Сексизм: відмінності між версіями

3763 байти додано ,  4 місяці тому
Виправлено джерел: 25; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 195.242.179.88 (обговорення) до зробленого SashkoR0B0T)
Мітка: Відкіт
(Виправлено джерел: 25; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
[[Файл:Suffragette arrest, London, 1914.jpg|thumb|Арешт [[Суфражизм|суфражистки]] в Лондоні, 1914. Суфражистські організації боролися за [[Жіноче виборче право|право голосу для жінок]].]]{{Сексизм}}{{Насильство проти жінок}}{{Фемінізм}}
{{Жінки в суспільстві}}
'''Секси́зм''' ({{lang-en|sexism}}, від {{lang-la|sexus}}&nbsp;— стать; також '''гендерна дискримінація''', '''дискримінація за статтю''')&nbsp;— [[упередження]] чи [[дискримінація]] людей через їхню [[стать]] або [[гендер]]. Це поняття пов'язане зі [[стереотипи|стереотипами]] та [[Гендерна роль|гендерними ролями]]<ref>Nakdimen, K. A. (1984). «The Physiognomic Basis of Sexual Stereotyping». American Journal of Psychiatry. 141 (4): 499—503. doi:[[doi:10.1176/ajp.141.4.499|10.1176/ajp.141.4.499]].</ref>. Сексизм може включати віру в природну вищість; конструюється системною суспільною недооцінкою чи упередженнями щодо певної статі, стереотипізацією суджень про стать людини; проявляється в [[Гендерна нерівність|диспропорції влади, прав та можливостей між статями]].<ref name="Унгер">[{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC |title=Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии] |accessdate=28 березня 2022 |archive-date=22 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220322173111/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC }}</ref> Інституціолізованими наслідками сексизму є [[гендерна нерівність]] у різних сферах людської діяльності, особливо на [[Нерівність на робочому місці|робочому місці]] ([[Гендерний розрив в оплаті праці|розрив в оплаті праці]], [[скляна стеля]]).
 
Людина, що підтримує ідеї сексизму, називається '''''сексистом / сексисткою'''''. Авангард у подоланні сексизму становить '''[[маскулізм]]''' і '''[[фемінізм]]''' як рухи та '''[[Теорія фемінізму|феміністична наука]]''' як галузь знань. У багатьох західних країнах сексизм є предметом законодавства ([[Гендерна політика|гендерні політики]]: [[Гендерний мейнстримінг|гендерний менстримінг]], [[гендерні квоти]]) і [[Соціологічне дослідження|соціальних досліджень]], зокрема [[Гендерні дослідження|гендерних студій]] та [[Жіноча історія|жіночої історії]].
На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які стоять неподалік одне від одного:
* У [[Психологія|психології]] сексизм&nbsp;— «стереотипне приписування ознак». На міжособистісному рівні&nbsp;— дискримінуюче приписування ролей відносно статі.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130518024019/http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf|date=18 травня 2013}}<!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> ''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).'' (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>
* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]] сексизм&nbsp;— дискримінація всього спектру [[ЛГБТ|ЛГБТКІ±людей]], що не вписуються в [[Гетеронормативність|гетеронормативне]] [[Трансгендерність|цисгендерне]] [[Бінарний|бінарне]] суспільство відповідно до статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]].<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121209053659/http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm |date=9 грудня 2012 }}</ref>
* В соціології&nbsp;— наголос на [[Соціальна структура|структурних аспектах]]: сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка&nbsp;— це [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють людей через їхню стать, через що знижується цінність людини та фіксуються [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]] для статей. Підхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]].
 
