Відкрити головне меню

Зміни

5 байтів вилучено ,  9 років тому
 
== Короткі відомості ==
Йоса Бусон народився [[1716]] року в селі Кема повіту Хіґасінарі провінції [[провінція Сеццу|Сеццу]]<ref>Сучасний квартал Кема району [[Міякодзіма, Осака|Міякодзіма]] міста [[Осака]].</ref>, в родині заможного селянина. В середині [[1730-ті|1730-х]] він самостійно вирушив до міста [[Едо (місто)|Едо]] для навчаннянавчатися малюванню, [[поезія Китаю|китайській]] і [[поезія Японії|японській поезії]]. [[1737]] року хлопець став учнем [[Хаяно Хадзін]]а, наступника легендарного [[Мацуо Басьо|Басьо]], а після смерті наставника [[1742]] року, перебрався до міста [[Юкі, Ібаракі|Юкі]] в провінції [[провінція Сімоцуке|Сімоцуке]], де став навчатися у майстра [[Ісаока Ґанто|Ісаоки Ґанто]]. Згодом, під впливом поезії і життєвого шляху Басьо, молодий поет вирушив у подорож по [[Північна Японія|Північній Японії]] і через два роки він видав свою першу «Новорічну збірку» з віршами ''[[хайку]]'' в місті [[Уцуномія, Тотіґі|Уцуномія]]. В ній він вперше використав псевдонім «Бусон» (Ріпкове село). Наступного,[[1745]] року, поет опублікував в Юкі посмертну оду на честь митця [[Хаямі Сінґа|Хяамі Сінґи]], що була написана у новому стилі «[[Верлібр|вільного вірша]]». Ймовірно того ж року, Бусон прийняв чернечий постриг у місцевому монастирі Ґуґьо, який прикрасив своїми настінними розписами.
 
[[1751]] року 36-річний поет вирушив до столиці [[Кіото]]. Він прагнув вивчити нові тенденції у образотворчому мистецтві, які започаткували [[Сакакі Хякусен]] і [[Іке но Тайґа]]. Через три роки Бусон виїхав на етюди до сусідньої провінції [[провінція Танґо|Танґо]], де провів 3 роки. Він опанував техніку китайського деревориту, розвинув зорову пам'ять і створив велику кількість картин. Бусон віддавав перевагу китайському стилю над японським, малюючи переважно [[тушеві картини|тушеві пейзажі]] та образи китайських божеств і святих. Після повернення до Кіото він змінив своє прізвище на Йоса, одружився і мав у шлюбі одну доньку. Завдяки завершенню в [[1763]] році двох великих настінних розписів «Гори і води»<ref>{{lang-ja|山水図}}.</ref> та «Дикі коні»<ref>{{lang-ja|野馬図}}.</ref> він здобув у столиці визнання одного з провідних художників.