5481
редагування
(→Історія: зображення) |
м (→Історія та деякі відомі представники: правопис) |
||
[[Наукове дослідження|Наукові дослідження]] в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в [[XVI століття|XVI]]–[[XVIII століття]]х, переважно у зв'язку зі створенням і розвитком [[Острозька академія|Острозької академії]], [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]] та [[Львівський університет|Львівського університету]], в яких приділяли увагу здебільшого [[гуманітарні науки|гуманітарним наукам]] під домінуючим впливом [[релігія|релігії]]. До цього періоду належать відомі українські [[мовознавство|мовознавці]] [[Лаврентій Зизаній]], [[Памво Беринда]], [[Мелетій Смотрицький]], [[філософ]]и [[Феофан Прокопович]], [[Григорій Сковорода]] тощо.<ref name="Онопрієнко2010">Онопрієнко В. І., Ткаченко В. В. Історія української науки: курс лекцій. Київ: Варта, 2010. 651 с.</ref>
Значного розвитку наука в Україні набула в [[XIX століття|XIX столітті]], коли було засновано [[Харківський університет|Харківський]] (1804), [[Київський університет|Київський]] (1834) і [[Одеський університет|Одеський]] (1865) університети, які стали головними науковими центрами України до першої половини [[XX століття]]. Серед ранніх представників цього періоду видатний [[математик]] і [[фізик]] [[Остроградський Михайло Васильович|Михайло Остроградський]] та вчений-[[енциклопедист]] [[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимович]], перший [[ректор]] Київського університету. [[анатомія|Анатом]] [[Бец Володимир Олексійович|Володимир Бец]] вперше
Визначальним у розвитку української науки стало створення у [[1918]] році [[НАН України|Української академії наук]] (згодом [[ВУАН]], [[АН УРСР]], [[НАН України]]) і подальше заснування низки наукових установ у її складі. Першим президентом Академії був визначний український [[геохімік]], [[Мінералогія|мінералог]] і [[філософ]] [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]].<ref name="Онопрієнко2010"/>
|