Орнітоптер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
Рядок 9:
В 1485 своє дослідження польоту птахів розпочав [[Леонардо да Вінчі]]. Він відмітив що люди за важкі, а їх руки занадто слабкі, щоб злетіти використовуючи механічні крила, прикріплені до рук. Але він намалював креслення пристрою, в якому пілот має лежати на дошці, і управляти двома великими мембранними крилами за допомогою ручного важеля, ножних педалей і системи шківів. Орнітоптер, який сконструював Леонардо да Вінчі, за задумом мав використовувати маховий рух для створення тяги (забезпечити рух вперед), яка є необхідною для створення аеродинамічної [[Підйомна сила|підйомної сили]]. Однак при використанні матеріалів, доступних в той час, корабель вийшов занадто важким і вимагав занадто багато енергії, щоб створити достатню підйомну силу або тягу для здійснення польоту.
 
Перший орнітоптер, який міг літати був побудований у [[Франція|Франції]]. Жобер в 1871&nbsp;р. використав у своєму винаході гумову тягу і змоделював невелику модель птаха<ref>[{{Cite web |url=http://invention.psychology.msstate.edu/inventors/i/Chanute/library/Prog_Wings_Dec1891.html |title=Progress in Flying Machines, O. Chanute] |accessdate=23 липня 2014 |archive-date=4 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110704005809/http://invention.psychology.msstate.edu/inventors/i/Chanute/library/Prog_Wings_Dec1891.html }}</ref>. [[Альфонс Пено]], Абель Хуро де Вільнев і Віктор Татін, також зробили орнітоптери на гумовій тязі в 1870-х.<ref>Chanute, Octave. 1894, reprinted 1998. Progress in Flying Machines. Dover ISBN 0-486-29981-3</ref> Орнітоптер Татіна, який зараз знаходиться в [[Національний музей авіації і космонавтики США|Національному музеї авіації і космонавтики США]], напевне першим, використовував поворот крила і був створений як макет промислової іграшки, яку запропонувала компанія Pichancourt в 1889 році. [[Гюстав Труве]] був перший, хто створив орнітоптер з використанням двигуна внутрішнього згорання в 1980&nbsp;р. Його модель пролетіла дистанцію в 70 метрів на демонстрації для Французької академії наук. Крила приводилися в дію за допомогою зарядів пороху і [[Трубка Бурдона|трубки Бурдона]]
 
Починаючи з 1884, [[Лоуренс Харгрейв]] (Lawrence Hargrave) побудував серію орнітоптерів з різними двигунами: гумовим приводом, пружинами, паром або зжатим повітрям.<ref>W. Hudson Shaw and Olaf Ruhen. 1977. ''Lawrence Hargrave: Explorer, Inventor & Aviation Experimenter''. Cassell Australia Ltd. pp. 53–160.</ref> Він запропонував конструкцію, в якій невеликі махові крила, які створюють тягу, поєднувались з великим нерухомим крилом. Конструкція значно спростилася, оскільки це усунуло необхідність додавання редуктора.
Рядок 15:
В 1930&nbsp;р., [[Александр Ліппіш]] і NSFK Німеччини сконструювали і запустили серію орнітоптерів на основі двигунів внутрішнього згорання, використавши концепцію Харгрейва для невеликий махових крил, але з доопрацюваннями аеродинаміки на основі методичних досліджень.
 
Ерік вон Холст, працюючи в 1930 році, також досяг високої ефективності і реалістичності при створенні орнітоптерів на основі [[гумомотор|гумової тяги]]. Це був напевне перший вдалий орнітоптер зі згинальним крилом і мав намір більш реалістично зімітувати рух крила птахів, хоча він досить сильно відрізнявся від природного крила<ref>[http://ornithopter.org/history.rubber.shtml Rubber Band Powered Ornithopters] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408225155/http://ornithopter.org/history.rubber.shtml |date=8 квітня 2014 }} at Ornithopter Zone web site</ref>.
 
В районі 1960&nbsp;р. [[Персіваль Спенсер]] успішно запустив серію безпілотних орнітоптерів з двигунами внутрішнього згоряння, з об'ємом починаючи від 0,33 до 13,11 см³ зміщення, і мали розмах крил до 2,4&nbsp;м.<ref>The complete book of model aircraft, spacecraft, and rockets − by Louis H. Hertz, Bonanza Books, 1968.</ref> У 1961 році Персіваль Спенсер і [[Джек Стівенсон]] запустив в політ перший, дистанційно пілотований орнітоптер, відомий під назвою «Орніплан Спенсера»<ref>Video provided by Jack Stephenson: http://www.youtube.com/watch?v=vS4Yz-VcNes {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140630085559/http://www.youtube.com/watch?v=vS4Yz-VcNes |date=30 червня 2014 }}</ref>. Орніплан мав розмах крил 2,3&nbsp;м, важив 3,4&nbsp;кг, і був оснащений 2-тактовим двигуном об'ємом 5,7 см³. Він має конфігурацію біплана, для зменшення коливання фюзеляжу.<ref>RC History Brought Back to Life: Spencer's Ornithopter, by Faye Stilley, Feb 1999 Model Airplane News</ref>
 
== Орнітоптери, пілотовані людиною ==