Щелепи: відмінності між версіями

Щелепи є у багатьох [[безхребетні|безхребетних]] (деякі [[черв'яки]], [[молюски]], [[членистоногі]], [[оніхофори]], з [[голкошкірі|голкошкірих]] — [[морські їжаки]]). Серед [[круглі черви|круглих червів]] щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і [[кільчасті черви|кільчастих червів]] є кутикулярні структури. У [[оніхофори|оніхофор]] і [[членистоногі|членистоногих]] роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для [[членистоногі|членистоногих]] наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп (мандібули) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп (максили). У [[комахи|комах]] друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У [[хеліцерові|хеліцерових]] є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: [[хеліцери]] служать для захоплення їжі, лежачі позаду них [[педіпальпи]] використовуються для її роздрібнення. У [[ракоподібні|ракоподібних]] і [[трахейнодишні|трахейнодишних]] щелепний апарат представлений [[мандибула]]ми і [[максила]]ми. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами ([[ракоподібні]], [[губоногі багатоніжки]]). Серед [[павукоподібні|павукоподібних]] складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, [[хеліцери]] і [[педіпальпи]]) мають [[кліщі]]. У [[молюски|молюсків]] роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана [[радула]]. Найхимерніший щелепний апарат у [[морські їжаки|морських їжаків]] (див. [[Арістотелів ліхтар]]).

В процесі еволюції вони вперше утворилися у [[риби|риб]] в результаті перетворення однієї з передніх (третьою) пар [[зяброва дуга|зябрових дуг]]. Її верхній і нижній елементи редукувалися, а середні відділи збільшилися, перетворившись на первинну [[верхня щелепа|верхню щелепу]], або [[піднебінноквадратний хрящ]], і первинну [[нижня щелепа|нижню щелепу]], або [[меккелів хрящ]]. У [[хрящові риби|хрящових риб]] є тільки первинні [[хрящ]]ові щелепи, озброєні [[зуби|зубами]], похідними плакоїдних лусок, що є у [[кісткові риби|кісткових риб]], [[земноводні|земноводних]], [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в в задніх відділах верхньої і нижньої щелепи розвиваються заміщаючі окостеніння, одягнені покривними кістками, з яких формуються вторинні щелепи. [[верхня щелепа|Верхньою щелепою]], починаючи з [[кісткові риби|кісткових риб]], є вторинна щелепа, представлена [[передщелепна кістка|передщелепною]] і [[щелепна кістка|щелепною]] кістками. З появою вторинної щелепи, [[кістки]] якої розташовуються по краю [[рот]]а, первинна [[верхня щелепа]] відтісняється все далі назад, в [[піднебіння|піднебінну]] область [[череп]]а, і у [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в втрачає зуби. У деяких форм зуби на щелепі відсутні і на них розвивається роговий покрив ([[дзьоб]]). Розвиток щелепи - найважливіший етап в еволюції хребетних тварин, що визначив можливість переходу від пасивного живлення до активного захоплення здобичі.