Вікіпедія

Григорій II Болгаринович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Wlad Lubart (обговорення | внесок)
4009 редагувань
Відколи це українською титул "граф" пишеться через "ґ"?
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 37:
[[15 жовтня]] [[1458]] року Константинопольський патріарх [[Григорій III (Мамма)]], який був в Римі у вигнанні унійним Константинопольським патріархом, провів реорганізацію [[Українська Православна Церква (1458-1596)|Київської митрополії]]. А новому митрополиту Григорію ІІ, патріарх надав новий титул – Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси. Цей титул глави православної Київської митрополії носили до приєднання [[Українська Православна Церква (1620-1685)|Київської церкви]] до московського патріархату 1686 року, а греко-католицькі Київські митрополити - до 1806 року.
 
На поставленні Григорія ІІ наполягав пап [[Калікст III|Калліст III]], і [[Пій II]] видав ствердну грамоту [[11 вересня]] 1458 року його наступник<ref>{{Cite web|url=http://www.pravenc.ru/text/166632.html|title=ГРИГОРИЙ|website=www.pravenc.ru|accessdate=2018-09-14}}</ref>. Разом з митр. Григорієм папа висилав до короля [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] свого особистого посланця лятеранського ґрафаграфа Миколая Цаґупіті. Папа думав, що знову можуть виникнути труднощі з поставленням Флорентійського митрополита в Києві, й тому папський посол мав ужити всіх дипломатичних засобів, щоб Григорія ввести спокійно на його митрополичий престіл.<ref name=":0">{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1810/file.pdf|title=Історія Християнства
на Руси-Україні|last=Чубатий|first=Микола|year=1976|publisher=Neo Eboraci|volume=XLIII|location=|pages=240|language=|isbn=}}</ref>
 
Проти поділу активно виступиливиступив великий князь московський. Він засилав до єпископів посланців з просьбами та погрозами, але нічого не добився. У зв’язку з цим митрополит Іона наприкінці [[1459]] року скликав у [[Москва|Москві]] Собор московських єпископів, який підтвердив, що «відбувся поділ Ближніх Церков Московської й Київської, який наносить шкоду усьому Православ'ю». Учасники Собору вирішили бути «невідступними від Святої Церкви Московської».
 
Митрополит Іона, який помер у 1461 році, був останнім митрополитом у Москві, що мав титул «Київського і всія Русі». Новий митрополит Феодосій був поставлений без дозволу й благословення Константинопольського патріарха.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Григорій_II_Болгаринович