Косовська війна: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 13:
Президент країни Йосип Броз Тіто (під час Другої світової війни головнокомандувач комуністичних партизанів, потім генсек Союзу комуністів Югославії, за походженням — хорват) брутально придушував прояви сепаратизму в країні. Створені в Сербії згідно з Конституцією 1974 року автономні краї Косово та [[Воєводина]] стримували сербський націоналізм. Проте «система стримувань і противаг» не могла існувати безкінечно.
У березні 1981-го на тлі тодішньої югославської економічної кризи албанські студенти вийшли на вулиці косовських міст із закликами виходу Косова зі складу СФРЮ і вимогою визнання
1989 року, коли Югославія була вже на грані розвалу, за ініціативою глави сербських комуністів Слободана Милошевича сербський парламент скасував Конституцію [[1974]] року, Косово було позбавлено статусу Соціалістичного автономного краю. Потім були розпущені парламент і уряд Косова, а майже всі албанці звільнені з державних установ. У вересні 1991-го після таємного референдуму була проголошена Республіка Косово, яку визнала лише [[Албанія]]<ref>[http://khpg.org/index.php?id=1585050621 Милосердний ангел. Права людини в Україні]</ref>.
Рядок 19:
Ситуація почала загострюватись після того, як уряд Югославії у [[1996]]–[[1997]] роках почав переселяти сербських біженців із [[Хорватія|Хорватії]] та [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]] на територію Косова. Це призвело до збройних конфліктів між загонами так званої «[[Армія визволення Косова|Армії визволення Косова]]» (ВАК) та югославською поліцією та армією. З початку [[1998]] року ці сутички набули характеру воєнних дій, з боку югославської армії почалися репресії щодо мирного населення, які наприкінці [[1998]]-го та на початку [[1999]] року мали всі ознаки етнічних чисток.
Незважаючи на різке зростання кількості албанських біженців з кінця [[1998]]-го та на початку [[1999]] року, що кваліфікувалося як гуманітарна катастрофа, [[Рада Безпеки ООН]] в умовах блокування з боку Росії не
Югославська сторона стверджувала, що вихід албанців в табори біженців на кордонах був зумисно зорганізованим для того, щоб утворити видимість гуманітарної катастрофи і надати привід для збройного втручання.
| |||