Герб Ужгорода: відмінності між версіями

Герб [[Ужгород]]а є [[Німецький щит|німецьким щитом]] на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками іта двома гронами винограду на них.

На будівлі міської лікарні в [[1913]] році був зображений [[герб]], де лози ій листя винограду були вилиті із золота. Саме така кольорова гама вважається «справжньою», тобто такою, яка відповідає первинному вигляду герба.

Існують відомості, що [[виноград]] на Ужгородщині вирощували вже ув ІІІIII столітті. Перші кочові племена угрів, які прийшли в [[Дунай]]ську улоговину із [[Схід|Сходу]] на початку [[Х століття]], очевидно, завезли середньоазійські пізні столові сорти [[виноград]]у. У [[1254]] році угорський [[король]] [[Бела IV]] запросив німецьких та італійських виноградарів та виноробів (вінцлерів) для заселення спустошеної місцевості. На початку XVI століття виноробство тут почало розвиватися інтенсивніше. Ужгородські вина йшли не тільки для забезпечення потреб населення і місцевих [[феодал]]ів, але потрапляли й на королівський стіл.

З першої половини [[XVI століття]] і до [[XVII століття]] виноробство на Ужгородщині розвивалося під впливом виноробних районів [[Північне Причорномор'я|Причорномор'я]]. У період турецького протекторату під виноградники були освоєні майже всі південні схили вулканічних пагорбів Ужгородщини. Можливо, саме в цей час побудували перші винні підвали в [[Ужгород]]і. Однак, відповідно до феодального порядку, селянин міг пити [[вино]], виготовлене іззі свого [[виноград]]у, тільки у визначений паном період, який, як правило, обмежувався декількома тижнями [[Різдво Христове|Різдвяних]] та [[Пасха]]льних свят. Це значно гальмувало розвиток торгового обміну, негативно відображалосявідбивалося на рівні життя місцевого населення та сповільнювало зростання сільських населених пунктів.