Сполучна тканина: відмінності між версіями

м (уточнення)
 
 
== Класифікація клітин сполучної тканини ==
{{розділ без джерел|дата=квітень 2022}}
Клітини сполучної клітини розрізняють як: '''резиденти''' (макрофаги, тучні, адипоцити, хондробласти, хондроцити, остеобласти, остеоцити, фібробласти, фіброцити) і '''мігранти''' (лейкоцити (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, моноцити), плазматичні клітини).
 
'''Фібробласти''' — численна група клітин сполучної тканини з різним ступенем диференціації. Це клітини, що відповідають за синтез молекул позаклітинної речовини. За формою вони є дуже різні, розмір 20 мкм. Також здатні до проліферації та міграції. Секретують три основні продукти: '''проколаген''', '''глікозаміноглікани''' та '''проеластин.''' Активно здійснюють синтез білків (для формування компонентів міжклітиної речовини).
 
'''Фіброцити -''' — це є старі (зрілі) фібробласти, які не здатні до поділу. Є веретеноподібної форми. Виконують функцію — підтримання тканинної структури.
 
'''Макрофаги''' — клітини в межах тканин, які походять від специфічних білих кров'яних тілець, моноцитів. Інша назва — гістіоцити. Це клітини з невеликим округлим ядром (їх є від 1 до 3) і цитоплазмою, що містить украплення у вигляді часток, пошкоджених ядер, ліпідів, бактерій, рідше цілих клітин. Їхній діаметр становить 20-60 мкм. Вони здатні до проліферації і поділяють їх на '''резиденті''' та '''рухливі'''. Не мають сталої форми. Їхня функція полягає втому, що вони беруть участь в утворені міжклітинної речовини.
'''Перицити''' — це сполучнотканинні клітини зіркоподібної або відростчастої форми, що розташовані зовні від ендотелію капілярів. Вони забезпечують зміну ширини просвіту капіляра. Беруть участь у синтезі елементів базальної мембрани та позаклітинного матриксу, а також виділяють вазоактивні сполуки. Є скоротливими. Наявні усі основні органели (мають дископодібне ядро).
 
'''Ендотеліальні клітини''' — утворюють ендотелій, який є внутрішнійвнутрішнім шаршаром клітин, якийщо вистеляє капіляри, а також кровоносні і лімфатичні судини і порожнини серця. Ці клітини мають сплющену форму і містять усі основні органели. Вони швидко набухають і здатні міняти ширину просвіту каналу, виконують бар'єрну функцію.
 
'''Адипоцити -''' — це є великі клітини (30 — 50 до 120 мкм), жирові клітини, які здатні накопичувати жир. Завдяки значному скупченню адипоцитів пухка сполучна тканина може перетворюватися на жирову. Вони є похідними мезенхімальних стовбурових клітин. Розміщуються вздовж капілярів та в окремих ділянках організму. Здатні синтезувати жирні кислоти із глюкози та амінокислот. Існує 2 типи:
 
- '''білі''', які майже не містять органели
 
- '''бурі''', які містять основні органели і включення глікогену та цитохроми.
 
Основними функціями є запасання жиру, як високоенергетичної сполуки. У собі вони також накопичують бурий жир який окислюється для отримання тепла.
 
'''Пігментні клітини''' — у цитоплазмі містять велику кількість зерен пігменту (меланіну). Вони є рухливірухомі і мають відростки. Також відіграють захисну роль і впливають на теплообмін. Найбільше зустрічаються в райдужці ока, судинній оболонці ока і родимих плямах.
 
'''РетикулярнаРетикулярні клітини''' — цевидовжені видовжена клітинаклітини, якаякі маємають багато відростків, що з'єднується з відростками інших ретикулоцитів і формують сітку. Ретикулярні клітини разом з ретикулярними волокнами утворюють строму органів кровотворення й імунної системи. Ці клітини мають велике кругле або еліпсоподібне світле ядро, яку заповнює майже всю клітину. Вони рідко діляться і є малодиференційовані. Також беруть участь у перших етапах імунологічних реакцій.
 
== Джерела ==