Вікіпедія

Самотність: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м оформлення, правопис
Рядок 13:
Самотність — поширене явище в великих містах, де спілкування з різними людьми відбувається короткочасно й поверхнево, а часу на встановлення тривалих і довірчих відносин не вистачає. Контакти не несуть емоційного навантаження, не ведуть до довіри та почуття безпеки. Самотність відчувають молоді люди, які не можуть знайти собі необхідного, відповідного партнера, або літня людина, що втратила знайомих і близьких і не вміє, не може знайти спільну мову з представниками молодшого покоління. Самотність нерідко переживають люди з інертною нервовою системою, які важко зав'язують нові контакти, повільно звикають до нових знайомих. У флегматичних, неактивних осіб самотність може призвести до [[Депресія (психологія)|депресії]].
 
Нагадує самотність (але в той же часводночас не носить такого глибокого характеру), брак зворотного зв'язку, обумовлений або ситуацією, або [[темперамент]]ом (психологічним типом) даної людини. У своюСвоєю чергучергою, самотність може бути зумовлена глибокими патологічними змінами в психіці індивіда ([[аутизм]]).
 
=== Фактори сприяння самотності ===
Існує ряд психологічних факторів, які сприяють самотності. Наприклад, це може бути низька самооцінка, яка призводить до уникнення контактів з іншими людьми через страх піддатися критиці, що, усвоєю свою чергучергою, створює порочне коло — в результаті відсутності контактів самооцінка ще більше падає. Слабкі навички спілкування також сприяють виникненню відокремленості від товариства, суспільства, посиленню самотності. Люди з погано розвиненими навичками міжособистісного спілкування, низькою соціалізацією через страх потерпітизазнати невдачуневдачі у відносинах або потрапити в психологічну залежність також нерідко прагнуть до самотності, особливо якщо в них вже є невдалий досвід спілкування з іншими людьми.
 
Самотність пов'язана з типом культури. Самотність  — давня проблема західноєвропейських країн, де з доби [[Відродження]] плекали [[індивідуалізм]], послаблюючи позиції колективізму. Лідерами в цьому процесі стали [[Англія]], [[США]], частково [[Канада]], [[Франція]], [[Австралія]], [[Швеція]].
 
За висновками одного соціологічного дослідження, що проводила газета «[[Дейлі телеграф]]», суспільство Великої Британії — найбільш індивідуалістичне. Індивідуальність, несхожість на інших, егоїзм в суспільстві Британії цінують значно більше, ніж [[колективізм]]. Для груп з творчими здібностями — це рятівний фактор, бо сприяє пошукам нового, удосконаленню здобутого, започаткуванню нових стилів чи збагаченню вже існуючого. Для пересічних громадян без здібностей індивідуалізм обертається відокремленістю, відчуженням від інших, розвитком дивацьких (або небезпечних для суспільства) рис характеру та поведінки. У Великій Британії спостерігають великий рівень тривожності, самотності, депресій. Надмірний індивідуалізм деяких західних суспільств пов'язують з високим рівнем самотності та депресій. І, навпаки, суспільства з високим рівнем колективізму мають низький рівень індивідуалізму у пересічної більшості громадян, низький рівень самотності ([[Китай]], [[Тайвань]], [[Росія]] на початку ХХ століття тощо).
Рядок 25:
[[Файл:CC No 10 Robinson Crusoe.JPG|міні|праворуч|200пкс|]]
 
Самотність розділяється на два типи: явну і неявну (приховану від оточення) самотність. Прикладом явної (але вимушеної самоти) служить історія [[Робінзон Крузо|Робінзона Крузо]], який прожив на самоті 28 років. Це явище виникає при дефіциті спілкування з людьми, людина хоче спілкуватися, але не може. Набагато частіше зустрічається самотність у неявній (прихованій від оточення) формі. Людина постійно знаходиться в оточенні людей, спілкується з ними, але в той же часводночас відчуває себе відчуженою. Всі ці люди їй не потрібні, точніше вона не відчуває до них особливої любові і прихильності, вони для неї легко замінні. Проблема неявної самотності дуже поширена серед підлітків і якщо вчасно не вирішується, то переходить і в стадію дорослого життя. Вона виникає через відчуття людини, що її ніхто не розуміє, немає душі здатної оцінити її гідності. Такі люди вважають, що якщо їм не знайти собі споріднену душу серед всіх цих людей, тоді навіщо вони взагалі потрібні. Тим самим вони свідомо прирікають себе на самотність. Виявити її досить складно, позаяк ця людина в суспільстві поводиться найбільш звичайним чином.
 
Григорій Зільбург розмежовує два поняття: самотність та відокремленість. При цьому відокремленість він вважає нормальним станом людини, коли людина вважає за краще спілкуватися з якоюсь конкретною особою. Самотність він відносить до нездоланного відчуття, причиною якого є: ранній нарцисизм, манія величі, ворожість з боку оточуючих<ref>{{книга|автор=Корчагина С. Г.|заголовок=Психология одиночества|місце=|видавництво=Дизайн и верстка ООО «Багира-2|рік=2008|сторінок= 228|ref =}}</ref>.
Рядок 33:
Нездатність повноцінно спілкуватись стала явищем і в молодіжному середовищі, досить високо індивідуалізованому та наче створеному з самотніх осіб. Тимчасовість людських контактів не сприяє виникненню емоційно стійких та довготривалих відносин&nbsp;— якраз останні найбільш бажані і корисні для молоді.
 
 
=== Профілактичні заходи ===
 
* формування клубів за інтересами;
* відвідини виставок, [[театр]]ів, [[ярмарок|ярмарків]] , місцевих свят;
* підтримка родинних зв'язків;
* спілкування з власними дітьми;
Рядок 47 ⟶ 46:
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Solitude|Самотність}}
* [[День святкування самотності]]
* [[Аутизм]]
* [[Депресія (психологія)|Депресія]]
* [[Лінь]]
Рядок 55 ⟶ 54:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* ''Н. Хамітов''. Самотність // {{ФЕС|сторінки=564}}
Рядок 61:
* Іванченко, Г. В., Покровский Н. Е. [http://www.hse.ru/sci/publications/7699880.html Универсум одиночества: социологические и психологические очерки].&nbsp;— М.: Университетская книга, Логос, 2008.
* Джон Качоппо, Вільям Патрик, ''Одиночество: природа человека и потребность в социальных связях''
* Belyaev, Igor A. and Lyashchenko, Maksim N. (2020) [http://elib.sfu-kras.ru/bitstream/handle/2311/135920/04_Belyaev.pdf;jsessionid=67EECF6EDD4C19CDA78B463A0A801CE4?sequence=1 “Socio«Socio-cultural determinacy of human loneliness”loneliness»], Journal of Siberian Federal University. Humanities and Social Sciences, vol. 13, no. 8, pp. 1264–12741264—1274, DOI: 10.17516/1997-1370-0640.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Самотність