Неокласики: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Anarkk (обговорення | внесок)
Anarkk (обговорення | внесок)
Рядок 36:
 
== Вплив на українську літературу ==
Попри роки забуття, значення неокласицизму для української літератури важко переоцінити. Вже в 1940-х роках на еміграції починають перевидаватися твори неокласиків, які згодом істотно вплинуть на наступні генерації мистців. Наприклад, члени [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркської групи]] [[Юрій Тарнавський]] та [[Богдан Рубчак]] залишили промовисті свідчення визнання Миколи Зерова та неокласиків зокрема.<ref>«Може, хтось здивується, але два з моїх найбільш улюблених українських поетів — це Зеров і Ольжич» // Без Еспанії чи без значення? (інтерв'ю з Юрієм Тарнавським). „Сучасність“, 1969, №12, с. 24</ref><ref>«Мені особливо подобається мова Зерова, виглядає, що він зробив для української мови те, що зробив Пушкін для російської» // Юрій Тарнавський: [https://archive.chytomo.com/interview/yurij-tarnavskij-ne-bulo-vpliviv-shistdesyatnikiv-na-nyu-jorksku-grupu Не було впливів шістдесятників на Нью-Йоркську групу]</ref><ref>«На еміграції вже здавна існує культ Зерова, разом зі спеціальною організацією, що займається його спадщиною. Вірші його ми вчили на пам'ять у таборових гімназіях. Коли мені було 15 років, я робив про нього „гутірку“ у своєму пластовому куріні. І, звичайно в одному зі своїх перших (...) любовних листів я цитував „Як ніжна праосінь, ти йдеш моїми снами“...» // Шукаючи справжнього культобміну. Сучасність, №9, с. 60-61</ref>
 
Такий самий вплив на подальший розвиток української літератури мали літературознавчі студії неокласиків. Показово, що [[Григорій Грабович]] називає статті Павла Филиповича "блискучими" й багато разів посилається на них.<ref>Григорій Грабович. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997.</ref> В той же час "перевідкриття" літературознавчого доробку неокласиків в Україні відбувається наприкінці 80-х років ХХ століття. Як зазначає [[Михайло Назаренко]], «на другому курсі [університету] його [Зерова] лекційний курс «Українське письменство ХІХ ст.» (1928) [перевиданий у другому томі вибраних творів Зерова 1990-го року] виявився значно кориснішим, ніж більша частина того, що на цю тему було написано до та після».<ref>Михайло Назаренко. [https://kyivdaily.com.ua/mikola-zerov-3 Я знаю: ми тугi бiблiофаги]</ref>
 
== Примітки ==