Фільтрація звуку: відмінності між версіями

При фізичній реалізації фільтрів їх виготовляють на основі [[коливальна ланка|коливальних ланок]], що складаються з котушок [[індуктивність|індуктивності]] та [[Електричний конденсатор|конденсаторів]]ів, або на основі їхніх аналогів.

Основою фільтрів, реалізованих програмним шляхом є [[спектральний аналіз]]. Спектральний аналіз здійснюється, як правило, за допомогою спеціального [[алгоритм]]у — [[FFTШвидке перетворення Фур'є|швидких перетворень Фур'є]]. Фільтрація зводиться до перемноження спектральних коефіцієнтів на відповідні значення [[передавальна функція|передавальної функції]] фільтра.

Фільтри характеризуються за допомогою амплітудно-частотної характеристики ([[Амплітудно-частотна характеристика|АЧХ]]). Ця характеристика являє собою графік залежності коефіцієнта передачі (амплітуди) K(''f'') від частоти f. В залежності від розташування смуги пропускання та смуги загородження на осі частот, відрізняють фільтри:

* нижніхНижніх частот, [[Фільтр низьких частот|ФНЧ]] (low pass) .

* верхніхВерхніх частот, [[Фільтр високих частот|ФВЧ]] (high pass).

* [[Смуговий фільтр|смугові]] (band pass).

* [[режекторнийРежекторний фільтр|режекторні]] (band stop).

* [[частотаКрутизна зрізу]] (cut off).

У сучасній аудіотехніці, в тому числі програмних аудіоредакторах використовують системи фільтрів, зокрема [[еквалайзер|еквалайзери]], [[кросоверКросовер (аудіо)|кросовери]] та ін.