, а згодом факультет природничих наук. Розвитку наук також посприяла [[індустріалізація]], на шлях якої Греція стала у другій половині 19 століття. Наприкінці століття хімік [[Анастасіос Хрістоманос]], засновник спеціалізованої лабораторії, досліджував грецькі руди на цілий ряд [[корисні копалини|корисних копалин]]. Генеральний інспектор [[Лавріонські копальні|Лавріонських рудників]], в майбутньому перший президент [[Афінська академія|Афінської академії]], [[Фокіон Негріс]] опублікував ємні відомості про геологічну будову, а фізик і математик [[Константінос Міцопулос]] досліджував [[сейсмічність Греції]]. Дослідженнями рослинного і тваринного світу займалися біологи [[Теодорос Орфанідіс]], [[Теодор Генріх Герман фон Гелдрейх]], [[Спірідон Міліаракіс]], [[Іоанніс Х. Політіс]]. Основи медицини в Греції заклав [[Георгіос Склавунос]], автор «Анатомії людини» (1906). На початку XX століття зростання темпів економічного розвитку сприяло підйому технічних наук, центром яких став [[Афінський національний технічний університет|Афінський політехнічний інститут]].
Рядок 586:
[[1837]] року засноване [[Грецьке археологічне товариство]] для пожвавлення археологічної науки, створення умов належного збереження старожитностей. За півстоліття цій справі посприяли також іноземні археологічні школи в Афінах, що діють і донині: [[Французька школа в Афінах|Французька]] (1846), [[Німецький археологічний інститут в Афінах|Німецька]] (1874), [[Американська школа класичних досліджень в Афінах|Американська]] (1881), [[Британська школа в Афінах|Британська]] (1886), [[Австрійський археологічний інститут в Афінах|Австрійська]] (1898). Серед власне грецьких археологів широко відомі [[Константінос Куруніотіс]], [[Ніколаос Платон]], [[Кіріакос Піттакіс]], [[Валеріос Стаіс]], [[Ніколаос Платон]], [[Аріс Пуліанос]] та чинний керівник реставраційних робіт на [[Афінський акрополь|Афінському акрополі]] [[Маноліс Коррес]].
 
На сучасному етапі провідна наукова установа в галузі фізичних наук&nbsp;— [[Національний центр наукових досліджень «Демокріт»|центр ядерних досліджень «Демокріт»]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.demokritos.gr/ |title=Ο ιστότοπος του Εθνικού Κέντρου Έρευνας Φυσικών Επιστημών «Δημόκριτος»] |accessdate=8 березня 2011 |archive-date=9 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180309090436/http://edu.demokritos.gr/ge/ }}</ref>, заснований 1961 року в [[Ая-Параскеві]]. Він має [[атомний реактор]], субкритичний реактор і [[генератор Ван де Граафа]]. Дослідження з астрономії, фізики атмосфери, сейсмології і метеорології здійснює [[Афінська національна обсерваторія]]. Науковими дослідженнями з прикладної математики займається профільне бюро й обчислювальний центр [[Афінська академія|Афінської академії наук]]. Найважливіші роботи в галузі електроніки, штучного інтелекту, електрохімії, аеродинаміки проводяться в [[Університет Аристотеля|Університеті Аристотеля]] та [[Афінський національний технічний університет|Афінському технічному університеті]].
 
[[Іоанніс Аргіріс]]&nbsp;— грецький математик і інженер, один з авторів [[Метод скінченних елементів|методу скінченних елементів]] і методу прямої жорсткості. Математик [[Костянтин Каратеодорі]] працював в області дійсного аналізу, [[Варіаційне числення|варіаційного числення]] і [[Міра множини|теорії мір]] на початку XX століття, його вчення допомогло [[Альберт Ейнштейн|Альберту Ейнштейну]] в математичній частині його [[теорія відносності|теорії відносності]]. Біолог [[Фотіс Кафатос]]&nbsp;— піонер у галузі молекулярного [[Клонування (біотехнологія)|клонування]] і геноміки. [[Дімітріс Нанопулос]]&nbsp;— відомий фізик-теоретик, зробив значний внесок у галузі [[Фізика елементарних частинок|фізики елементарних частинок]] і [[Фізична космологія|фізичної космології]]. [[Георгіос Папаніколау]]&nbsp;— піонер [[цитологія|цитології]] та ранньої діагностики [[рак (захворювання)|раку]], винахідник [[Тест Папаніколау|пап-тесту]]. Грецький дизайнер автомобілів [[Алек Іссігоніс]] створив конструкцію «[[Mini]]», в той час, як [[Міхаліс Дертузос]] був одним із піонерів [[Інтернет]]у. Широко відомі у світі грецькі інформатики [[Христос Пападімітріу]], [[Діомідіс Спінелліс]], [[Йосиф Сіфакіс]], [[Міхаліс Яннакакіс]]. [[Ніколас Негропонте]] заснував медіалабораторію [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]] та програму [[One Laptop Per Child]].
Рядок 612:
{{main|ЗМІ Греції}}
 
