Соната: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
У творчості композиторів-романтиків відбувалося збагачення й переосмислення жанру класичної соната (переважно бетховенського типу). Великий внесок у розвиток соната внесли [[Шопен|Ф. Шопен]],[[Шуман|Р. Шуман]], [[Ференц Ліст|Ф. Ліст]], [[Брамс|Й. Брамс]], [[Едвард Гріг|Е. Гріг]] й ін. У них соната підсилилася тенденція до широкого симфонічного трактування жанру, поглибилася контрастність образів. Прагнення до єдності циклу приводить до створення одночастинних соната (уперше - в 2 соната для фортепіано [[Ференц Ліст|Ф. Ліста]]).
Наприкінці 19 - початку 20 ст. яскраві оновлюючі тенденції проступають у соната французьких композиторів Г. Форе, П. Дюка, [[Моріс Равель|М. Равеля]], [[Клод Дебюссі|К. Дебюссі]], російських композиторів А. Н. Скрябіна, Н. К. Метнера. В 20 ст. соната залишається одним із провідних музичних жанрів. Нові образи й засоби виразності істотно змінюють її вигляд. До видатних зразків сучасної музики належать сонати
Першими сонатами українських композиторів стали скрипкова соната [[Максим Березовський|М. Березовського]] та фортепінні сонати — [[Дмитро Бортнянський|Д. Бортнянського]]. Пізніше до цього жанру звертались: [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенко]], [[Косенко Віктор Степанович |В. Косенко]], [[Борис Лятошинський|Б. Лятошинський]], М. Тіца, Р. Сімович, Ю. Щуровський, В. Сєчкін та ін.
Рядок 11:
Серед сучасних українських композиторів найвизначныший внесок у розвиток жанру внесли [[Сильвестров Валентин|В.Сильвестров]], Ю.Іщенко та інші композитори.
{{
{{БСЭ}}
| |||