 
=== Конструювання сексизму ===
Стереотипи за [[Гендерні стереотипи|гендерною]] чи статевою ознаками є широко розповсюдженими помилковими переконаннями про характеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Вони є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні поводити себе». Представники будь-якої статі чи гендеру, які відхиляються від гендерних настанов, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «стервами», чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140201200408/http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 |date=1 лютого 2014 }}. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>
 
[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), тоді як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати Америки|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121014223700/http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf |date=14 жовтня 2012 }} Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>
 
Стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано з переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130917195241/https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf |date=17 вересня 2013 }} Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111212091703/http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf |date=12 грудня 2011 }} American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упереджені [[Самооцінка|самооцінки]]» мають далекосяжні наслідки, оскільки можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [https://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121202135250/http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf |date=2 грудня 2012 }} American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>
 
Стереотипи утворюються і входять у застосунок у ранньому віці. Розглянуто різні заходи, у тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами у дітей. Одне із досліджень (А. Вінгом): діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це з ситуацією у світі в цілому. Це доказ того, що дитячий розгляд «різного відношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм виокремити стереотипи і спонукав кинути їм виклик.{{джерело}}
[[Файл:2012 Birth Sex Ratio World Map.jpg|праворуч|міні|Гендерний дисбаланс внаслідок селективних абортів (співвідношення хлопчиків до дівчаток при народженні, 2012).]]
[[Файл:Map3.1NEW_Womens_Physical_Security_2011_compressed.jpg|ліворуч|міні|Рівень фізичної безпеки жінок, 2011.]]
Насильство за ознакою статі або гендеру, насамперед [[насильство проти жінок]]<ref>[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Довідник для членів парламенту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171010024157/https://rm.coe.int/1680096e45 |date=10 жовтня 2017 }}. Київ, К. І. С., 2014 рік.</ref>. До цієї категорію входять такі види насильства та злочинів за ознакою статі:
 
* '''[[Гендерцид]]'''&nbsp;— убивства людей через їх стать чи у зв'язку з нею; убивство жінок ([[феміцид]]) чи чоловіків ([[андроцид]]). Феміцид розповсюджений у формах: [[Селективні аборти|селективних абортів]], жіночого [[Дітовбивство|дітовбивства]] (убивств дівчаток), [[сороріцид]]у (убивства сестер), [[матріцид]]у (убивства матерів), убивства дружин (наприклад, «[[Убивство честі|убивств честі]]»), убивства вдів із причин економічної вигоди (наприклад, [[Саті (ритуал)|саті]]), [[полювання на відьом]], [[Серійний убивця|серійні вбивства]], [[спалювання наречених]];
* усі чоловічі бажання мають задовольнятись,
* жінок треба добиватись (силою),
* жінки існують для сексуального служіння чоловікам<ref>«[https://web.archive.org/web/20060903143328/http://www.soc.iastate.edu/sapp/Prostitution.pdf Readings on Prostitution]» (PDF). Archived from the original on 2006-09-03.</ref><ref>«[https://walnet.org/csis/papers/redefining.html Redefining Prostitution as Sex Work on the International Agenda] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180215024152/https://walnet.org/csis/papers/redefining.html |date=15 лютого 2018 }}».</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/uk/2006/jan/18/ukcrime.prisonsandprobation Julie Bindel: Eradicate the oldest oppression&nbsp;— UK news&nbsp;— The Guardian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180618025817/https://www.theguardian.com/uk/2006/jan/18/ukcrime.prisonsandprobation |date=18 червня 2018 }}». the Guardian.</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/commentisfree/2007/sep/10/endingatradeinmisery Ending a trade in misery] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190714153725/https://www.theguardian.com/commentisfree/2007/sep/10/endingatradeinmisery |date=14 липня 2019 }}». the Guardian.</ref><ref>Jeffreys, Sheila (2008-11-11). [https://books.google.com.ua/books?id=9mlFgjEBYWYC&redir_esc=y The Industrial Vagina] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180618052414/https://books.google.com.ua/books?id=9mlFgjEBYWYC&redir_esc=y |date=18 червня 2018 }}. <nowiki>ISBN 9780203698303</nowiki>. Перевірено 2018-06-03&nbsp;— через Google Books.</ref>.
 