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції 1975|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[{{Cite web |url=http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html |title=Greece&nbsp; — Press Reference] |accessdate=8 лютого 2010 |archive-date=20 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120420102743/http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html }}</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |archivedate=22 жовтня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78&nbsp;% греків звертаються за новинами до телебачення, 41&nbsp;%&nbsp;— до друкованих ЗМІ, 35&nbsp;%&nbsp;— до електронних видань і 32&nbsp;%&nbsp;— до радіо<ref name="bbc.co.uk">[{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders |title=Country profile: Greece&nbsp; — Media] |accessdate=8 лютого 2010 |archive-date=4 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100204031248/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders }}</ref>. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається [[ААН-МАН|Афінське агентство новин]].
 
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі&nbsp;— [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615005421/http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 |date=15 червня 2013 }} Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером владущої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ |title=Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com] |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=14 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130614011047/http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ }}</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ |title=Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com] |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=14 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130614072828/http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ }}</ref>.
 
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення&nbsp;— ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio&nbsp;— Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтня 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій у Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
Рядок 631:
Найпопулярнішими видами спорту в Греції є [[футбол]] та [[баскетбол]]. Баскетбол набув популярності в Греції після здобуття клубом [[АЕК (баскетбольний клуб, Афіни)|АЕК]] Кубку володарів Кубків [[1968]]&nbsp;року. Другу хвилю піднесення викликали перемоги на [[Чемпіонат Європи з баскетболу|Чемпіонаті Європи з баскетболу]] [[1987]] року та особливо [[2005]]&nbsp;року. Найуспішніші баскетбольні клуби [[Чемпіонат Греції з баскетболу|Грецького чемпіонату]]&nbsp;— [[Панатінаїкос (баскетбольний клуб)|Панатінаїкос]] (31 перемога), [[Аріс (баскетбольний клуб)|Аріс]] (10 перемог), [[Олімпіакос (баскетбольний клуб)|Олімпіакос]] (9 перемог), [[АЕК (баскетбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (8 перемог) та [[Панеллініос (баскетбольний клуб, Афіни)|Панеллініос]] (6 перемог).
 
Подібним чином відбувся й підйом футболу після перемоги [[Збірна Греції з футболу|збірної Греції]] на [[Чемпіонат Європи з футболу 2004|Чемпіонаті Європи з футболу]] в [[2004]] році. Ця подія була названа однієї з найбільших несподіванок у сучасній історії спорту<ref>[{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/euro_2004/3860105.stm |title=Греція виграла ЄВРО 2004] |accessdate=21 січня 2010 |archive-date=2 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170802043325/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/euro_2004/3860105.stm }}</ref>. Найуспішніші футбольні клуби [[Альфа Етнікі|Грецької суперліги]]: [[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакос]] (37 перемог), [[Панатінаїкос (футбольний клуб)|Панатінаїкос]] (19 перемог) та [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (13 перемог).
 
В останні десятиліття в Греції також набрали популярності [[волейбол]], [[водне поло]], [[легка атлетика]]. Національні збірні гідно представляють Грецію на міжнародних змаганнях із важкої атлетики, гімнастики, вітрильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибків у воду, плавання, академічного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стрілецького спорту, тенісу, стрільби з луку, тріатлону<ref>{{Cite web |url=http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |title=Біографії грецьких спортсменів-медалістів на порталі www.sport.gr |accessdate=2 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100303231331/http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |archivedate=3 березня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Певну популярність мають [[регбі]], [[крикет]], [[гольф]], [[Хокей в Греції|хокей]], [[кінний спорт]]. [[1952]] року започатковано [[Ралі Акрополіс|Ралі Греції]]<ref>{{Cite web |url=http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |title=Всі чемпіони Ралі Греції |accessdate=2 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130701091539/http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |archivedate=1 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, яке [[1973]] року стало етапом [[Чемпіонат світу з ралі|Чемпіонату світу з ралі]] і нині вважається одним із найскладніших, найстаріших та найпрестижніших змагань із [[Ралі (спорт)|ралі]] у світі. З 1972 року щорічно відбувається [[Афінський класичний марафон]], ушанований «золотим статусом» [[Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій|Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій]]<ref name=MN1>Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). [http://www.iaaf.org/news/Kind=2/newsId=42234.html Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary&nbsp;— PREVIEW] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121023174159/http://www.iaaf.org/news/Kind=2/newsId=42234.html |date=23 жовтня 2012 }}. [[IAAF]]. Retrieved on 2009-11-08.</ref>.
 
