Єрихонка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Залишено Мітка: Ручний відкіт |
Станом на 16 століття Русі вже, на жаль, не існувало. А царі з'явилися лише на території Московії, в той час, як більша частина Руських земель вже входила до складу Речі Посполитої. Тому є неприпустимим називати Московію-Руссю, а Московських князів-руськими. |
||
Рядок 1:
[[Файл:Helmet of Alexis I of Russia (Kremlin museum) 02 by shakko.jpg|thumb|Шлем [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]]]
'''Єрихо́нка''', '''ієрихо́нка''' чи '''єрихо́нська ша́пка''' — тип [[шолом]]у, який використовувався
== Зовнішній вигляд ==
Рядок 8:
== Історія та походження ==
Шоломи-єрихонки набули поширення в XVI—XVIII століттях. На
Походження назви «єрихонка» точно невідоме. За однією версією, це спотворене слово «югренський», або [[Грузинська мова|«грузинський»]]. За іншою — від слова «єрихонитись», тобто пручатися<ref>Vasmer's Etymological Dictionary, статья «ерихон».</ref>. Втім, деякі дотримуються думки про походження від назви міста [[Яркенд (місто)|Яркенд]], або, що найбільш очевидно, але сумнівно — від назви [[Палестина|палестинського]] міста [[Єрихон]]<ref name="mnd">[http://www.promurom.ru/murompage.php?spage=191 Муром — Никита Давыдов]</ref>.
Рядок 17:
Під турецьким впливом єрихонки потрапили в [[Іран]], [[Єгипет]] і в інші країни. Тулії шоломів, як правило, цільноковані. У країнах [[Азія|Азії]] козирок був, зазвичай, з гострим виступом вперед посередині. Напотиличник міг бути не тільки сегментний, але, частіше — з однієї пластини. Збоку від наносника на козирку або на тулії часто кріпилася втулка для [[плюмаж]]у — металевої трубки, в яку вставлялися [[Пташине перо|пір'я]] або розфарбований [[Кінь (рід)|кінський]] [[хвіст]]. Це була не тільки прикраса, але і відзнака. Зокрема, такі шоломи носили найбільш знатні [[яничари]], турецька знать, полководці і [[султан]]и. Подібні шоломи часто пишно прикрашалися. В окремих країнах [[Азія|Азії]] єрихонки зберігали, переважно, [[церемонія|церемоніальне]] значення до [[XIX століття]].
==
[[Файл:01 055 Book illustrations of Historical description of the clothes and weapons of Russian troops.jpg|thumb|Єрихонки.<ref>{{Книга:Висковатов А.В.:Историческое описание||1|55|Русское вооружение с XIV до второй половины XVII столетия. Ерихонки.}}</ref>]]
Російські єрихонки мали сфероконічну форму тулії, яка часто була рифленою, у вигляді [[Ребро жорсткості|ребер жорсткості]]. У [[XVII століття|XVII столітті]] під західним впливом в Московії набувають поширення єрихонки з напівсферичними туліями, проте подібні шоломи, як правило, називали [[шишак]]ами. Напотиличник міг бути і сегментним, і одинарним, а козирок, переважно, рівним або з кутом посередині. Наносник проходив через козирок («полку») і тримався за допомогою гвинта («шурупець»), тому міг підніматися і опускатися<ref name="visk">[[Висковатов А. В.]], «Историческое описание одежды и вооружения российских войск», ч.1.</ref>. Схожу природу мали і наносники іноземних єрихонок.
Як в Азії, так і на
=== Шапки-єрихонки російських царів ===
Рядок 43:
Єрихонські шоломи давали хороший захист від ударів такої зброї, як [[шабля]], особливо — зверху. Крім того вони забезпечували хороший огляд.
В кінці [[XVII століття]] почали виходити з ужитку в Європі і
== Див. також ==
|