Україна: відмінності між версіями

→‎Архітектура: загальні фрази прибрав, немає нічого в історичному контексті, що власне мало би бути тут на першому місці, а не стільки те що написано про сучасність, причому без джерел
(→‎Біорізноманіття: доповнення)
(→‎Архітектура: загальні фрази прибрав, немає нічого в історичному контексті, що власне мало би бути тут на першому місці, а не стільки те що написано про сучасність, причому без джерел)
 
=== Архітектура ===
{{розширити|розділ|дата=травень 2022}}
{{main|Архітектура України}}
 
Мова сучасної архітектури стає глобальнішою, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі.
 
У творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. У нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових — легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали ([[Хрещатик (готель)|готель «Хрещатик»]], арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний горизонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила архітектурно-художніми символами новий імідж суверенної України.