|
'''Королева-регенткаПанівна королева''' (англ. ''Queen regnant'') — жінка-[[монарх]], рівнозначна [[король|королю]], яка править [[Suo jure|самостійно]], на відміну від [[Королева-консорт|королеви-консорт]] (дружини панівного монарха-регента) або [[Регент|королеви-регента]] (тимчасово править замість дитини-монарха як опікунка).
Королева-регенткаПанівна королева має та здійснює суверенні повноваження, тоді як королева-консорт ділить звання і титули чоловіка, але не поділяє його суверенітет. Чоловік панівної королеви-регентки традиційно не розділяє рангу дружини, титулу чи суверенітету і має титул [[принц-консорт|принца-консорта]].
== Історія ==
У Стародавній Африці, Стародавній Персії, Азійській і Тихоокеанській культурах та в деяких європейських країнах жінкам-монархам присвоювали титул ''короля'' або його еквіваленту, наприклад ''[[фараон]]а'', коли стать не мала значення для посади, або ж використовували чоловічу форму слова в мовах, які мають [[Рід (мовознавство)|граматичний рід]] як спосіб класифікації іменників. У [[Візантійська імперія|візантійської]] [[Ірина Афінська|імператорки Ірен]] іноді фігурує титул ''[[басилевс]]'' ({{lang-el|βασιλεύς}}), «імператор», а не ''basilissa'' ({{lang-el|βασίλισσα}}), «імператриця»; [[Ядвіга Анжуйська]] була коронована як ''Rex Poloniae'', ''король Польщі''.
Серед монархів династії [[Давид]]а [[Юдейське царство|Юдейського царства]] згадується єдина панівна цариця-регентка [[Аталія]], хоча [[Танах|єврейська Біблія]] сприймає її негативно як узурпаторку. Набагато пізніше Юдейським царством правила ще одна цариця, але з роду [[Хасмонеї]]в — [[Саломея Александра]].
Вступ на престол панівної королеви-регентки відбувається відповідно до порядку [[Престолонаступництво|престолонаступництва]] країни. Способи престолонаступництва королівств, [[Плем'я|племінних]] князівств включають номінацію (панівний монарх-регент або рада називає спадкоємця), [[Прімогенітура|первородство]] (діти монарха чи вождя мають перевагу в порядку народження від старшого до наймолодшого), або {{нп|Ултімогенітура|мінорат||Ultimogeniture}} (діти мають перевагу у зворотному порядку народження від наймолодшого до старшого). Престолонаступництво може бути за материнською, батьківською або змішаною лінією; або, рідко відкритою для загальних виборів, коли це необхідно. Право правонаступництва може бути відкритим для чоловіків і жінок або обмежено лише для чоловіків чи жінок.
[[Файл:Margaret_of_Denmark,_Norway_&_Sweden_(1389)_effigy_2010_(2).jpg|праворуч|міні|[[Маргарита I Данська|Маргарет I]] правила Данією, Норвегією та Швецією в кінці XIV — на початку XV століття.]]
=== Східна Азія ===
У [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] [[У Цзетянь]] стала китайською панівною імператрицею-регенткою та започаткувала династію Чжоу, яка перервалася з її смертю. Імператриця У використовувала титул ''хуангді'' ({{lang-zh|皇帝}}, «імператор») і в багатьох європейських джерелах згадується як жінка-імператор, а не панівна імператорка-регентка. Кількома десятиліттями раніше в Кореї королеви [[Сондок]] та [[Чиндок]] розробили термін ''yoowang'' ({{lang-ko|여왕}}, «король-жінка») для позначення себе, використовуючи титул замість ''wangbi'' ({{lang-ko|왕비}}), що зазвичай перекладається як «<nowiki/>[[королева-консорт]]<nowiki/>» і стосується дружини короля чи імператора.
Хоча в [[Японія|Японії]] [[Хризантемовий трон|трон]] заборонений для жінок, це не завжди було так; протягом японської історії відзначають вісім панівних імператорок-регенток. Знову ж таки, японська мова використовує термін ''josei tennō'' ({{lang-ja|女性 天皇}}, «володарка жіночої імперії») для посади, який в західній монархічній традиції відповідає титулу «панівна імператорка-регентка», з терміном ''kōgō'' ({{lang-ja|皇后}}) який застосовувався для королеви-консорт. Дебати про престолонаступництво в Японії стали важливою політичною проблемою на початку 2000-х, оскільки починаючи з 1965 року в Імператорському домі не народжувалися хлопчики<ref>{{cite web |title=Імператор Японії натякнув на можливе зречення престолу |url=https://www.pravda.com.ua/news/2016/08/8/7117124/ |website=Українська правда |accessdate=18 жовтня 2020 |date=8 серпня 2016}}</ref>. Прем'єр-міністр [[Коїдзумі Дзюнітіро]] пообіцяв представити парламенту законопроєкт, який дозволить жінкам зайняти Імператорський престол, але відкликав його після народження {{нп|Принц Хісахіто|принца Хісахіто||Prince Hisahito of Akishino}} у 2006 році.
== Поточні панівні королеви-регентки ==
{| class="wikitable sortable"
|+
== Див. також ==
* [[Список панівних королев-регенток]]
* [[Список жінок-глав держав та урядів]]
* [[Монарх]]
| 