Захоплення заручників у Суходільську: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 26:
}}
 
'''Захоплення заручників у Суходільську''' — перший теракт на території [[Україна|України]]. Забійник шахти "[[Шахта «Дуванна»|Дуванна]]" 34-річний Ігор Чичкін 3 лютого 1994 року, захопивши в заручники двох дітей та жінку, намагався відлетіти до [[Сполучені Штати Америки|США]] з аеропорту [[Аеропорт Ростова-на-Дону|Ростова-на-Дону]] . Співробітники [[Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації|Федеральної служби контррозвідки Росії (ФСК)]] та [[Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації|МВС Росії]] знешкодили злочинця на борту літака.
 
== Захоплення «Теремка» ==
Рядок 56:
 
== Наслідки ==
Ігор Чичкін був психічно хворий. За його словами, він ненавидів свою матір, вважаючи її винуватцем своєї хвороби та «відьмою». Як стверджував Чичікін вже після звільнення заручників, йому потрібні були гроші (500 тис. доларів).) для лікування у США.<ref>{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/71418|title=Дело суходольского террориста|accessyear=Террорист захватил заложников в "медицинских целях"|last=Александр Безменов, Фёдор Максимов|language=ru|website=«[[Коммерсантъ]]»|accessdate=2021-02-01|description=<small>Статья была опубликована в газете «Коммерсантъ» №27 от 16.02.1994</small>''}}</ref> Чичкіна визнали неосудним та помістили до психіатричної лікарні [[Дніпро (місто)|Дніпропетровська]] з діагнозом " [[шизофренія]] ".<ref>{{Cite web|url=https://fakty.ua/68683-quot-ya-by-v-ameriku-uletel-no-u-menya-teplyh-sapozhek-ne-bylo-quot----govoril-mame-trehletnij-synishka-blagopoluchno-osvobozhdennyj-iz-ruk-terrorista|title=«Я бы в америку улетел, но у меня теплых сапожек не было», – говорил маме трехлетний сынишка, благополучно освобожденный из рук террориста|last=Юлия Еременко|language=ru|website=«[[Факты и комментарии]]»|date=2004-01-28|accessdate=2021-02-01}}</ref> Ніхто із заручників не постраждав.
 
З п'яти учасників групи захоплення двох вже немає в живих: Анатолія Гладкова було вбито в Чечні в 2000 році, а Михайло Перов загинув в авіакатастрофі в Ростовській області в 2009 році.<ref>{{Cite web|url=https://www.rostov.kp.ru/daily/24377/558389/|title=На счету погибшего командира донского спецназа Михаила Перова десятки спасенных жизней|last=Ирина Потеря|language=ru|website=«Комсомольская правда в Ростове»|date=2009-10-15|accessdate=2021-02-01}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/160685/|language=ru|title=Следствие: наиболее вероятная причина падения самолета в Ростовской области - ошибка пилота|date=2009-10-15|website=«Кавказский узел»|accessdate=2021-02-01}}</ref>