Лозино-Лозинський Гліб Євгенович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvandr (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Гліб Євге́нович Лози́но-Лози́нський''' (*
== Біографія ==
Народився в сім'ї [[дворянин]]а, [[присяжний повірений|присяжного повіреного]] [[25 грудня]] [[1909]] року за "старим стилем", і позаяк у документи зміну дати не внесли, своїм днем народження вважав [[25 грудня]].
Родина тривалий час мешкала в [[Кременчук]]у. Тут Гліб закінчив трудову школу (пішов одразу в 7-й клас), у професійно-технічній школі отримав фах [[слюсар]]я.
[[1926]] - поступив у [[Харківський політехнічний інститут|Харківський механіко-машинобудівний інститут]], якй успішно закінчив [[1930]] року (квалифікація "інженер-механік" за спеціальністю «Паротехніка»). За розподілом потрапив на [[Турбоатом ВАТ|Харківський турбогенераторний завод]].
Від [[1941]] р. — в конструкторському бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ.▼
[[1932]] - перейшов на роботу в [[Харківський авіаційний інститут]] інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського [[паротурбінний двигун|газотурбінного двигуна]] (ГТД) РТД-1 (був використаний у важкому [[бомбардувальник]]у [[Туполєв Андрій|А.Туполєва]]).
По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15».▼
[[1939]] - переведений до Центрального котло-турбінного інституту (ЦКТІ, [[Ленінград]]). Разом з [[Люлька Архип|А.М.Люлькою]] розробляв проект авіаційної [[силова установка|силової установки]] з [[поршневий двигун|поршневим двигуном]] і [[форсажна камера|форсажною камерою]].
Початок [[1941]] р. - повертається в [[Україна|Україну]] (до [[Київ|Києва]]).
Серпень [[1941]] р. - через наступ німецьких військ евакуйований до [[Самара (місто)|Куйбишева]].
▲
▲По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в [[США]]
Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.
Після успішного польоту американського багаторазового корабля «[[Спейс Шаттл]]» [[1972]] року проект «Спіраль» був зупинений.
[[1976]] року очолив Науково-виробниче об'єднання «Молнія», якому була доручена розробка [[Буран (орбітальний корабель)|багаторазового орбітального корабля «Буран»]] як відповідника «
В кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проект був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.
| |||