Вікіпедія

Рошен: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SalweenBot (обговорення | внесок)
Боти
518 717 редагувань
м правопис
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
Рядок 46:
 
== Обсяги виробництва та ринки ==
Загальний обсяг виробництва становить 450 тис. тонн щороку, [[виторг]]&nbsp;— 800&nbsp;млн. доларів. 2015 року галузеве видання ''Candy Industry'' опублікувало щорічний світовий рейтинг виробників кондитерських виробів, де Рошен зайняв 22-е місце, значно випередивши інших українських виробників кондитерських виробів&nbsp;— «Конті» та «АВК». У січні 2017 (за результатами 2016) це видання помістило корпорацію на 24 місце<ref>{{cite web|title=2017 Global Top 100|url=https://www.candyindustry.com/2017-Global-Top-100-Part-4|publisher=Candy Industry|accessdate=29 Octoberжовтня 2017}}</ref>
 
Продукція представлена у 55 країнах світу, у тому числі в [[Україна|Україні]][[Канада|,Канаді]], [[Європейський Союз|Європі]],&nbsp;[[Сполучені Штати Америки|США]], [[Грузія|Грузії]], [[Японія|Японії]], [[Корея|Кореї]], [[Азербайджан]]і, [[Білорусь|Білорусі]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Ізраїль|Ізраїлі]], [[Йорданія|Йорданії]], [[Казахстан]]і, [[Канада|Канаді]], [[Киргизстан]]і, [[Китайська Народна Республіка|Китаї]], [[Кувейт]]і, [[Молдова|Молдові]], [[Монголія|Монголії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Таджикистан]]і, [[Туркменістан]]і та інших країнах
Рядок 67:
У квітні 2016 року липецька фабрика «Рошен» заплатила більше 8&nbsp;млн доларів податків у Російську Федерацію<ref>{{Cite web|url=http://www.segodnya.ua/economics/business/roshen-v-lipecke-zaplatil-8-mln-nalogov-709162.html|назва="Рошен" в Липецке заплатил $8 млн налогов|видавець=[[Сьогодні (газета)|«Сьогодні»]]|дата=19 квітня 2016|url-архіву=http://web.archive.org/web/20200724112502/https://www.segodnya.ua/economics/business/roshen-v-lipecke-zaplatil-8-mln-nalogov-709162.html|дата-архіву=24 липня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}} {{ref-ru}}</ref>.
 
7 серпня 2016 року депутат [[Верховна Рада України|ВРУ]] [[Сироїд Оксана Іванівна|Оксана Сироїд]] закликала спалити Липецьку фабрику: «І тоді в нас будуть розв'язані руки».<ref name="hjhjj">[http://pl.com.ua/oksana-syroid-prizvala-szhech-lipetskuyu-fabriku-eto-razvyazhet-nam-ruki/ Оксана Сыроид призвала сжечь Липецкую фабрику: Это развяжет нам руки] {{ref-ru}}</ref>. Цей заклик перегукувався зі схожими закликами мешканців міста Липецька у репортажі російської служби [[BBC]] від лютого 2016 року<ref>{{cite web|title="Развалить ее!" Жители Липецка – о фабрике Порошенко|url=https://www.youtube.com/watch?v=57lo7ff2334|publisher=BBC Russian|accessdate=29 Octoberжовтня 2017}}</ref>.
 
На початок 2017 року Липецька фабрика була законсервована<ref>{{Cite web|title=«Маленька Європа» в центрі Липецька: як живе законсервована фабрика Roshen в Росії|url=https://hromadske.ua/posts/lipecka-shokolodna-fabrika-roshen|website=[[hromadske.ua]]|accessdate=30 листопада 2020|language=|last=|first=|date=22 березня 2018|publisher=}}</ref>.
Рядок 115:
Благодійний проект корпорації був спрямований на відновлення зношеного рентгенівського обладнання: заміни потребували 2 рентген випромінювача (променеві трубки) в ангіографічній операційній центру і протягом півроку пацієнти були позбавлені життєво необхідної допомоги. Корпорація «Рошен» успішно реалізувала проект відновлення роботи операційного центру.
 
