Єрусалим: відмінності між версіями

60 байтів додано ,  1 місяць тому
вікіфікація
(Виправлено джерел: 19; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(вікіфікація)
У 2-й пол. 1 ст. невдоволення римськими порядками вилилося у повстання (1-ша [[Юдейські війни|Юдейська війна]] 66–73 рр.), яке призвело до [[Облога Єрусалима (70)|цілковитого розгрому міста]] військами Тіта Флавія у 70 р. Місто й храм були зруйновані (зберігся лише фрагмент західного муру, відомий як [[Стіна Плачу]]. Нині найбільша релігійна та національна святиня євреїв), населення або знищене, або взяте в рабство. В єврейській традиції ці події називаються закінченням епохи 2-го храму. Через 60 років імператор [[Публій Елій Адріан]] вирішив збудувати на руїнах нову колонію — Елія Капітоліна. Це стало причиною повстання Бар-Кохби (2-га Юдейська війна 132—135), яке закінчилося виселенням євреїв та забороною їм селитися в місті.
 
У 324 Єрусалим захопив імператор [[Костянтин Великий|Костянтин I Великий]]. У 325, за пізнішими переказами, мати Костянтина, імператриця [[Олена Константинопольська|Олена]] — знайшла [[Гріб Господній|гріб]], у якому свого часу перебувало тіло Ісуса Христа, та хрест, на якому Він був розп'ятий, і побудувала на цьому місці церкву Гробу Господнього, яка є найдорожчою християнською святинею. Кожного року до Гробу Господнього у [[Велика Субота|Велику (Страсну) Суботу]] напередодні Пасхи сходить [[Благодатний вогонь]] (світло небесне).
 
За часів імператора [[ЮліанФлавій ВідступникКлавдій Юліан|Юліана Відступника]] (361–363) євреям було дозволено оселитися в місті та відбудувати храм.
 
=== Середньовіччя і Новий час ===
[[1073]] року [[Облога Єрусалима (1073)|турки-сельджуки захопили і зруйнували Єрусалим]], вирізавши частину християнського і юдейського населення міста. 1077 року проти турецького панування спалахнуло повстання, яке завершилося поверненням спустошеного міста арабам в 1098 році.
 
У 1099 році [[Хрестоносці|учасники]] [[Перший хрестовий похід|Першого хрестового походу]] захопили Єрусалим і знищили частину мусульманського населення. Місто стало столицею [[Єрусалимське королівство|Єрусалимського королівства]]. У 1187 році, після нетривалої облоги, Єрусалимом оволоділи війська єгипетського султана [[Салах ед Дін|Салах ад-ДінДіна]]а (європейці називали його Саладіном). Всі церкви міста, крім храму Воскресіння, були звернені на мечеті. У 1229 році Фрідріху II вдалося на короткий час повернути Єрусалим християнам, проте у 1244 році Єрусалим захопили [[Хорезмшах|хорезмійці]].
 
У 1517 році Єрусалим був захоплений [[Османська імперія|османськими турками]].
 
