Площа Міцкевича (Львів): відмінності між версіями

 
<gallery mode="packed" heights="166px">
Файл:LvivЛьвів, -готель Mickewicz square - George - 01Жорж.jpg|Будинок №&nbsp;1&nbsp;— готель «Жорж»
Файл:Lviv4 -Mitskievycha MickewiczSquare, square - building no 4 -Lviv Ukreximbank(01).jpg|Будинок №&nbsp;4, сучасний вигляд
Файл:LvivМіцкевича -А. Mickewicz squareпл., -5 PasageP1110366.jpgJPG|Будинок на місці колишнього пасажу
Файл:LvivЛьвів -Міцкевича Mickewicz square - building no 8площа.jpg|Будинок Шпрехера, №&nbsp;8
</gallery>
 
Власне Каслеру було доручено у [[1911]] році спроєктувати та спорудити на площі Міцкевича №&nbsp;8 будинок, який вражав тоді своєю монументальністю і викликав чимало суперечок. Після розібрання навесні [[1912]] року старого будинку князя К.&nbsp;Понінського з славнозвісною кав'ярнею «Монополь», влітку цього ж року розпочалися будівельні роботи, які Фердинанд Каслер проводив спільно з архітектором [[Юліуш Цибульський|Юліушем Цибульським]]. У лютому [[1913]] року міська рада затвердила плани фасаду. На чотири роки [[Перша світова війна|війни]] будівництво було заморожено, і лише в серпні [[1918]] року Шпрехер поновив клопотання про дозвіл. У голосуванні міської ради, що проходило досить бурхливо, перемогла позитивна пропозиція львівського архітектора [[Вінцент Равський (молодший)|Вінцента Равського]]. Шпрехеру дозволили завершити будівництво за умови часткової зміни даху будівлі, висота фасаду була обмежена 24 метрами. У [[1921]] році будинок був нарешті закінчений. Він налічував шість поверхів і завершувався великим мансардним дахом з башточками. У стилістиці споруди переважають академічні варіації: [[півколона|півколони]] та [[пілястр]]и різних габаритів, декоративні проміжні [[карниз]]и і [[сандрик]]и. Водночас типовими для модерністських творів Каслера є параболічні обриси долішніх та верхніх вікон і асиметричний вигин верхнього карнизу. Відгомін сецесії відчутний у [[рельєф]]ах на [[пілон]]ах [[портал]]у&nbsp;— примхливих [[дракон]]ах і [[ящірка]]х, виконаних вірогідно скульптором [[Курчинський Зигмунт|Зигмунтом Курчинським]] у [[1913]]—[[1914]] роках.
{{main|Будинок Шпрехера}}
[[Файл:Lwów - Kolumna Mickiewicza 02.jpg|left|200px180px|thumb|Пам'ятник Адаму Міцкевичу у Львові. На задньому плані&nbsp;— місце розібраного будинку №&nbsp;10, Латинська катедра та вежа львівської ратуші]]
 
Внутрішнє розпланування будинку досить складне і заплутане через його підковоподібну в плані форму. Будівля має два входи з площі Міцкевича. Це перший львівський будинок, обладнаний двома швидкісними електричними [[ліфт]]ами. На початку [[1922]] року будинок використовувався як чиншовий (прибутковий), тобто здавався в оренду різним установам. Переважну більшість приміщень зайняли контори французького нафтового [[концерн]]у ({{lang-pl|«Malopolska»}}), а на нижньому поверсі містилися крамниці і аптека Стенцеля, цікавий [[інтер'єр]] якої (у стилі [[бідермаєр]]) зберігся донині. У [[1930-ті|1930-х]] роках і до початку [[Друга світова війна|війни]] у будинку містилася [[Франція|французька]] акціонерна нафтова компанія «Піонер»&nbsp;— лідер тогочасної галицької нафтової індустрії. Сьогодні будинок належить підприємству «[[Західукргеологія]]». На першому поверсі розташовані [[гомеопатія|гомеопатична]] аптека та книжкові магазини. Другий поверх з [[2005]] року орендує львівська філія ПАТ «[[Мегабанк]]». Протягом 2010—2016 років більшість приміщень першого поверху Будинку книги, його орендарем&nbsp;— ТзОВ «Львівкнига» були здані в суборенду приваним підприємцям, де згодом відкрилися магазини одягу та взуття Tommy Hilfiger, Gant, Walker, цифрових рішень MOYO, книжковий супермаркет та магазин дитячої книги<ref name="бк"/>.
Анонімний користувач