Довгоносик двокільовий: відмінності між версіями

Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
== Спосіб життя ==
По всій території України звичайний та часом досить численний<ref> '' Воловник С. В. ''. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомол. обозр. 1989, т. 68, вып. 1, с. 86-92. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150622204557/http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf |date=22 червня 2015 }}</ref>. Віддає перевагу [[біотоп]]ам з легкими піщанистими ґрунтами. Його можна зустріти на узбережжях, узліссях та галявинах, землях з [[рудеральна рослинність|рудеральною рослинністю]] (смітники, деградовані пасовища, узбіччя парканів та доріг), на ділянках, незручних для господарювання (яри, балки).
Звичайно жуки знаходяться на землі або на нижній частині рослин. Активних жуків можна знайти у природі з квітня до жовтня включно. Вони живляться на рослинах з родини [[Айстрові|айстрових]]&nbsp;— будяки, чортополохи, волошки, татарник, лопухи, кульбаби та інші. Жуки гризуть листя та поверхневі тканини молодих пагонів.
 
Навесні, після парування самка відкладає яйця на кореневу шийку або основу кореня, трохи розсуваючи для цього ґрунт. Личинка вгризається в рослинні тканини, живиться серцевиною, росте і прогризає собі у корені тунель нижче поверхні ґрунту. Ділянка кореня, вражена личинкою, поступово потовщується, утворюючи видовжений [[гали|гал]]<ref> '' Воловник С. В. '' 2010. [http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704195351/http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf |date=4 липня 2015 }} // Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828—833. Англомовний варіант: ''Volovnik S.V.'' Weevils Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) as Gall Formers // Entomological Review, 2010, Vol. 90, No. 5, pp. 585—590</ref>. В одному корені завершують розвиток до трьох (інколи п'яти) личинок. Приблизно на початку липня личинки заляльковуються, наприкінці місяця&nbsp;— у серпні з лялечок виходять дорослі жуки<ref> ''Лiнденберг В. О.'' До бiологiї личинок двокiльового довгоносика (Cleonus piger Scop.). // Наукові праці iнституту ентомології та фiтопатології, 1950, т. 1, c. 96-100 </ref>.
 
Попервах їх покриви м'які, каштанові, але поступово вони набувають звичайного кольору і твердішають. Жуки вигризають отвір у стінці гала та полишають його. Зимують вони у поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками на його поверхні<ref>''Skuhrovec, J., [[Воловник Семен Веніамінович|Volovnik, S.]] Gosik, R., Stejskal, R. Trnka, F. Cleonis pigra'' (Scopoli, 1763) (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae): morphological re-description of the immature stages, keys, tribal comparisons and biology // Insects, 2019, 10 (9): 325 (1–25) (with)&nbsp;— https://www.mdpi.com/2075-4450/10/10/325/pdf </ref>.
1 044 593

редагування