* «Ізраїль був уперше зібраний у єдину націю Єрусалимом приблизно 3000 років тому, коли цар Давид коронувався й об'єднав дванадцять навколишніх племен… Впродовж 1000 років Єрусалим був центром єврейського суверенітету, місцем царів, законодавчих рад та судів. У вигнанні єврейський народ став ідентифікуватися з містом, що було його стародавньою столицею. Євреї, де б вони не були, молилися за його відновлення.» Roger Friedland, Richard D. Hecht. ''To Rule Jerusalem'', University of California Press, 2000, p. 8. ISBN 0-520-22092-7
* «Зв'язок євреїв з Єрусалимом ніколи не переривався. Впродовж трьох тисячоліть Єрусалим був центром єврейської віри, зберігаючи своє символічне значення впродовж тисячоліть.» [http://www.mfa.gov.il/MFA/Facts%20About%20Israel/State/Jerusalem-%20the%20Holy%20City Jerusalem- the Holy City] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313053448/http://www.mfa.gov.il/MFA/Facts%20About%20Israel/State/Jerusalem-%20the%20Holy%20City |date=13 березня 2013 }}, Israeli Ministry of Foreign Affairs, February 23, 2003. Accessed March 24, 2007.
* «Центральна роль Єрусалима в юдаїзмі настільки потужна, що навіть світські євреї виражають свою відданість місту й не можуть уявити без нього сучасну державу Ізраїль… Для євреїв Єрусалим священний просто тому, що він існує… Хоча святість Єрусалима йде в глибину віків на три тисячоліття…». Leslie J. Hoppe. ''The Holy City: Jerusalem in the theology of the Old Testament'', Liturgical Press, 2000, p. 6. ISBN 0-8146-5081-3
* «Відколи цар Давид зробив Єрусалим столицею Ізраїлю 3000 років тому, місто відігравало центральну роль у існуванні єврейства.» Mitchell Geoffrey Bard, ''The Complete Idiot's Guide to the Middle East Conflict'', Alpha Books, 2002, p. 330. ISBN 0-02-864410-7
* «Для євреїв місто було найвищим фокусом духовного, культурного та національного життя протягом трьох тисячоліть.» Yossi Feintuch, ''U.S. Policy on Jerusalem'', Greenwood Publishing Group, 1987, p. 1. ISBN 0-313-25700-0
* «Єрусалим став центром єврейського народу приблизно 3000 років тому». Moshe Maoz, Sari Nusseibeh, ''Jerusalem: Points of Friction — And Beyond'', Brill Academic Publishers, 2000, p. 1. ISBN 90-411-8843-6
* «Єврейський народ нерозривно зв'язаний з містом Єрусалим. Жодне інше місто не грало такої значної ролі в історії, культурі, релігії, національному житті й свідомості жодного народу, яку відігравав Єрусалим для єврейства та юдаїзму. Відколи цар Давид установив місто як столицю єврейської держави приблизно за 1000 років до нової доби, воно служило символом і найглибшим вираженням ідентичності єврейського народу як нації.» [http://www.adl.org/israel/advocacy/glossary/jerusalem.asp Basic Facts you should know: Jerusalem] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130104013732/http://www.adl.org/israel/advocacy/glossary/Jerusalem.asp |date=4 січня 2013 }}, [[Антидефамаційна ліга]], 2007. Retrieved March 28, 2007.</ref>. Місто згадується у [[Біблія|Біблії]] 632 рази. Сьогодні [[Стіна Плачу]]&nbsp;— залишки стіни, що оточувала Другий Храм&nbsp;— для євреїв є святинею, другою тільки після Святої святих Храмової гори<ref>{{Cite web|url=http://english.thekotel.org/content.asp?id=212|publisher=The Kotel|title=What is the Western Wall?|accessdate=2007-03-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HaV5tejq?url=http://english.thekotel.org/content.asp?id=212|archivedate=2013-06-23|deadurl=yes}}</ref>. Синагоги у всьому світі традиційно споруджуються так, щоб свята арка була обернута до Єрусалима<ref>{{Cite web |url=http://www.schechter.edu/askrabbi/synagoguetemple.htm |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080131205934/http://www.schechter.edu/askrabbi/synagoguetemple.htm |archivedate=2008-01-31 |title=Synagogues |publisher=Schechter Institute of Jewish Studies |work=Ask the Rabbi |last=Goldberg |first=Monique Susskind |accessdate=2007-03-10 |deadurl=yes }}</ref>, а арки в єрусалимських синагогах обернуті до Святої святих<ref name="returning">{{Cite book |url=http://www.jewishhistory.com/jh.php?id=AdditionalReadings&content=content/segal_ch12 |publisher=Department of Education and Culture of the World Zionist Organization |title=Returning: The Land of Israel as Focus in Jewish History |last=Segal |first=Benjamin J. |location=Jerusalem, Israel |year=1987 |page=124 |accessdate=2007-03-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20051223025133/http://www.jewishhistory.com/jh.php?id=AdditionalReadings&content=content%2Fsegal_ch12 |archivedate=2005-12-23 |deadurl=yes }}</ref>. Як велить [[Мішна]], й як кодифіковано у [[Шулхан арух]], щоденні молитви виголошуються обличчям до Єрусалима й Храмової гори. Багато євреїв мають спеціальну табличку, міцрах, вдома, яка позначає напрямок молитви.
 
=== Християнство ===