Верхоянський хребет: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот змінив: fi:Verhojanskvuoristo |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
'''Верхоянський хребет''', гірська країна на північному сході [[Якутія|Якутії]].
Утворена численними гірськими хребтами, масивами і западинами, що розділяють їх. По В. х. проходить вододіл [[Лена|Лени]] з [[Яна (річка в Якутії)|Яною]] і [[Омолой|Омолоєм]]. Протягується на 1200 км. від [[Дельта Лени|дельти Лени]] до р. [[Томпо]] (права притока [[Алдан]]у), утворюючи опуклу на південний захід дугу шириною від 100 до 250 км. Південно-східне продовження В. х. носить назву хребта [[Сетте-Дабан]], що відрізняється іншим рельєфом і геологічною будовою. Північне закінчення утворюють хребти [[Туора-Сис]] і [[Хараулахський хребет|Хараулахський]] з висотою менше 1000-1250 м. Меридіональна частина гірської країни В. х. - хребет [[Орулган]] - утворена найбільш високими хребтами - 2100-2300 м (вища точка 2389 м). Від хребта. Орулган на схід відгалужується вузький і довгий хребет [[Кулар]] з висотою до 1300 м. На широтній ділянці В. х. висоти гірських вершин перевищують 2000 м.
Перевальна сідловина в більшій частині гірської країни лежить на висотах 1300-1500 м. Долини річок західних і південних схилів глибокі, із слідами льодовикової обробки, а у виходів їх на рівнину спостерігаються амфітеатри кінцевих морен. Пасма хребтів нерідко мають різкі альпійські форми рельєфу. На вершинах хребтів і масивів є значні ділянки стародавнього вирівняного рельєфу, що краще збереглися в сточищі Яни.
| |||