Європейське жіноче лобі (The European Women's Lobby) засудило проституцію як «нестерпну (неприпустиму і таку, що не має толеруватись) форму чоловічого насилля»<ref>«[https://www.womenslobby.eu/spip.php?article472 European Women's Lobby&nbsp; : Prostitution in Europe : 60 Years of Reluctance] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151016033848/http://www.womenslobby.eu/spip.php?article472 |date=16 жовтня 2015 }}». womenslobby.eu.</ref>.
Як писала Керол Петмен (Carole Pateman), авторка праці «Сексуальний контракт» (1988):
 
: «Проституція&nbsp;— це використання жіночого тіла чоловіком для власного задоволення чоловіка. З боку проституйованої жінки немає бажання чи задоволення. Проституція&nbsp;— не взаємний, приємний обмін використанням тіл, а одностороннє використання чоловіком тіла жінки в обмін на гроші.»<ref>Pateman, Carole (1988). [https://books.google.com.ua/books?id=jH2KPvZF1L0C&redir_esc=y The Sexual Contract] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180618052401/https://books.google.com.ua/books?id=jH2KPvZF1L0C&redir_esc=y |date=18 червня 2018 }}. <nowiki>ISBN 9780804714778</nowiki>. Retrieved 2015-03-31&nbsp;— via Google Books.</ref>
 
Глибшою критикою проституції та індустрії торгівлі людьми займається протипроституційний фемінізм.
Докладніше: [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]], [[Сексизм при наймі]], [[Третя зміна (фемінізм)]], [[Фемінізація бідності]][[Файл:OECD gender wage gap.svg|міні|Різниця зарплат чоловіків та жінок серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]|альт=|без]]
* '''[[Неоплачувана робота]]'''. Неврахування праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) у фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.
* '''Заборона''' (або суспільне несхвалення) чоловікам/жінкам займатися професіями або обіймати посади на підставі статі, або з аргументацією, що зводиться до цього засновку.<ref>{{cite web|author=Нижегородцев Д.| publication-date=2 марта 2009 года|url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|title=Таких не берут в машинисты|lang=|publisher=«Взгляд»|accessdate=|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B11vGbA?url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|archivedate=2011-08-24 серпня 2011}}</ref><ref>{{cite web|author=|publication-date=21 мая 2009 года|url=http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|title=Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?|lang=|publisher=[[Петербург — Пятый канал]]|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417011948/http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|archivedate=2011-04-17|deadurl=yes}}</ref> Дискримінаційний список з 450 заборонених для жінок професій в Україні скасували лише наприкінці 2017 року. У більшості країн, де існує [[строкова служба]], призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі. Різна тривалість терміну служби жінок та чоловіків у разі призову.
* '''[[Гендерний розрив в оплаті праці|Різниця зарплат]]'''.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate?url=2011http://www.ituc-08csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|archivedate=24 серпня 2011}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate?url=2011http://www.ituc-08csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|archivedate=24 серпня 2011}}</ref> в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, за статистиками [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] (2016) середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (біля 42 тис. дол. США)<ref>[{{Cite web |url=http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html |title=«О ситуации с правами человека в США&nbsp; — 2006»] |accessdate=14 грудня 2012 |archive-date=21 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120321185255/http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html }}</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">[{{Cite web |url=http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html |title=«О ситуации с правами человека в США&nbsp; — 2006»] |accessdate=14 грудня 2012 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304093902/http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html }}</ref>).
* '''[[Скляна стеля|«Скляна стеля»]]'''&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».
* '''Вищий [[пенсійний вік]]''' для чоловіків у багатьох країнах при меншій у [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]], тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.
* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації суспільства]], [[Фемінізація бідності|бідності]] і стрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь| publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B1DdVNW?url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|archivedate=2011-08-24 серпня 2011}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.|publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419144550/http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|archivedate=2012-04-19|deadurl=yes}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>
* '''Сексизм при наймі''' (occupational sexism): дискримінаційні резюме (вказання статі бажаної особи («потрібні прибиральниці», «вакансія: начальник відділу продажів») є протизаконним), відмова в працевлаштуванні жінкам дітородного віку (в очікуванні, що вони народять і займатимуться дітьми, а тим паче, якщо мають дітей).
* Відсутність ефективної регуляції державами рівного поділу батьківських обов'язків ([[Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами|декретні відпустки]] для батьків у країнах, де вони є, набагато коротші за материнські і необов'язкові, через що кар'єрні можливості втрачають саме жінки).
* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіа. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] у дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>{{Cite web |url=http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html |title=Архівована копія |accessdate=21 грудня 2012 |archive-date=8 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161208074905/http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html }}</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].
 