[[1991]] року столиця Греції місто [[Афіни]] приймало XI [[Середземноморські ігри]]&nbsp;— головну спортивну подію країн Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ході голосування в італійській [[Пескара|Пескарі]] Греція знову виборола право приймати XVII Середземноморські ігри. Вони мали б відбутися в містах [[Волос (місто)|Волос]] та [[Лариса (місто)|Лариса]] в [[2013]] році<ref>[{{Cite web |url=http://www.sport-fm.gr/article/106825 |title=Στην Ελλάδα οι Μεσογειακοί του 2013&nbsp; — Середземноморські ігри 2013 відбудуться в Греції] |accessdate=2 лютого 2010 |archive-date=11 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120111123040/http://www.sport-fm.gr/article/106825 }}</ref>. Однак організатори не звели вчасно спортивні об'єкти, тому 28 січня 2011 року Міжнародний комітет Ігор позбав Грецію права приймати Ігри<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9537550&maindocimg=3096505&service=102 Med Games 2013 lost, 28-01-2011, [[ana-mpa]]]</ref><ref>[{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2011/01/28/2013-international-committee-for-mediterranean-games-decides-on-paris-not-athens-as-host/ |title=2013 International Committee for Mediterranean Games Decides on France not Greece as Host] |accessdate=29 січня 2011 |archive-date=31 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110131165837/http://greece.greekreporter.com/2011/01/28/2013-international-committee-for-mediterranean-games-decides-on-paris-not-athens-as-host/ }}</ref>. Натомість 27 січня [[2011]] року [[Асоціація міжнародних марафонів і пробігів]] підписала угоду із [[Міністерство культури і туризму Греції|Міністерством культури і туризму Греції]], згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до [[Афіни|Афін]].
 
{{see also|Греція на Олімпійських іграх|Олімпіада 2004}}
Рядок 650:
 
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1024/58/1/5/#7702 Греція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809063000/http://cyclop.com.ua/content/view/1024/58/1/5/#7702 |date=9 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1}}
{{Вікіпосилання
|Тема = Греція
Рядок 663:
}}
* [[Грецька національна організація з туризму]]: [https://web.archive.org/web/20100929173652/http://www.gnto.gr/portal/site/eot Офіційна сторінка] {{ref-el}}{{ref-en}}
* [[Міністерство культури і туризму Греції]]: [http://www.culture.gr/ Офіційна сторінка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110220183851/http://www.culture.gr/ |date=20 лютого 2011 }}{{ref-el}}{{ref-en}}
* [[The World Factbook]]: [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html Греція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160825033157/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html |date=25 серпня 2016 }}{{ref-en}}
* [[The Guardian]]: [http://www.guardian.co.uk/world/greece Новини Греції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100813024105/http://www.guardian.co.uk/world/greece |date=13 серпня 2010 }}{{ref-en}}
* [[Euronews]]: [http://ru.euronews.net/tag/greece/ Новини Греції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100801235217/http://ru.euronews.net/tag/greece/ |date=1 серпня 2010 }}{{ref-ru}}
* [[Афінська агенція новин — Македонська агенція новин]]: [http://www.amna.gr/ Новини Греції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120306171119/http://www.amna.gr/ |date=6 березня 2012 }} {{ref-el}}{{ref-en}}{{ref-fr}}{{ref-ru}}
* [[Укрінформ]]: [http://svit.ukrinform.ua/Greece/greece.php Інформація про країну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090908013132/http://svit.ukrinform.ua/Greece/greece.php |date=8 вересня 2009 }}{{ref-uk}}
 
{{Розташування2|nw={{ALB}}|n={{MKD}}|ne={{BGR}}|w=[[Іонічне море]]|e={{TUR}}|sw=[[Середземне море]]|s=[[Середземне море]]|se=[[Егейське море]]}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Греція