Одеса у вогні: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
виправив помилки
Рядок 1:
{{Картка:Фільм|writer=[[Ніколає Кіріцеску]], [[Герардо Герарді]]|Жанр=[[Пригоди]]|Композитор=|бюджет=|imdb_id=0035143}}
'''«Оде́са в огні́»''' ({{Lang-ro|Odessa în flăcări}}, {{Lang-it|Odessa in fiamme}} — спільний італо-румунський художній фільм [[1942|1942 року]], знятий режисером Карміне Галлоне. Присвячений подіям [[Оборона Одеси (1941)|облоги Одеси]] 1941 р.року, в ході яких румунські війська за підтримки 11-ї армії вермахту воювали з Червоною армією.
 
У 1944 р.року, коли червоноармійські війська увійшли до [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]], фільм, нарівні з багатьма іншими, був забороненийзаборонили. Деякі з акторів зазнали гонінь; інші, як Георге Тіміке та Сільвія Думітреску, зробили подальшу кар'єру в [[Соціалістична Республіка Румунія|соціалістичній Румунії]] і не згадували про свою співпрацю з колишнім режимом. Більш якБільше 50 років фільм вважали втраченим, однак у грудні 2006 р.року його виявили в архіві [[Чинечитта|Cinecittà]] в [[Рим|Римі]].
 
Фільм озвучено італійською мовою з румунськими субтитрами. Він розповідає про драму біженців з Бессарабії, [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|приєднаної Радянським Союзом 1940 р.року]], і вихваляє румунські війська, які прийшли на радянську територію 1941 р.-го, щоб приєднати до Королівства Румунія [[Трансністрія|населені молдаванами території]].
 
Фільм здобув премію [[Венеційська бієнале|Бієнале]] на [[Венеційський кінофестиваль|Венеціанському кінофестивалі]] в 1942 рроку. У фільмі використані документальні зйомкикадри часів війни, зокрема з біженцями.
 
== Сюжет ==
[[Марія Чеботар]] грає роль оперної співачки Марії Теодореску, родом зіз Бессарабії. Розлючена невірністю свого чоловіка, капітана румунської армії, вона разом зіз 8-річним сином їде до [[Кишинів|Кишинева]], який того ж [[1940|1940 року]] займають червоноармійські війська, тоді як її чоловік залишився в Королівстві Румунія. Хлопчика, вивезеного під Одесу в дитячий табір, виховують у радянському дусі, позбавляючи спілкування з матір'ю. Вона, щоб мати змогу бачитися з сином, мусила піддатися шантажу влади і виступати в радянських театрах і кафе. Під час виступів вона роздає свої фото з автографами. Одна з цих фотографій випадково потрапляє в руки її чоловіка. Наприкінці фільму, після низки трагічних подій, сім'я возз'єднується. В останніх кадрах румунські війська урочисто входять до Одеси.
 
== В ролях ==