|
'''Російське музичне товариство''' ('''РМТ'''), {{lang-ru|Русское музыкальное общество}} ('''РМО'''); з [[1868]] – — ''Императорское русское музыкальное общество'', (ИРМО), — музично-просвітницька організація в [[РосіяРосійська імперія|РосіїРосійської імперії]] другої половини [[19 століття|19]] — – початкапочатку [[20 століття]], що ставила за мету зробити серйозну музику доступною широкій публіці і сприяти розповсюдженню музичної освіти.
Петербурзьке і московське відділення РМТ відкрилися, відповідно, в [[1859]] і [[1860]]; їх очолювали брати Рубінштейни – — [[Рубінштейн Антон Григорович|Антон Григорович]] в [[Петербург|Петербурзі]] і [[Рубінштейн Микола Григорович|Микола Григорович]] в Москві. Суспільство знаходилося під покровительством імператорської сім'ї (найяснішими особами були велика княгиня Олена Павлівна, великі князі Костянтин Миколайович, Костянтин Костянтинович та інші). Існували три категорії членства: почесні, дійсні (що сплачують щорічний грошовий внесок) і члени-виконавці. На чолі кожного відділення стояла рада директорів; зазвичай видну роль в ньому грали як музиканти, так і меценати (зокрема, в Москві директорами були Н. В. Алексеев і С. Н. Третьяков; з їх допомогою було куплено будівлю, де нині поміщається [[Московська консерваторія]]).
Симфонічні зібрання ІРМТ (10–1210-12 абонементних концертів в сезон і екстрені збори з крупними прем'єрами або участю видатних виконавців) проводилися в Петербурзі і в Москві в залах міських Благородних зборів, згодом в залах консерваторій. Перший концерт РМО відбувся [[23 листопада]] [[1859]] в Петербурзі під управлінням А. Г. Рубинштейна.
Головними диригентами РМТ в Петербурзі були (послідовно) А. Г. Рубинштейн, [[Балакірєв|М. А. Балакірєв]], Є. Ф. Направник (1839–19161839—1916), згодом різні російські і іноземні диригенти, зокрема Г.фон Бюлов, В. І. Сафонов (1852–19181852—1918), А. Б. Хессин (1869–19551869—1955); у Москві – — Н. Г. Рубинштейн, М.Эрдмансдерфер (1848–19051848—1905), В. И. Сафонов, М. М. Ипполитов-Иванов. Часто в Петербурзі виступали московські музиканти, а в Москві – — петербурзькі; відбувався обмін програмами; крупні зарубіжні гастролери виступали в обох столицях.
ІРМТ проводило також камерні концерти (приблизно у тому ж числі, що і симфонічні). Основну частину репертуару в перші десятиліття існування суспільства складала західна класична музика, твори сучасних зарубіжних авторів ([[Шуман]], [[Берліоз]], [[Вагнер]], [[Ліст]]), а також [[Глінка Михайло Іванович|Глінки]] і [[Даргомижський|Даргомижського]]; з часом все частіше стали виконуватися нові твори російських авторів (так, в концертах РМО відбулися симфонічні дебюти [[Мусоргський|Мусоргського]] і [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|Римського-Корсакова]]; там же вперше було виконано багато творів [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]] та ін.
У 1860-х роках РМТ проводило виконавські і композиторські конкурси, впродовж всього існування товариства регулярно публікувалися звіти про його діяльність.
Московське і петербурзьке відділення були засновниками консерваторій двох столиць і здійснювали керівництво ними. Протягом 1860–18901860—1890-х років відділення РМТ і загальнодоступні музичні класи при них були відкриті у ряді міст Росії ([[Казань]], [[Нижній Новгород]], [[Саратов]], [[Псков]], [[Омськ]], [[Тобольськ]], [[Томськ]], [[Тамбов]], [[Астрахань]] та ін.); в більшості випадків ці класи з часом перетворювалися в училища і консерваторії; провінційні відділення також вели концертну діяльність. Керувати ними повинна була головна дирекція РМО.
Товариство припинило своє існування після [[Жовтнева революція|революції]] 1917 року.
|
