Ягідні культури: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлена описка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки |
Irnerne (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ягідні культури''' — кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — [[ягода|ягоди]], ([[суниці]], [[Полуниці садові|полуниці]], [[Смородина чорна|чорна смородина]], [[малина]], [[аґрус]], білі й червоні [[порічки]]; господарське значення мають і дикорослі ягідні рослини: [[журавлина]], [[чорниця]], [[брусниця]]). В Україні на ягідні культури припадає близько 2% площі всіх плодово-ягідних насаджень. Перше місце серед них належить суницям, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність ягідних культур висока: 80 — 120 ц/га.
У 1981 році плодові й ягідні насадження становили 1097,5 тис. га, з чого на ягідні припадало 25,4 тис. га. На той час основні площі ягідників були зосереджені: в [[Український лісостеп|Лісостеп]]у — 12,2 тис. га (48,0%); у Степу — 6,7 тис. га (26,4%); на Поліссі — 6,5 тис. га (25,6%). З цієї площі на колгоспи, радгоспи та інші держгоспи припадало 573,3 тис. га.
Ягідні культури відзначаються високими поживними й смаковими якостями та лікувальними властивостями: містять цукри, органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію та вітамін С. Їх споживають свіжими, а також використовують для виготовлення
1972 року створено Головне управління для виробництва плодів ягід і винограду при Раді Міністрів УРСР, що ввійшло 1985 року до складу Держагропрому УРСР.
| |||