Ернст Мансфельд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Raider (обговорення | внесок)
Exactpilot (обговорення | внесок)
м оформлення, вікіфікація
Рядок 4:
Ернст Мансфельд був позашлюбним сином Петера фон Мансфельда, [[герцог]]а [[Люксембург]]ського. Мансфельд був був професійним військовим найманцем. Воював в [[Угорщина|Угорщині]] на боці [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], потім був на службі ерцгерцога Леопольда, а потім перейшов на бік [[Габсбурги|Габсбургів]]. Попри те, що сам був [[католицизм|католиком]] під час [[Тридцятилітня війна|тридцятилітньої війни]] пішов на службу до [[протестантизм|протестантів]]. Став одним з найяскравіших полководців першого (''Чеського'') періоду війни.
 
В [[1618]] році, герцог Савойський Емануель І найняв Мансфельда, і послав допомагати чеським протестантам, на чолі 2000 загону. В [[1619]] році його розбили в битві під Саблатом. Після того він запропонував свої послуги [[Фердинанд II Габсбург|Фердинанду ІІ Габсбургу]], і вельми приклався до поразки [[Фрідріх V Пфальцський|Фрідріха V Пфальцського]], і його втечі з [[Прага|Праги]].

В [[1621]] році знову найнявся до Фрідріха, керувати його загонами. Воював з армією [[Католицька Ліга|Католицької Ліги]] в Пфальці. 25 квітня [[25 квітня]] [[1622]] року розбив [[Тіллі Іоган Церклас|графа Тіллі]] в битві під Вислохом, після чого розграбував [[Ельзас]]. Причому не обмежувався в грабунку територією противника, його війська грабували всіх підряд, накладаючи величезні контрибуції на цивільне населення.

В результаті Фрідріх відмовився від послуг Мансфельда і його загонів. Той відразу прилучився до Крістіана Браушвейгзького, формально залишаючись на боці протестантів, і разом з ним розграбував [[Лотарингія|Лотарингію]]. В серпні [[1622]] року розбив іспанців під Флерюсом. Після чого найнявся на службу до уряду [[Нідерланди|Нідерландів]] і розпочав похід на [[Саксонія|Саксонію]], грабуючи все підряд.
 
Як найманець і керівник наманців, Мансфельд в будь який момент міг перервати кампанію, якщо тільки противник пропонував більшу ціну за послуги. У [[1624]] Мансфельд тричі був в [[Лондон|Лондоні]] де його примали мало не як героя. [[Англія]] доклада всіх зусиль аби забезпечити його війська спорядженням і грошима, щоб дозволити Фрідріху V (родичу короля Якова) повернути собі і [[протестантизм|протестантам]] [[Пфальц]].
 
Тридцятилітня війна вступала в другу фазу, у взв'язку з вступом у конфлікт [[ДаніїДанія|Данії]] і Мансфельд розпочав активні дії в [[Німеччина|Німеччині]], на боці протестантів. [[25 квітня]] [[1626]] року його розгромив [[Валленштайн Альбрехт|Валленштайн]] в битві під Дессау.

Мансфельд швидко навербував новий загін, з яким планував напасти на [[Австрія|австрійські]] землі Габсбургів, однак мусив відступати перед частинами Валленштайна в надії об'єднатись з частинами [[Габор Бетлен|Бетлена Габора]]. Але Габор вирішив заключити мир з імперією. Мансфельд вирішив розпустити свій загін, а сам перебрався до [[Венеція|Венеції]]. В дорозі захворів і помер [[29 листопада]] [[1626]] року.
Похований в [[Спліт]]і.
 
==Література==