Оказіоналізм (філологія): відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Згідно з корпусом української текстів, Юрій Федькович використовував слово "бруд" у значенні, близькому до сучасного, ще до народження Винниченка (а саме, 1873 року), тож подання слова як неологізма, ще й авторованого Винниченком, видається сумнівним.
м прибрав непідтверджену інформацію
 
Рядок 4:
Оказіоналізми рідко переходять у загальновживану [[Лексика|лексику]], і в цьому полягає їх основна відмінність від загальних неологізмів. Вони, як правило, надовго зберігають забарвлення образності та індивідуальності й доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію — є експресемами — навмисно створені (оказіональні) виражальні засоби (друга суттєва відмінність оказіоналізмів від неологізмів).
 
Хоча бувають й винятки (наприклад, до загальновживаного словника ввійшли такі новотвори майстрів слова, як ''[[мрія]], [[майбутнє]], крок'' ([[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]]), ''поступ, чинник'' ([[Франко Іван Якович|І. Франка]]), ''незграбний, бруд''{{Джерело}} '', окремий'' ([[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченка]]), ''розкрилитися'' ([[Рильський Максим Тадейович|М. Рильського]]) та ''всніжитися'' ([[Стельмах Михайло Панасович|М. Стельмаха]]). Індивідуально-авторські новотвори повинні бути зрозумілими, образними, органічно поєднувати у собі загальномовні й індивідуальні, суб'єктивні ознаки.
 
== Способи творення оказіоналізмів ==