Галичина: відмінності між версіями

2 байти вилучено ,  1 місяць тому
→‎Новий час: Виправлена граматика
Немає опису редагування
(→‎Новий час: Виправлена граматика)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
1805 року шовіністично налаштовані поляки отримали від цісарського двору право нагляду за всіма галицькими (також буковинськими) школами для римо-католицьких (де-факто&nbsp;— польських) консисторій. Через 10 років нагляд за українськими школами було передано греко-католицьким консисторіям. Заходами шляхти у 1812 році було скасовано обов'язкову шкільну освіту&nbsp;— багато селян перестало посилати дітей вчитись. Одним з головних противників поширення освіти серед русинів був львівський латинський архієпископ [[Анджей Анквіч]], який добився заборони книгодрукування руською мовою.<ref>''Верига В''. Нариси з історії України…&nbsp;— С. 150.</ref>
 
У 1-й половині [[19 століття|XIX століття]] в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. Вагомими явищами у цьому процесі стали утворення у [[Перемишль|Перемишлі]] [[Могильницький Іван|Іваном Могильницьким]] «Клерикального товариства», діяльність [[Михайло Левицький|митрополита Михайла Левицького]] й, особливо, утворення «[[Руська трійця|Руської трійці]]» ([[1837]]&nbsp;р.) та видання альманаху «[[Русалка Дністровая]]». Революційні події [[1848]]–[[1849]]&nbsp;рр. (т.з. «[[Революції 1848—1849 років|Весна народів]]») сприяли пробудженню національної самосвідомості українського населення Галичини. [[Головна Руська Рада]], що виникла у [[Львів|Львові]] ([[1848]]&nbsp;р.), проголосила ідею єдності всіх українських земель, а також пропонувала утворити з українських земель Східної Галичини, [[Буковина|Буковини]] та [[Закарпаття]] окремий коронний край у складі Австрійської імперії. Важливою подією було [[Революція 1848 року в Галичині#Скасування панщини|скасування панщини в Галичині]] у [[1848]] р., яке викрилонадало нові можливості для розвитку економіки краю, сприяло відродженню національно-культурного життя.
 
Розвивається галицький народний іконопис, котрий ніс на собі впливи барокових зразків. Одним з улюблених сюжетів був образ [[Юрій (Георгій) Змієборець|Юрія Змієборця]]. Нині чимала збірка галицьких ікон міститься в колекції етнографічних музеїв&nbsp;— зокрема, [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] історико-культурного комплексу «[[Замок Радомисль]]»<ref>''Богомолець О.'' Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia.&nbsp;— Київ, 2013.&nbsp;— С. .</ref>.
Анонімний користувач