Галичина: відмінності між версіями

Наприкінці XIX&nbsp;ст. 598 тис. (48&nbsp;%) селянських господарств мали менше 2 га, загалом&nbsp;— 9&nbsp;% усієї площі, 400 тис.&nbsp;— до 5 га; разом без- та малоземельні складали понад 80&nbsp;%. 3235 дідичів володіли бл. 3&nbsp;млн га землі, що складало близько половини території краю (зокрема, двоє графів Потоцьких&nbsp;— 129 тис. моргів землі, граф Дідушицький&nbsp;— 42 тис., князь Сапіга&nbsp;— 36). 1891 року за цілоденну працю на фільварку, від досвітанку до ночі селяни отримували від дідичів 7 крейцерів (3 центи США), при цьому харчувалися своїм коштом<ref>''[[Макух Іван|Макух І]]''. [http://diasporiana.org.ua/memuari/6331-makuh-i-na-narodniy-sluzhbi/ На народній службі].&nbsp;— Детройт&nbsp;: Видання Української Вільної Громади Америки, 1958.&nbsp;— С. 36—37.</ref>.

 

 

Працювали видатні українські діячі того часу&nbsp;— [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], Михайло Павлик, Анатоль Вахнянин, [[Юліан Романчук|Юліян Романчук]] та інші. З [[1894]] р. у Львові працював проф. [[Михайло Грушевський]].