Україна: відмінності між версіями

→‎Географія: Написав про ПЗФ + фото
(→‎Географія: Прибрав другорядне, спірне, неоформлене, диспропорційно розписане; додав фото)
(→‎Географія: Написав про ПЗФ + фото)
=== Рельєф ===
{{main|Рельєф України|Геологія України|Сейсмічність України|Ліси України}}
[[Файл:ПОЗИТИВ...jpg|міні| НаВид з [[Говерла|ГоверліГоверли]]., [[Карпатський національний природний парк]], [[Івано-Франківська область]].]]
У рельєфі України переважають рівнини (95 % від усієї площі), що належать до південно-західної окраїни [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]]. Вони поєднують [[Поліська низовина|Поліську]], [[Придніпровська низовина|Придніпровську]] й [[Причорноморська низовина|Причорноморську]] низовини, що займають 70 % поверхні України, а також [[Волинська височина|Волинську]], [[Подільська височина|Подільську]], [[Придніпровська височина|Придніпровську]], [[Донецька височина|Донецьку]] й інші [[Височини України|височини]]. Пересічна [[Висота над рівнем моря|абсолютна висота]] рівнин становить 175 м. В Україні знаходиться найвища точка [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]] — гора [[Берда (гора)|Берда]], висотою 515 м над рівнем моря.
 
 
=== Ландшафти й фізико-географічне районування України ===
[[Файл:Кам'яні Могили 07.jpg|міні|Заповідник [[Кам'яні Могили]]]]
[[Файл:Швидка квітнева вода.jpg|міні|[[Зуївський ландшафтний парк|Регіональний ландшафтний парк Зуївський]]]]
{{Main|Фізико-географічне районування України|Фізична географія України}}
У межах України за спільністю морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтних комплексів — рівнинний, що займає понад 93 % території, і гірський. Основні риси [[Ландшафт географічний|ландшафтної]] структури країни визначаються її розташуванням переважно в [[Помірний кліматичний пояс|помірному поясі]]. Лише на [[Південне узбережжя Криму|Південному узбережжі Криму]] зустрічаються елементи [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічних]] ландшафтів середземноморського типу.
 
Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни з чітко вираженою біокліматичною і ландшафтною [[Широтна зональність|широтною зональністю]], частини [[Українські Карпати|Карпатської]] та [[Кримські гори|Кримської]] гірських фізико-географічних країн. Рівнинна Україна охоплена чотирма природними зонами: [[Мішані ліси України|зоною мішаних лісів]], [[Зона широколистяних лісів|зоною широколистяних лісів]], [[Український лісостеп|лісостеповою зоною]] та [[Український степ|степовою зоною]].<ref>{{Cite web |url=http://wdc.org.ua/atlas/4130100.html |title=Національний атлас України. Ландшафти та фізико-географічне районування. |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402191844/http://wdc.org.ua/atlas/4130100.html }}</ref><ref name="MOM"/>
 
=== Заповідні території ===
{{Main|Природно-заповідний фонд України}}
[[Файл:Карпатський морозний ранок.jpg|міні|[[Карпатський біосферний заповідник]]]]
В Україні всі [[Природоохоронна територія|природоохоронні території]] об'єднані у [[Природно-заповідний фонд України]], який включає понад 8600 об'єктів, що становлять близько 6,8&nbsp;% площі країни.<ref name="ПЗФ">[https://wownature.in.ua/oberihaymo/pryrodno-zapovidnyy-fond/ Природно-заповідний фонд України&nbsp;— офіційна сторінка]</ref>
 
Природно-заповідний фонд України включає території або акваторії, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Об'єкти природно-заповідного фонду охороняються законодавством України як національне надбання з встановленням особливих режимів охорони.<ref name="ЗаконПЗФ">[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України про природно-заповідний фонд України]</ref>
 
Природні об'єкти Природно-заповідного фонду України розділяються на [[біосферний заповідник|біосферні заповідники]], [[природний заповідник|природні заповідники]], [[національний природний парк|національні природні парки]], [[регіональний ландшафтний парк|регіональні ландшафтні парки]], [[заказник]]и різних типів, [[пам'ятка природи|пам'ятки природи]] та [[заповідне урочище|заповідні урочища]]<ref name="ЗаконПЗФ"/>. Найвищий статус і, здебільшого, найбільшу площу мають заповідники та національні природні парки. В Україні існує [[Біосферні заповідники України|5 біосферних заповідників]] ([[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]], [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатський]], [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморський]], [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайський]], [[Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник|Чорнобильський]]), [[Природні заповідники України|19 природних заповідників]] (найдавніші [[Канівський природний заповідник|Канівський]], [[Кримський природний заповідник|Кримський]], [[Український степовий природний заповідник|Український степовий]], [[Поліський природний заповідник|Поліський]], [[Луганський природний заповідник|Луганський]], [[Природний заповідник «Мис Мартьян»|Мис Мартьян]], [[Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник|Ялтинський гірсько-лісовий]], [[Карадазький природний заповідник|Карадазький]]) та [[Національні природні парки України|55 національних природних парків]] (найдавніші [[Карпатський національний природний парк|Карпатський]], [[Шацький національний природний парк|Шацький]], [[Синевир (національний природний парк)|Синевир]]).<ref name="ПЗФ"/>
 
=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини України|Ресурси України|Історія освоєння мінеральних ресурсів України|Нерудні корисні копалини України|Металічні корисні копалини України|Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України|Нафтогазоносні регіони України|Геологія України}}
[[File:Удивительно светлый террикон - panoramio.jpg|міні|[[Терикон]], [[Донецька область]]]]
Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від [[архей|архею]] до [[кайнозой|кайнозою]]) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню [[земна кора|земної кори]] процесів, обумовило широкий діапазон [[корисні копалини|корисних копалин]], що становлять мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4&nbsp;% земної суші й де проживає 0,8&nbsp;% населення планети, має у своїх [[надра]]х 5&nbsp;% мінерально-сировинного потенціалу світу.