Для ефективної боротьби з сексистською рекламою потрібний, насамперед достатньо високий рівень культури в суспільстві, який робив би невигідним для виробників та замовників реклами використовувати сексистські образи, суспільно тавруючи їх як «антирекламу».<ref>{{Cite web |url=http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171 |title=Архівована копія |accessdate=21 грудня 2012 |archive-date=22 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222202759/http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171 }}</ref> '''Інструментами такого контролю в Україні''' є:
 
* [[Кампанія проти сексизму "Повага"|Кампанія проти сексизму в політиці та ЗМІ «Повага»]], що з 2014 року робить медіаприводом сексистські повідомлення (рекламу, телепередачі, виступи публічних осіб), надіслані читачками та читачами з мережі, проводить просвітницьку роботу про сексизм та [[гендерні стереотипи]] і моніторить український медіапростір на гендерну чутливість;
* Інструмент Ліги захисту прав жінок «[[Гармонія рівних]]» «[http://harmony.org.ua/poskarzhitis-na-seksizm Поскаржитись на сексизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190502165303/http://harmony.org.ua/poskarzhitis-na-seksizm |date=2 травня 2019 }}», що дозволяє миттєво повідомити через онлайн-форму про сексистську рекламу, а офіційні процедури з подачі та відстоювання скарги до органів про порушення прав жінок та захист прав споживачів бере на себе платформа.
* Освітньо-аналітичний ресурс [[Гендер в деталях]], що публікує тематичні матеріали про жіноцтво, гендерну нерівність, жіночі дослідження, літературу, інтерв'ю, подкасти, зокрема про подолання стереотипів та недискримінаційне ставлення.
 
 
==== Сексистські жарти ====
Фредерік Аттенборо (Frederick Attenborough) доводить, що сексистські жарти можуть бути формою [[Сексуальна об'єктивація|сексуальної об'єктивації]], яка зводить людину, на котру спрямований жарт, до об'єкта. Сексистські жарти не лише об'єктивують жінок, але також можуть виправдовувати насильство чи упередження щодо них<ref>Attenborough, Frederick T. (2014). «Jokes, pranks, blondes and banter: recontextualising sexism in the British print press». Journal of Gender Studies. Taylor and Francis. 23 (2): 137—154. doi:[[doi:10.1080/09589236.2013.774269|10.1080/09589236.2013.774269]].</ref>. <blockquote>«Сексистський гумор&nbsp;— приниження жінок через гумор&nbsp;— наприклад, тривіалізує дискримінацію за статтю під прикриттям милостивої забавки, аби уникнути випробувань та протистояння, які. негумористична сексистська риторика зазвичай викликає.»<ref name=":0">Ford, Thomas E.; Boxer, Christie F.; Armstrong, Jacob; Edel, Jessica R. (2007). «More Than „Just a Joke“: The Prejudice Releasing Function of Sexist Humor». Personality and Social Psychology Bulletin. 34 (2): 159—170. doi: [http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 10.1177/0146167207310022] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181207012417/https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 |date=7 грудня 2018 }}.</ref> </blockquote>Дослідження Фордом 73 студентів-чоловіків, виявило, що «сексистський гумор може сприяти поведінковим виразом упередження проти жінок серед чоловіків-сексистів»<ref name=":0" />. Згідно з дослідженням, коли сексизм представлений у гумористичній манері, він бачиться як допустимий та соціально прийнятний: «Зневажання жінок через гумор 'звільняло' учасників-сексистів від необхідності коритися більш загальним і більш обмежуючим нормам дискримінації жінок.»<ref name=":0" />
 
== Боротьба з сексизмом ==
 
== Джерела ==
* [https://ua.boell.org/sites/default/files/gender_dlya_medii_2017.pdf Гендер для медій. Підручник з гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180615111032/https://ua.boell.org/sites/default/files/gender_dlya_medii_2017.pdf |date=15 червня 2018 }}.&nbsp;— Київ: Критика, 2017. 224 с.
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х. :Право, 2015.
* https://fem-proofs.livejournal.com/33984.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180214043605/http://fem-proofs.livejournal.com/33984.html |date=14 лютого 2018 }}
 
{{Основні права людини|state=expanded}}
1 047 118

редагувань