Також корпорація «Рошен» купила й передала Центру дитячої кардіохірургії та кардіології МОЗ України терморегулювальний апарат, який необхідний для операцій, коли дитині повністю зупиняють серце, а життя підтримується за рахунок штучного кровообігу. За рік таких операцій в Центрі проводять приблизно 300. Попередня «лазня» відпрацювала своє і вийшла з ладу, залишивши лікарів в критичному стані<ref>{{cite news|title=Рошен купила "баню" для центра детской кардиохирургии за 2 млн гривен|url=https://lb.ua/society/2017/07/12/371249_roshen_kupila_banyu_tsentra.html|accessdate=29 Octoberжовтня 2017|newspaper=lb.ua|date=12.07.2017}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.roshen.com/sotsialni-proekty/zdorovookhoronni/dopomoga-centru-dytyachoi-kardiologii-i-kardiohirurgii-mz-ukrainy|title=Допомога центру кардіології|website=www.roshen.com|language=uk|accessdate=2017-10-29}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{Citation|last=ROSHEN Confectionery Corporation|title=Відео-подяка від Центра дитячої кардіології та кардіохірургії|date=2017-04-28|url=https://www.youtube.com/watch?v=UDf8BOuHeuU|accessdate=2017-10-29}}</ref>.
 
=== Допомога [[Охматдит]]у (бл. 34&nbsp;млн грн, 2015—2016) ===
2015 року представники «Рошен» зустрілися з керівництвом «ОХМАТДИТу» і запропонували свою підтримку. В рамках благодійного проекту було виконане таке<ref>{{Cite web|url=https://www.roshen.com/sotsialni-proekty/zdorovookhoronni/dopomoga-poliklinitsi-okhmatdyt|title=Допомога поліклініці “ОХМАТДИТ”|website=www.roshen.com|language=uk|accessdate=2017-10-29}}</ref><ref>{{Citation|last=Сніданок з 1+1|title=НДСЛ "Охматдит" отримала від Roshen новітнє обладнання|date=2016-10-03|url=https://www.youtube.com/watch?v=bXzVkRYjNzQ|accessdate=2017-10-29}}</ref><ref>{{cite web|title=Благодійна допомога від ROSHEN|url=http://ohmatdyt.com.ua/novini/blagodijna-dopomoga-vid-roshen.html|publisher=Охмадит|accessdate=29 Octoberжовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171030004327/http://ohmatdyt.com.ua/novini/blagodijna-dopomoga-vid-roshen.html|archivedate=30 жовтня 2017|deadurl=yes}}</ref>:
 
* для відділення дитячої хірургії придбана пересувна наркозна станція нового покоління Primus Draeger з унікальною комплектацією (травень 2015&nbsp;р.). Завдяки цій системі можна контролювати подачу наркозу для недоношених дітей масою тіла до одного кілограму. Окрема перевага устаткування полягає у його мобільності та можливості використання у будь-якій точці лікарні.
Рядок 145:
З початку [[Російсько-українська війна (з 2014)|російської агресії проти України]], [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенко]] витратив понад 500&nbsp;млн гривень власних коштів на допомогу&nbsp;Збройним Силам України, в тому числі декілька десятків мільйонів для 3-го окремого полку спеціального призначення&nbsp;Сил спеціальних операцій&nbsp;(до 2016 року оперативного командування «Південь» Сухопутних військ).
 
Серед переданої допомоги автомобілі, бронежилети, спорядження, форма, теплі речі, а також 100 снайперських комплексів, у складі: 82-х 7-62-мм карабінів Z-10 (.308 Winchester) та 18 гвинтівок Savage під набій .338 Lapua Magnum, оптика, далекоміри та десятки тисяч набоїв.<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrmilitary.com/2017/08/poroshenko-100-snipers-rifles-for-3-reg.html|title=Порошенко придбав та передав 100 снайперських комплексів для 3-го полку Сил спецоперацій|website=www.ukrmilitary.com|accessdate=2017-10-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/yuri.biriukov/posts/1956592961276178?pnref=story|title=Юрий Бирюков|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2017-10-29}}</ref><ref>{{cite news|title=В АП розповіли, за якою схемою Порошенко купує зброю для армії|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158826/|accessdate=29 Octoberжовтня 2017|newspaper=Українська правда|date=18.10.2017}}</ref>
 
На додачу, у звіті Фонду Порошенка за 2014—2016 роки стверджується, що родина президента пожертвувала понад 700 мільйонів гривень на благодійність, із них половину витратили на потреби армії, а ще 350 мільйонів на соціальні та інфраструктурні проекти для військових.<ref>{{Cite news|url=https://tsn.ua/politika/poroshenko-vitrativ-na-zsu-pivmilyarda-vlasnih-groshey-zmi-984425.html|title=Порошенко витратив на ЗСУ півмільярда власних грошей – ЗМІ|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2017-10-29}}</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рошен